Висвітлено морфобіологічні особливості й екологічні умови для вирощування буряка столового та моркви. Охарактеризовано елементи технології вирощування маточників і насінників. Розкрито питання економічної, енергетичної та біоенергетичної ефективності виробництва насіння. Надано практичні рекомендації щодо раціонального застосування комплексу технологічних прийомів вирощування насіння, яке відповідає діючим ДСТУ. Подано інформацію застосування краплинного зрошення і добрив при вирощуванні маточників буряка столового, продуктивність насіннєвих рослин залежно від технологічних прийомів вирощування, мінливість архітектоніки насіннєвого куща, біологічні особливості росту й органогенез рослин моркви першого та другого року життя.

Охоплено актуальні науково-пратичні матеріали про підтримання здоров‘я людини в сучасних умовах, зокрема, оздоровлення населення природними засобами, у т.ч. лікувальними травами, забезпечення адекватного харчування, якісної питної та мінеральної води, подолання йододефіциту, використання сучасних агротехнологій для збереження і збагачення біорізноманіття природи тощо. Розглянуто чорний кмин (nigella satіva) як перспективну рослину для апіфітотерапії. Запропоновано застосування фармакологічного препарату "кверцетин" як засобу профілактики інтоксикації важкими металами. Окреслено можливості корекції вегетативної дисфункції у осіб молодого віку з використанням ефірної олії лаванди в комплексі реабілітаційних заходів; можливості використання чорнобривців у лікарській практиці; потенційні можливості застосування кверцетину в клінічній практиці. Визначено застосування мінеральної та питної води з профілактичною, реабілітаційною та оздоровчо-лікувальною метою; передумови застосування апіпродуктів. Зазначено про необхідність організації оздоровчого харчування людей в постковідний період. Проаналізовано використання добавок рослинного походження у виробництві м'ясних напівфабрикатів. Описано харчову цінність рослинних олій, технології виробництва і переробки бджолиного маточного молочка та використання бджолиниго обніжжя та перги в апітерапії. Охарактеризовано використання м’яти польової (mentha arvensis) в харчуванні. Визнано здорове харчування - запорукою подовження тривалості життя населення. Систематизовано їстівні квіти у харчуванні людини. Узагальнено перспективи використання рослинної сировини у виробництві борошняних кондитерських виробів оздоровчого спрямування. Установлено підбір та первинну обробку продуктів харчування у дієтотерапії. Означено спа-процедури як засіб збереження здоров'я людини. Представлено перспективи використання рослинної сировини при виробництві лікерів. Обговорено оздоровче харчування біженців після евакуації в умовах війни. Наведено способи приготування прополісу для використання в апітерапії. Рекомендовано апітерапію як функціональну складову навчальної програми тренінгів на базі демонстраційної пасіки "медоносні галявини".

