Досліджено творчість поетес української еміграції - Наталі Левицької-Холодної та Олени Теліги, зокрема, вивчено та проаналізовано їх любовну лірику, риси художньої та психологічної індивідуальності. На матеріалі мистецького доробку згаданих поетес вперше в українському літературознавстві систематизовано досліджено любовну поезію окремої творчої особистості. На прикладі даних зразків інтимної лірики зроблено спробу показати чуттєвий спектр психології любові як одного з проявів духовно-душевної організації індивідуальності.

Викладається соціально-психологічна і педагогічна концепція життєвих криз особистості, пропонується їх типологія. Висвітлюється проблема кризи особистості в умовах суспільної трансформації українського суспільства на порозі XXI ст., особливості духовної ситуації в умовах суспільної нестабільності, форми прояву кризового стану особистості. Дається екскурс до теми "драма кохання", обговорюються проблеми психокорекції та психотерапії стресових станів особистості. Значна увага приділяється соціальним, психологічним, педагогічним технологіям допомоги дітям і молоді у кризових ситуаціях.

Зроблено спробу простежити еволюцію почуттів і стан душі ліричної героїні Н.Лівицької-Холодної у всій багатогранності, в химерному переплетінні реального й містичного, починаючи з юних літ і до похилого віку, простежити її філософію кохання. Увага акцентується на пізніших збірках авторки "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія". Підкреслюється, що тема любові у Н.Лівицької-Холодної переходить у тему самої людини, зближуючись надалі з темою смерті, формуючи так звану метафізичну любов, а філософія кохання переходить у філософію самого життя.

Розглянуто питання перебігу сімейної кризи у молодого подружжя. Доведено, що подолання подружньої кризи є складним інтегративним процесом, що здійснюється у двох лініях (захисній та долаючій) та чотирьох формах реагування на подружню кризу. Встановлено критерії класифікації подружжя: зовнішня межа, емоційна близькість подружжя, конфліктність, влада, підтримка, внутрішня межа, тип подружнього контролю. Виявлено часову динаміку форм подружжя протягом перших семи років подружнього життя. Протягом перших років подружнього життя послаблюється суперництво, яке поступово переростає в ізоляцію, "мертве" подружжя та емоційне відчуження. Визначено, що порушення подружнього спілкування зумовлено, як мінімум, двома синдромами: "токсичне кохання" і "Пітера Пена", спільними симптомами яких є незрілість та безвідповідальність. Виявлено високу ембівалентність у стосунках з батьками, що свідчить про нездорові батьківсько-дитячі взаємини. Із збільшенням шлюбного стажу спостерігається тенденція до відриву від батьків. У чоловіків проявляється тенденція до пошуку нових об'єктів кохання за одночасної прив'язності до попереднього. У жінок достатньо міцним є зв'язок з батьками (зокрема, батьком), який потім послаблюється. На етапі шлюбного стажу 4-7 років незадоволення чоловіком призводить до зростання тенденції пошуку нового кохання, за умов збереження залежності від попереднього партнера. Спостережено цілком закономірне збільшення агресивності у жінок і чоловіків у зв'язку з незадоволенням актуальними подружніми стосунками та збільшення кількості аутоагресивних форм поведінки у чоловіків та жінок. У кризових парах простежується

Дисертацію присвячено комплексному аналізові творчості Н.Лівицької-Холодної (представленої збірками "Вогонь і попіл", "Сім літер", "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія"), вихідним критерієм для якого служить присутність еротичного лейтмотиву. З'ясововано різницю між еротичним і порнографічним елементом у поетичній тканині, витлумачено поняття "еротичний роман у віршах". На основі методу інтерпретації художнього тексту, психологічного і біографічного методів розглянуто проблеми філософії кохання і трагедії самотності у творчості Н.Лівицької-Холодної - творчості, що засвідчила повноправний розвиток еротичної лінії в українській поезії.

