Досліджено зміни показників уваги під час експерименту з розвитку тактичного мислення у баскетболісток на етапі початкового навчання. В ході експерименту виявлена залежність темпів розвитку тактичного мислення юних баскетболісток з проявами властивостей уваги.

Исследованы изменения показателей внимания во время эксперимента по развитию тактического мышления у баскетболисток на этапе начального обучения. В ходе эксперимента выявлена зависимость темпов развития тактического мышления юных баскетболисток с проявлениями свойств внимания.

This article is devoted to the research of changes of attention indicator in the experiment of developing basketball players' tactical thinking on the initial stage of training. In the experiment the dependence of young basketball players' tactical thinking development from shows of attention properties.

Уперше запропоновано критерії комплексної оцінки впливу освітлення на психофізіологічні функції людини під час одержання, переробки, відправлення інформації, прийняття рішень, що дозволяє оцінити умови праці з урахуванням складових системи освітлення постійного робочого місця. Установлено залежності зміни показників працездатності робітників у функціях сприйняття - увага - зосередженість - мислення від рівня природної, штучної та поєднаної освітленості робочих місць у діапазоні 100 - 500 лк з кроком 50 лк. Установлено, що у разі дефіциту часу на етапі переробки та відправлення інформації, успішність виконання роботи досягається підвищенням рівнів освітленості, пропорційних напруженості процесу. Розроблено математичну модель визначення рівня зовнішнього освітлення з використанням єдиної моделі стандартного небосхилу на прикладі Дніпропетровського регіону для прогнозування рівнів природної освітленості робочих місць у річному циклі та їх погодинному розподілі. Удосконалено критерії вибору системи освітлення робочих місць у приміщеннях, в яких використовується зовнішня природна освітленість, що дозволяє знизити витрати на штучне освітлення та забезпечити сприятливі умови праці.

Запропоновано структурно-логічну схему викладання курсу, який базується на класифікації кіл за фізичними ознаками, такими як лінійність - нелінійність, інерційність - неінерційність, зосередженість - розподіленість, стаціонарність - параметричність, що визначають технічні можливості кіл у разі їх застосування у радіоелектронній апаратурі. Послідовне викладення матеріалу за такою схемою дозволило зосередити увагу на вивченні властивостей електромагнітних кіл і процесів у них за різних режимів роботи. Наведено принципи дії конкретних радіоелектронних пристроїв: підсилювачів, лінійних і нелінійних формувачів сигналів, електричних фільтрів, генераторів електричних коливань різної форми, помножувачів і перетворювачів частоти, амплітудних і частотних модуляторів і детекторів.

Проаналізовано фольклорні жанри (побажання, привітання, запрошення, пісні, тости, дякування, розважальні ігри, танці), які найбільш точно відтворюють зміни у святкуванні сучасного весілля. Зазначено, що суспільні проблеми, кризові явища (безробіття, зосередженість на матеріальних цінностях, нівелювання традиційних духовних констант, переорієнтація цінностей у свідомості людини) знаходять відповідне відображення у фольклорних творах, що супроводжують сучасне весілля. Розглянуто жанрові особливості весільної пісенності, здійснено поділ пісень відповідно до етапів обряду, який вони супроводжують. Надано характеристику системи основних мотивів, образів, традиційної символіки весільної пісні. Увагу приділено малодослідженим малим жанрам весільного фольклору, які стають домінантними елементами сучасного весільного обряду.

