Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР) р2-34

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС50170 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито теоретико-методологічні засади формування художньо-естетичної культури (ХЕК) сучасних школярів засобами народознавства на засадах новітніх особистісно-зорієнтованих педагогічних технологій. Розглянуто види, структуру, критерії, показники та рівні розвитку ХЕК дітей шкільного віку. Проаналізовано художньо-естетичний досвід Школи-ліцею N 23 Прикарпатського університету ім. В.Стефаника щодо формування ХЕК школярів в аспекті психолого-педагогічного програмування.

Раскрыты теоретико-методологические основы формирования художественно-эстетической культуры (ХЭК) современных школьников методами народоведения с учетом новейших личностно-сориентированных педагогических технологий. Рассмотрены виды, структура, критерии, показатели и уровни развития ХЭК детей данного возраста. Проанализирован художественно-эстетический опыт Школы-лицея N 23 Прикарпатского университета им. В.Стефаника по формированию ХЭК школьников в аспекте психолого-педагогического программирования.

Розглядаються актуальні проблеми з педагогічних та філологічних наук. Висвітлюються питання використання елементів народознавства в процесі ознайомлення дошкільників з природою, задач екологічного змісту в курсі хімії середньої школи, а також питання підготовки майбутніх учителів до роботи з батьками та розвитку художніх і конструктивних вмінь як становлення професійної майстерності майбутнього вихователя. Описуються психолого-педагогічні умови розвитку музичного сприймання підлітків, деякі аспекти організації медичної освіти в Україні та особливості проектування виховної діяльності. Аналізуються педагогічна діяльність Л.Курбаса, проблема виховання у творчості О.Кобилянської, а також педагогічні ідеї С.Коваліва.

В дисертації досліджується етнографічна діяльність НТШ від створення Етнографічної комісії - 1898 р. до 1939 р., її організаційні та науково-методологічні засади. Аналізується наукова, музейно-збирацька робота Етнографічної комісії. Визначено внесок вчених НТШ у розвиток народознавства, в інтеграцію української етнології в тогочасну світову науку.

Розглядаються лінгвістичні, дидактичні та власне методичні засади проведення словникової роботи у зв'язку з вивченням української мови, літератури, народознавства, історії, природознавства тощо. Встановлено, що особливо ефективними є такі види робіт, як спостереження за роллю синонімів у мовленні, лінгвістичний та стилістичний експеримент, вільний диктант, ситуативні вправи, редагування, створення тематично згрупованого словника-мінімуму синонімів української мови. Запропоновано систему роботи над збагаченням активного словника учнів синонімами, що належать до різних частин мови.

Пропонується апробована на практиці авторська програма з народознавства, обгрунтовується доцільність викладання предмета в школі, розкриваються складові творчої лабораторії вчителя-народознавця, принципи, методи та прийоми навчання, якими слід керуватися в навчально-виховному процесі. Пояснюються особливості уроку народознавства, розглядаються його типи і структура. Представлено методичні поради щодо формування народознавчих знань та вмінь учнів, зосереджується увага на міжпредметних зв'язках, факультативній, позакласній, позашкільній виховній роботі з українського народознавства. Рекомендується ефективне використання наочності та ТЗН, пропонується система оцінювання знань та вмінь учнів, а також аргументуються вимоги до сучасного кабінету українського народознавства.

Наведено історичні відомості щодо формування етнокультурних спільностей на території Буковини, показана динаміка зростання і падіння чисельності населення Буковини в кінці XVIII - середині ХІХ ст., розкриваються їх причини і наслідки. Охарактеризовано національний склад Буковини з 1930 до 1989 рр. Розглянуто общинні відносини в буковинському селі, громадський та сімейний побут. Велика увага приділена опису сімейно-побутової обрядовості, зокрема, весільного обряду, показано його особливості в залежності від різних територіальних зон Буковини.

Розглянуто історичні умови розвитку західноукраїнської фольклористики на початку другої половини ХІХ ст., елементи філософської етнології в українській етнографії ХІХ ст., процес становлення і розвитку національної культури і духовності, а також фольклорно-християнські традиції та їх роль у формуванні активного мовленнєвого соціуму. Подано аналіз фольклорності стрілецьких пісень Б.Лепкого, типізації українського національного характеру у творчості В.Винниченка, ідеї державотворення у спадщині В.Липинського. Досліджено краєзнавчі звістки про українську землю та її населення істориків античної епохи, історичні витоки зв'язку природознавства з народознавством, а також запропоновано палеоекологічній підхід до вивчення давньої історії населення сучасного терену України тощо.

Розглянуто питання з краєзнавства Прикарпаття, екології, літературознавства, історії шкільництва, етнопедагогіки, екології. Проаналізовано аграрні відносини на Покутті та їх соціальні наслідки у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст. Висвітлено питання з історії Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях НТШ наприкінці ХІХ - в першій половині ХХ ст. Охарактеризовано роль "Просвіти" у боротьбі за збереження історичної пам'яті українського народу на Прикарпатті.

