Розглянуто погляди відомого мовознавця О.О.Потебні щодо походження прикметника як окремої лексико-граматичної категорії та формування категорії ступенів порівняння. Зроблено порівняльний аналіз висвітлення зазначених питань у працях інших дослідників. Проведено дослідження використання частки "май" у системі аналітичного ступенювання діалектичної градуації.

Представлено одну з перших спроб розгляду української ліро-епічної прози ХІХ-ХХ ст. в якості явища, неподільного на сегменти з однозначною їх історичною пропискою у часі, що спонукав чи був просто причетним до їхньої першоз'яви. Цим часом автор небезпідставно вважає усе минуле українського народу, котрий якраз цьому різновиду прозового мислення передав виплекану упродовж віків мову, а з тим і художньо-духовні її скарби, які цей народ формували і берегли. Загальноцивілізаційна вартість наголошених скарбів у дослідженні розглядається на доволі широкому філолого-філософському тлі: праці Гегеля, О.Потебні, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.Ясперса, К.Юнга разом із літературно-критичним спадком Д.Чижевського, С.Єфремова, М.Зерова, Ю.Шереха є органічною складовою авторських міркувань про художній феномен "українського реалізму", його духовну ауру та націєтворчий зміст.

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Розглянуто музично-звукові прийоми у композиції поетичних циклів Л.Українки. Значну увагу приділено індивідуально-авторському трактуванню біблійних мотивів темряви і сутінків у творах Д.Г.Байрона та їх осмисленню в українській культурній полісистемі, а також ритміко-фонічній організації віршованого твору. Детально проаналізовано діяльність визначних діячів української культури: В.Барвінського, О.Бурггардта, С.Гординського, І.Огієнка, Г.Сковороди, О.Потебні та ін.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Визначено час заснування українських Громад, запропоновано оригінальну періодизацію їх діяльності. Досліджено період об'єднання науково-просвітницьких сил навколо громадівського журналу "Киевская старина". Систематизовано персональний склад членів Одеської, Полтавської, Харківської та Чернігівської громад (Б.Д.Грінченко, А.В.Верзилов, Л.І.Глібов, О.О.Потебня, О.Я.Єфименко, О.О.Русов та ін.).

Наукове видання присвячене 200-річчю виходу в світ пам'ятки української культури "Слово о полку Ігоревім". Вперше в Україні подаються найголовніші відомості про "Слово"-знавців Сумщини та активних учасників сумських наукових конференцій з проблем вивчення видатного твору нашої минувшини: Баскевича І.З., Гетьманця М.Ф., Корпанюка М.П., Потебню О.О., Попова П.М., Терлецького В.В., Черепанова Є.О. та ін.

Широко представлено різножанровий фактичний матеріал на підставі використання праць вітчизняних дослідників усної словесності (М.Костомарова, М.Грушевського, О.Потебні, Ф.Колесси, В.Гнатюка, І.Франка та ін.) і відомих зарубіжних вчених (Е.Тайлора, Дж.Фрезера, О.Рейденберг, В.Проппа). Проаналізовано питання розвитку народної творчості окремих жанрів від витоків до сучасності, висвітлено особливості побутування текстів за певних історичних умов. Запропоновано нову періодизацію фольклору та класифікацію жанрів з урахуванням історії, етнопсихології, культурології, міфології. Кожне явище народної творчості розглянуто у його зв'язку з художньою літературою.

Проаналізовано науковий доробок визначних українських дослідників і збирачів фольклору, а саме: О.Потебні, В.Петрова, Н.Присяжнюк, І.Гурина, М.Мишастого, О.Стеблянка, М.Мицика та Г.Танцюри. Висвітлено актуальні питання історії фольклористики, теорії видів і жанрів фольклору (байки, балади, билини, бувальщини, загадки, казки, легенди, переказу, прислів'я та приказки), символіки та літератури.