Висвітлено результати роботи громадської організації "Вчителі за демократію та партнерство" над практичною реалізацією освіти для стійкого розвитку (ОСР) в школах України. З'ясовано, які характеристики ОСР є найбільш важливими в процесі створення моделі навчання для стійкого розвитку у загальноосвітній школі, а також які проблеми у зв'язку з цим виникають. Акцентовано увагу на розробленому у межах міжнародного проекту "Екодемія" і запровадженому у практику 60-ти шкіл України курсі за вибором для учнів VII або VIII класу під назвою "Уроки для стійкого розвитку". Розкрито ключові принципи так званої педагогіки "емпаурмент", на яких базуються психолого-педагогічні та методичні основи курсу, а саме: чітка зосередженість (фокус) усього курсу, всієї навчальної діяльності та кожного окремого уроку; вибір тем і відбір навчального матеріалу у відповідності з найбільш актуальними, зрозумілими проблемами; систематична постановка учнями і вчителем запитань; відкриття нового, дослідження, пошук інформації; формулювання наміру, запрошення до постановки індивідуальних і групових цілей; реалізація пробних дій; зворотний зв'язок; запрошення; повторення окремих елементів; законність того, що зроблено. Сформульовано висновки щодо оцінки першого року масового пробного викладання курсу. Зазначено, що залучення учнів до ОСР надає учням засоби та інструменти, яких вони потребують для досягнення успіху в багатьох інших сферах.

Розглянуто малодосліджені філософсько-антропологічні питання тілесності й соматичності в освітній теорії Г. Ващенка, подано теоретичний опис їх персонального вияву та екзистенціального змісту. Показано, що формування особистості, здатної до багатовекторної самореалізації, передбачає врахування не лише природної та соціокультурної феноменальності, але й почуттєвої, вітальної та духовної даності. Відзначено спрямованість на замкнутість і зосередженість на собі, подолання опозиції природи та культури, біологічного та соціального, існування людини як homo somatic, тіловиховання як основних концептів його філософії. Зауважено, що ідея єдності тіла та душі, їх смислова реконструкція передбачає й методично-рефлексивне зосередження уваги на проектах людини Г. Сковороди, П. Юркевича, К. Ушинського, оскільки їхні праці містять смислотворчий потенціал. Виділено три підходи до вирішення антропологічних проблем у історико-філософському дискурсу XVIII - XIX ст.: біологічний, орієнтований на марксизм і позитивізм, визначальними рисами другого є духовне начало в людині; третій, специфікою якого є антропоцентризм. На думку автора, є достатньо підстав для ствердження, що основною антропологічною константою у формуванні вольової, характерної людини є сома.

Рассмотрены малоизученные философско-антропологические вопросы телесности и соматичности в образовательной теории Г. Ващенко, дано теоретическое описание их персонального проявления и экзистенциального содержания. Показано, что формирование личности, способной к многовекторной самореализации, предполагает учет не только природной и социокультурной феноменальности, но и чувственной, духовной данности. Отмечена направленность на замкнутость и сосредоточенность на себе, преодоление оппозиции природы и культуры, биологического и социального, существования человека как homo somatic, теловоспитания как основных концептов его философии. Отмечено, что идея единства тела и души, их смысловая реконструкция предусматривают и методически рефлексивное сосредоточение внимания на проектах человека Г. Сковороды, П. Юркевича, К. Ушинского, поскольку их работы содержат смыслообразующий потенциал. Выделены три подхода к решению антропологических проблем в историко-философском дискурсе XVIII - XIX вв.: биологический, ориентированный на марксизм и позитивизм; определяющими черты второго - духовное начало в человеке; спецификой третьего является антропоцентризм. По мнению автора, есть достаточно оснований для утверждения, что основной антропологической константой в формировании волевого, характерного человека является сома.

The article deals with insufficiently known philosophical and anthropological questions of corporeality and somaticity. On the basis of H. Vashchenko’s educational conception it is shown that the formation of personality, capable of multiple-vector self-realization, takes into consideration not only the natural and socio-cultural phenomenality, but also sensual, vital and spiritual entities.

