Запропоновано нову автоматизовану криміналістичну систему "Логос" для дослідження матеріалів і засобів звуко- та відеозапису, яка дозволяє виконувати комплексне криміналістичне дослідження характеристик мовлення й сигналограм. Показано, що використання системи значно підвищило ефективність виконання криміналістичних експертиз.

Проаналізовано специфіку формування оцінки як основної категорії прагмалінгвістики. Розглянуто етапи її становлення в українській філософії та лінгвістиці нового і новітнього періодів. Описано її статус, сучасні аспекти та методику вивчення, вивчено мовленнєві та міжмовні процеси, що її супроводжують.

Розглянуто актуальні аспекти історії, лінгвістики, літератури, педагогіки й національних культур. Розкрито стилістичні особливості української мови та літератури, історії та культури, а також педагогічні проблеми виховання й фізичного розвитку студентської молоді. Запропоновано досвід наукової роботи у питаннях мовознавства, виховання, екологічної та фізичної культури, а також форми і методи розвитку мовленнєвих і літературознавчих вмінь і навичок.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Аналізуються особливості наголошення непохідних іменників жіночого роду в поетичному мовленні Лесі Українки. Поезія Л.Українки є необхідним і невичерпним матеріалом для вивчення й дослідження акцентної системи української мови на певному етапі її історичного розвитку. Акцентні особливості поетичного мовлення Л.Українки значною мірою позначились на процесі становлення акцентної норми української мови.

Висвітлено історію існування біблейської фразеології, детально проаналізовано всі протиріччя, пов'язані з теоретичним осмисленням даних одиниць, показано співвідношення між біблейськими фразеологізмами та текстом Біблії, виявлено можливі принципи й аспекти порівняльного аналізу біблейської фразеології різних мов. Найголовніша проблема полягає в неможливості зафіксувати мову та конкретний час виникнення будь-якого біблейського фразеологізму, що має велике значення для етимологічного та семантичного аналізів цих одиниць мовлення, а також в неоднозначному теоретичному визначенні даних одиниць фразеологічного складу російської мови.

Наведено загальні відомості з питань методики викладання української літератури в школі, запропоновано шляхи її розвитку. Розглянуто форми, методи та методичні прийоми викладання літератури, зокрема, метод лекції, бесіди, самостійної роботи та ін. Висвітлено особливості уроку як основної форми вивчення літератури, показано його структуру та методику, наведено класифікацію типів уроків. Викладено методологічні й методичні питання роботи з текстом, охарактеризовано особливості вивчення окремих тем і розділів програмового матеріалу. Аналізуються питання розвитку зв'язного мовлення учнів та система творчих робіт з літератури, а також пропонується методика вивчення творів різних жанрів (фольклорних, епічних, ліричних, драматичних, літературно-критичних статей).

Розглянуто поняття про ситуацію прямого і непрямого спонукання, типи спонукальних відношень за ступенем інтенсивності та їх адресатність, а також класифікацію спонукальних конструкцій з урахуванням автора повідомлення про ситуацію спонукання. Проаналізовано категоричне спонукання та його види, пом'якшене спонукання як тип спонукальних відношень. Наведено семантичні різновиди нейтрального спонукання та семантичні моделі непрямої спонукальності.

Досліджено вплив найбільш популярних алгоритмів стиснення мовленнєвої інформації на ідентифікаційні характеристики мовленнєвого сигналу. Показано, що доцільно використовувати в реєстраторах мовленнєвих повідомлень алгоритми з незначним ступенем стиснення.

Розглянуто віршування І.Франка або версифікацію - ту частину поетики, що є певною системою організації поетичного мовлення. Діахронічно і синхронічно досліджено всі віршовані твори Каменяра (поезії, поеми, віршовані драми) у плані метрики, ритміки, строфіки і римування. Частково розглянуто риму поета, з'ясовано елементи віршової майстерності та новаторства І.Франка, а також визначено його роль у розвитку українського віршування ХІХ ст.

Вміщено матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції "Україна у XXI столітті: перспективи розвитку гуманітарних наук та освіти", що відбулася 18 - 19 травня 2000 р. у Дніпропетровську. Значну увагу приділено комунікативним основам нейролінгвістичного програмування, проблемам формування творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Охарактеризовано деякі аспекти творчої спадщини Августина Блаженного, зокрема, його теорію суспільства, в якому панують приватна власність та товарне виробництво. Всебічно досліджено психологічні та педагогічні умови формування навичок і вмінь використання різних видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання української мови студентів вищих технічних закладів.

Проаналізовано особливості навчання монологічного мовлення на основі автентичних навчальних відеокурсів. Наведено технологію реалізації формуючої індивідуалізації навчання профорієнтованого читання англійською мовою студентів технікумів і коледжів економічного профілю. Розглянуто інформаційні технології навчання іноземних мов, сучасні проблеми педагогіки та психології.

Розглянуто деякі тенденції музично-просвітницького руху в Західній Україні у 20 - 40-х рр. ХХ ст., а також історико-культурні умови формування мистецтва оперного співу в нашій державі. Окремі розділи присвячено гастрольно-концертній діяльності М.Лисенка, застосуванню комп'ютерних технологій у процесі музичної творчості, мовленнєвим засобам виразності дикторів радіо та телебачення тощо.

Розглянуто питання теорії та історії української мови, актуальні питання граматики, лексикології та термінології. Запропоновано лексико-семантичну характеристику української словотвірної термінології. Висвітлено особливості східнослобожанських говірок і розширено семантичну структуру лексеми в них. Обговорено проблеми української фразеології, кодифікації сучасної української правничої термінології та експресивності наукового мовлення. Визначено функціональний аспект фонетико-семантичного розвитку ономатопеї. Охарактеризовано семантико-стилістичну роль епітетів у генітивних конструкціях на підставі дослідження матеріалів поезії 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Містяться статті з актуальних питань теорії освіти, навчання, виховання та психології. Досліджуються проблеми формування педагогічної майстерності учителів, технологія удосконалення навчально-виховного процесу на уроці, системності у підході до педагогічних явищ. Висвітлюється роль народного мистецтва у системі національного виховання молоді та в духовному відродженні національної свідомості українського народу, педагогічний потенціал творчої спадщини Л.Українки, особливості спілкування викладачів із студентами, педагогічні умови становлення професіоналізму технічних вузів. Розглядається використання краєзнавчого матеріалу на уроках розвитку зв'язного мовлення учнів, словесний опис зовнішності як комунікативне уміння, дещо з історії застосування ідей системного підходу в педагогіці та ін.

Розглянуто проблеми морфологічної та синтаксичної семантики германських мов, зокрема, деякі шляхи розв'язання проблеми частин мови у сучасній лінгвістиці, семантичні особливості авторського стилю (на матеріалі німецької прози), компресію як актуалізацію принципу мовленнєвої економії у сучасній англійській мові. Особливу увагу приділено питанням літературознавства та теорії перекладу, у т.ч. проблемі міжлітературних зв'язків, відносин і "впливів" у контексті розвитку сучасного порівняльного літературознавства, співвідношенню між системами мови і мовлення в текстах оригіналу та перекладу тощо.