Висвітлено проблеми механіки руйнування матеріалів і діагностику довговічності елементів конструкцій. Викладено сучасні аспекти розвитку трибології. Встановлено критерії прискореного визначення об'ємної пошкодженості композитів методом акустичної емісії. Досліджено механізм руйнування конструкційних матеріалів під впливом в'язких агресивних середовищ. Наведено молекулярний підхід до континуального опису насичених рідиною пористих середовищ. Запропоновано спрощений розрахунок на міцність пружних тіл з плоскими тріщинами. Розглянуто використання магнітних порошків для демпфірування механічних коливань. Проаналізовано вплив динамічного навантаження на точність кранових ваг. Висвітлено результати розрахунку рамних конструкцій транспортних засобів методом скінченних елементів. Визначено кінематичні параметри й алгоритми оптимального керування освітлювальними установками двовісного типу. Розглянуто побудовану усереднену систему для стандартної стохастичної системи з швидкозмінною фазою, а також розроблено режими гартування скляних елементів машин і конструкцій. Викладено теоретичні засади розроблення несучих і тягових канатних систем. Обгрунтовано та досліджено спосіб зменшення енергоємності виробництва борошна на борошномельних підприємствах. Надано оцінку дефектам металу труб магістральних газопроводів. Зазначено, що зменшення енергоспоживання під час перероблення надвисокомолекулярного поліетилену досягнуто шляхом регулювання трибологічних і реологічних властивостей.

Представлено огляд деяких експериментальних робіт в області електропровідної кераміки, виконаних у Дослідному інституті керамічних технологій (IRTEC) та Національній фізичній лабораторії (NPL). Наведено результати випробувань механічних та електричних характеристик електропровідних керамічних порошкових композитів з матрицею із нітриду кремнію або оксиду алюмінію, а також домішками карбідів, боридів і нітридів титану. Основу досліджень складає вплив технології спікання (гаряче пресування, спікання під тиском газу, вільне спікання), а також кількості та виду домішки на механічні, електричні, триботехнічні характеристики композитів. Експериментальні результати показують, що не тільки електропровідність, але й механічні властивості можуть бути суттєво змінені введенням у матеріал певної кількості металоподібних частинок. Показано також, що чистота вихідних компонентів підвищує чутливість властивостей композитів до технологічних параметрів, насамперед, до температурного впливу при спіканні.

Висвітлено експериментальні результати, що показують вплив нагрівання електронним пучком на параметри запису інформації у плівках барвника. Композитні плівки барвника отримано методом вакуумного напилення. Вивчено зміни оптичних властивостей і структури поверхні. Плівки органічного барвника опромінено електронним пучком за різної тривалості опромінення, щоб змінити структуру і морфологію поверхні. Зміни, що спостерігались у структурі, досліджено за допомогою електронного мікроскопа з високою роздільною здатністю. Максимальне збільшення ширини спостережено для аморфної плівки барвника на початковій стадії дифракційної картини. Відпал плівок барвника електронним пучком протягом 2 - 5 с веде до утворення зерна, розмір якого змінюється від 2 до 5 нм. Виявлено, що плівки органічного барвника мають гексагональну структуру зерен, утворених після відпалу електронним пучком. Оцінено порогові енергії, необхідні для зміни структури поверхні плівки барвника у процесі опромінення електронним пучком. Отримані результати дають змогу вивчити поведінку шарів барвника як середовища для запису інформації за допомогою електронного пучка.

Встановленно, що у композитному матеріалі, армованому випадково розташованими короткими волокнами, пошкодження у разі механічного навантаження виникають внаслідок дії різних елементарних механізмів, таких як мікророзтріскування матриці, висмикування волокон, руйнування міжфазової границі волокно - матриця, руйнування волокон. Ці пошкодження зумовлюють значний вплив на макроскопічні властивості композитного матеріалу. Щоб отримати прийнятні механічні характеристики композитного матеріалу, важливо оптимізувати концентрацію волокон, а також якість міжфазової границі волокно - матриця, які безпосередньо впливають на ці пошкодження. Головна мета роботи - визначення впливу структурних параметрів на еволюцію пошкодження двох типів склопластиків на базі поліпропілену. Одночасно з класичним підходом до механічної теорії пошкодження, що базується на випробуваннях на розтяг із періодичним розвантаженням, використання методу акустичної емісії дає змогу вивчати в реальному часі природу та значимість механізмів пошкоджень у процесі навантаження. Додатково до цього фрактографічний аналіз дозволяє підтвердити різні передумови і висновки даного дослідження.