Представлено бібліографію фольклористики: фольклору українців, що проживають поза межами України; національних меншин України; пісенного і прозового фольклору в Україні періоду революції і громадянської війни, Великої Вітчизняної війни, післявоєнних років; фольклору слов'янських народів, народів колишнього СРСР, народів світу тощо.

Містяться матеріали конференції, що охоплюють питання теорії та практики сучасного дошкілля, дидактики сучасної школи, організації виховної роботи, проблеми охорони довкілля в освітній і виховній площинах. Дається порівняльний аналіз напрямків реформування системи середньої освіти в США і Україні, висвітлюється система екологічної освіти в Україні. Досліджується вплив художньої літератури на культурно-естетичний розвиток особистості, вплив соціально-педагогічних факторів на ставлення молодших школярів до навчання, проблеми родинного виховання на сучасному етапі. Розглядаються особливості формування творчого мислення школярів, педагогічні основи шкільного народознавства, психологічні особливості страху та шляхи його подолання та ін.

Розглянуто історико-педагогічні аспекти становлення української дошкільної етнопедагогіки, надбання з питань розвитку дітей, змісту та засобів їх виховання. Розкрито особливості використання надбань української дошкільної етнопедагогіки та народознавства за сучасних умов відродження українського національного дитячого садка.

Розглянуто народну архітектуру українського населення Буковини ХІХ - першої половини ХХ ст. Проаналізовано соціально-політичне становище Буковини у період середньовіччя, Новий та Новітній часи. Наведено характеристику буковинських поселень і садиб. Висвітлено особливості планування, матеріал і техніку спорудження традиційних жител, влаштування інтер'єру й екстер'єру.

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Висвітлено діяльність відомого українського фольклориста М.Пазяка. Розглянуто питання української фольклористики, історії, етнографії, мистецтвознавства, діалектології, народознавчої журналістики.

Висвітлено теоретичні засади та основні чинники формування пізнавального інтересу у молодших школярів у процесі навчання, розкрито місце і значення народознавчого матеріалу в їх розвитку, а також розглянуто особливості управління пізнавальною діяльністю учнів.

Розглянуто комплекс історіографії, джерелознавства та археографії з історії правознавства в Наддніпрянській Україні 60 - 80-х рр. ХІХ ст. Досліджено характер і особливості історіографічного процесу зазначеного періоду у справі вивчення народництва, висвітлено його етапи, загальний стан історіографічної розробки теми. Проаналізовано ключові поняття "українське народолюбство" і "російське народництво", їх термінологічні ідентитети. Розроблено оригінальну класифікацію джерельної бази. Проведено текстологічний аналіз джерел з історії народознавства, використано основні методи історичної критики джерел, а також поглиблено уявлення про неоднорідність і достатню достовірність джерельної бази. Наведено результати структурно-функціонального дослідження архівної джерельної бази з історії народництва, узагальнено її характер та особливості. Вивчено публікації документальних джерел - найбільш масових з історії народництва, визначено їх типи, форми, розроблено загальну схему археографічного процесу та виділено його етапи. Обгрунтовано авторську концепцію поліваріантного розвитку народництва у Наддніпрянщині як сукупності двох домінуючих демократичних суспільних потоків (напрямків) - українського народолюбства і російського народництва - типологічно базових, споріднених і, водночас, своєрідних за програмно-тактичними настановами і методами діяльності.

Комплексно досліджено технологію використання матеріалів народознавства у процесі вивчення англійської мови, підготовки майбутніх вчителів до виховної роботи у школі. Обгрунтовано історичні аспекти нової технології народознавчо-філологічної підготовки особистості, механізму її вдосконалення у навчально-пізнавальній діяльності, формування у студентів професійних якостей, необхідних для здійснення виховного процесу в сучасній школі.

Розглянуто історичні аспекти та наукові передумови формування національної самосвідомості молоді. Обгрунтовано необхідність використання народних свят як засобу її формування. Виявлено критерії та рівні сформованості, досліджено стан національної самосвідомості сучасного студентства. Розроблено програму та методику її експериментального формування під час вивчення предмета "Українське народознавство" та спецкурсу "Театралізація українського народного свята". Наведено результати експерименту, що свідчать про ефективність дослідно-експериментальної роботи за наявності у студентів позитивної пізнавальної мотивації; глибокого осмислення ними змісту, форм і функцій національно-культурного досвіду, відображеного в народних звичаях, обрядах і святах; активізації уваги та сприйняття учасниками свята ритуальної символіки народного святкового дійства, що має глибоке історичне коріння та має посилений виховний вплив; забезпечення практичної участі студентів у театралізації народних свят шляхом залучення їх до творчої діяльності на всіх етапах організації, підготовки та проведення святкового дійства. На підставі аналізу результатів дослідження визначено шляхи підвищення ефективності виховної роботи з молоддю, наведено методичні рекомендації щодо залучення студентів мистецько-педагогічних спеціальностей до організації, підготовки та проведення народних свят.

Розглянуто окремі етапи розвитку кримознавчих історико-бібліографічних досліджень і визначено основні напрямки подальшого розвитку бібліографії: народознавства, історії та розвитку культурної справи, археології та охорони пам'ятників.