Обгрунтовується необхідність глибокого вивчення історії всіма громадянами України незалежно від спеціальності і посади. Дається коротка характеристика держави, висвітлюється питання виникнення українського народу і української мови, тезисно викладається прадавня, середньовічна і сучасна історія України. Особлива увага звертається на спроби різних поневолювачів асимілювати український народ і позбавити його історичної пам'яті та рідної мови. Розглядається новітній етап в історії України з моменту проголошення її незалежності.

Наведено останні роботи історика, археолога, культуролога та письменника Ю.О.Шилова, в яких розглянуто принципи вивчення курганів-могил, походження індоєвропейців і слов'ян у світлі найдавнішої писемності, розвиток цивілізації на Русі. Висвітлено проблему арійства уявного та реального, арійських пракоренів України та Індії, астральної символіки прабатьківщини аріїв. Вивчено відомості про козака Мамая, Семена Палія у Запорізьких легендах, Махна та Леніна, їх стратегію та тактику розбудови майбутнього, з'ясовано геополітичне значення етнополітичних процесів в Україні.

Складний діалектичний зв'язок етнічної основи і культурної маніфестації генези народу має специфічні особливості на кожному рівні цивілізаційного процесу. Становлення культури та її теоретичне осягнення зазнає потужного впливу ідеологічних чинників, котрі можуть змінюватись під тиском політичної кон'юнктури. Тому плекання прадавніх етнічних джерел і вшанування їх у сучасній національній символіці (зокрема, у зовнішньому оформленні українських грошей - гривні, де зображені видатні діячі історії та культури як втілення народних ідеалів) - це вияв непорушної духовної традиції, де зберігається душа народу.

Висвітлено шлях української літератури від прадавнього письменства Київської Русі до самобутньої творчості Григорія Сковороди, проаналізовано все родове, видове і жанрове багатство прадавньої та давньої української літератури. Вперше фольклор трактовано як художню словесність.

Проаналізовано основні етапи розвитку європейської філософської думки від прадавніх міфів до новітніх учень. Значну увагу приділено "містичній" функції міфу, символічному вираженню невимовного та поясненню реального факту. Окремі розділи присвячено демокрітовій образній мові, платонівській теорії образів, апофатично-потенційному визначенню істини, "замкненій" гегелівській системі, самовизначенню існування тощо.

Збірка містить дослідження науковців українських і зарубіжних ВНЗ, присвячених питанням ритуально-міфологічної інтерпретації культурного тексту. Крім суто філологічних студій, тут є дослідження, що торкаються питань філософії, естетики, культурології. Автори звертаються до прадавніх і сучасних міфів, вдаються до спроб ритуально-міфологічної інтерпретації окремих текстів і аналізу базових міфологічних кодів національних культур. Відтворюються головні компоненти історії. Існування історично забарвленого національного міфу про Христа засвідчене як фольклорними, так і численними літературними текстами. Привертається увага до лінгвістичних, літературознавчих проблем, пов'язаних з уявленням про "слово як міф".

На підставі архівних досліджень подано дерева роду Білинських від 1761 р. до сьогодення. Розглянуто демографічні втрати - фізичне знищення членів родини, усунення їх з репродуктивного процесу внаслідок перебування у німецьких концтаборах та довготривалого відбування покарання у ГУЛАГах. Розкрито сутність прадавніх традицій і звичаїв, діяльність українців та події Визвольних змагань у 1918 - 1919 рр., героїчну боротьбу 1944 - 1953 рр., політику окупантів супроти українського народу, а також відплив генофонду за межі України. Наведено стислі відомості про членів роду, всього охоплено 728 осіб з 14 поколінь.

Детально охарактеризовано політичні вчення Стародавнього Сходу, зокрема, Єгипту, Індії, Вавилону, Китаю. Розглянуто політологію античної доби, структуру античного суспільства, політичні інститути, процес започаткування раціоналістичних форм тлумачення політики, філософських принципів аналізу політичного життя (вчення Піфагора, Геракліта, Демокрита, Сократа). Проаналізовано логіко-понятійне обгрунтування політики (Платон, Аристотель), а також політико-правові концепції Стародавнього Риму (Марк Тулій Цицерон) та етико-соціальне вчення стоїцизму (Луцій Анней Сенека). Висвітлено історичну генезу політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільностях.

