Гострі пневмонії - це група різних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою локальних, частіше інфекційних запальних захворювань легень з переважним утягненням у процес респіраторних відділів і внутрішньоальвеолярною ексудацією. Зміна етіологічної структури пневмоній, яка пов'язана з неадекватним використанням хіміопрепаратів, сприяє розвитку малочутливих і резистентних до антибіотиків пневмотропних мікроорганізмів. Це, в свою чергу, утруднює вибір етіотропних засобів, потребує збільшення дози і тривалості термінів лікування. Створюються нові антибактеріальні засоби і паралельно цьому зростає кількість ускладнень медикаментозної терапії. У запропонованій монографії описані етіологія, патогенез, класифікація, клініка, профілактика і лікування гострих пневмоній: крупозної, вірусної, вогнищевої, пневмонії неінфекційної етіології тощо. Простежується широке розповсюдження гострої пневмонії, зміна її етіологічної структури і клінічного перебігу, збільшення кількості чинників, що сприяють затяжному перебігу хвороби і переходу її в хронічну форму.

Розглядається диференціальна діагностика скарг з боку ока. Аналізується диференціальна діагностика об'єктивних офтальмологічних симптомів. Висвітлюються травми ока: травматичний розрив судинної оболонки, розрив очного яблука та проникаючі поранення ока, травматична нейропатія зорового нерва та ін. Відображається стан захворювання ока у дітей: лейкокорія, синдроми косоокості, вроджена катаракта, аномалії розвитку переднього сегмента ока та кришталика тощо. Обговорюються загальні проблеми в офтальмології: гіпотонія, мігрень, набута катаракта, біль сліпого ока та ін. Робота містить не лише сучасні методи лікування очних хвороб, а й перелік оптимальних фармакологічних засобів.

Відображено матеріали статистичного дослідження 1525 історій хвороб пацієнтів з непухлинними захворюваннями слинних залоз, які перебували на стаціонарному лікуванні в спеціалізованих клініках Київської та Харківської академій післядипломної освіти, протягом 10 років. Отримані результати вказують на визначену залежність характеру та частоти захворювань, переважне ураження ними певних залоз залежно від віку та статі пацієнтів.

У монографії туберкульоз розглядається як глобальна та національна проблема сьогодення. Автори висвітлюють історичні передумови та основні етапи боротьби з туберкульозом, аналізуючи епідеміологічну ситуацію з туберкульозу в світі та в Україні, прогноз щодо неї, а також власні погляди на класифікацію туберкульозу органів дихання та групування диспансерних контингентів, запропонувавши свої варіанти. Чільне місце у монографії займає епіопатогенез і клініка туберкульозу органів дихання, виявлення та лікування хворих на туберкульоз легень, а також його профілактика. Охарактеризувавши стан, проблеми, шляхи поліпшення протитуберкульозних заходів, автори на власному матеріалі проаналізували причини неефективної хіміотерапії та хірургічного лікування хворих на туберкульоз легень, а також основні чинники реактивації цієї недуги. На цих засадах розроблені шляхи поліпшення результатів комплексного лікування хворих на туберкульоз, запропоновано низку власних пропозицій та удосконалень. На основі викладеного ретельно описані організаційно-методичні аспекти протитуберкульозної роботи в період епідемії туберкульозу, зареєстрованої в Україні.

У клініці травмотології та ортопедії Медичного Центру Управління справами Президента РФ методом черезкісткового остеосинтезу стрижневим апаратом конструкції А. І. Городниченка прооперовано з 1997 р. до 2000 р. 133 пацієнти з діафізарними переломами довгих кісток. На підставі досвіду лікування пацієнтів з багатоосколковими переломами та переломами з великим пошкодженням м'яких тканин встановлено, що найкращим є метод позавогнищевого остеосинтезу. Апарат забезпечує кероване репонування кісткових відламків, а також стабільну безлюфтову фіксацію до повної консолідації перелому. Стабільна фіксація дозволяє з 3 - 5-го дня після операції починати навантаження вагою тіла на оперовану кінцівку. Консолідація досягнута у всіх випадках, ускладнень відзначено не було. Остеосинтез за допомогою цього апарата запропоновано як метод вибору в ході лікування пацієнтів з діафізарними переломами кісток, його можна рекомендувати для широкого застосування в травматологічних клініках.

