Узагальнено дані багаторічних досліджень природних умов і рослинного світу Українського природного степового заповідника, до складу якого входять чотири відділення: Михайлівська цілина, Крейдова флора, Хомутовський степ та Кам'яні могили. Подано інформацію про історію створення і природні особливості (рельєф, геологію, клімат, грунти) цих відділень, викладено результати структурного аналізу фіто- і мікобіоти, розглянуто рідкісні, що потребують охорони, та ендемічні види. Докладно характеризується рослинність та динаміка, яка грунтується на матеріалах періодичного геоботанічного картування. Виявлено спрямованість, оцінено масштаби та темпи розвитку степових фітосистем, що сприяло розробці прогнозів трансформації їх в умовах заповідності. Містяться списки квіткових рослин, мохів, водоростей, лишайників та грибів.

На підставі архівних та літературних джерел автор описує природу, історію Турківщини від давнини до сьогодення. Наведено фізико-географічну характеристику Турківського району, охарактеризовано поверхню району, природні багатства, клімат, внутрішні води, грунтовий покрив, рослинність, тварини, а також представлені відомості про історію розвитку господарства - промисловості і ремесла, сільського господарства, торгівлі, побуту, зв'язку, транспорту. Висвітлюється господарська діяльність, побут, звичаї та культура верховинців у XVI-ХХ ст.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Рассмотрены особенности растительного покрова Обиточной косы в Приазовье. Показано господство лугово-галофитной, луговой и водно-болотной растительности, занимающей около 70 площади косы, и ее изменения более чем за 60 лет. Отмечено общее улучшение условий влагообеспечения территории, что, возможно, связано с преимущественно нисходящими тектоническими движениями Азово-Черноморского побережья на фоне общего поднятия уровня мирового океана.

Міститься загальний та регіональний огляд природи Європи. Описуються особливості та історія формування її території, фізико-географічне районування. Розповідається про корисні копалини, рельєф, клімат, внутрішні води, грунтовий покрив, рослинність, тваринний світ, географічні пояси та зони, дається характеристика морів, що омивають територію Європи. Розглядаються природні та географічні особливості європейського сектору Арктики й Субарктики, Фенноскандії, Середньоєвропейської рівнини, Британських островів, Герцинської та Альпійської Європи, Середземномор'я, Східно-Європейської (Російської) рівнини та Уралу.

Висвітлено грунтово-кліматичні умови заплавних грунтів, будову, водно-фізичні та технічні характеристики торфу, а також сучасний стан флори та рослинності боліт Лісостепу України. Досліджено зміну болотної та лучно-болотної рослинності долин річок Трубіж і Недра під дією антропогенних факторів. Наведено заходи високопродуктивного використання осушених грунтів. Розглянуто питання обробітку грунту, удобрення, боротьби з бур'янами та сівозмін і структури посівних площ. Запропоновано технологічні основи раціонального використання сінокосів і культурних пасовищ на осушених грунтах Лісостепу України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.633

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Складено еколого-флористичну класифікацію рослинності антропогенно порушених екотопів Великої Ялти, визначено її місце в класифікаційній системі рослинності Середземномор'я та несередземноморських країн Західної Європи. Складено схему, що показує локалізацію синтаксономічних одиниць на території міста Ялти. Наведено повний конспект синантропної флори Великої Ялти, проведений її аналіз у різноманітних аспектах (біоекологічному, систематичному, географічному), визначена приуроченість кожного виду до певних зон досліджувальної території. Наведено рекомендації по оптимізації окремих антропогенних ландшафтів.

Дисертацію присвячено дослідженню сучасного стану рослинності, флористичних та созологічних особливостей межиріччя Десна-Остер (Чернігівська обл.). Встановлено, що флора регіону нараховує 836 видів, які належать до 421 роду, 109 родин та 5 відділів. Показано, що в цілому флора межиріччя має бореально-неморальний характер. Виявлена значна група видів, межі ареалів яких проходять через територію межиріччя. Визначений синтаксономічний склад рослинності, який включає 160 асоціацій, що належать до 46 формацій і 4 типів. Охарактеризовані всі типи рослинності на рівні класів формацій, субформацій, класів та груп асоціацій з описом структури ценозів, наведенням екологічних умов, флористичного складу та ін. Встановлені основні тенденції динаміки рослинності, зокрема значний розвиток деградаційних процесів в основних її типах. Виявлено 47 рідкісних видів рослин та 12 рідкісних угруповань. Запропоновано створити в регіоні 8 нових природно-заповідних територій. Розроблено екологічну мережу межиріччя як еталон для локальних регіонів України із значним антропогенним впливом.

Розглянуто принципи грунтово-географічного районування Північної, Центральної та Південної Америки, Африки, Австралії та Океанії. Охарактеризовано кліматичні умови, рельєф, рослинність, породи, грунти, землеробство областей та підобластей, які входять до складу зазначених країн.

Заповедные степные территории Украины образуют сеть базовых полигонов реинвентаризационного фитоценологического мониторинга. С образованием в 1996 г. в степной полосе нового природного заповедника "Еланецкая степь" (Николаевская обл., 1675,5 га) возникла возможность подключить его к этой сети. В 1997 г. были проведены флороценотические исследования заповедника, составлена подробная геоботаническая карта (1:500), заложены стационарные профили-трансекты, собран массив описаний стандартных пробных участков. Заповедник отличается слабой представленностью плакорных степей, наличием огромных площадей молодых залежей (около 46% от площади заповедного массива), значительным распространением петрофитных степей на известняковых обнажениях, сильной антропогенной трансформированностью природных комплексов и наличием коллекции копытных животных в специальном вольере. Крайнее западное расположение "Еланецкой степи" относительно ранее имевшихся заповедных участков предполагает значительное своеобразие резерватных сукцессий.

