Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Розглянуто широкий спектр досліджень науково-теоретичних аспектів категоріальності естетичного знання, суміжні проблеми філософії, етики, естетики та культурології. Надано оцінку ролі та місця у сучасному культурному просторі новітніх філософсько-культурологічних напрямків, специфіки буття людини в соціумі.

Досліджено проблеми сучасної філософії, естетики, культурології, релігієзнавства, мистецтвознавства. Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності.

Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства, зроблено спробу переосмислення їх з позицій сучасної філософії, культурології, естетики, етики, релігієзнавства, мистецтвознавства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності. Досліджено феномен культурогенезу та проблеми сучасної культурної кризи.

У роботі здійснено порівняльний філософсько-епістемологічний аналіз трьох класичних концепцій прекрасного у математиці: піфагореїзму, платонізму, арістотелізму. Проаналізовано розвиток ідей математичної гармонії в античній філософській та науковій традиції, теоретично з'ясовано наявність об'єднуючого смислотворчого зв'язку поміж ними. Матеріали досліджень дають підстави розглядати джерелом ідеї математичної естетики античну філософію.

Висвітлено основні етапи становлення виражальних можливостей монтажу, його психофізичні засади, техніку та естетику кадрозчеплення, а також принципи "непомітного" монтажу зображення і звуку.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів. Досліджено монтажну техніку та естетику сюжетотворення, принципи звуко-зорового монтажу, а також взаємозв'язок між музикою і зображенням.

Висвітлено актуальні проблеми поетики й естетики класичної літератури Ренесансу та епохи романтизму. Розглянуто специфіку формування есеїстичної стилістики у художньому просторі "Анатомії меланхолії" Р.Бертона (1621 р.). Проаналізовано модерністську рецепцію творчості ірландського поета першої половини XIX ст. Д.Менгена. Запропоновано нове бачення провідних мотивів, що характеризують образ Стівена Дедала у романах Д.Джойса "Улісс" і "Портрет художника в юності". Значну увагу приділено біблійній проблематиці у комічних романах-фантазіях М.Спарка, а також інтерпретації ідей та уявлень Платона у романістиці А.Мердока.

Проаналізовано розвиток оркестрово-виконавського мистецтва України, яке відіграло важливу роль у справі становлення та розвитку естетико-ціннісних аспектів художньої культури України, менталітету українського народу. Причинами виникнення оркестрів в Україні були: сприятливі умови розвитку музичного мистецтва, вплив італійської опери, музична освіта дворян, вивчення музики, зокрема, інструментальної у навчальних закладах, наслідування оркестрового виконавства, яке вже почало функціонувати в Росії, розвиток та поширення сімейно-побутового музикування, становлення гастрольно-концертної справи. Наведено історичні матеріали.

Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Наведено перше повне зібрання музикознавчих і фольклористичних праць видатного українського композитора й музикознавця С.Людкевича, написані чи виголошені ним від кінця ХІХ до початку 70-х рр. ХХ ст. Запропоновано дослідження, статті та виступи з питань музичної естетики й стилістики; про музику й поезію; про українських та російських композиторів і виконавців. Включено праці з фольклористики, статті про церковну музику, висвітлено питання музичного шкільництва, педагогіки та теорії музики, а також наведено статті про музичне життя Західної України. Відтворено реальну картину музичного, культурного та суспільного розвитку Галичини.

Узагальнено практичний досвід передового вітчизняного та, частково, закордонного дизайну й ергономіки електронної апаратури. Розглянуто питання проектування, розробки та випробування систем, принципи художнього конструювання, основні вимоги ергономіки та естетики.

Висвітлено лінгвософські та лінгвоестетичні аспекти теорії поетичної мови, особливості еволюції образного словника поезії 10 - 30 рр. ХХ ст. Зроблено системно-типологічний аналіз віршової мови українського символізму, поезії "Розстріляного Ренесансу" 20-х рр., підрадянської, західноукраїнської та емігрантської поезії 30-х рр. XX століття.

Викладено сучасний рівень наукових уявлень про естетичне і художнє знання. Формулюються зміст предмета, цілі і завдання естетики як науки про прекрасне. Розглядаються характеристики вихідних категорій естетики; специфіка структури естетичної діяльності та особливості естетичної свідомості. Всебічно аналізуються мистецтво як соціальне явище, його морфологія, закономірності розвитку. Розкриваються естетична культура особистості та система естетичного виховання, місце естетичної культури в загальній культурі людини.

Розглянуто предмет естетики, її місце в структурі міжпредметних зв'язків, форми естетичної діяльності. Висвітлено структуру естетичної свідомості, основні естетичні категорії, предмет і естетичні перетворення в мистецтві. Проаналізовано художньо-образну систему мистецтва, роль мистецтва в структурі людської життєдіяльності, історичні закономірності художнього розвитку, естетичний потенціал художньої творчості.

Розглянуто естетичне значення мистецтва як складову дисципліни "Естетика". Показано ефективність естетичного виховання фахівців сфери туризму за умов вивчення театрального мистецтва, яке має свою унікальну специфіку та є формою активності людини, морального очищення її існування. Доведено, що естетичне виховання фахівців сфери туризму засобами театрального мистецтва у процесі вивчення курсу "Естетика" сприяє їх духовному збагаченню та творчому удосконаленню, що позитивно позначається на професійному становленні.

Розглянуто естетико-психологічні теорії впливу музичного мистецтва на особистість. Детально проаналізовано вплив організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на якість його професійної підготовки. Значну увагу приділено ролі сім'ї у формуванні культури міжстатевих відносин підлітків, виховному аспекту підготовки майбутнього офіцера Збройних сил України, специфіці педагогічної діяльності вчителя початкових класів, проблемі українізації шкільного виховання у Галичині на сторінках журналу "Наша школа".

Запропоновано результати Всеукраїнського наукового семінару, проведеного 29-30 травня 1998 року на базі Острозької Академії. На сучасному науковому матеріалі осмислюються проблематика і поетика драми "Камінний господар" Лесі Українки. Автори досліджують зв'язок цього вершинного твору української письменниці із естетичним досвідом світової літератури, зокрема, із середньовічною естетикою, успішно апробуючи різні наукові методики - міфологічну, структуральну, феміністичну.

Досліджуються актуальні проблеми української музичної культури, теорії, історії музики, музичної естетики, культурології. Розглядаються питання трансформації монодичних принципів у покаянних мотетах, атрибуції піснеспівів київського розспіву в контексті української співацької культури XVII-XVIII ст., взаємозв'язку української та словацької духовної музичної творчості XVII-XVIII ст. Аналізуються історичні паралелі життя і творчості видатних діячів української культури XIX ст. М.Лисенка та М.Костомарова, роль братських хорів в музичній культурі Чернігівщини початку XX ст. Викладаються нові сучасні концепції музичного стилю, теорія жанру фортепіанної сонати, досліджуються оперні маргіналії Ф.Шуберта та ін.