Вміщено матеріали конференції, присвяченої дослідженню пам'яток археології Миколаївщини, висвітленню історії та духовної культури краю. Проаналізовано джерела та історіографію. Значну увагу приділено етнографії та фольклористиці Миколаївщини.

Вперше на основі першоджерельних документальних матеріалів докладно висвітлюється життєвий шлях і широко характеризується дослідницько-творчий доробок академіка заснованої в 1918 р. Української академії наук, одного з її президентів Ореста Івановича Левицького (1848-1922 рр.). Уперше подана повна бібліографія його друкованих праць і праць про нього, хронологічно доведена включно до 1998 року, коли вшановувалося 150-річчя від дня народження видатного вченого-історика, етнографа, правознавця, археографа і архівіста.

Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Розглянуто питання вивчення масових джерел з вітчизняної аграрної історії на кафедрі джерелознавства історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, деякі результати комп'ютерної обробки даних про періодичні видання. Проаналізовано джерела з історії народонаселення Росії ХІХ - початку ХХ ст., визначено нові наукові проекти з історичної демографії Півночі Росії XVIII - початку ХХ ст. на кафедрі джерелознавства Санкт-Петербурзького державного університету. Охарактеризовано Росію на межі ХІХ - ХХ ст. у мемуарах істориків, українські етнографічні матеріали в архівосховищах Російської Федерації, а також національну архівну інформаційну систему України "Архівна та рукописна україніка" тощо.

Вміщено праці дослідників з археології України, суспільних і природничих наук, історії мистецтва, архітектури, етнографії, лінгвістики, що містять відомості про вивчення археологічних пам'яток, опубліковані на території колишнього Радянського Союзу в 1981 - 1990 рр. Покажчик складається з відповідних розділів історії первіснообщинного ладу, античності та середніх віків, палеоантропології, палеозоології, палеоботаніки, фізики, хімії, природознавства, техніки та деяких інших наук, матеріалів про діяльність наукових установ і товариств, музеїв, вузів України та Росії, які брали участь у дослідженні й охороні археологічних пам'яток, опрацюванні проблем археології,а також праць про вчених, які активно досліджували археологічні пам'ятки України та висвітлювали на основі результатів загальні та конкретні питання історії минулих епох південної частини Східної Європи.

Висвітлено соціальну структуру, дохристиянські святилища і божества населення Північної Буковини ХІІ - ХІІІ ст. Розглянуто становище єврейського населення регіону за умов першої та другої російських окупацій (1914 - 1915 рр.), товариський рух та українські учительські товариства на Буковині, діяльність відомих буковинських діячів і дослідників (В.С.Залозецького, О.Кандиби, М.Поповича, М.Куєка та ін.). Особливу увагу приділено етнографічним аспектам, у т.ч. особливостям традиційної культури німців Буковини, традиціям заготовлення ткацької сировини наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., а також опису деяких обрядів різних поселень місцевості.

Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Розкрито актуальні проблеми територіальної диференціації мінеральних, земельних, лісових, природних ресурсів України. Детально проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку вугільної промисловості, сільського господарства, будівництва та рекреаційної діяльності. Наведено методику еколого-ландшафтознавчого картографування гірничовидобувних територій. Значну увагу приділено географічним особливостям заселення території Північної Буковини до IX ст. н.е., а також природно-географічним умовам розвитку етнографічної групи бойків.

На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

На підставі великого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел викладено історію населення України протягом I тис. до н.е. - першої половини I тис. н.е. в усіх її аспектах: політичному, соціально-економічному та культурному. Доведено, що економічний розвиток, зміна більш досконалішими формами господарювання, налагодження міжетнічних контактів, у свою чергу, зумовили поступовий розклад первісних відносин та формування перших ранньодержавних утворень на теренах українського Лісостепу та Степу. Відзначено, що важливим чинником, який сприяв розвитку цього процесу, стало існування на північному узбережжі Чорного моря упродовж тисячоліття античних держав - Боспору, Херсонесу Таврійського, Ольвії та Тіри. Увагу акцентовано на динаміці торговельних зв'язків місцевого населення з Елладою, елліністичними державами і Римом, численними народностями від Дунаю та Карпат до Кавказу й Уралу. Викладено найголовніші з існуючих в історіографії кіммеро-, скіфо- та сарматознавстві гіпотези, концепції та погляди, матеріали останніх наукових досліджень з історії та культури античних держав Північного Причорномор'я, їх взаємовідносин з оточуючим негрецьким населенням.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Розглянуто діяльність дослідника українського народного мистецтва, етнографа, музеєзнавця і громадського діяча Д.М.Щербаківського, який стояв біля витоків вищої освіти з музеєзнавства в Україні на початку 20-х років XX ст.