Традиційно мітохондріальний геном характеризується як "молекулярний годинник" для відслідковування історії філогенії за материнською лінією. Особливу увагу приділено розподіленню гаплотипів мітохондріальної ДНК серед комерційних свиней (велика біла - ландрас) - Maxgro від ТОВ НВП "Глобинський свинокомлекс", Полтавська обл., Україна. Для вивчення генетично структури фінального гібрида свиней використовують маркери мітохондріальної ДНК - материнського типу успадкування. ДНК-маркери є зручним інструментом для дослідження походження проматеринських порід свиней. Застосування мультиплексного аналізу ПЛР-ПДРФ (Polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism - PCR-RFLP) у дослідженні варіабельної ділянки D-петлі між сайтами 15558 - 15917 мітохондріального геному гібридних свиней дозволило визначити проматеринські гаплотипи експериментальної вибірки (n = 20). Згідно з розробленою Почерняєвим К. Ф. багатосайтовою системою, визначення мітохондріальних гаплотипів свиней, які позначаються латинськими літерами від А до Р, дозволило визначити істинні проматеринські гаплотипи експериментальної вибірки свиней (n = 20), про що свідчить наявність сайту Tas I у вищезазначених положеннях. Власне, це і визначає гаплотипи мітохондріальної ДНК. Згідно з результатами проведеного дослідження, визначені гаплотипи характеризують різні породи, а саме 4 тварини з гаплотипом С - ландрас (Україна, Польща). 6 свиней мають мітохондріальний гаплотип N - велика біла (азійський тип), 7 свиней з мітохондріальним гаплотипом О - ландрас. 1 тварина з гаплотипом G - дика свиня і транскордонна порода Уельс (Італія). 2 представники гаплотипа D не знайдені серед тварин свійських порід. Згідно зі встановленими гаплотипами гібридних свиней, успадкованих за материнською лінією, тварини носії гаплотипу О є представниками скандинавських самок свиней F1, оскільки використовуються у маточних стадах Швеції та Ірландії за участі термінальної батьківської лінії Maxgro в системі гібридизації. Визначені мітохондріальні гаплотипи виявились породоспецифічними для гібридних свиней ірландської селекції. Підтвердженням цього є встановлений поліморфізм мітохондріального геному, котрий є об'єктивним маркером навіть за складних схем гібридизації. Роботу виконано за підтримки Національної академії аграрних наук України 31.01.00.07.Ф "Дослідити плейотропний ефект генів, SNP яких використовують в маркер-асоційованій селекції свиней". ДР N 0121U109838. За прикладом розробленої систематизації комбінування рестриктних фрагментів Почерняєвим К. Ф. у майбутньому пропонуємо створити базу референтних гаплотипів мітохондріального геному фінальних гібридів свиней. У перспективі це буде використано у подальших дослідженнях для реконструкції демографічної історії комерційних свиней транскордонних порід.

Мета роботи - за допомогою шкірних аплікаційних проб провести тестування на алергенність вибраних засобів екологічно чистої продукції косметичного та гігієнічного призначення компанії CHOICE у хворих на хронічні рецидивні дерматози - екзему, атопічний дерматит та псоріаз. За допомогою шкірних аплікаційних проб було проведено тестування вибраної продукції косметичного та гігієнічного призначення компанії CHOICE (Україна) у 36 хворих з найбільш поширеними хронічними рецидивними дерматозами - екземою, атопічним дерматитом та псоріазом. Засоби, що тестували, наносили на суху шкіру, вільну від висипань та препаратів для топічного використання, під медичний пластир. Облік проб проводили на 2-гу, а також на 4 - 5-ту та 7 - 8-му добу після нанесення засобів. У хворих на псоріаз, які брали участь у дослідженні, не було зареєстровано жодних реакцій з боку шкіри. Явища контактного дерматиту спостерігали при контакті лише з одним видом продукції, що тестували, а саме з "Ніжним фітомусом" для вмивання для всіх типів шкіри лінії "Морські водорості". Цей вид продукції виявився алергенним для 1 з 6 пацієнтів з істинною екземою та для 4 з 9 хворих на атопічний дерматит. Інші види продукції взагалі не спричиняли жодних явищ контактного дерматиту в пацієнтів. Висновки: чотири з п'яти протестованих за допомогою шкірних аплікаційних проб видів продукції компанії CHOICE (Україна), а саме: ECO мило рідке, Green max.; яєчний шампунь для сухого і пошкодженого волосся лінії "Інтенсивне зволоження", White mandarin; молочко для рук і тіла лінії "М'яка і бархатиста шкіра", White mandarin; гель для душу лінії "М'яка і бархатиста шкіра", White mandarin можна використовувати у хворих на екзему, атопічний дерматит та псоріаз без їх попереднього тестування на алергенність. Ніжний фітомус для вмивання для всіх типів шкіри лінії "Морські водорості" може спричиняти явища контактного дерматиту у хворих на істинну екзему та атопічний дерматит.

