На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Розглянуто вплив геополітичного та географічного становищ на формування менталітету, української нації. Доведено необхідність подолання комплексу меншовартості в національно-політичній свідомості.

Вивчено політичний аспект української ментальності. Визначено особливості нашого менталітету, які детермінують напрямок та якість політичного процесу в Україні. Наведено риси традиційного політичного менталітету українства (індивідуалізм, консерватизм, провінційність та ін.), джерела їх формування та вплив на розвиток державності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.5(4Укр) + Т3(4Укр)52-283

Рубрики:

Етнографія - Етнічна психологія. Менталітет

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рецепція України у Західній Європі ХІ-ХVІІІ ст. висвітлюється як історичний процес зі своєю тяглістю й парадигмами, етапами й особливостями, породжуваними як об'єктом рецепції, так і її суб'єктами. Досліджується література про Україну, що з'явилася в Західній Європі впродовж цього періоду. Охоплюються не тільки ті твори, що належать до красного письменства, а й пам'ятки історіографії, публіцистики й "літератури факту" - описи мандрівок, мемуари, листи, послання, реляції тощо. При цьому увага приділяється не тільки об'єктивно-історичному змісту джерел, тобто відбиттю в них фактів історії України та реалій життя українського народу, а й змісту суб'єктивно-історичному, тобто рецепції та осмисленню цих фактів тим, чи іншим автором, який представляє ментальність певної країни й епохи, певні ідейно-культурні моделі і течії. Автор пов'язує розвиток західноєвропейської україніки з рухом європейської думки й культури від Середньовіччя до Просвітництва і прагне його висвітлювати в такому контексті.

Розглянуто питання з історії підприємницької та благодійної діяльності греків України у XVII - XIX ст. в контексті тогочасної політики, економіки та культури. Висвітлено окремі сторінки життя політичних та громадських діячів, духовних осіб, підприємців, купецьких родин, а також вплив культури Греції на українську ментальність.

З урахуванням сучасних наукових поглядів на великому історіографічному матеріалі зроблено аналіз застосувань термінів "менталітет", "ментальність", "свідомість", "національна свідомість". Зроблена спроба простежити головні моменти становлення самосвідомості українського народу, основи його соціально-культурного розвитку.

Розглянуто поняття "ментальність", яке потребує вирішення ряду важливих методологічних проблем, головними з яких є забезпечення послідовності та збереження традицій.

Розглянуто поняття національної ментальності, досліджено втілення її рис у художній культурі Слобожанщини на прикладі культурних пам'яток з найдавніших часів до початку ХХ ст. На матеріалі творів різних видів мистецтва простежено національне та самобутнє начало українського народу, акцентовано увагу на процесі його становлення у ХVIII ст. і на розквіті в ХІХ ст. Простежено впливи європейської культури на художню спадщину Слобідської України, визначено фактори, що впливали на розвиток художньої творчості.

Досліджено менталітет як складне, багаторівневе та інтеграційне явище духовного буття людини, етносу, нації. Розкрито головні риси менталітету, простежено історію появи даного терміна та введення його у науковий обіг. Розглянуто різні підходи до тлумачення терміна "менталітет" (психологічний, антропологічний, філософський). Виявлено співвідношення понять "менталітет" та "ментальність", "національний характер", "суспільна свідомість", "спосіб мислення".

Исследован менталитет как сложное, многоуровневое и интеграционное явление духовного бытия человека, этноса, нации. Раскрыты основные черты менталитета и прослежена история появления данного термина и введение его в научный оборот. Рассмотрены разные подходы к разъяснению термина "менталитет" (психологический, антропологический, философский). Определено соотношение понятий "менталитет" и "ментальность", "национальный характер", "общественное сознание", "способ мышления".

Зазначено, що мова як система підлягає лінгвістичним, а мова як стандарт - соціолінгвістичним закономірностям. У цій дихотомії штокавська система має можливість для реалізації в сербському, хорватському, боснійському та чорногорському стандартах. Зроблено висновок, що відмінності між ними мають місце на всіх мовних рівнях, вони також релевантні особливостям у культурі, вірі, ментальності, а отже, зумовлені соціолінгвістичними чинниками.

Language as a system is subject to linguistic, and language as a standard - to socio-linguistic laws. This dichotomy presents Shtokavian system respectively as a possibility for the realization in four standards: Serb, Croatian, Bosnian and Montenegrin. The differences between them can be found on all language levels and relevant to the peculiarities in culture, mentality and thus are conditioned by socio-linguistic factors.

