Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів для випадку сильного відштовхування найближчих сусідніх адатомів, коли їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, яка полягає в тому, що внесок у потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища переносу в рамках кінетики майже ідеального газу дефектів. Пояснено природу глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії, а також різні значення коефіцієнтів стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, які спостерігаються для покриттів більших, ніж половина моношару. Висновки нашої теорії порівнюються з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), причому алгоритм забезпечував повністю паралельний режим його роботи. Обидва підходи дають близькі результати, які істотно відрізняються від одержаних з використанням теорії, що нехтує кореляцією стрибків адатомів.

Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів у випадку, коли має місце сильне відштовхування найближчих сусідніх адатомів, а їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, коли вклад в потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища масопереносу в рамках кінетики розрідженого газу дефектів. Дано пояснення природи глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, яка має місце при покриттях більших, ніж половина моношару. Досліджено вклад димірних конфігурацій в явища переносу адатомів. Димірний процес домінує при високих концентраціях адатомів. Теорія порівнюється з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), робота якого в повністю паралельному режимі забезпечувалась відповідним алгоритмом. Обидва підходи дають близькі результати, які в той же час істотно відрізняються від одержаних з використанням існуючої теорії, яка нехтує кореляцію стрибків адатомів.

Напруження мають тензорну природу, так що апріорно всі компоненти тензора напружень можуть відігравати роль у включених дифузійних процесах. Вплив напружень на дифузію є результатом трьох джерел: 1)вони змінюють атомну рухливість через вплив напружень (тиску та дотичних напружень) на концентрацію точкових дефектів і на частоту скачка; 2) вони вводять в потік дрейфовий член, пропорційний градієнту напруження; 3) вони модифікують граничні умови. Напруження можуть бути генеровані дифузійним процесом безпосередньо, через розмірний ефект. Через нелокальну форму поля напружень результатом буде у загальному випадку нелокальний закон, а звідси - порушення закону Фіка. Анізотропія пружності може викликати анізотропну дифузію в кубічних кристалах.

Розглядається проблема розповсюдження оптичних вихорів в багатомодових волокнах. Показано яких структурних змін дізнають хвильова і променева поверхні при переході із вільного простору в середовище волокна. Записане рівняння неперервності для потоку кутового момента вихора в неоднорідному середовищі.

Досліджено властивості шуму (у розумінні Б. Цірельсона), який породжується розв'язками відомого рівняння Танаки.

Розглянуто методику визначення оптимального значення поправки до завдання регулятору, на вхід якого поступає потік різнорідних об'єктів, для стаціонарних систем з невідомими (але постійними) статистичними помилками регулювання.

Запропоновано метод побудови вагової функції для кругової тріщини в пружному тілі стосовно термопружних задач. Більш детально розглянуто випадок необмеженого тіла. Одержано формули для визначення коефіцієнта інтенсивності напружень для випадків, коли на поверхні тріщини задана температура або тепловий потік. Наведено приклади.

Проаналізовано стан гниговидання для дітей в Україні за 1992-1997 роки. Визначено позитивні зміни та недоліки у цій сфері.

В экспериментах на изолированном сердце морской свинки исследовано влияние веществ, содержащихся в винограде, на сократительную активность миокарда и коронарное сосудистое русло. Показано, что внутрикоронарное введение одной из фракций винограда сопровождалось существенным увеличением показателей сократительной активности миокарда, увеличением коронарного потока и потребления кислорода. Блокада биосинтеза оксида азота уменьшала дилятаторную реакцию коронарных сосудов. Результаты данной работы свидетельствуют о наличии в ягодах винограда веществ, вызывающих увеличение сократительной активности миокарда и эндотелий-зависимое расширение коронарных сосудов.

За результатами чисельного моделювання з використанням комбінованої моделі гідравлічного удару побудовано графіки перехідних процесів у водогоні для різних початкових умов роботи водоповітряного резервуара (ВПР). Встановлено, що прямопрохідні ВПР з мінімальним коефіцієнтом гідравлічного опору в з'єднувальному трубопроводі не раціональні в зв'язку з великими об'ємами повітря. Більш придатним для застосування виявилися ВПР, що мають з'єднувальний трубопровід з диференційним гідравлічним опором. Оптимізації параметрів ВПР можливо досягти завдяки використанню ВПР напрямленої дії, в якому потік у з'єднувальному трубопроводі дроселюється під час наповнення, та випорожнення ВПР.

Отримано потік бульбашок у просторі розмірів, функцію розподілу бульбашок за розмірами, число бульбашок в одиниці об'єму, розбухання системи "в'язка рідина з бульбашками". Розгляд проведено для початкової та перехідної стадій дифузійного розпаду метастабільної системи "в'язка рідина з газом".

