Засобами метамови нормальних форм понять формалізовано широко відомий фрагмент знань про резолюційне доведення теорем в обчисленні висловлювань. Запропонований опис ілюструє використання цієї метамови для подання прикладних систем досить високої складності.

Виразні можливості метамови представлення знань нормальними формами понять, що безпосередньо інтерпретується апаратним процесором машини баз знань, досліджено відносно її використання для викладення формальних мов.

Виразні можливості метамови представлення знань нормальними формами понять, що безпосередньо інтерпретуються апаратним процесором машини баз знань, досліджено стосовно формалізації деяких основних процедур роботи зі знаннями: введення і накопичення знань, редагування, ретрансляції машинного представлення знань та ретрансляції машинного представлення структури складових.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів до мови. Вияви соціальної активності щодо мовних питань інтерпретовано як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному і культурно-семіотичному аспектах. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми, соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4 в3

Рубрики:

Літературознавство

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано трансформацію жанру міфологічної легенди - одного з найрозповсюдженіших фольклорних жанрів, жанрову мову грецької історичної прози. Описано форми репрезентації мовленнєво-мисленнєвої діяльності персонажів у художньому творі Л.Толстого "Анна Кареніна". Розглянуто і питання метамови в українському літературному авангарді. Висвітлено наративну організацію французьких поліфонічних романів середини ХХ ст.

Проанализированы трансформация жанра мифологической легенды - одного из распространенных фольклорных жанров, жанровый язык греческой исторической прозы. Описаны формы репрезентации речево-мыслительной деятельности персонажей в художественном произведении Л.Толстого "Анна Каренина". Рассмотрены поэзомалярство и вопросы метаязыка в украинском литературном авангарде. Освещена наративная организация французских полифонических романов середины ХХ ст.

Розглянуто методологію та метамову досліджень сучасних художніх процесів.

Рассмотрены методология и метаязык исследований современных художественных процессов.

In the article, resting on principles abstracting in arts, the attempt is carried out to consider contemporary art as some kind of abstract semiotics and to give her the conforming interpretation.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Ю.Созанського - піаніста, диригента, композитора, музикознавця. Охарактеризовано маловідомі факти з історії музичного мистецтва, зокрема довоєнного періоду Галичини. Вміщено "Матеріали" та "Вибрані наукові дослідження" вченого, який одним з перших в музикознавстві порушує проблеми структурного аналізу, семіотичних моделей, метамови. Наведено інформацію про Б.Пюрка, В.Барвінського, С.Сапруна, В.Гошовського.

Освещен жизненный и творческий путь Ю.Созанского - пианиста, дирижера, музыковеда. Охарактеризованы малоизвестные факты об истории музыкального искусства, в частности довоенного периода Галиции. Предложены "Материалы" и "Избранные научные исследования" ученого, который один из первых в музыковедении коснулся проблем структурного анализа, семиотических моделей, метаязыка. Приведена информация о Ю.Пюрке, В.Барвинском, С.Сапруне, С.Сапруне-мл., В.Гошовском.

Висвітлено актуальні проблеми методології гуманітарних досліджень, формування метамови гуманітарних наук, філософії мови та знаків, специфіки мистецтва, культури, різноманітних форм суспільного життя та свідомості соціуму. Розглянуто особливості типології сучасної зорової поезії, питання функціонування елементів кримінального жаргону у ЗМІ. Проаналізовано структурно-семантичні моделі фразем на позначення інтелектуальних здібностей людей (на матеріалі говірок Західного Поділля).

Освещены актуальные проблемы методологии гуманитарных исследований, формирования метаязыка гуманитарных наук, философии языка и знаков, специфики искусства, культуры, разнообразных форм общественной жизни и сознания социума. Рассмотрены проблемы типологии современной зрительной поэзии, вопросы функционирования элементов криминального жаргона в СМИ. Проанализированы структурно-семантические модели фразем, обозначающих интеллектуаные способности людей (на материале говоров Западного Подолья).

