Рассмотрена история возникновения древнейших земледельческих цивилизаций и причины разрушения природных ландшафтов. Обоснована необходимость мелиорации земель, использования удобрений, средств защиты растений, возобновления гумуса в почве, рекультивации нарушенных земель. Произведена агрохимическая и медико-биологическая оценка загрязнения почв и растительной продукции излишками удобрений, пестицидов, тяжелыми металлами, радионуклидами, а также рассмотрено их поведение в почвах. Изложены методы исследований загрязненности почв, растений, процессов метаболизма и фитотоксичности гербицидов, нитратов, путей миграции тяжелых металлов, формирования экологической нагрузки на организм человека и животных, изучения мутагенности пестицидов. Предложены рекомендации по оптимизации агроэкологических условий, реанимации радиоактивно загрязненных почв веществами-комплексообразователями, биологическими антагонистами, подбором культур, адсорбентами, по защите почв от загрязнения выбросами автотранспорта. Приведены результаты агроэкомониторинга почв при разных типах загрязнения их и растительной продукции и указано на необходимость ведения генетического мониторинга и реабилитации условий жизни населения.

На основі традиційних методів селекції з використанням олігогенних донорів конкретних господарськи цінних ознак в Інститут садівництва УААН створено принципово нові сорти чорної смородини (Вернісаж, Аметист, Володимирська, Ювілейна Копаня, Софіївська), придатні для вирощування стабільних високих урожаїв високовітамінних ягід з обмеженим застосуванням пестицидів і практично повною механізацією виробництва і зберігання плодів.

Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

З метою визначення можливості використання як біоцидних додатків для одержання захисних матеріалів досліджено дію деяких пестицидів (рамрод, лінурон, симазин) на корозійно-активні групи мікроорганізмів - сульфатредукуючі, денітрифікуючі та сапрофітні бактерії, а також їх інгібуючі властивості за умов грунтової корозії. Встановлено, що рамрод і симазин є перспективними для використання як біоцидні додатки для створення біостійких матеріалів. Передбачено, що інгібітори-біоциди можна виявити в ряді сполук, одержаних під час хімічної модифікації рамроду та симазину.

Наведено огляд праць, присвячених вивченню негативної дії мутагенних факторів - пестицидів, забруднювачів повітря, води і продуктів харчування, а також використанню антимутагенів природного походження для зменшення мутагенної активності та шкідливого навантаження на біологічні об'єкти.

Наведено інформацію про джерела забруднення навколишнього середовища, харчових продуктів і продовольчої сировини нітратами, радіонуклідами, пестицидами, важкими металами, антибіотиками, гормонами, консервантами. Висвітлено питання утворення і попадання їх в продукти харчування, продовольчу сировину і організм людини. Надано рекомендації щодо зниження забрудненості сировини, харчових продуктів у виробництві, зберіганні, переробці, підготовці їх до споживання. Розглянуто питання збалансованого, повноцінного й адекватного харчування, норми споживання поживних речовин.

Досліджено вплив природних і синтетичних біостимуляторів на резистентність мікробних асоціацій грунту до пестицидів. Показано, що в присутності рістстимулюючих препаратів (івін, емістим, агростимулін) у складі природних мікробних асоціацій збільшується чисельність мікроорганізмів, резистентних до таких фунгіцидів, як фенпіклоніл, флуодіоксоніл, дифеноконазол. За умов сумісного застосування біостимуляторів з фунгіцидами в мікробних асоціаціях підвищується активність редокс-систем, які можуть ініціювати окисну деструкцію пестицидів.

Наведено результати досліджень (1993 - 1994 рр.) впливу пестицидів (скору, інсегару, поліхому, скору + інсегару) на мікроміцети дерново-слабопідзолистого та темно-сірого лісового грунтів. Установлено, що під дією цих пестицидів відбуваються істотні зміни у складі мікроміцетів. Визначено, що найтоксичніше на них впливали на обох видах грунтів скор та скор + інсегар у всіх досліджуваних дозах. Кількість мікроміцетів навіть через 380 діб після внесення скору в дерново-слабопідзолистий грунт була нижчою залежно від дози в 2,5 - 6,3, а в темно-сірий лісовий - в 1,3 - 2,2 рази порівняно з контролем. Крім того, під дією пестицидів змінював також видовий склад грибів.

Вивчено процес накопичення зв'язаних і вільних амінокислот у зерні кукурудзи за звичайних умов вирощування рослин і при передпосівній обробці грунту гербіцидами. Введено одиницю "індекс невключення" - відношення кількості вільної амінокислоти до її сумарної кількості, яка характеризує ефективність використання фонду вільних амінокислот в процесі біосинтезу запасних білків зерна. Показано генотипову обумовленість перебудови азотовмісних сполук зернівки під дією пестицидів.