Розкрито проблеми української прадавнини, етнічної історії та розселення в світі українців. Висвітлено науковий внесок визначних діячів української культури, а саме: П.П.Чубинського, М.П.Драгоманова, М.Лисенка, П.Мирного, М.Шашкевича, В.Гнатюка та ін. Детально розглянуто галузі господарства, зокрема, хліборобство, бджільництво, рибальство та мисливство, тваринництво й пасівництво, а також ремесла і промисли: прядіння і ткацтво, скловиробництво, ковальство, чумацтво, гончарство, золотарство та допоміжні промисли. Окремі розділи присвячено традиціям колективної трудової взаємодопомоги, центрам громадського життя, корпоративному побуту та звичаям городян середньовіччя, весільній обрядовості, родинному життю тощо.

Моделюється культурно-історичний тип сучасної епохи "особистість - Світ Людини - культура" і його функціонально-"інобуттєвий" варіант "суб'єкт - історія - цивілізація".

Розкривається специфіка історичного процесу в основних середньовічних афро-азіатських цивілізаціях (Східній, Західній та Південній Азії, Тибеті, Великому Степу, Північній, Південній та Тропічно-Екваторіальній Африці). Цілісно розглядаються питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку східних народів. Історія людських спільнот подається в єдності з історією природи, значну увагу приділено висвітленню ролі особи в історії, змальовано індивідуальні портрети діячів східних цивілізацій (Мухаммеда ібн Абдаллаха, Хосрова, Ануширвана, халіфа Захіра та багатьох інших).

Висвітлено проблеми філософії, мистецтвознавства, культури, релігії, освіти. Розглянуто принципи компаративності як філософсько-естетичний метод, а також становлення "філософії діалогу" як напрям філософсько-культурологічних досліджень. Розкрито історико-культурологічний аспект художньої освіти прадавніх українців, суть поняття "терпіння". Наведено історико-філософські підходи до проблеми спадкоємності в культурі. Проаналізовано вплив філософії неоплатонізму на вчення П.Величковського.

Освещены проблемы философии, искусствоведения, культуры, религии, образования. Рассмотрены принципы компаративности как философско-эстетический метод, а также становление "философии диалога" как направление философско-культурологических исследований. Раскрыты историко-культурологический аспект художественного образования праукраинцев, сущность понятия "терпение". Приведены историко-философские подходы к проблеме наследственности в культуре. Проанализировано влияние философии неоплатонизма на учение П.Величковского.

Проаналізовано основні аспекти української культури від її витоків до прийняття християнства. Розглянуто питання прадавньої релігії та міфів наших предків. Приділено увагу особливостям культу природи, ритуалів, східнослов'янського релігійного календаря та святилищ.

Проанализированы основные аспекты украинской культуры от ее истоков до принятия христианства. Рассмотрены вопросы древней религии и мифов наших предков. Уделено внимание особенностям культа природы, ритуалов, восточнославянского религиозного календаря и святилищ.

Висвітлено релігійну ситуацію на Бойківщині на початку ІІІ тисячоліття християнства, а також концертну діяльність піаніста Р.Савицького в оцінці С.Людкевича. Наведено модель інноваційного розвитку агломерації "Дрогобич - Борислав - Стебник - Трускавець - Східниця". Проаналізовано особливості сучасного процесу етнічного самоутвердження українців, проблеми географічного дослідження Бойківщини. Розглянуто щоденник В.Гренджі-Донського як документ доби.

Освещены религиозная ситуация на Бойковщине в начале ІІІ тысячелетия христианства, а также концертная деятельность пианиста Р.Савицкого в оценке С.Людкевича. Приведена модель инновационного развития агломерации "Дрогобыч - Борислав - Стебник - Трускавец - Сходница". Проанализированы особенности современного процесса этнического самоутверждения украинцев, проблемы географического исследования Бойковщины. Рассмотрен дневник В.Гренджи-Донского как документ эпохи.