Розкрито сутність психологічних механізмів свідомості та самосвідомості, на основі яких формують духовні цінності особистості. Охарактеризовано поняття "рефлексія", яке пов'язане зі сферою мислення, спрямованого на виконання навчальних завдань у ході формування навчальної діяльності. Виділено типи особистісної рефлексії: регулятивна, внутрішнім об'єктом якої є увага, що не має свого особливого змісту, а лише задає спрямованість і зосередженість; визначальна - яка виявляється як осмислення суб'єктом свого Я з метою переконання, чи відбулися зміни у власній внутрішній особистісній структурі; синтезувальна, яка полягає в зібранні сформованих духовних цінностей у цілісне Я-духовне; створювальна, функцією якої є духовно-моральний розвиток і саморозвиток особистості. Констатовано, що логіці функціонування механізму свідомості відповідає логіка формування когнітивної складової, а логіці функціонування механізму самосвідомості - логіка формування емоційно-ціннісної й поведінково-діяльнісної складових як етапів генези духовної цінності.

Раскрыта сущность психологических механизмов сознания и самосознания, на основе которых формируют духовные ценности личности. Охарактеризовано понятие "рефлексия", которое связано со сферой мышления, направленного на выполнение учебных задач в ходе формирования учебной деятельности. Выделены типы личностной рефлексии: регулятивная, внутренним объектом которой является внимание, которое не имеет своего особого смысла, а только задает направленность и сосредоточенность; определяющая - которая проявляется как осмысление субъектом своего Я с целью убеждения, произошли ли изменения в собственной внутренней личностной структуре; синтезирующая, которая заключается в собрании сложившихся духовных ценностей в целостное Я-духовное и др. Констатировано, что логике функционирования механизма сознания соответствует логика формирования когнитивной составляющей, а логике функционирования механизма самосознания - логика формирования эмоционально-ценностной и поведенческо-деятельностной составляющих как этапов генезиса духовной ценности.

The essence of the psychological mechanisms of consciousness and identity, on the basis of which form the spiritual values of the individual. Described the concept of "reflection", which is associated with the sphere of thought, aiming at the fulfillment of educational goals during the formation of educational activity. Identified the types of personal reflection: the regulatory, internal object which is the attention that its no sense, but only sets the focus and concentration, which determines which manifests itself as a reflection of the subject I have to see whether there are changes in the personality of its own internal structure, synthesizing, which is meeting the established moral values in a holistic and spiritual I am, creative, a function which is spiritual and moral development and self-development. It was stated that the logic of the functioning of the mind corresponds to the logic of the formation of the cognitive component, and the logic of the mechanism of self-consciousness - the logic of the formation of emotionally and behaviorally-value-activity components as the genesis of the stages of spiritual values.

Описано сценарії проведення уроків із позакласного читання за твором П.Треверс, метою яких є розвиток навичок тлумачення алегоричних образів і ситуацій; вдоскналення вміння характеризувати героя за планом, розвивати образне мислення, уяву, зосередженість; прагнення до пізнання. Зазначено, що запропонована методика вивчення твору спонукає дітей до роздумів про життєве призначення людини, ставлення до інших людей і середовища, відоповідальність за свої вчинки та майбутнє.

Описаны сценарии проведения уроков по внеклассному чтению по произведению П.Треверс, целью которых является развитие навыков толкования алегорических образов и ситуаций; совершенствования умения характеризовать героя в соответствии с планом, развивать образное мышление, воображение, сосредоточенность; стремление к познанию. Отмечено, что предложенная методика изучения произведения побуждает детей к раздумьям о жизненном предназначении человека, отношении к другим людям и среде, ответственности за свои поступки и будущее.

Lesson plans on P.Trevers works make children think about man vital function, attitude to other people and environment, responsibility for their actions and future.

Досліджено особливості студентів вікової категорії та їх вплив на формування пізнавально-творчої самостійності. Акцентовано увагу на таких якостях студентів, які впливають на їх творчу самостійність: здатність самостійно ставити цілі і завдання, знаходити для їх розв'язання адекватні засоби, організованість, зосередженість, самодисципліна.