Висвітлюється діяльність Харківського історико-філологічного товариства - одного з найбільших наукових центрів дореволюційної Росії. У надрах товариства сформувалася всесвітньо відома наукова філологічна школа, головою якої по праву вважається О.О.Потебня. У центрі уваги - праці вчених у галузі фольклористики, теорії та історії літератури, що відіграли важливу роль у формуванні українського літературознавства, в українському національному відродженні.

Висвітлено основні питання слов'янської філології, її місце в комплексі гуманітарних наук. Наведено біографічні дані слов'янських філологів, зокрема, М.В.Ломоносова (1711 - 1765), О.Х.Востокова (1781 - 1864), Й.Добровського (1753 - 1829), І.І.Срезнєвського (1812 - 1880), Ф.І.Буслаєва (1818 - 1897), Г.В.Ягича (1838 - 1923), О.О.Шахматова (1864 - 1920), В.В.Виноградова (1895 - 1969), О.О.Потебні (1835 - 1891), К.Й.Студинського (1868 - 1941) та інших. Викладено відомості про македонську, українську, білоруську та російську мови.

Освещены основные вопросы славянской филологии, ее место в комплексе гуманитарных наук. Приведены биографические данные славянских филологов, в частности, М.В.Ломоносова (1711 - 1765), А.Х.Востокова (1781 - 1864), Й.Добровского (1753 - 1829), И.И.Срезневского (1812 - 1880), Ф.И.Буслаева (1818 - 1897), Г.В.Ягича (1838 - 1923), А.А.Шахматова (1864 - 1920), В.В.Виноградова (1895 - 1969), А.П.Потебни (1835 - 1891), К.Й.Студинского (1868 - 1941) и других. Изложены сведения о македонском, украинском, белорусском и русском языках.

Розглянуто історію розвитку Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні. Висвітлено питання граматики української мови, лексикології та лексикографії, культури мови, діалектології, ономастики, експериментальної фонетики, структурно-математичної лінгвістики. Викладено проблеми російської мови в Україні, особливості дослідження романських, германських і балтійських мов. Проаналізовано діяльність журналу "Мовознавство". Наведено біографічні дані науковців мовознавчих установ Академії наук України за період 1918 - 1944 рр., Інституту мовознавства та його львівської філії за 1944 - 2005 рр.

Рассмотрена история развития Института языковедения им. А.О.Потебни. Освещены вопросы грамматики украинского языка, лексикологии и лексикографии, культуры языка, диалектологии, ономастики, экспериментальной фонетики, структурно-математической лингвистики. Изложены проблемы русского языка в Украине, особенности исследования романских, германских и балтийских языков. Проанализирована деятельность журнала "Языковедение". Приведены биографические данные ученых языковедческих учреждений Академии наук Украины за период 1918 - 1944 гг., Института языковедения и его львовского филиала за 1944 - 2005 гг.

У контексті ідей О.О.Потебні, П.Г.Житецького та М.О.Колосова розглянуто питання історії східнослов'янських мов, українського літературного наголосу. Проаналізовано особливості створення єдиної теорії внутрішньої форми слова, а також твір М.Ф.Сумцова про Л.Барановича в оцінці О.Потебні.

В контексте идей А.А.Потебни, П.Г.Житецкого и М.О.Колосова рассмотрены вопросы истории восточнославянских языков, украинского литературного ударения. Проанализированы особенности создания единой теории внутренней формы слова, а также произведение М.Ф.Сумцова о Л.Барановиче в оценке А.Потебни.