Описана клиническая картина ишемического поражения собственных мышц стопы, как составной части ишемической контрактуры стопы. На основе характерных клинических симптомов, расчетов по рентгенограммам, результатов оперативного лечения 7 больных с ишемическим поражением собственных мышц стопы рассмотрен патомеханогенез развивающейся при этом деформации. Характерная деформация стопы при ишемическом поражении ее собственных мышц названа "малой ишемической контрактурой стопы".

Розглянуто клінічні проблеми, пов'язані з герпетичним ураженням центральної нервової системи. Особливу увагу приділено проблемі діагностики та етіотропній терапії цієї ж патології. Діагностика герпесвірусних уражень ЦНС має бути комплексною не тільки з точки зору повноти обстеження на герпесвіруси, але й на можливі мікст-інфекції, які потребують специфічної терапії.

Рассмотрены клинические проблемы, связанные с герпетическим поражением центральной нервной системы. Особое внимание уделено проблеме диагностики и этиотропной терапии данной патологии. Диагностика герпесвирусных поражений ЦНС должна быть комплексной не только с точки зрения полноты обследования на герпесвирусы, но и на возможные микст-инфекции, которые требуют специфической терапии.

Проанализированы особенности клинического течения герпетического кератита у 218-ти лиц в возрасте от 17-ти до 83-х лет. Отмечено, что герпетический кератит характеризуется тяжелым длительным течением и рецидивами, приводит к слепоте и инвалидности. Чаще всего эта патология преобладает у лиц трудоспособного возраста (79,4 % случаев). Установлено, что возникновению заболевания способствуют факторы: травматические повреждения роговицы, вирусные инфекции, ношение контактных линз, температурные воздействия, стрессовые ситуации. Поверхностные формы герпетических кератитов (точечного, везикулезного, древовидного, географического) были обнаружены у 38,9 % обследованных лиц, наиболее тяжело протекали глубокие формы герпетического поражения роговицы (метагерпетический, буллезный, интерстициальный кератит), которые являются наиболее часто встречающимися в клинической практике и составляют 61,1 %. Сделан вывод о широкой распространенности герпетических кератитов и разнообразии их клинического проявления.

Висвітлено питання визначення атипових форм мозкових ішемічних інсультів (АФМІІ), їх діагностики, лікування та профілактики. Проаналізовано особливості застосування додаткових методів дослідження в діагностиці АФМІІ. Описано псевдопухлинний і "дзеркальний" інсульти, геморагічний інфаркт, інсульт з невізуалізованими вогнищами ("псевдоінсульт"). Розглянуто питання надання швидкої та невідкладної медичної допомоги хворим на АФМІІ на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах.

Освещены вопросы определения атипичных форм мозговых ишемичных инсультов (АФМИИ), их диагностики, лечения и профилактики. Проанализированы особенности применения дополнительных методов исследования в диагностике АФМИИ. Описаны псевдоопухолевый и "зеркальный" инсульты, гемарогический инфаркт, инсульт с невизуальными очагами ("псевдоинсульт"). Рассмотрены вопросы оказания скорой и неотложной помощи больным с АФМИИ на догоспитальном и раннем госпитальном этапах.

Вивчено клінічні особливості отруєння дітей внаслідок укусу павука каракурта. Виявлено ураження центральної нервової системи за типом енцефалічної реакції та периферичних відділів вегетативної нервової системи - периферичні парези і розлади чутливості. Оцінено ефективність застосування протикаракуртної сироватки.

Изучены клинические особенности отравления детей ядом каракурта вследствие укуса паука. Выявлено поражение центральной нервной системы по типу энцефалической реакции и периферических отделов вегетативной нервной системы - периферические парезы и расстройства чувствительности. Оценена эффективность применения противокаракуртной сыворотки.