Доведено, що однією з важливих умов особистісного зростання педагога є самоактуалізація. Самоактуалізацію визначено як найголовнішу потребу та прагнення людини до найбільш повного прояву і розвитку своїх особистих можливостей, причому особистість вважається здатною до самоактуалізації лише за умови свободи від вимог суспільства. Виокремлено риси самоактуалізованої особистості: ефективне сприймання реальності та зручне ставлення до неї; приймання самого себе, інших людей, світу; натуральність, зосередженість на проблемі, а не на собі; потреба в самотності, незалежність від оточення; безпосередність оцінок; ототожнення з людством; глибокі міжособистісні стосунки; філософське почуття гумору; працелюбність; творчість; стійкість до впливу культури тощо. Зауважено, що більшість людей, зокрема і педагоги, навчились уникати автентичності в своєму житті, що призводить до незнання самого себе та численних проблем. Розглянуто процес самоактуалізації вчителя.

Доказано, что одним из важных условий личностного роста педагога является самоактуализация. Самоактуализация определена как основная потребность и стремление человека к наиболее полному проявлению и развитию своих личных возможностей, причем личность считается способной к самоактуализации лишь при условии свободы от требований общества. Выделены черты самоактуализированной личности: эффективное восприятие реальности и удобное отношение к ней; принятие себя, других людей, мира; натуральность, сосредоточенность на проблеме, а не на себе, потребность в одиночестве, независимость от окружения; непосредственность оценок; отождествление с человечеством; глубокие межличностные отношения; философское чувство юмора; трудолюбие; творчество; устойчивость к воздействию культуры и т.д. Замечено, что большинство людей, в том числе и педагоги, научились избегать подлинности в своей жизни, что ведет к незнанию себя и многочисленным проблемам. Рассмотрен процесс самоактуализации учителя.

In this article phenomenon of self-actualization and the main trends of his interpretation in humanistic psychology are analyzed. The necessity of self-actualization of educational specialists as a precondition of their successful pedagogical activityaccording to the modern demands of education and society is scientifically proved.

Розглянуто визнані у світовій практиці моделі оцінювання якості освіти, побудовані з використанням процесно-орієнтованого підходу. Охарактеризовано фундаментальні принципи європейської моделі ділової досконалості: орієнтованість на кінцевий результат, зосередженість на інтересах споживача, лідерство керівництва і постійність цілей, управління на основі об'єктивної інформації, розвиток персоналу і його залучення в справи організації, безперервне навчання, інновації тощо. Наведено альтернативну модель оцінки якості Асоціації університетів Нідерландів VSNU, в основі якої - оцінювання діяльності навчального закладу за трьома напрямами: освітня діяльність, наукові дослідження, додаткові послуги. Підсумовано, що технології оцінювання якості освіти - це комплекс технологій для визначення характеристик компетентностей професійної свідомості, що виражають здатність фахівця здійснювати професійну діяльність.

Рассмотрены признанные в мировой практике модели оценки качества образования, построенные с использованием процессно-ориентированного подхода. Охарактеризованы фундаментальные принципы европейской модели делового совершенства: ориентированность на конечный результат, сосредоточенность на интересах потребителя, лидерство руководства и постоянство целей, управление на основе объективной информации, развитие персонала и его вовлечение в дела организации, непрерывное обучение, инновации и т.д. Представлена альтернативная модель оценки качества Ассоциации университетов Нидерландов VSNU, в основе которой лежит оценка деятельности учебного заведения по трем направлениям: образовательная деятельность, научные исследования, дополнительные услуги. Подытожено,что технологии оценивания качества образования - это комплекс технологий для определения характеристик компетенций профессионального сознания, выражающие способность специалиста осуществлять профессиональную деятельность.

The row of the models of evaluation of quality of education, built with the use of process-oriented to approach, acknowledged in world practice is considered in the article.