Розглянуто структуру концепту "володіння інформацією", здійснено спробу моделювання його концептуального поля, досліджено процес його вербалізації у неологічній картині комп'ютерної метамови.

Розглянуто проблеми конструювання метамови для опису феноменологічного та семіотичного інтерпретаційних патернів, а також проблему самоопису на метамовному рівні. Розрізнення інтерпретаційних настанов як метатекст опису запропоновано конструювати на базі семіотичних концептів.

Розглянуто онтологічні основи моделювання, модель сприйняття інформації, соціокультурну модель комунікації, складовими яких є фрагменти концептуальних і мовних картин світу. Наявна евристична цінність когнітивної моделі метамовної комунікації у транслятології з ментальною, лінгвосеміотичною та лінгвістичною операціями, у процесі яких виявляється специфічне бачення світу, характерне для мови оригіналу та трансляту. Системно надано перелік функцій мов, які значною мірою збігаються з функціями перекладача, що створює підгрунтя для нових лінгвістичних моделей.

Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароко за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

Досліджено типи варіантності термінів правознавства та способів їх репрезентації у сфері функціонування та фіксації. З застосуванням системного та комунікативно-прагматичного підходу встановлено, що у метамові правознавства відбувається варіювання форми та семантики юридичних термінів. Проаналізовано основні різновиди формальних варіантів у парадигматичному та синтагматичному аспектах. З'ясовано, що варіювання семантики правознавчих термінів виявляється як лексико-семантичне варіювання (полісемія) або як варіювання семантичного обсягу одного й того ж терміна (поняттєвий поліморфізм, амбісемія, еврисемія). Визначено та проаналізовано продуктивні різновиди полісемії та моліформізму юридичних термінів, розглянуто причини цих явищ у сфері термінолексики. Обгрунтовано, що варіантність будь-якого різновиду репрезентується у функціонально та прагматично зумовлених фрагментах спеціального тексту, які одержали назву метатекстових комунікативних ситуацій (МтКС). Виявлено типи МтКС, властиві метамові правознавства. Проаналізовано способи репрезентації варіантів термінів у навчально-наукових текстах і термінологічних словниках. Зазначено, що в когнітивному аспекті варіативність плану вираження та плану змісту розглянуто як результат багатоаспектного наукового вивчення юридичних понять, який свідчить про динамічність терміносистеми правознавства, відсутність застою у процесі пізнання.

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномену грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномену грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномену грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

Розглядаються питання проектування інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень (СППР) в економічних застосуваннях на основі комп'ютерних баз знань. Розроблено новий напрямок в економіко-математичному моделюванні, який грунтується на концепції природно-мовних баз знань. Встановлено, що моделювання текстів економічних знань за допомогою формалізмів предикатної логіки і висловлювань надає можливість здійснити підтримку прийняття рішень у вигляді технології метатекстового і метамовного маніпулювання економічними знаннями. Запропоновано конструктивні моделі і методи доведення рішень для задач стратегічного менеджменту і маркетингу, а також методологію підтримки рішень в групових СППР, висока ефективність яких обгрунтована теоретично і підтверджена практично. Основні результати праці знайшли впровадження в практиці проектування і використання інтелектуальних СППР в системах "Інвестиційного аналізу".

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності таких базових понять дослідження, як терміносистема та термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки та взаємозв'язок з лінгвістичною термінологією. Сформульовано визначення понять "термін", "термінологія", "терміносистема", "номенклатура". Описано динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, визначено коло джерел, які можна використати у процесі діахронічного дослідження даної проблеми. Зроблено періодизацію формування лінгвістичної термінології у кримськотатарській мові, яка корелює з етапами життя кримськотатарського народу, а також з періодами розвитку лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах. На підставі аналізу лінгвістичної термінології кримськотатарської мови встановлено її системний статус. Виявлено й охарактеризовано різноманітні системні відношення: парадигматичні (синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, омонімія, полісемія, партитивні зв'язки, генетичні пласти, структурно-граматичні типи термінів, частиномовні розряди, термінологічні блоки) й епідигматичні, зокрема, дериваційні, які формують термінологічні гнізда.