Викладено теоретичні та експериментальні матеріали щодо застосування різних систем вирощування козенят у молочний період та впливу відмітних умов утримання на продуктивні якості молодняку і маточного поголів'я. В рамках проведених досліджень вивчено наявні системи вирощування молодняку кіз зааненської породи: вільний та режимний підсис, а також штучне вигодовування. На основі комплексу гігієнічних, клінічних, гематологічних і біохімічних досліджень, визначення етологічних особливостей, інтенсивності вагового та лінійного росту козенят, продуктивних та відтворювальних ознак козоматок експериментально обґрунтовано ефективні елементи технології вирощування кіз молочного напряму продуктивності. Вперше досліджено і теоретично обґрунтовано доцільність штучного вигодовування кіз зааненської породи за методом групового випоювання. Вирощування молодняку на штучному вигодовуванні за методом групового випоювання сприяло збільшенню середньодобових приростів від народження і до 6-місячного віку та становило 130,6 г (Р>0,99), що на 17,6 г більше, ніж в однолітків на вільному підсисі, та на 9,6 г - у молодняку на режимному підсисі. За абсолютним приростом живої маси також відрізнялися козенята на штучному вирощуванні. Їх перевага над однолітками на вільному підсисі становила 13,6% (Р>0,99) та над тваринами на режимному підсисі - 7,9 %. Як результат проведених досліджень встановлено, що відлучення козенят від маток відразу після народження є більш ефективним, на відміну від традиційного утримання молодняку у молочний період та на режимному підсисі. У маток із козенятами на вільному підсисі надій за лактацію становив 601 кг, у той час, як у маток з козенятами на режимному підсисі та у маток, козенят яких вирощували окремо на штучному випоюванні, дорівнював 705,9 і 784,7 кг, відповідно, що було більше на 17,5 і 30,6 % (Р>0,95-Р>0,999). Використання системи відлучення козенят від козоматок при народженні та вирощування їх на штучному вигодовуванні забезпечило зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4 % і зниження собівартості виробленої продукції - на 10,2 %. При цьому рівень рентабельності виробництва продукції козівництва у них був на рівні 50,4 %.

Висвітлено результати генеалогічного аналізу вітчизняної популяції коней орловської рисистої породи. Загальне поголів'я породи на час обстеження становило 653, зокрема 267 племінних кобил. Найбільша кількість коней у Запорізькому кінному заводі N 86 (29,6 % племінних кобил). Аналіз генеалогічної структури репродуктивного поголів'я породи показав перевагу жеребців трьох ліній: Барчука (гілка Запада, 28,1 %), Пілота (18,8 %), Воїна (15,6 %). Маточне поголів'я переважно належить до ліній Барчука (гілка Запада, 30,7 %), Піона (22,1 %), Пілота (15,7 %). Маточне поголів'я Дібрівського кінного заводу представлене переважно кобилами лінії Піона (41,2 %), Запорізького кінного заводу - лінії Барчука (гілки Запада, 29,1 %), Ісполнітєльного (22,8 %), Піона (20,3 %). У Лимарівському кінному заводі більшість кобил походить з ліній Барчука (гілка Запада, 35,5 %), Пілота і Піона (по 25,8 %). Лозівський кінний завод укомплектований матками переважно лінії Барчука (гілка Запада, 38,2 %), Пілота (23,5 %) і Вєтра (20,6 %). Найбільший племінний репродуктор ПСП "Комишанське" укомплектований переважно матками лінії Барчука (гілки Запада, 51,2 %), Піона (22,0 %) і Пілота (17,1 %). Аналіз генеалогічних ліній української частини популяції орловської рисистої породи показав, що за наявності жеребців-плідників і ремонтних жеребців найбільший розвиток отримала генеалогічна лінія Барчука, з якої відокремлено нову розгалуженішу гілку Запада, до якої належать 28,1 % жеребців і 30,7 % кобил. Племінне ядро зазначеної генеалогічної лінії зосереджене в усіх кінних заводах з розведення орловської рисистої породи (базові господарства), а також у племінних репродукторах та у власників коней - фізичних осіб. Таким чином є передумова апробації генеалогічної лінії Запада в українській частині популяції орловської рисистої породи коней.