Проаналізовано причини відмінностей мовної поведінки англомовних й україномовних співрозмовників на основі архетипів культури британо-американськоготаі слов'янського співтовариства в аспекті необхідності формування понять про міжкультурну комунікацію, в основі якої лежать традиції пуританського виховання (беземоційність), морально-етичні норми (невтручання). Підкреслено особливість британського виховання, характерною рисою якого є дистанційованість і зосередженість на індивідуалізмі, що не властиво слов'янській культурі, в комунікативному просторі якої ввічливість, високий ступінь відвертості, взаємна довіра і вільне вираження особистого ставлення є пріоритетними характеристиками. Акцентовано увагу на актуальності формування понять про міжкультурну комунікацію для розуміння витоків поведінки своїх співрозмовників.

Проанализированы причины различий языкового поведения англоязычных и русскоязычных собеседников на основе исследования архетипов культуры британо-американского и славянского сообщества в аспекте необходимости формирования понятий о межкультурной коммуникации, в основе которой лежат традиции пуританского воспитания (безэмоциональность), морально-этические нормы (невмешательство). Подчеркнута особенность британского воспитания, характерной чертой которого является дистанцированность и сосредоточенностьна индивидуализме, что не свойственно славянской культуре, в коммуникативном пространстве которой вежливость, высокая степень открытости, взаимное доверие и свободное выражение личного отношения являются приоритетными характеристиками. Акцентируется внимание на актуальности формирования понятий о межкультурной коммуникации для понимания истоков поведения своих собеседников.

The article analyses the reasons of differences in verbal behavior of English-speaking and Ukrainian/Russian-speaking interlocutors on the basis cultural archetypes of British-American and Slavic communities because of the need to develop concepts of intercultural communication.

Розглянуто загальні підходи щодо вивчення місця інтересу в структурі художніх здатностей у творчій діяльності особистості. Зазначено, що інтерес – це зосередженість на певному предметі думок, що викликає прагнення ближче ознайомитися з ним, глибше в нього проникнути, не упускати з поля зору. Наголошено на розходженні понять "інтерес" і "схильність", де схильність – спрямованість на заняття певною діяльністю. Стверджено, що розвиток творчого інтересу обумовлений соціальним оточенням, сферою й характером діяльності не тільки самого суб'єкта, але йінших суб'єктів, що його оточують, процесами, що відбуваються навколо й для суб'єкта, у тому числі процесами навчання й виховання, які мають у своєму розпорядженні особливі сили збудження інтересу, активність прояву в них самої особистості. Зосереджено увагу на емоційному компоненті інтересу. Розкрито проблему "художнього інтересу" та "художньо-творчої активності", які не тільки взаємозалежні з іншими якостями та властивостями особистості, але й взаємообумовлені ними. Виокремлено питання кризи інтересів у підлітковому віці. Зауважено, що три сили – біологічне дозрівання, соціальні умови існування й психологічні структури самої особистості – складно взаємодіють, наслідком чого є поява нових інтенцій, а значить у подальший саморозвиток людини. Констатовано, що творчий інтерес у структурі художніх здатностей особистості визначає певний порядок створення та структурування індивідом власного життєво-творчого світу, діючи в єдності з психофізіологічними, соціальними та іншими факторами.

Рассмотрены общие подходы к изучению места интереса в структуре художественных способностей в творческой деятельности личности. Указано, что интерес - это сосредоточенность на определенном предмете мыслей, которая вызывает стремление ближе ознакомиться с ним, глубже в него проникнуть, не упускать из поля зрения. Отмечены различия понятий "интерес" и "склонность", где склонность - направленность на занятие определенной деятельностью. Подтверждено, что развитие творческого интереса обусловлено социальным окружением, сферой и характером деятельности не только самого субъекта, но и других субъектов, которые его окружают, происходящими вокруг и для субъекта, в том числе процессами обучения и воспитания, которые располагают особыми силами возбуждения интереса, активности проявления в них самой личности. Сосредоточено внимание на эмоциональном компоненте интереса. Раскрыта проблема "художественного интереса" и "художественно-творческой активности", которые не только взаимосвязаны с другими качествами и свойствами личности, но и взаимообусловлены ними. Выделен вопрос кризиса интересов в подростковом возрасте. Отмечено, что три силы - биологическое созревание, социальные условия существования и психологические структуры самой личности - сложно взаимодействуют, приводя к появлению новых интенций, а значит к дальнейшему саморазвитию человека. Констатировано, что творческий интерес в структуре художественных способностей личности определяет порядок создания и структурирования индивидом собственного жизненно-творческого мира, действуя в единстве с психофизиологическими, социальными и другими факторами.