Збірник репрезентує частину епістолярної спадщини видатного українського історика академіка Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940), а саме - листи вчених (істориків, археологів, етнографів, фольклористів, мовознавців, археографів, мистецтвознавців) України, Росії, Польщі, Чехії, Франції, Англії. Архівний комплекс, що містить 821 лист 141 кореспондента, охоплює період з кінця 1870-х рр. до 1940 р., є цінним джерелом з історії суспільно-політичного життя, історичної науки та культури України зазначеного періоду.

На підставі опублікованих і архівних джерел розглянуто процес етнографічних досліджень у Східній Галичині, Буковині та Закарпатті у 50-х - першій половині 70-х рр. ХІХ ст. Встановлено його зв'язок з розвитком загальноукраїнської народознавчої науки. Проаналізовано музейно-збиральницьку діяльність та праці західноукраїнських авторів, присвячені питанням народної культури. Висвітлено роль та значення періодичних видань, просвітницьких товариств і молодіжних осередків у справі організації народознавчої роботи та нагромадженні етнографічних матеріалів.

Встановлено, що Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ) об'єднало в одній структурі наукові сили всієї України, яка була політично розділена між двома імперіями - Росією та Австро-Угорщиною. НТШ сприяло інтеграції української етнологічної науки в європейський і світовий науковий процес. Детально проаналізовано діяльність М.Грушевського, І.Франка, В.Шухевича, В.Гнатюка, О.Колесси, О.Роздольського, Б.Грінченка, Ф.Вовка та ін. Значну увагу приділено вивченню народної культури та етнографічних груп українців, конкретно-історичному, порівняльно-типологічному та функціональному підходу щодо осмислення та оцінки явищ традиційної культури.

Рассмотрена этнография "отцовства" - неисчерпаемый источник народной мудрости , который способствует сохранению национальной памяти, возрождению национальной самосознательности.

Роботу присвячено історії, народній культурі і мистецтву Зарічненського району Рівненщини, потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представлено матеріали дослідження вчених, викладачів вузів, краєзнавців, музеєзнавців, мистецтвознавців, етнографів, фольклористів, письменників про екологію природи та духовності цього самобутнього краю. Розглядаються мова, топоніміка, археологія, антропологія регіону, особливості його фольклору.

Розглянуто історичні умови розвитку західноукраїнської фольклористики на початку другої половини ХІХ ст., елементи філософської етнології в українській етнографії ХІХ ст., процес становлення і розвитку національної культури і духовності, а також фольклорно-християнські традиції та їх роль у формуванні активного мовленнєвого соціуму. Подано аналіз фольклорності стрілецьких пісень Б.Лепкого, типізації українського національного характеру у творчості В.Винниченка, ідеї державотворення у спадщині В.Липинського. Досліджено краєзнавчі звістки про українську землю та її населення істориків античної епохи, історичні витоки зв'язку природознавства з народознавством, а також запропоновано палеоекологічній підхід до вивчення давньої історії населення сучасного терену України тощо.

Висвітлено сучасні міжнаціональні українсько-єврейські відносини, правовий статус етнічних меншин України, питання протогенезу та етнокультурного відродження греків України. Розглянуто етнографічні аспекти творчості Тараса Шевченка, наукову спадщину Павла Чубинського, просвітницьку діяльність родини Терещенків в Україні, уявлення В.Липинського про природу нації в контексті європейської правої політичної думки тощо.

Розглянуто ряд проблем, пов'язаних зі становленням та розвитком деяких форм освіти в різні періоди української історії. Досліджено питання соціально-економічного, політичного, етнографічного розвитку, узагальнено певний досвід викладання історичних курсів.