Дисертацію присвячено проблемі образу автора в ліриці І.Франка (на прикладі трьох поетичних збірок письменника - "З вершин і низин", "Зів'яле листя", "Мій Ізмарагд"). Використано широкий спектр літературознавчих джерел і синтезовано формальний та психологічний аспекти аналізу образу автора. Визначено, що в поезії І.Франка 1880-х - 1890-х рр. побутують три типи ліричних суб'єктів, які класифіковано за відмінною структурою особистості. Ліричні суб'єкти А, В, С трансформуються читацькою уявою як три образи автора: людини "публічного", екстравертованого типу з потребою афіляції та посвяти себе суспільству, людини "приватного", інтровертованого типу з потребою самореалізуватися у коханні, образ "ідеального" автора-наставника "ізмарагдових" творів. Розглянуто супровідні кожному ліричному суб'єктові образи, мотиви, жанри, композиційно-мовленнєві репрезентанти.

Розглянуто питання сексуальної поведінки людини та освоєння нею статевих ролей жінки та чоловіка, прояви сексуальності в дитячому і дорослому віці, гармонії інтимності та кохання, норми та патології сексуальної поведінки, а також впливу батьків і соціального оточення на статеве виховання особистості.

Розглянуто романний доробок Івліна Во як цілісний художній світ. Вивчено питання, що стосуються творчої еволюції митця, наскрізних тем, проблем і мотивів його романів, жанрового синкретизму, системи образів, особливостей письменницької техніки та іронії. Для детального аналізу виокремлено ключові аспекти художньої прози письменника: мотив смерті, тему кохання, проблему віри. Наголошено на самобутність прози І.Во, тісний зв'язок письменника з модернізмом, що виявляється як у поетологічних особливостях його творів, так і на рівні загального світосприйняття митця.

Проаналізовано питання формування багатоаспектного образу, в якому втілено естетичний ідеал фольклору конкретного регіону, визначеного автором як Порубіжжя Гуцульщини і Покуття. Цей ідеал усвідомлений фольклорними поетами в аспектах сфери космосу (в ній відображено найбільш яскраві моменти з обрядової поезії зимового циклу, зокрема, у жанрі колядки), а також сфери людських відносин, втілених в епічні ("козак", Довбуш) та ліричні ("рекрут") образи. Особливу увагу приділено ліриці кохання (хоровій та індивідуальній). Описано весільний обряд даної місцевості.

Запропоновано інтерпретацію сім'ї у контексті соціальних проблем, які є характерними для трансформаційного посттоталітарного суспільства 1990-х рр. Сім'ю розглянуто як соціокультурне явище, що зазнає трансформації та істотно відрізняється від звичайних категорій, які мають інституційні або групові характеристики, але впливає на них. Зроблено спробу знайти соціокультурні чинники дисфункції сім'ї як соціального інституту та малої контактної групи. Доведено, що ослаблення репродуктивної функції та падіння престижу шлюбу в молодіжному середовищі є наслідком порушення життєдіяльності сім'ї, що обумовлено зовнішніми умовами (соціально-економічними та соціокультурними), а також внутрішньосімейними або психологічними проблемами. Вперше у соціологічній літературі "часи змін" інтерпретовано у контексті стресогенних соціально-психологічних проблем сім'ї. Розкрито відповідну роль сім'ї у регуляції та стабілізації соціальних настроїв завдяки актуалізації її терапевтичної та феліцитивної функцій, які мають антистресовий характер. Проаналізовано специфіку сім'ї як особливої форми соціальної взаємодії, де сім'ю розглянуто як психоінформаційну систему, в якій особливе значення має афективно-етичний аспект безпосередніх комунікацій або кохання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-72 Підмогильний В. + Ш5(4УКР)6-4 Підмогильний В.534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА312947 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми поетичної специфіки української ліричної пісні в контексті еволюції пісенних традицій, реконструкції та семантичної інтерпретації таких типологічних ознак пісень про кохання, як типи ментальних структур, мотифем, мотивів, міфологем у фольклорних текстах, а також у давніх літературних пам'ятках XVII - XVIII ст. На мисленнєвому, емотивному, психологічному рівнях досліджено закон художнього мислення, психологічні та прагматичні функції ліричної пісні з урахуванням типології та історичної трансформації семантичних реалій. Переосмислено пісенний матеріал в контексті загальної фольклорної моделі, розуміння пісні про кохання як стійкої мікросистеми єдиного свідомісного та художнього комплексу духовної культури етносу.