The article analyzes some general approaches to studying the place of interest in the structure of artistic capacities in creative activity of personality.

Констатировано, что важнейшими профессиональными чертами психолога являются: умение отдавать приоритет профессиональной ответственности, сосредоточенность на взаимодействии протагониста и консультанта, эффективное использование научных данных для решения «человеческих» проблем, нахождение адекватных теоретических концепций. Определено, что важным условием формирования профессионализма является мотивация выбора будущей профессии. Отмечено, что глубинная психокоррекция является одной из форм личностной психокоррекции, которая в свою очередь обеспечивает формирование профессионализма.

Констатовано, що найважливішими професіональними рисами психолога є: вміння віддавати пріоритет професійній відповідальності, зосередженість на взаємодії протагоніста й консультанта, ефективне використання наукових даних для вирішення «людських» проблем, знаходження адекватних теоретичних концепцій. Визначено, що важливою умовою формування професіоналізму є мотивація вибору майбутньої професії. Наголошено, що глибинна психокорекція є однією з форм особистісної психокорекції, яка в свою чергу забезпечує формування професіоналізму.

Відзначено, що постановка кожного життєвого завдання вимагає від людини відповідним чином моделювати соціальну взаємодію. Охарактеризовано моделювання соціальної взаємодії під час постановки життєвих завдань, яке передбачає побудову такої системи взаємин між особистістю та середовищем, яка має забезпечити оптимальну їх реалізацію. Розкрито роль життєстійкості особистості як компонента когнітивної регуляції та міжособистісної взаємодії у процесі постановки життєвих завдань. Показано, що життєстійкість актуалізує когнітивні ресурси задля переусвідомлення складної ситуації, одержання нового її розуміння та розширення власного комунікативного контексту; обумовлює певний стиль міжособистісної взаємодії, особливістю якого є зосередженість на усвідомлені власного досвіду спілкування та спрямованість на творче перетворення проблемних ситуацій у спілкуванні; забезпечує швидку мобілізацію адаптивних та регуляторних ресурсів для набуття нового комунікативного досвіду.

Наголошено на недостатності редукціоністських тлумачень спадщини Декарта та акцентовано конститутивну значимість антропології у власному проекті мислителя. Звертання до феноменології та герменевтики надає змогу осягти ключові ідеї мислителя як прояв його особистості. Недоліком усталених редукціоністських методологій є зосередженість на тлумаченні ідей Декарта як прояву детермінуючого впливу зовнішніх чинників. Актуалізація суті антропології у структурі філософського вчення Декарта базується на визнанні ключової значимості як антропологічної інтенції у попередній філософії, так і антропологічного проекту у власних текстах мислителя. На основі окреслених ідей оприявнюється недостатність усталених деантропологізованих тлумачень базової інтенції вчення Декарта. Доведено, що антропологія, якою мала завершитися філософія Декарта, за умов домінування редукціоністської настанови була витіснена деантропологізованим образом реальності. Осягнення автентичного образу філософії Декарта передбачає посилену увагу до антропологічної компоненти його онтології.