Досліджено зв'язок функціональних параметрів кардіореспіраторної системи з дозами та типом опромінення дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. Окремі розділи присвячено профілактиці захворювань і реабілітації населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях. Детально проаналізовано вплив інкорпорованих радіонуклідів і фосфорорганічних пестицидів на показники обміну речовин у експериментальних тварин, а також динаміку радіогенних змін складових ліпідів і ліпопротеїнів плазми крові, викликаних різними режимами опромінення тварин.

Висвітлено основні відомості про шкідників і хвороби сільськогосподарських рослин та бур'янів. На основі найновіших наукових досягнень викладено принципи інтегрованої системи захисту рослин, агротехнічні, хімічні, імунологічні та біологічні заходи боротьби зі шкідливими організмами, системи захисту польових, овочевих, плодово-ягідних культур та картоплі. Окремо наведено особливості організації захисту рослин на присадибних ділянках, у колективних садах і на городах. Дано характеристики сучасних, у тому числі новітніх, дозволених пестицидів, рекомендовано нормативи та строки застосування кожного препарату, засоби механізації, а також заходи безпеки.

Вивчено використання екологічно безпечного замінника пестицидів мінералізованої (пластової) води. Встановлені необхідні дози, строки і способи її використання на посівах сільськогосподарських культур.

Встановлено, що застосування біопрепаратів у поєднанні зі зменшеними дозами пестицидів для обробки посівів озимої пшениці Миронівська 61 підвищує їх ефективність щодо збільшення врожайності, зниження ураженості рослин і насіння хворобами, поліпшення якості продукції порівняно з роздільним їх використанням.

Вивчено можливість обмеження обсягу застосування хімічних засобів і часткового збереження корисної природної фауни в насадженнях яблуні. Головний напрям зниження пестицидного навантаження - використання мікробіологічних препаратів проти листогризучих лускокрилих шкідників та яблуневої плодожерки, застосування регуляторів росту і розвитку комах - інсегару й матчу, впровадження імунних проти парші сортів і гібридних форм, виключення обприскувань проти різних шкідників після цвітіння в травні й проти яблуневої плодожерки першого покоління в червні.

Висвітлено еколого-економічні та санітарно-гігієнічні принципи під час впровадження нових технологій з переробки промислових відходів, проведення їх утилізації. Викладено методологічні засади нормування під час роботи з токсичними відходами. Визначено економічні аспекти екологізації виробництва. Відображено хіміко-біологічний метод знешкодження непридатних пестицидів компостуванням. Досліджено проблему розміщення токсичних відходів у зоні відчуження. Розглянуто питання, пов'язані з ліквідацією та обмеженням негативного впливу токсичних відходів на навколишнє середовище і здоров'я людини.

Викладено біологічні аспекти індукованого імунітету польових культур до шкідників. Висвітлено морфогенетичні та біохімічні закономірності впливу агротехнічних прийомів і різних пестицидів на ступінь вираження індукованого імунітету, як ерготропний імунітет та імунодефіцит. Досліджено генетичну природу індукованого імунітету.

Розглянуто застосування відходів виробництва у протикорозійному захисті. Як сировина для створення високоефективних інгібуючих композицій використовуються відходи коксо- та нафтохімії, виробництва жирних карбонових кислот, амідопірину, алкілбромідів, стиролу, оловоорганічних сполук, аміаку, капролактаму, каучуку, а також харчової промисловості та целюлозно-паперового виробництва. Некондиційні та заборонені до застосування у сільському господарстві пестициди також є сировиною для одержання багатофункціональних інгібіторів корозії і можуть суттєво поширити сировинну базу для їх виробництва.

Розглянуто та проаналізовано можливі способи знешкодження непридатних пестицидів, з урахуванням накопичених у літературі даних відносно релевантної проблеми знешкодження хлорорганічних відходів. Наведено порівняльну характеристику відомих способів утилізації пестицидів; обмірковано можливості та межі застосовності кожного із способів. Показано, що найбільш прийнятним засобом утилізації слід вважати спалювання пестицидів в промислових печах для випалювання цементу або вапняку. Просліджено вплив факторів, що визначають ефективність процесу спалювання пестицидів. Особливу увагу приділено впливу температури робочої зони та часу перебування газів у цій зоні. В результаті аналізу літературних даних визначені оптимальні режими спалювання.

На засаді клінічного досвіду зроблені рекомендації щодо застосування аерозолів морської солі та елеутерокока для профілактики та лікування токсико-алергічних стоматитів.

Розглянуто актуальні питання виробництва та регулювання застосування пестицидів, наукові основи його гігієнічного регламентування з урахуванням їх мутагенної активності, сучасні наукові підходи до реєстрації біопрепаратів. Викладено методологію токсикологічної оцінки пестицидів, проблеми систематизації їх санітарних стандартів, наведено екологічну оцінку небезпечності пестицидів для водної екосистеми тощо.