Присвячено дослідженням особливостей комбінованої технології осетрівництва на основі формування маточних стадстерляді у садках за природного температурного режиму водойм Лісостепу України, у поєднанні з отриманням зрілих статевих продуктів від плідників за регульованої температури води та рециркуляційного водопостачання. Під час формування ремонтно-маточного стада досліджено генетичну структуру, морфологічні особливості та основні рибницькі показники племінних груп стерляді в умовах інтенсивного вирощування. Розроблено наукові основи та технологічні принципи отримання зрілих статевих продуктів від самок стерляді у нетрадиційні рибницькі строки з метою організації ікряно-товарного виробництва. Установлено, що за показниками життєздатності дослідний іхтіологічний матеріал, отриманий у заводських умовах у нетрадиційні строки, не поступався потомству стерляді, отриманому за інших технологічних схем осетрівництва. Рівень рентабельності ікряно-товарного виробництва за рекомендованою технологією осетрівництва перевищує 40 %.

Розроблено технологічні прийоми інтенсифікації свинарства, підвищення продуктивної здатності свиноматок, збільшення кількості річного приплоду, збереженості поросят на всіх етапах вирощування. Поєднання класичних методів підбору батьківських пар та оцінки продуктивних властивостей методом BLUP дало змогу не лише оцінити відтворювальні та продуктивні властивості, а і шляхом ранжування визначити та вивести зі стада малопродуктивних свиноматок, контролювати та корегувати відтворювальну здатність стада і забезпечити ефективну взаємодію "організм - середовище". Такий підхід уможливив без збільшення кількості поголів'я в маточному стаді, без зміни крокового ритму та кількості отриманих опоросів збільшити річну кількість отриманого приплоду на 1664 голови та на 1464 голови кількість відлученого поголів'я. Підвищення відсотку тварин у стаді з високими репродуктивними властивостями забезпечило отримання від 32 свиноматок однієї крокової групи по 467 новонароджених поросят та 415 відлучених поросят, що додатково становить 32 та 28 голів відносно кількості поросят до проведення корегування продуктивності стада. Встановлено, що у господарстві добре налагоджена система годівлі, водонапування та утримання поголів'я, що забезпечує реалізацію генетичного потенціалу. Підвищення продуктивності стада можливе лише шляхом інтенсифікації використання свиноматок, ретельного заміщення низькопродуктивних тварин та ефективного підбору батьківських пар з метою отримання максимального ефекту гетерозису. Використання гібридних свиноматок F1 поряд із чистопородним поголів'ям, а також гідридних кнурів забезпечує максимальний прояв гетерозису, високі продуктивні якості поголів'я усіх технологічних груп та високу репродуктивну здатність свиноматок на рівні 14,6 поросят за один опорос. Вертикальне графічне відображення зміщення технологічних груп дає змогу отримати наочну інформацію про проведення технологічних операцій за кожен тиждень (крок ритму), що значно полегшує контроль за переміщенням поголів'я. При виконанні досліджень з формування технологічних підходів необхідно максимально зважати на взаємозв'язки між виробничими показниками, а також приділяти увагу розробці технологічних схем, які би дозволяли максимально автоматизувати проведення розрахунків за допомогою сучасної комп'ютерної техніки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.544 + П811.692.5

Рубрики:

Гігієна свинарників

Гігієна догляду та утримання свиней

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-686

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: РА445615 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В парадигме витальной и фармацевтической безопасности обостряются вопросы разработки и принятия стратегических и тактических управленческих решений в системе обеспечения лекарствами, в том числе тех, которые имеют отношение к фертильному здоровью женщины. Цель работы - исследование рынка противозачаточных лекарственных средств (ПЛС) с последующим формированием массива для принятия рациональных решений по обеспечению контрацепцией женщин детородного возраста. Материалы исследования - информационно-поисковая система Компендиум, Государственный реестр лекарственных средств Украины, база данных Нормативно-директивные документы МЗ Украины, интернет-ресурс по поиску лекарств в аптеках Украины Tabletki.ua. Использовали сравнительный, аналитический, графический методы, контент-анализ, метод маркетингового исследования. Осуществлена комплексная маркет рынка ПЛС Украины. Рассмотрены основные характеристики ассортимента ПЛС: полнота, глубина, ширина. Определена сегментация рынка по лекарственным формам и производителям. Установлены коэффициенты уровня монополизации рынка и обновления ассортимента. Выводы: на основании анализа фармацевтического рынка ПЛС сформирован информационный массив современного арсенала контрацептивных лекарственных средств: 29,7 % - монокомпонентные, 69,3 % - комплексные средства. В ассортименте преобладают ПЛС, которые содержат дроспиренон + этинилэстрадиол, и лекарственные средства экстренной контрацепции с левоноргестрелом. Анализ сегментации по лекарственным формам показал существенное доминирование таблетированных ПЛС, которые составляют 84,4 % всего ассортимента. Почти отсутствуют трансдермальные, маточные и вагинальные терапевтические системы. На рынке ПЛС совсем не представлены подкожные имплантаты и аэрозольные формы контрацептивов. Установлено, что рынок ПЛС на 96,1 % сформирован зарубежными производителями, украинские фирмы-производители занимают лишь 3,9 % рынка. Рассчитанный индекс монополизации рынка указывает на олигополистические тенденции рыночных отношений, а индекс полноты ассортимента (66,67 %) - на возможные направления расширения товарного ассортимента для повышения общего уровня удовлетворенности потребностей женщин в ПЛС. В результате ретроспективного анализа рассчитан коэффициент обновления за период 2005 - 2019 гг. Установлено, что после 2015 г. обновление ассортимента снизилось на 13,9 % в результате исчезновения с украинского рынка ПЛС нескольких подгрупп.

Исследования последних десятилетий серозных аденокарцином малого таза женщин ставили перед собой цель различить две диагностические единицы: "low-grade" и "high-grade" карцином. Предшественником "low-grade" варианта (тип I) считается пограничная серозная опухоль / атипичная пролиферирующая серозная опухоль (serous borderline tumor/atypical proliferative serous tumor - 8442/1), что по Международной классификации онкологических болезней (International Classification of Diseases for Oncology ICD-O 2013) репродуктивной системы женщин относится к неспецифическим, пограничным опухолям и опухолям с непредсказуемым клиническим поведением. Предшественниками "high-grade" варианта (тип II) рассматриваются серозные тубулярные интраэпителиальные карциномы (in situ) или "high-grade" серозные инвазивные карциномы маточных труб, так как они имеют идентичные для "high-grade" серозной карциномы яичников мутацию ТР53, аберрантную экспрессию протеина р53, высокую пролиферативную активность и значительную геномную нестабильность. К тому же, согласно канцерогенезу "high-grade" серозной карциномы яичника с метастазами в брюшину, она также может быть трактована как "pelvic high-grade serous carcinoma". Проведен ретроспективный анализ гистологических, морфометрических и иммуногистохимических характеристик биопсийного материала 31 женщины от 28 до 76 лет (среднее 57,32 +- 11,54; медиана 57), распределенного на 3 группы. Группа 1:14 наблюдений эпителия маточных труб (8 труб без патологических изменений (подгруппа 1а) и 6 с признаками интраэпителиальной неоплазии (подгруппа 1б); группа 2:12 случаев серозных аденокарцином яичника варианта "high-grade"; группа 3:6 метастатических перитонеальных карцином серозного типа без известного первичного источника. Иммунофенотипы групп показали однородность в экспрессии маркеров СК7 (+, +/-), СК20 (-), WT-1 (+), СА125 (+, +/-), со сродством к дистальным фрагментам маточных труб. Экспрессия р53 во всех группах с признаками карцином (по сравнению с контрольной подгруппой 1а без атипии) разделилась на два варианта - отрицательные образцы и образцы со сверхэкспрессией, где среди средних значений p53 статистически достоверной разницы обнаружено не было (p >> 0,05), что, возможно, является единным путем канцерогенеза. Морфометрическое исследование выявило достоверную разницу в показателях площади ядер между группой 3 и всеми первыми тремя группами (1а, 1б, 2), что говорит о сходстве яичниковых и трубных неоплазий и эпителия маточной трубы. Количество интрануклеарних реакций с ER и PGR прогрессивно уменьшалось от группы 1 к группе 3, с увеличением случаев с ER (+/-) / PGR (+/- или -) до 50 % в группе 3, что значительно осложняло диагностический поиск для карцином неизвестной первичной локализации. Экспрессия HER-2-new обнаружила возможную амплификацию (градации 2 + / 3 +) только в группе 2 на уровне 16,67 % и в группе 3 на уровне 33,33 %.

Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких технологій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виготовлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь технології випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Мета дослідження - дослідити реологічні, хлібопекарські та органолептичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіруліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м'якої озимої сорту Оржиця та хміль дикий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ "Хорс" та порошок синьо-зеленої водорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейковини в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сорту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає оптимальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ "Хорс" змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об'єм хліба та пористість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ "Хорс", що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, одержані в результаті дослідження, надають змогу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні мінеральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доцільно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких технологій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виготовлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь технології випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Мета дослідження - дослідити реологічні, хлібопекарські та органолептичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіруліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м'якої озимої сорту Оржиця та хміль дикий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ "Хорс" та порошок синьо-зеленої водорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейковини в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сорту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає оптимальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ "Хорс" змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об'єм хліба та пористість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ "Хорс", що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, одержані в результаті дослідження, надають змогу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні мінеральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доцільно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

Исследования последних десятилетий серозных аденокарцином малого таза женщин ставили перед собой цель различить две диагностические единицы: "low-grade" и "high-grade" карцином. Предшественником "low-grade" варианта (тип I) считается пограничная серозная опухоль / атипичная пролиферирующая серозная опухоль (serous borderline tumor/atypical proliferative serous tumor - 8442/1), что по Международной классификации онкологических болезней (International Classification of Diseases for Oncology ICD-O 2013) репродуктивной системы женщин относится к неспецифическим, пограничным опухолям и опухолям с непредсказуемым клиническим поведением. Предшественниками "high-grade" варианта (тип II) рассматриваются серозные тубулярные интраэпителиальные карциномы (in situ) или "high-grade" серозные инвазивные карциномы маточных труб, так как они имеют идентичные для "high-grade" серозной карциномы яичников мутацию ТР53, аберрантную экспрессию протеина р53, высокую пролиферативную активность и значительную геномную нестабильность. К тому же, согласно канцерогенезу "high-grade" серозной карциномы яичника с метастазами в брюшину, она также может быть трактована как "pelvic high-grade serous carcinoma". Проведен ретроспективный анализ гистологических, морфометрических и иммуногистохимических характеристик биопсийного материала 31 женщины от 28 до 76 лет (среднее 57,32 +- 11,54; медиана 57), распределенного на 3 группы. Группа 1:14 наблюдений эпителия маточных труб (8 труб без патологических изменений (подгруппа 1а) и 6 с признаками интраэпителиальной неоплазии (подгруппа 1б); группа 2:12 случаев серозных аденокарцином яичника варианта "high-grade"; группа 3:6 метастатических перитонеальных карцином серозного типа без известного первичного источника. Иммунофенотипы групп показали однородность в экспрессии маркеров СК7 (+, +/-), СК20 (-), WT-1 (+), СА125 (+, +/-), со сродством к дистальным фрагментам маточных труб. Экспрессия р53 во всех группах с признаками карцином (по сравнению с контрольной подгруппой 1а без атипии) разделилась на два варианта - отрицательные образцы и образцы со сверхэкспрессией, где среди средних значений p53 статистически достоверной разницы обнаружено не было (p >> 0,05), что, возможно, является единным путем канцерогенеза. Морфометрическое исследование выявило достоверную разницу в показателях площади ядер между группой 3 и всеми первыми тремя группами (1а, 1б, 2), что говорит о сходстве яичниковых и трубных неоплазий и эпителия маточной трубы. Количество интрануклеарних реакций с ER и PGR прогрессивно уменьшалось от группы 1 к группе 3, с увеличением случаев с ER (+/-) / PGR (+/- или -) до 50 % в группе 3, что значительно осложняло диагностический поиск для карцином неизвестной первичной локализации. Экспрессия HER-2-new обнаружила возможную амплификацию (градации 2 + / 3 +) только в группе 2 на уровне 16,67 % и в группе 3 на уровне 33,33 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.27 + П74-3