Зазначено, що гострий гепатит С характеризується переважно легким перебігом і високою частотою формування хронічної патології (у 80,5 % випадків реєструвалась первинно-хронічна форма). Клініка хронічного гепатиту С характеризується гепатомегалією (100 %), збільшенням селезінки (37,7 %), болями в правому підребер'ї (53,2), зниженням апетиту (29,9 %) і загальною слабкістю (72,7 %). Жовтяниця зустрічається відносно рідко (19,5 %). Сучасна терапія полягає в призначенні препаратів пегильованого інтерферону. Індуктори ендогенного інтерферону також застосовують у лікуванні хронічного гепатиту С: циклоферон у дозі 500 мг (10 ін'єкцій на курс) з наступним лікуванням до 6-ти місяців по 500 мг 1 раз в 5 - 7 днів трьома курсами з інтервалом 7 - 10 днів.

Указано, что острый гепатит С характеризуется преимущественно легким течением и высокой частотой формирования хронической патологии (в 80.5 % случаев регистрировалась первично-хроническая форма). Клиника хронического гепатита С характеризуется гепатомегалией (100 %), увеличением селезенки (37,7 %), болями в правом подреберье (53,2 %), снижением аппетита (29,9 %) и общей слабостью (72,7 %). Желтуха встречается относительно редко (19,5 %). Современная терапия заключается в назначении препаратов пегилированного интерферона. Индукторы эндогенного интерферона также применяют в лечении хронического гепатита С: циклоферон по 500 мг (10 инъекций на курс) с последующим лечением до 6 мес. по 500 мг 1 раз в 5 - 7 дней тремя курсами с интервалом 7 - 10 дней.

Охарактеризовано цитомегаловірус як чинник внутрішньоутробної інфекції. Розглянуто питання про вірусну етіологію та лікування розсіяного енцефаломієліту, а також роль герпеса та ентеровірусів у патології вагітності. Висвітлено імунобіологічні аспекти проблеми профілактики герпетичної інфекції, а також перспективи її лікування. Експериментально доведено ефективність лазеротерапії в комплексному лікуванні хворих на енцефаліти герпесвірусної етіології.

Охарактеризован цитомегаловирус как фактор внутриутробной инфекции. Рассмотрены вопросы о вирусной этиологии и лечении рассеянного энцефаломиелита, а также роли герпеса и энтеровирусов в патологии беременности. Освещены иммунобиологические аспекты проблемы профилактики герпетической инфекции, а также перспективы ее лечения. Экспериментально доказана эффективность лазеротерапии в комплексном лечении больных энцефалитом герпесвирусной этиологии.

Проаналізовано дані літератури щодо діагностики, профілактики та лікування остеопорозу, наведено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих на патологію щитовидної залози. Визначено, що остеопороз є частим ускладненням захворювань щитовидної залози. У хворих на дифузний токсичний зоб зміни у кістковій тканині виникають вже на початкових стадіях захворювання, а у разі первинного гіпотиреозу остеопороз розвивається пізніше. Для запобігання прогресуванню змін у кістковій тканині доцільно здійснювати моніторинг структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих у разі виявлення патології щитовидної залози, а для профілактики розвитку вторинного остеопорозу у хворих з даною патологією доцільно використовувати біологічно активний продукт харчування "Космол". Зазначено, що лікування вторинного остеопорозу у хворих на патологію щитовидної залози повинно бути комплексним та включати препарати антирезорбтивної дії (зокрема, препарати кальцію, альфакальцидол).

Проанализированы данные литературы о диагностике, профилактике и лечении остеопороза, приведены результаты исследования структурно-функционального состояния костной ткани у больных с патологией щитовидной железы. Показано, что остеопороз является частым осложнением заболеваний щитовидной железы. У больных диффузным токсическим зобом изменения в костной ткани возникают на начальных стадиях заболевания, а при первичном гипотиреозе такие изменения развиваются позднее. Для предупреждения прогрессирования изменений в костной ткани целесообразно проводить мониторинг структурно-функционального состояния кости у больных с момента выявления патологии щитовидной железы, а для профилактики развития вторичного остеопороза у больных с тиреоидной патологией может бытьиспользован биологически активный продукт питания "Космол". Отмечено, что лечение вторичного остеопороза у больных с патологией щитовидной железы должно быть комплексным и включать препараты антирезорбтивного действия (препараты кальция, альфакальцидол).