На підставі вивчення наукової спадщини О.О.Потебні висвітлено актуальні проблеми філософії, мовознавства та літературознавста. Показано вплив філософської концепції ученого на розвиток гуманітарних наук у слов'янському світі. У широкому філологічному та культурологічному контексті розглянуто семантичну, поетичну, національно-культурну концепції О.О.Потебні. Показано внесок ученого у створення порівняльно-історичного методу, який дозволив утвердити принципи історизму та системності у розгляді мовних категорій. Досліджено теорію поетичного слова, значення якого породжуєтся у тривимірному просторі "світ - мова - людина". Розглянуто семасіологічне вчення О.О.Потебні, зосереджене навколо слова як засобу апперцепції думки та його наукові уявлення щодо визначення семантики як способу організації граматичної структури мови. Особливу увагу приділено дослідженням фольклору як цілісної системи символічного відображення світу. Проаналізовано національно-культурну концепцію ученого, побудовану на базі дослідження взаєзв'язку між мовою, культурою, мисленням та світоглядом.

На основе изучения научных трудов А.А.Потебни проанализированы наиболее актуальные проблемы философии, языковедения и литературоведения. Показано влияние философской концепции ученого на развитие гуманитарных наук в славянском мире. В широком филологическом и культурологичесом контексте рассмотрены семантическая, поэтическая и национально-культурная концепции А.А.Потебни. Показана роль ученого в создании сравнительно-исторического метода, который утверждает принципы историзма и системности в процессе изучения языковых категорий. Проанализирована теория поэтического слова, значение которого формируется в системе "мир - язык - человек". Рассмотрена семасиологическая концепция А.А.Потебни, состредоточенная на изучении слова как средства апперцепции мысли, а также научные представления ученого об определении семантики как способа организации грамматической структуры языка. Особое внимание уделено исследованиям фольклора как целостной системы символического отражения мира. Проанализирована национально-культурная концепция ученого, созданная на основе изучения взаимосвязей между языком, культурой, мышлением и мировоззрением.

Висвітлено актуальні проблеми східнослов'янського мовознавства, розглянуто питання граматичної будови і лексичного складу східнослов'янських мов, етимології і словотвору, історії та взаємодії мов, культурології та стилістики, а також питання фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, термінології та лексикографії. Наведено лінгвістичний аналіз структурних одиниць різних рівнів мовної системи.

Освещены актуальные проблемы восточнославянского языковедения, рассмотрены вопросы грамматической структуры и лексического состава восточнославянских языков, этимологии и словообразования, истории и взаимодействия языков, культурологии и стилистики, а также вопросы фонетики, морфологии, синтаксиса, лексикологии, терминологии и лексикографии. Приведен лингвистический анализ структурных единиц разных уровней языковой системы.

Досліджено генезис спостережень О.О.Потебні щодо граматичних категорій, значень і форм на сучасному етапі розвитку імпліцитної морфології. Значну увагу приділено евристичному сприйняттю семантики іншомовних звуконаслідувань, інтонаційним особливостям речень з однорідними членами за даними перцептивного аналізу, психоактивним маркерам рекламного тексту. Всебічно проаналізовано апелятивну та пропріальну лексику в українських прізвищах Західного Поділля.

Проведено науково-філософський аналіз етичного принципу "людське життя - найвища цінність" на підставі дослідження багатозначності розуміння феноменології життя в різних контекстах. Проаналізовано питання про місце творчості у філософсько-історичному дискурсі. Висвітлено діалектику традиційного та інноваційного процесів у розвитку культури та особливості формування особистості. Запропоновано різні варіанти інтерпретації естетичного вчення видатного вітчизняного мислителя - О.О.Потебні. Обгрунтовано, що головним у даній концепції є ідея про екзистенційно-комунікативну роль продуктів мистецької діяльності. На основі аналізу текстів К.Леві-Строса і Р.Барта змодельовано образ суспільства, характерний для структуралізму. Визначено методологічні засади дослідження суспільства, а також напрями розвитку структуралістської теорії у працях сучасних західних соціологів. Розглянуто складний процес формування положень раціоналізованої християнської догматики. Розроблено оригінальну теорію виховання ціннісного ставлення до людини. Охарактеризовано соціально-педагогічну діяльність громадських молодіжних об'єднань.