Рубрики:

Загальна біологія

Промисел молюсків і ракоподібних

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Об'єктом досліджень були відомості бонітування коней, база даних Інституту тваринництва НААН, Державні книги племінних коней новоолександрівської ваговозної породи. Весь репродуктивний склад було розподілено відповідно до походження, за генеалогічними лініями, маточними родинами та гніздами. Визначено, що поголів'я коней новоолександрівської ваговозної породи кожного десятиріччя стабільно зменшується. Це зумовлено, насамперед зменшенням потреби у гужовому транспорті та майже повним припиненням виробництва кобилячого молока. Наразі його виробництвом, зокрема і кумису, займаються лише два племінні репродуктори: Філія "Дібрівський кінний завод № 62" ДП "Конярство України" та ТОВ "Літо-Агро" Київської обл. Висока ідентичність хімічного складу молока кобил до жіночого надає підставу до широкого його використання у дитячому харчуванні, як прикорму немовлят на штучному харчуванні, так і виробництва молочних продуктів з пребіотичними якостями для дітей усіх вікових груп.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-266

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано розроблену логічну модель вакуум-апарата періодичної дії (ВАПД) з процесом двоетапної кристалізації в термінах уніфікованої мови моделювання UML (Unified Modeling Language), що є невід'ємною частиною уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення та мовою широкого профілю. Це відкритий стандарт, що використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи. Така логічна модель надає змогу наочно відобразити один із найскладніших процесів у цукровій промисловості - процес кристалізації цукру. Описано принцип роботи комбінованого ВАПД при варінні маточного утфелю та, на його основі, утфелю першого продукту. Описано метод підготовки маточного утфелю та наведено його переваги над класичними затравками та затравними суспензіями. Розроблена логічна модель включає 4 основні діаграми мови UML: класів, що слугує для подання структури моделі; послідовності, що показує послідовність об'єктів під час виконання певної операції; стану, що показує послідовність станів, в яких може опинитися об'єкт залежно від зовнішніх подій і реакції об'єкта на ці події; діяльності, яка призначена для опису зміни стану об'єкта під дією внутрішніх наперед визначених дій. Для побудови логічної моделі використано створену в табличній формі параметричну логіко-динамічну модель вакуум-апарата з переліком операцій циклу, умовами їх початку та керуючими діями. Запропонована логічна модель надасть змогу більш наочно зрозуміти процеси, що відбуваються у ВАПД із нестаціонарним форм-фактором під час підготовки маточного утфелю та на його основі утфелю першого продукту та спростить подальші дослідження двоетапного процесу кристалізації та розробку систем автоматизації для вищенаведеного процесу.

Висвітлено морфо-біологічні особливості й екологічні умови для моркви, елементи технології вирощування маточних коренеплодів і насінників. Наведено економічну, енергетичну та біоенергетичну ефективність вирощування насіння. Надано практичні рекомендації щодо раціонального застосування комплексу технологічних прийомів вирощування насіння, яке відповідає чинним ДСТУ.