Наведено відомості про прадавні племена, які населяли територію Волині, охарактеризовано особливості їх матеріальної та духовної культури. Розкрито джерела формування етнічного складу населення Волині. Значну увагу приділено розгляду самобутніх звичаїв, які простежуються на хрестинах, весіллях, у коровайному, русальному та поховальному обрядах.

Представлены сведения о древних племенах, населявших территорию Волыни, охарактеризованы особенности их материальной и духовной культуры. Раскрыты источники формирования этнического состава населения Волыни. Значительное внимание уделено рассмотрению самобытных обычаев, которые прослеживаются на крестинах, свадьбах, в коровайном, русальном и погребальном обрядах.

Висвітлено проблеми формування та діяльності особистості, функціонування та розвитку культури і цивілізації, а також історико-філософські проблеми пізнання соціуму. Проаналізовано розвиток гендерної політики в Україні у історико-філософському контексті. Розглянуто питання колективної та індивідуальної девіантної правосвідомості громадян, формування нової культурної ідентичності українських громадян у регіональному аспекті. Розкрито вплив сучасних демографічних тенденцій на систему міжнародної стабільності суспільства, визначено перспективи трансформації глобальної безпеки людства.

Освещены проблемы формирования и деятельности личности, функционирования и развития культуры и цивилизации, а также историко-философские проблемы познания социума. Проанализировано развитие гендерной политики в Украине в историко-философском контексте. Рассмотрены вопросы коллективного и индивидуального девиантного правосознания граждан, формирования новой культурной идентичности украинских граждан в региональном аспекте. Изучено влияние современных демографических тенденций на систему международной стабильности общества, определены перспективы трансформации глобальной безопасности человечества.

Освещены истоки духовного становления личности В.И.Вернадского, его концепция ноосферы в контексте идей нового экологического сознания, а также религиозные истоки экологического эсхатологизма. Проанализировано формирование единого человечества на основе ноосферного общества устойчивого развития. Рассмотрены проблемы взаимоотношения революций и реформ в процессе развития общества, формирования научно-философского мировоззрения студентов.

На основі текстів голосінь, з використанням логіко-графічного методу розкрито уявлення прадавніх українців про "той світ", шляхи повернення з нього та можливі варіанти перевтілення. Висвітлено погляди дослідників В.Данилова, Н.Велецької, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рибакова, І.Коваль-Фучило щодо вказаних питань.

На основании текстов причитаний, с использованием логико-графического метода раскрыты представления древних украинцев о "том мире", пути возвращения из него и возможные варианты перевоплощения. Освещены взгляды исследователей В.Данилова, Н.Велецкой, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рыбакова, И.Коваль-Фучило относительно указанных вопросов.

Висвітлено життєвий шлях американки українського походження, видатної майстрині у крої та вишивці, дослідниці прадавніх джерел українського народного мистецтва А.Я.Кульчицької в історичному та соціально-культурному контексті її рідного села Дністрик-Головецький, що на Старосамбірщині Львівщини. Наведено відомості архівних документів, окремих видань, публікацій у пресі про історію села.

Освещен жизненный путь американки украинского происхождения, известной мастерицы кроя и вышивки, исследовательницы древних источников украинского народного искусства А.Я.Кульчицкой в историческом и социально-культурном контексте ее родного села Днистрик-Головецкий, расположенного на Старосамборщине Львовской области. Приведены сведения архивных документов, отдельных изданий, публикаций в прессе об истории села.

Вказано, що підвищення ефективності освітнього процесу грунтується на його гуманізації, індивідуалізації, диференціації та демократизації.

Указано, что повышение эффективности образовательного процесса основывается на его гуманизации, индивидуализации, дифференциации и демократизации.

The rise of efficiency of educational process is based on his humanization, individualization, differentiation, democratization and etc