The authors present a review of literature data on diagnosis, prevention, and treatment of osteoporosis, data of investigation of functional state of the osseous tissue in patients with thyroid pathology. It has been shown that osteoporosis is a frequent complication of thyroid diseases. In patients with diffuse toxic goiter changes in the osseous tissue appear at early stages of the disease, while in primary hypothyroidism these changes develop at later periods. In order to prevent development ofchanges in the osseous tissue, it is recommended to monitor stuctural and functional state of bones in patients from the moment of detection of thyroid pathology. Kosmol ( a biologically active foodstuff ( may be used to prevent the development of secondary osteoporosis in patients with thyroid pathology. Treatment of secondary osteoporosis in patients with thyroid pathology should be a combined therapy including antiresorptive drugs (calcium preparations, alphacalcidol)

Представлены неотложные состояния, дифференциальная диагностика и лечение энцефалита цитомегаловирусной этиологии - этиотропное и патогенетическое.

Наведено сучасні дані стосовно механізму розвитку дисциркуляторної атеросклеротичної, гіпертонічної, венозної енцефалопатії, детально проаналізовано клінічні прояви на різних стадіях захворювання, наведено основні клінічні, а також МР-томографічні діагностичні критерії, методи лікування.

Розглянуто питання субклінічного гіпотиреозу, поширеність якого відчутно зростає, переважно в осіб жіночої статі у періоди гормональної перебудови організму на тлі підвищеної потреби в тиреоїдних гормонах - у пубертатний період і період гестації. Зазначено, що поєднання вагітності та субклінічного гіпотиреозу у підлітків є одним з найменш висвітлених питань медицини. Досліджено особливості клінічного анамнезу у 105-ти юних вагітних із субклінічним гіпотиреозом і у 40-ка здорових юних першовагітних. Отримані дані збігаються з літературними і свідчать про те, що субклінічний гіпотиреоз у юних вагітних з несформованою нейроендокринною системою розвивається на тлі обтяженого інфекційно-соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, попередньої тиреоїдної та спадкової патології. Юний вік і вагітність є чинниками ризику щодо розвитку субклінічного гіпотиреозу.

Субклиническому гипотиреозу в настоящее время уделяют особое внимание, его развитие значительно увеличивается преимущественно у лиц женского пола в период гормональной перестройки организма на фоне повышенной потребности в тиреоидных гормонах: в пубертатный период и период гестации. Так как сочетание беременности и субклинического гипотиреоза у подростков является одним из наименее изученных вопросов медицины, целью нашего исследования стало изучение особенностей клинического анамнеза у 105 юных беременных с субклиническим гипотиреозом и 40здоровых юных первобеременных. По нашему мнению, субклинический гипотиреоз у юных беременных с несформировавшейся нейроэндокринной системой развивается на фоне отягощенного инфекционно-соматического, акушерско-гинекологического анамнеза, предшествующей тиреоидной и наследственной патологии

Subclinical hypothyroidism is paid much attention nowadays. Its development is substantially increased in women in the period of hormonal changes in the organism, namely: in the pubertal and gestation periods against the background of the increased requirements in thyroid hormones. Since the combination of pregnancy and clinical hypothyroidism in juveniles is poorly studied, the aim of our investigation was to study the peculiarities of the clinical anamnesis in 105juvenile pregnant women with subclinical hypothyroidism and 40healthy juvenile gravidas. In our opinion, subclinical hypothyroidism in young pregnant women with the unformed neuroendocrinal system is developed against the background of complicated, infectious somatic, obstetric gynecological history, prior thyroid and hereditary pathology

Розглянуто сучасні методи клініко-функціональної діагностики хронічних захворювань вестибулярного та слухового аналізаторів, наведено характеристику кохлеовестибулярних розладів. Висвітлено етапи медико-соціальної експертної допомоги хворим, питання організації та проведення заходів з реабілітації інвалідів.