Розглядаються результати досліджень, які проведені за останні шість років і відносяться до механіки композитів та елементів конструкцій з них у випадку матеріалів з викривленими структурами. Дослідження виконані в рамках моделі кусково-однорідного середовища та континуальної теорії, запропонованої раніше С.А.Акбаровим та О.М.Гузем, із застосуванням тривимірної постановки.

Запропоновано процедуру розрахунку коефіцієнта поглинання далекого інфрачервоного випромінювання композитами з дрібними металевими частинками. Розраховані спектри поглинання композита типу Pd-KCl в далекому інфрачервоному діапазоні добре узгоджуються з експериментом.

Розглянуто результати, отримані методом мікролокальних параметрів для моделювання періодичних пружних і термопружних композитів. Обговорено розв'язки граничних задач для періодичних тіл у рамках гомогенізованих моделей із мікролокальними параметрами. Модельні рівняння не складніші, ніж рівняння для однорідних тіл, хоч описують композити з періодичною будовою.

При вивченні напружень, що виникають в матриці внаслідок мікровипучування волокон при стиску однонаправлених композитів, показано, що критерій руйнування волокон, який базується на локальних напруженнях розтягу, що діють на їх випуклому боці, не відповідає дійсності - цей критерій дає деформації зсуву в оточуючій волокно матриці, що значно перевищують експериментальні значення. Продемонстровано, що насправді волокна схильні руйнуватися на їх увігнутому боці при локальному стиску. Наведений критерій добре узгоджується з експериментальними даними. Крім того, дослідження підтверджує, що півхвиля моди мікровипучування дорівнює ширині кінк-моди для даного композиту з вуглецевими волокнами в епоксидній матриці.

Експериментально досліджено композитні матеріали на базі графіту, які використовуються у виробництві багатошарових виробів. Мета дослідження - заміна у виробництві теплого пресування холодним. Одержані результати можна використовувати для виробництва прецизійних виробів невеликої маси. Варійовано співвідношення двох матеріалів - наповнювача та в'яжучого, а також умови термічної обробки пресовок у випадку збереження точності розміру. Виміряно фізико-механічні та електрохімічні властивості. Виконана робота дозволяє зменшити витрати електроенергії, підвищити економічність виробничих потужностей і знизити вартість виробів на базі графіту.

Розглянуто методики визначення залишкових напружень, які виникають у металевих сплавах і композитах, за допомогою розсіяння X-променів. Установлено ряд цікавих закономірностей розподілу залишкових напружень у матеріалах за умов спікання, деформації, гартування, хіміко-термічної обробки, нанесення захисних покрить. Виявлено, що більшість перелічених процесів призводить до негомогенності у розподілі напружень і для їх перерозподілу потрібні додаткові технології.

Наведено результати досліджень зміни механічних і низки фізичних характеристик поліпропілену без і з трьома наповнювачами польського виробництва залежно від термічної обробки. Встановлено, що при вмісті 10% сажового наповнювача композит має властивості електропровідного матеріалу. Після термічної обробки механічні властивості матеріалів, за винятком ударної в'язкості, покращуються. Це пов'язане частково із зміною кристалічної структури.

Досліджується розподіл напружень в товстій пластині, що виготовлена із багатошарового композитного матеріалу в припущенні, що протилежні сторони вільно оперті або закріплені нерухомо. Для розв'язку задачі використовується напіваналітичний метод скінченних елементів. Накопичення локально-структурних пошкоджень в армуючих шарах пов'язується з їх викривленням.