Висвітлено питання формування теоретичних засад сучасної математики, фізичного знання в ХІХ ст.: термодинаміки, завершення класичного етапу розвитку оптики, електродинаміки. Розглянуто питання взаємодії організму з навколишнім середовищем. Проаналізовано вплив еволюційного вчення на розвиток географічних знань. Акцентовано увагу на проблемах загального мовознавства українськими та російськими вченими: О.О.Потебні, Л.Якоба, М.О.Максимовича. Розкрито вплив доробку історичної школи права на історіографію, право та лінгвістику.

Освещены вопросы формирования теоретических основ современной математики, физического знания в ХІХ в.: термодинамики, завершения классического этапа развития оптики, электродинамики. Рассмотрены вопросы взаимодействия организма с окружающей средой. Проанализировано влияние эмоционального учения на развитие географических знаний. Акцентировано внимание на проблемах общего языковедения украинскими и российскими учеными: О.О.Потебни, Л.Якоба, М.О.Максимовича. Раскрыто влияние исторической школы права на историографию, право и лингвистику.

Висвітлено проблеми і перспективи дослідження української та світової культури. Охарактеризовано діяльність відомого українського фольклориста М.Пазяка, а також видатних українських культурних діячів сучасності, зокрема: Д.Нитченка, М.В.Гончаренка, Л.Черкашиної, З.Т.Франко, М.Будника, Г.Логвина, О.А.Сланка, Є.Тиханського. Проведено порівняльний аналіз публікацій з проблем традиційної уснопоетичної культури слов'ян на базі української та російської періодики 1920 - 1930-х рр. Викладено деякі аспекти фольклористичної концепції О.Потебні. Описано особливості сприймання української псальми. Розглянуто питання про сучасні дослідження музичного фольклору. Розкрито символіку українського фольклору. Визначено вплив літератури на фольклор. Висвітлено питання історії, філософії та етнографії, зокрема особливості вишивки Буковинського Поділля в історико-етнографічних дослідженнях другої половини ХІХ ст. Проаналізовано стан і перспективні напрямки розвитку українського історичного краєзнавства. Значну увагу приділено музико-, театро-, мовознавству та народознавчій журналістиці.

Освещены проблемы и перспективы исследования украинской и мировой культуры. Охарактеризована деятельность известного украинского фольклориста М.Пазяка, а также известных украинских культурных деятелей современности, в частности: Д.Нитченка, М.В.Гончаренка, Л.Черкашиной, З.Т.Франко, М.Будника, Г.Логвина, О.А.Сланка, Е.Тиханского. Проведен сравнительный анализ публикаций по проблемам традиционной устнопоэтической культуры славян на основе украинской и российской фольклористической периодики 1920 - 1930-х гг. Изложены некоторые аспекты фольклористической концепции О.Потебни. Описаны некоторые особенности восприятия украинской псальмы. Рассмотрен вопрос о современном исследовании музыкального фольклора. Раскрыта символика украинского фольклора. Определено влияние литературы на фольклор. Освещены вопросы по истории, философии и этнографии, в частности особенности вышивки Буковинского Подолья в историко-этнографических исследованиях второй половины ХІХ в. Проанализировано состояние и перспективные направления развития украинского исторического краеведения. Значительное внимание уделено музыко-, театро-, языковедению и народоведческой журналистике.

Проанализировано становление и развитие исторической лексикологии русского языка в трудах выдающихся русских лингвистов: А.Х.Востокова (1781 - 1864), И.И.Срезневского (1812 - 1880), Ф.И.Буслаева (1818 - 1897), П.А.Лавровского (1827 - 1886), А.А.Потебни (1835 - 1891), А.И.Соболевского (1856 - 1929) и др. Раскрыта общая основа лексической системы восточно-славянских языков - словарный состав древнерусского языка, лексика русского языка XIV - XVI вв. и национального периода его развития. Освещено развитие словарного состава русского языка в советский период.