Проаналізовано генетичні інтертекстуальні джерела та своєрідність часо-просторового континууму у романі А.Мердок "Приємне і Благе", в якому реалізується комплекс неоплатонічних ідей, пов'язаних з проблемами кохання, дружби, милосердя, взаєморозуміння. Висунуто й обгрунтовано гіпотезу щодо визначної ролі пасторальної модальності у художньому моделюванні простору та часу даного твору. Розглянуто провідні елементи пасторальної модальності, що бере витоки у пасторальному романі Відродження і трансформується в межах постренесансних стильових течій. Вперше здійснено аналіз семантики та функцій системи локусів, які мають пряме та метафоричне значення, формують "Дім Буття", метонімічно представленого в "Приємному і Благому". На основі аналізу художнього простору і часу даного роману можна вважати А.Мердок романісткою періоду "переходу від модернізму до постмодернізму".

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*641*423.2*344 + С5*333.36

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено загальноприйняті стереотипи та ментальні засади укладення шлюбу, що панували у Польщі XVI - XVII ст. Значну увагу приділено історії шлюбних стосунків подружньої пари К.Острозької, онуки князя В.-К.Острозького, та Т.Замойського, який походив з родини відомого військового, політичного і культурного польського діяча, канцлера і великого гетьмана Я.Замойського. Наведено 15 листів К.Замойської, написаних протягом 1620 - 1632 рр. до свого чоловіка. Зазначено, що їх шлюб, укладений на цілком прагматичних засадах, став своєрідним взірцем вдалого подружнього життя та великого кохання для всієї Речі Посполитої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 Шевчук В. 534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз творчості сучасної британської письменниці Анжели Картер і сучасної української письменниці Оксани Забужко. Охарактеризовано розвиток жіночого руху в Україні, феміністичні рухи в країнах Західної Європи та США в соціо-культурному контексті українського та британського фемінізму. Простежено генезу українського та британського жіночого письменництва, в цьому процесі визначено роль О.Забужко та А.Картер. Здійснено типологічний порівняльний аналіз та розкрито феміністичне навантаження їх вибраних творів, зображення в них жіночої тілесності, сексуальності. Зазначено, що спільною рисою, характерною для творів вищезгаданих письменниць, є їх феміністична проблематика, зображення жінки як центрального об'єкта. Британська письменниця використовує постмодерністську інтертекстуальність, що супроводжується гротеском, імітацією, грою, ускладненою символікою, застосовує прийоми переміщення в нереальний світ та сюрреалістичних перетворень жінок у міфолого-фантастичних героїв. У текстах української письменниці двобій чоловічого та жіночого початків розгортається на фоні національного виродження, історія нещасливого кохання поетеси та художника стає невід'ємною часткою загальноукраїнського життя. Вказано на різні художні шляхи реалізації образу жінки в творах письменниць, що виявилося в мові, стилістиці, стилізації.

Відзначено, що романна творчість В.Винниченка представлена на широкому історичному та літературному тлі кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано теми шлюбу, стосунків між статями, народження дітей, кохання. Розглянуто основні проблеми, що були в центрі уваги Винниченка-митця - гру інстинктів, боротьбу свідомого та позасвідомого, поєднання тваринного та людського, божого та диявольського начал у людині. Романи В.Винниченка "Чесність з собою" (1911), "Рівновага" (1912), "По-свій" (1913), "Божки" (1914), "Заповіт батьків" (1914), "Хочу" (1915), "Записки кирпатого Мефістофеля" (1916) розглянуто у порівнянні з кращими творами українських, російських та західноєвропейських письменників.

Описано особливості прагматики іллокутивного аспекту мовлення. Розглянуто англійські неологізми кінця ХХ ст. як складову мовної картини світу. Подано перформативний аналіз англійського похідного дієслова, а також фазові префіксальні номінації в текстах сучасних американських письменників. Висвітлено концепт "кохання" в англомовних метафорах і явище моно-, поліфункціональності та моно-, бі-, поліномінативності префіксальних одиниць сучасної англійської мови. Обговорено проблему полісемії та питання авторських новоутворень в англійській мові. Збірник присвячено 70-річчю від дня народження Й.О.Баглая - доцента Ужгородського національного університету, лауреата премії Спілки театральних діячів України.

Освещены жизненный путь, а также научно-педагогическая и общественно-политическая деятельность Й.А.Баглая - доцента Ужгородского национального университета, лауреата премии Союза театральных деятелей Украины и лауреата областных премий в области театроведения и театральной критики им. братьев Юрия-Августина и Евгения Шерегиева. Приведен перформативный анализ английского производного глагола.