Рассмотрены современные методы клинико-функциональной диагностики хронических заболеваний вестибулярного и слухового анализаторов, приведена характеристика кохлеовестибулярных расстройств. Освещены этапы медико-социальной экспертной помощи больным, вопросы организации и проведения мероприятий по реабилитации инвалидов.

Висвітлено історію юридичної клінічної освіти, розглянуто питання нормативно-правового регулювання та проаналізовано правовий статус юридичних клінік, описано їх види та організацію роботи. Наведено загальні правила надання правової допомоги в юридичній клініці. Визначено сучасні тенденції розвитку юридичної клінічної освіти в Україні.

Освещена история юридического клинического образования, рассмотрены вопросы нормативно-правового регулирования и проанализирован правовой статус юридических клиник, описаны их виды и организация работы. Приведены общие правила предоставления правовой помощи в юридической клинике. Определены современные тенденции развития юридического клинического образования в Украине.

Наведено клініко-гормональну характеристику гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) у хлопців, розглянуто метаболічні порушення у даної категорії хворих. Виявлено фактори ризику виникнення ГСПП, встановлено диференційні діагностичні ознаки даної патології та конституціонального (аліментарного) ожиріння у хлопців. Розроблено алгоритм обстеження хлопців, хворих на ГСПП, визначено клініко-лабораторні та клініко-анамнестичні критерії перебігу даної патології. Розглянуто сучасні технології лікування та методи профілактики ГСПП у хлопців.

Приведена клинико-гормональная характеристика гипоталамического синдрома пубертатного периода (ГСПП) у мальчиков, рассмотрены метаболические нарушения у данной категории больных. Выявлены факторы риска возникновения ГСПП, установлены дифференциальные диагностические признаки данной патологии и конституционального (алиментарного) ожирения у мальчиков. Разработан алгоритм обследования мальчиков, больных на ГСПП, определены клинико-лабораторные и клинико-анамнестические критерии течения данной патологии. Рассмотрены современные технологии лечения и методы профилактики ГСПП у мальчиков.

Проаналізовано досвід ендоскопічної діагностики 36-ти випадків дивертикулів стравоходу: 21 - епібронхіальних, 15 - епіфренальних, 1 - Ценкера. Частота виявлення становила 1,13 випадків епібронхіальних і 0,75 епіфренальних дивертикулів на 1 000 ендоскопій. Установлено, що більшість дивертикулів були безсимптомними випадковими знахідкамии, клініка дисфагії мала місце в 3-х випадках, в одному - вклинення стороннього предмета (кістки) в устя дивертикула. Протягом 10-ти років виліковано 87 пацієнтів з дивертикулами стравоходу: 55 - Ценкера, 11 - епібронхіальних, 19 - епіфренальних та 2 випадки множинних дивертикулів. У 85-ти випадках виконано дивертикулектомію, в 2-х дивертикулоезофагостомію (у разі дивертикулярного подвоєння стравоходу). Летальних наслідків не зафіксовано, функціональний результат добрий.

Представлен опыт эндоскопической диагностики 36-ти случаев дивертикулов пищевода: 21 - эпибронхиальных, 15 - эпифренальных, 1 - Ценкера. Частота проявления составила 1,13 случаев эпибронхиальных и 0,75 эпифренальных дивертикулов на 1 000 эндоскопий. Установлено, что большинство дивертикулов были безсимптомными случайными находками, клиника дисфагии имела место в 3-х случаях, в 1-ом - вклинение постороннего предмета (кости) в устье диветикула. В течение 10-ти лет оперативно вылечено 87 больных дивертикулами пищевода: 55 - Ценкера, 11 - эпибронхиальных, 19 - эпифренальных и 2 случая множественных дивертикулов. В 85-ти случаях выполнена дивертикулэктомия, в 2-х - дивертикулоэзофагостомия. Летальных последствий не зафиксировано, функциональный результат хороший.