На основі числових експериментальних даних проаналізовано перспективи зниження витрат енергоносіїв у енергоємному виробництві пектину за рахунок використання свіжої сировини замість попередньо висушеної; інтенсифікації, поєднання та синхронізації низки технологічних стадій; організації одноступінчатої швидкісної екстракції; вилучення енергоємної стадії концентрування екстракту та безвідходної переробки пектиновмісткої сировини тільки на харчові та лікувально-профілактичні речовини.

Определены упругие свойства композитов с хаотической структурой. Рассмотрен вопрос о влиянии взаимодействия между компонентами керамического композиционного материала на прочностные свойства. Проведены аналитические исследования композиционных материалов с хрупкой матрицей при статических и циклических нагрузках. Сделан анализ вероятности разрушения керамических вкладок в композитных конструкциях. Описаны особенности деформационного упрочнения структуры поликристаллов при спекании порошков кубического нитрида бора. Приведены результаты обработки твердосплавных пластин импульсным магнитным полем. Выведены данные об измененных упругих и неупругих свойствах сверхпластичного материала в условиях действия внешних механических напряжений. Раскрыты особенности механического поведения аморфных металлических сплавов. Сделана оценка спектрального и фрактального состояний некоторых аморфных металлов. Исследован комплекс приповерхностных свойств твердых тел методами динамического наноиндентирования. Освещены вопросы изготовления деталей подъемно-транспортных машин методами порошковой металлургии.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Изложены результаты акустико-эмиссионных (АЭ) исследований объемной поврежденности композиционных материалов (ОП КМ), характеризующихся различными способами укладки углеродных волокон. Все шестнадцать слоев волокон, уложенные в одну и ту же матрицу, создают различные прочностные свойства материала с различной АЭ-активностью в процессе нагружения. Установлены критерии количественной оценки ОП КМ с учетом специфики изменения амплитуд сигналов АЭ на разных стадиях нагружения. Анализ спектральных характеристик при прохождении импульса АЭ через исходный и поврежденный материалы образцов подтвердил эффективность критериев. Приведены значения критериальных параметров для исследуемых типов образцов КМ.

Наведено дані з питань формування композиційних матеріалів на основі алмазів, кубічного нітриду бору, спеченого нітриду кремнію на металічних, неметалічних, полімерних та керамічних зв'язках. Значну увагу приділено вивченню властивостей даних матеріалів відповідно до їх складу та технологічних параметрів виготовлення. Рекомендано для практичного використання композити з надтвердих матеріалів у інструментальному виробництві, відкрито нові можливості створення абразивовмісних композиційних матеріалів, призначених для виготовлення інструменту високої працездатності з метою обробки різноманітних матеріалів.

Запропоновано модель і розрахункову схему для аналізу згасання крайових ефектів Сен-Венана у матеріалах шаруватої структури. Розглянуто питання про згасання крайового ефекту в композитному матеріалі нерегулярної структури, якому відповідає матриця з шаруватим покриттям, для випадку симетричного деформування матеріалу. Джерело крайового ефекту моделюється нормальним до шарів кусково-постійним періодичним поверхневим навантаженням. Для розрахункової області це навантаження є локальним і змінюється у межах ділянки границі, яка сумісна з характерним розміром неоднорідності структури матеріалу. Застосовано рівняння лінійної теорії пружності, модель кусково-однорідного середовища та кількісні критерії визначення крайового ефекту. У рамках концепції базових схем побудовано дискретну модель задачі та отримано її розв'язок. Виконано аналіз результатів щодо зони крайового ефекту та характеру його згасання для представленого елемента матеріалу.

Наведено дані чисельного аналізу реакції електричного поля потенційного зонда на поверхневий дефект полусферичної форми в слабопровідному композиті. Обговорено питання практичного використання зондів даного типу для вирішення питань дефектоскопії поверхневих тріщин.

Розв'язана задача згину композитного бруса на основі уточненої моделі напружено-деформованого стану, що враховує вплив деформацій поперечного зсуву. Розв'язок отримано аналітичним методом, він реалізує всі можливі варіанти закріплень кінців бруса. Наведено і проаналізовано результати визначення прогинів бруса під синусоїдним навантаженням у залежності від умов закріплення. Показано, що збільшення загальної жорсткості бруса приводить до зростання впливу поперечного зсуву.