Вивчено соціально-психологічні чинники міжособистісних стосунків у педагогічному колективі коледжу культури та мистецтв. Проаналізовано основні підходи до вивчення міжособистісних стосунків у соціальній психології. Описано особливості міжособистісних стосунків у педагогічному колективі та його специфіку загалом. Доведено, що основними чинниками формування оптимальних міжособистісних стосунків у педагогічному колективі коледжу культури та мистецтв є рівноцінне та справедливе ставлення членів групи один до одного, доброзичливе ставлення до нових членів колективу, емоційна єдність, участь у спільній діяльності; переважання колегіального стилю керівництва. З'ясовано, що формуванню оптимальних міжособистісних стосунків не сприяють такі чинники: зосередженість членів колективу на власних інтересах; прояв заздрощів або злорадства в разі успіхів чи невдач своїх колег; сварки або взаємні обвинувачення; байдуже ставлення до заохочень та підтримки колективом; прагнення контролювати та впливати на тих, хто поруч; очікування контролю та керівництва з боку інших; небажання брати на себе відповідальність; владні дії керівника стосовно підлеглих, жорстке закріплення ним ролей членів колективу та постійний ретельний їх контроль; переважання стилю пасивного невтручання підлеглих у процеси керівництва колективом. Доведено ефективність запропонованої програми тренінгу оптимізації міжособистісних стосунків у педагогічному колективі коледжу культури та мистецтв.

Висвітлено історію розвитку постмодернізму, розглянуто його специфічні особливості. Досліджено сучасні постмодерністські театральні експерименти (Д.Корсетті, Т.Судзукі). Визначено провідні ідеї та характерні риси постмодерністських балетних пошуків. Встановлено, що найбільш розвиненими у постмодерністській хореографії є тенденції суто пластичного експериментування, зосередженість на розкритті механізму руху людського тіла. Проаналізовано еволюцію балетного постмодернізму.

Освещена история развития постмодернизма, рассмотрены его специфические особенности. Исследованы современные посмодренистские театральны эксперименты (Д.Корсетти, Т.Судзуки). Раскрыты базовые идеи и характерные черты посмодернистких балетных поисков. Установлено, что наиболее развитыми в постмодернисткой хореографии являются тенденции пластического экспериментирования, сосредоточенность на раскрытии механизма движения человеческого тела. Проанализирована эволюция балетного посмодернизма.

Визначено самостійні, взаємопов’язані змістово-часові періоди формування методичної компетентності: професійне самовизначення, професійне становлення, професійна адаптація, в структурі яких виділено компоненти: мотиваційний (інтерес до діяльності, прагнення успіху); емоційний (впевненість, бажання, відповідальність); інтелектуальний (розуміння завдань, обов’язків, знання та вміння); вольовий (зібраність, здатність мобілізуватися, зосередженість, відволікання від дій, що заважають, подолання сумнівів, остраху). Розглянуто педагогічні умови процесу формування методичної компетентності майбутніх фахівців: організація навчально-виховного процесу у ВНЗ на засадах особистісно-зорієнтованого та компетентнісного підходу до навчання; створення нової навчальної програми з "Методики викладання української літератури у вищій школі" та спецкурсу; врахування психолого-педагогічних особливостей студентського віку, особистості студента та його здібностей; реорганізація системи проведення педагогічної практики; науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу; готовність науково-педагогічного складу ВНЗ до навчання та виховання майбутніх фахівців. Обгрунтовано визначені умови, а саме: організація навчально-виховного процесу вищої школи на засадах особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів до навчання. Розроблено навчальні програми з дисципліни "Методика викладання української літератури у вищій школі" та спецкурсу "Методична лабораторія майбутнього викладача української літератури", що враховують основи особистісно-зорієнтованої та компетентнісної освіти.

