Викладено вимоги до характеристик бортової апаратури для запису переговорів, яка забезпечує зберігання записаної інформації за умов аварійної ситуації. Розглянуто принцип запису на дротяний звуконосій, який використовується в авіаційних магнітофонах. Розглянуто бортовий магнітофон П-503, що випускається у трьох модифікаціях, його призначення, галузь застосування, побудову та принцип роботи пристрою запису і пульта керування. Описано побудову наземного магнітофона П-504 для відтворення та запису мовної інформації.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Проблеми формування системи мовних вмінь та розвитку мовних навичок англійської мови у студентів, як майбутніх спеціалістів міжнародного маркетингу і менеджменту.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

На основі власних експедиційних досліджень простежено особливості функціонування окремих архаїчних та інноваційних діалектних одиниць в ареальному аспекті. Визначено роль лінгвокартографування в з'ясуванні проблеми взаємодії старих і нових мовних явищ. Розглянуто окремі випадки розширення номінативного поля застарілих слів.

Доведено, що результати аналізу функціонування мовних одиниць у дискурсі визначено різновидом дискурс-аналізу його використання. Дискурсно-мовний напрямок аналізує, як мовні одиниці різних рівнів характеризують окремі параметри комунікативної ситуації та дискурсу. Мовно-дискурсний підхід аналізує залежність функціонування окремої мовної одиниці від різних параметрів комунікативної ситуації та дискурсу. Дискурсний підхід зі своїми принципами та категоріями орієнтовано на виділення мовних одиниць дискурсного рівня.

Розглянуто внутрішню форму слова в українській та російській мовах як явище, для якого характерна діалектична єдність синхронічного та діахронічного. Висловлено тезу про те, що між творенням лексико-семантичних варіантів та появою гомогенних омонімів немає чіткої межі, бо це одне і те саме мовне явище на різних рівнях свого існування.

Розглянуто питання мовної політики України, а також прискорення впровадження державної мови, гуманітарної, фундаментальної та спеціальної підготовки студентів технічного університету. Висвітлено питання нових методів і технології навчання. Викладено науково-методичні аспекти фундаментальних та наукових досліджень у вищих навчальних закладах.

Вміщено основні поняття та визначення теорії розпізнавання образів. Запропоновано огляд методів первинного аналізу промови та аналіз мовних сигналів за короткі інтервали часу. Узагальнено постановку задачі моделювання процесів аналізу мовних сигналів. Викладено загальний вигляд розв'язку задачі опису параметрів мови як структурної апроксимації різних категорій мовної інформації. Висвітлено лінгвістичні аспекти розпізнавання промови та сегментацію мовних сигналів. Розглянуто алгоритми побудови пристроїв розпізнавання промови, елементи динамічного програмування. Розкрито принцип Беллмана. Наведено загальну схему проектування пристроїв розпізнавання промови.

Викладено загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Розглянуто процес походження та розвитку письма, генеалогічну та типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо.

Висвітлено питання ролі та місця перекладу у взаємозбагаченні сучасних національних культур, взаємообміні науково-технічними досягненнями в міжнародному масштабі. З'ясовано й оцінено значення окремих видів перекладу, мету та сфери їх застосування. Обгрунтовано лінгвістичну природу деяких типів мовних одиниць, способи їх адекватного перекладу на рівні слова, словосполучення, речення або тексту.

Розглянуто вплив семантичних чинників на становлення аналітичної форми майбутнього часу в дієслівних парадигмах української та російської мов, особливості референціювання якісно-оцінної координати людського буття прислівниковими еквівалентами, номінативні властивості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Висвітлено комунікативно-прагматичний аспект номінації-звертання в англомовному драматичному творі, мовні засоби втілення стильових рис текстів іспаномовних законодавчих документів, особливості реалізації образу автора в англомовній постмодерністській літературі.

Представлено матеріали, присвячені актуальним питанням літературознавства і мовознавства. Розглядаються тенденції розвитку української та зарубіжної літератур і творчість окремих письменників (Т.Шевченка, Л.Костенко, В.П.Милорадовича, Г.Сковороди, О.Олеся, В.Самійленка, А.Ахматової, В.Набокова, Ф.Сологуба). Наведено результати досліджень слов'янських мов (зокрема, української, російської, чеської) і міжмовних контактів, вивчення явищ деяких неслов'янських мов (передусім французької). Висвітлено проблеми функціонування мовних одиниць у конкретних стилях і мові художньої літератури.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, М.Максимовича, І.Франка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Олеся, Х.Алчевської, О.Серафимовича, А.Платонова, У.Самчука та ін. Охарактеризовано взаємодію різних мовних засобів у вираженні суб'єктивної модальності, а також естетичну поліфонічність емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова.

Розглянуто структурні особливості нумеральних сполучень і тенденції вивчення квантитативних одиниць у сучасному мовознавстві. Подано порівняльний аналіз лексико-семантичних груп англійських фазових дієслів та їх дієслівних компонентів. Детально проаналізовано українську мовно-літературну традицію XVIII ст. за оцінкою П.Куліша, елегії І.Франка, досліджено художньо-філософський потенціал поезії П.Грабовського. Висвітлено уявлення про смерть у контексті релігійної культури народу та творчості українських прозаїків кінця XIX - початку XX ст.: М.Коцюбинського, М.Черемшини, В.Стефаника, О.Кобилянської, Л.Мартовича та ін.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної української та російської мов, зокрема, лексичної синонімії, ідіом з архаїчними компонентами, мовного вираження простору, структурно-семантичної моделі складних прикметників і текстуальних засобів вираження суб'єктивної модальності. Детально проаналізовано творчість Т.Шевченка, М.Яцківа, В.Винниченка, Ю.Липи, В.Захарченка та У.Самчука.