Проаналізовано стан сучасного перекладознавства на Заході. Описано новітні літературні теорії. Розглянуто мовну ментальність та шляхи її формування, риторику як науку про успішну мовну комунікацію. Особливу увагу приділено церковнослов'янській мові як найдавнішій літературній слов'янській мові, її минулому, сучасному і майбутньому. Висвітлено роль інтелектуальних спілок в житті європейського суспільства. Охарактеризовано капіталізм у контексті соціалістичних ідеологій.

Проанализировано состояние современного переводоведения на Западе. Описаны новейшие литературные теории. Расмотрены языковая ментальность и пути ее формирования, риторика как наука об успешной языковой коммуникации. Особое внимание уделено церковнославянскому языку как древнейшему литературному славянскому языку, его прошлому, современному и будущему. Освещена роль интеллектуальных сообществ в жизни европейского общества. Охарактеризован капитализм с позиции социалистических идеологий.

Обговорено особливості роботи над поетичними пейзажами в початкових класах. Проаналізовано етапи розвитку історичної науки в незалежній Україні. Розглянуто історію культури Стародавньої Греції, визначено її зв'язок з сучасністю. Проаналізовано народну ментальність Леруа Ладюрі в "Карнавалі у романі". З'ясовано роль поляків у національно-культурному розвитку країни в 1920-х рр.

Визначено, що у процесі дослідження національного менталітету збігаються об'єкти різних наук (філософії, політичної та етнічної психології, етнології, етнополітології). Розглянуто методологію аналізу проблеми національного менталітету і пов'язані з ним питання індивідуальної та колективної свідомості, обговорено тенденції та наведено характеристики різних теоретичних моделей ментальності.

Висвітлено проблеми історії східної та західної філософії, соціальної філософії, логіки, естетики, релігієзнавства. Проаналізовано взаємовідношення моралі та права в сучасних філософсько-правових ученнях, наведено структуру сучасного комплексу прав людини. Розглянуто владу як феномен ідеальної реальності, а також українську ментальність як складову сучасного державотворення. Запропоновано філософські погляди на конструктивізацію мови мозку.

Освещены проблемы истории восточной и западной философии, социальной философии, логики, эстетики, религиоведения. Проанализированы взаимоотношения морали и права в современных философско-правовых учениях, а также структуру современного комплекса прав человека. Рассмотрены власть как феномен идеальной реальности, а также украинская ментальность как составляющая современного государственного строительства. Предложены философские взгляды на конструктивизацию языка мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф5(4Укр) + Т597.5(4Укр)

Рубрики:

Національна політика. Національні відносини. Національно-визвольний рух

Етнографія - Етнічна психологія. Менталітет

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ментальність та історизм у практиці сучасної історичної освіти. Розглянуто психологічні передумови як визначальний чинник вибору політичних ідеалів. Висвітлено процес становлення й еволюції сучасної політичної свідомості. Охарактеризовано відносини центральної та регіональних еліт в Україні. Проведено теоретико-методологічний аналіз основ формування соціального типу держави. Наведено політологічні характеристики етнічної ідентичності. Визначено особливості запобігання ескалації та врегулювання етнополітичних конфліктів.

На підставі міжпредметних позицій уперше розглянуто українську ментальність як надскладне вітокультурне явище історичного життєпотоку самобутньої європейської нації. На парадигмальному, методологічному й емпіричному рівнях наукового аналізу обгрунтовано полівалентність, узгодженість і розвитковість визначальних культурно-психологічних характеристик-координат української ментальності - основи проектування та побудови інноваційних програм, проектів і моделей розвитку суверенної України. Запропоновано категорійну матрицю феномену, що розкриває основний закон його генезису як вершинного шляху менталеформування: життя - спілкування - національна свідомість - рідна мова - слово. На підставі положень національної системи освіти обгрунтовано можливість створення повноцінного соціокультурного простору еталонного ментально-психологічного змісту діяльності інноваційних навчально-виховних закладів.

Висвітлено особливості трансформації світоглядних критеріїв військовослужбовців за умов соціально-перехідного суспільства. Розглянуто українську ментальність як складову сучасного державотворення. Наведено методи збирання первинної військово-соціологічної інформації, зокрема, аналіз документів. Висвітлено проблеми виховання майбутньої військової інтелігенції за умов військових навчальних закладів, а також формування навчально-професійної мотивації у курсантів військових закладів. З'ясовано роль етнонаціонального чинника у механізмі забезпечення безпеки соціуму.

Освещены особенности трансформации мировоззренческих критериев военнослужащих в условиях социально-переходного общества. Рассмотрена украинская ментальность как составную современного государственного строительства. Приведены методы сбора первичной информации, в частности, анализ документов. Освещены проблемы воспитания будущей военной интеллигенции, а также, формирования учебно-профессиональной мотивации у курсантов военных заведений. Выявлен этнонациональный фактор в механизме обеспечения безопасности социума.