Определены самостоятельные, взаимосвязанные содержательно-временные периоды формирования методической компетентности, в частности: профессиональное самоопределение, профессиональное становление, профессиональная адаптація. Обозначены структурные компоненты: мотивационный (интерес к деятельности, стремление к успеху); эмоциональный (уверенность, желание, ответственность); интеллектуальный (понимание задач, обязанностей, знания и умения); волевой (собранность, способность мобилизоваться, сосредоточенность, отвлечение от ненужных действий, преодоление сомнений, страха). Рассмотрены педагогические условия процесса формирования методической компетентности будущих специалистов: организация учебно-воспитательного процесса в ВУЗ на основе личностно-ориентированного и компетентностного подхода к обучению; создание новой учебной программы по методике преподавания украинской литературы в высшей школе и спецкурса; учета психолого-педагогических особенностей студенческого возраста, личности студента и его способностей; реорганизация системы проведения педагогической практики; научно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса; готовность научно-педагогического состава ВУЗ к обучению и воспитанию будущих специалистов. Разработаны учебные программы по дисциплине "Методика преподавания украинской литературы в высшей школе" и спецкурс "Методическая лаборатория будущего преподавателя украинской литературы", учитывающие основы личностно-ориентированного и компетентностного образования.

In Ukraine, the Masters course is in the process of formation, but its role in the modernization of higher school is great. The main task of the system of methodical training of future teachers of Ukrainian literature is the creation of appropriate conditions in the Masters course for organization the effective training of students. The article examines the problems of pedagogical conditions of formation of methodical competence of future teachers of Ukrainian literature at pedagogical university. In our study, we follow the idea that pedagogical conditions are the combination of external and internal factors of educational process, which on the one hand, ensure the achievement of the students the necessary level of formation of a particular type of professional competence, and the other – enhance the effectiveness of the edu-cational process.The author presents the analysis views of scientistson category "pedagogical conditions" and explains the nature of each of these conditions and offers the ways of implementation in the educational process of higher education.

Обгрунтовано сучасний стан розробки ідеї гуманізації змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України. Охарактеризовано тенденції якісної побудови змісту педагогічної підготовки майбутнього фахівця з урахуванням сучасних процесів розвитку вищої освіти України та соціального замовлення. Зазначено, що виявом справжньої гуманізації змісту освіти є зосередженість на актуальних і перспективних інтересах дитини, створенні умов для індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процессу. Предмети, які репрезентують людину і сприяють формуванню у її свідомості людяності та порядності, допомагають орієнтуватися на моральні цінності, гуманізувати зміст освіти. Отже, гуманітаризація інформації як нарощування питомої ваги предметів гуманітарного й естетичного циклів є важливою передумовою гуманізації свідомості педагога. Виокремлено ключові тенденції розвитку ідеї гуманізації змісту педагогічних дисциплін у педагогічній підготовці майбутнього фахівця: демократичне забезпечення навчання та виховання, позитивна мотивація гуманізації змісту педагогічної освіти, його особистісна зорієнтованість, розвиток теорії та практики вільного виховання, акцент у вихованні на повагу до людини, до її прав, становлення в ній людяності, формування її духовного світу.

Исследовано современное состояние разработки идеи гуманизации содержания педагогических дисциплин в ВУЗ Украины. Охарактеризованы тенденции качественного формирования содержания педагогической подготовки будущего специалиста с учетом современных процессов развития высшего образования Украины и социального заказа. Отмечено, что проявлением настоящей гуманизации содержания образования является сосредоточенность на актуальных и перспективных интересах ребенка, создании условий для индивидуализации и дифференциации учебно-воспитательного процесса. Констатировано, что гуманитаризация информации как наращивание удельного веса предметов гуманитарного и эстетического циклов является важной предпосылкой гуманизации сознания педагога. Выделены приоритетные направления гуманизации содержания педагогических дисциплин, в частности: демократическое обеспечение обучения и воспитания, положительная мотивация гуманизации содержания образования, его личностная ориентация, развитие теории и практики свободного воспитания, акцентентирование внимания в структуре воспитания на уважении к человеку, его правам.

The article grounds the current state of the development of the idea of humanization of content of pedagogical disciplines at higher educational institutions of Ukraine. The author characterizes trends of constructing highquality content of pedagogical training of future specialists, taking into account contemporary processes in higher education and the social order in Ukraine.