Висвітлено найважливіші розділи традиційної та сучасної екології, сучасні уявлення про біосферу, типи екосистем, кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Проаналізовано питання антропогенного забруднення довкілля (атмосферного повітря, природних вод, грунтового покриву, радіоактивного забруднення) та його негативні наслідки. Розглянуто екологічні основи та проблеми раціонального природокористування, особливості управління природними системами, принципи оцінки ризику та витратно-прибуткового аналізу в природокористуванні.

Ця робота є першою із серії статей, у яких будуть розглянуті процеси прискорення часток та їх електромагнітне випромінювання під час колапсу зірок із різними початковими розподілами часток у магнітосферах - степеневим, релятивістським максвелівським і больцманівським. У першій статті цієї серії досліджуються фізичні умови у магнітосфері колапсуючої зірки, еволюція спектру заряджених часток у ході колапсу, а також розрахований потік випромінювання від колапсуючої зірки із початковим степеневим спектром часток у магнітосфері. Як показують дослідження, заряджені частки прискорюються під час колапсу до релятивістських швидкостей за рахунок бетатронного механізму у зростаючому із часом магнітному полі колапсуючої зірки. Рухаючись у цьому полі, заряджені частки будуть випромінювати електромагнітні хвилі у широкому діапазоні частот - від радіо- до гамма-діапазону. При цьому у ході колапсу інтенсивність випромінювання зростає порівняно із початковою у тисячу разів, і воно може бути зареєстроване сучасними радіо-, рентгенівськими та гамма-телескопами.

У межах простої моделі, яка описує нелінійну динаміку шаруватих середовищ (магнітовпорядкованих, пружних і оптичних), досліджено локалізацію нелінійних хвиль, що розповсюджуються в ангармонійному середовищі вздовж системи з двох ідентичних плоскопаралельних дефектів (хвилеводів). Запропоновано метод аналітичного дослідженя цієї проблеми та зведення її до моделі зв'язаних ангармонійних осциляторів, усі параметри якої визначаються з мікроскопічного розгляду. Одержані результати дозволяють адекватно описати нелінійну динаміку шаруватих середовищ у межах добре вивчених дискретних моделей нелінійної механіки. Встановлено що у разі перевищення сумарною енергією хвилі порогового значення стан із рівними потоками енергії, локалізованими поблизу хвилеводів, стає нестійким і реалізується неоднорідний режим, за якого хвильовий потік розповсюджується здебільшого вздовж одного з плоских шарів.

Побудовано точний розв'язок статичної задачі термопружності для нескінченного трансверсально-ізотропного п'єзокерамічного тіла, що містить в площині ізотропії термоізольовану параболічну тріщину. Поверхня тріщини вільна від зусиль. На тріщину падає рівномірний тепловий потік, перпендикулярний до її поверхні. Задачу досліджено для двох випадків задання електричних умов на поверхні тріщини. У першому випадку на її поверхні відсутній електричний потенціал, а у другому - нормальна складова вектора індукції дорівнює нулю. Отримано формули для коєфіцієнтів інтенсивності напружень силового поля й електричної індукції, які залежать від величини теплового потоку, геометрії тріщини та термоелектропружних властивостей п'єзокерамічного тіла.

Досліджується термопружний контакт двох анізотропних півплощин в умовах, коли тепловий потік викликає їх розшарування. Задачу зведено до розв'язання системи сингулярних інтегро-диференціальних рівнянь. На базі числового аналізу вивчено вплив термоопору на геометричні характеристики зазору.

Пропонується варіант бортової телеметричної системи з відмовостійким комутатором, що обробляє потік інформації. На основі теорії масового обслуговування зроблені математичні моделі такої системи. За допомогою стохастичної імітаційної моделі досліджені черги заявок різних категорій.

Робота присвячена дослідженню актуальної проблеми управління потоком рідини або газу за умови, що середовище є носієм тепла, енергії або маси. Проведено модифікацію рівнянь системи Нав'є-Стокса з урахуванням вимоги подальшої її використання в задачах управління процесами тепломасообміну зі складною структурою потоку. Проблема оптимального управління полягає в мінімізації функціоналу, який включає турбулентність струмів. У вигляді керуючого впливу розглядається потік тепла, що надходить через певні дільниці кордону просторової області. Доводиться існування оптимального управління і отримані деякі умови оптимальності управління першого порядку.

Раціональний вибір конструкції пристроїв для відводу газу дає змогу вирівняти потік по висоті масообмінної камери та створити умови, за яких можна розпилювати рідину на краплі малого розміру. Сформульовано основні принципи конструювання пристроїв для відводу газу, які враховують особливості гідродинаміки ВРПМА.

Наведено результати експериментальних досліджень структури течії та переносу теплоти у близькому сліді за поперечним нагрітим круговим циліндром у градієнтному потоці. За експериментальними даними моделювалися просторово-часові поля температури. Виявлено деякі характерні особливості переміщення нагрітих об'ємів газу у сліді за циліндром. Оцінено вплив накладеного на потік поздовжнього градієнта тиску на процес вихроутворення.