Розглянуто процес формування рослинності конічних відвалів вугільних шахт Донбасу. Методом композиційної ординації, модифікованим до умов відвалів, реконструйовано послідовність сукцесії. Її різнобічне вивчення на основі кількісних підходів дозволило виділити та вивчити флористичні та ценотичні характеристики сукцесійних стадій, динаміку просторового розподілу видів, їх об'єднання в екологічно подібні групи, міжвидові взаємовідношення. Встановлено, що рослинність відвалів розвивається у напрямі формування структур, характерних для зональної рослинності. Визначено сукцесійний статус видів, за якими виявляються тенденції розвитку угруповань. Розроблено метод вивчення, за яким визначено відносну конкурентоздатність видів у багатовидових фітоценозах. Створено базу даних для застосування отриманих результатів при рекультивації відвалів.

Наведено результати досліджень рослинності заповідника "Розточчя" методом Браун - Бланке. Подано класифікаційну систему та висвітлено синтаксони основних (класів, порядків, об'єднань та асоціацій) і низки нижчих ієрархічних рангів, наявних на вивченій території. Для асоціацій та підпорядкованих їм синтаксонів викладено діагностичні види, охарактеризовано флоронаселення, морфологічну структуру, а також визначено екологічні умови та характер розповсюдження у заповіднику. Вперше наведено 39 синтаксонів, у т.ч. одне об'єднання, 23 асоціації, 8 підасоціацій і 7 відмін. Нові синтаксони супроводжено номенклатурними типами і мотивацією доцільності їх виділення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.я431(4Укр)

Рубрики:

Праці конгресів, з'їздів, конференцій, нарад < Природознавство >

Шифр НБУВ: В342773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: синтаксономія, асоціація, кластерний аналіз, міжвидова спряженість
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*852.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію виникнення та розвитку теорії безпечної життєдіяльності людини, визначено її предмет, цілі та мету. Визначено поняття безпеки, безпеки життєдіяльності, розглянуто їх види, а також орієнтуючі, технічні, управлінські, організаційні принципи, що забезпечують безпеку. Розглянуто поняття ризику, наведено його оцінку ступеня ризику виробничої діяльності людини. Запропоновано класифікацію небезпечних і шкідливих факторів забруднень, визначено їх вплив на стан здоров'я людини. Проаналізовано вплив діяльності людини на грунт, рослинність, фауну та кліматичні ресурси.

Ключ. слова: 30-кілометрова зона, болотна, лучна, водна, прибережно-водна рослинність, таксономія, фітоценоз, угруповання
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.633

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасний стан лісовідновлення та визначено можливі шляхи раціонального збереження біорізноманіття як необхідної умови формування стійкості біоти. Запропоновано основні заходи щодо покращання екологічної ситуації шляхом розширення площ захисних лісових насаджень. Розглянуто особливості насіннєношення, морфометричні параметри шишок і насіння сосни звичайної за умов хронічного радіаційного опромінення. Наведено результати досліджень впливу викидів Рівненського ВО "Азот" на просторову структуру сосняків. Установлено, що внаслідок пригнічення росту дерев зменшуються потужність горизонту фотосинтезу, розміри крон дерев, змінюється їх форма, що свідчить про передчасне старіння дерев. Розглянуто підходи щодо створення нових ландшафтних композицій, а також реконструкції та відновлення існуючих парків, які потребують просторового розвитку протягом певного часу. Розроблено нову життєву стратегію планування парків та кущових насаджень. Охарактеризовано лісові медоноси за складом, життєвими формами, місцем зростання, періодом цвітіння на території українського Розточчя. Досліджено динаміку запасів продуктивної вологи. Установлено наявність вологи в основних типах грунтів впродовж вегетаційного періоду. Описано рослинність Личаківського цвинтаря. Наведено методику визначення потенціалу вологопровідності деревини в процесі її сушіння. Розглянуто особливості гідродинаміки та кінетики під час фільтраційного сушіння дисперсної кавової сировини.

Дисертацію присвячено проблемі вивчення стану вищої рослинності під впливом умов водосховищ-охолоджувачів. Вивчено флористичний склад, визначено його взаємозв'язок з гідрохімічними показниками та зроблено екологічний аналіз. Зафіксовано появу видів рослин, непритаманних флорі даного регіону. Проаналізовано роль угруповань у формуванні рослинного покриву. Виявлено, що термальний режим викликає зміни у фенологічних фазах, призводить до надмірного розростання водних рослин, збільшення морфометричних показників і фітомаси. Дані процеси призводять до підвищення вмісту біогенних речовин, що негативно відбивається на всіх рівнях функціонування водних екосистем і заважає нормальній роботі охолоджуючих агрегатів електростанцій. Вперше здійснено системний підхід до вивчення вищих рослин водосховищ-охолоджувачів Донеччини. Надано рекомендації щодо оптимального використання водосховищ-охолоджувачів.

Для Старогутського лісового масиву (СГЛМ)- основного заповідного ядра Деснянсько-Старогутського національного природного парку встановлено склад флори, проведено її аналіз. Виявлено, що флора за основними флористичними пропорціями подібна до конкретних флор Бореальної флористичної області, але ценотична та географічна структури відбивають її неморальні риси. Для масиву на домінантній основі розроблено класифікацію рослинності. Виділено 6 лісових, 22 болотні, 12 лучних та 6 водних формацій. Встановлено загальні особливості розміщення рослинності, розроблено картосхему. У СГЛМ виявлено рідкісні види вищих судинних рослин. З метою вивчення 11 клонів Huperzia selago розроблено неушкоджуючі методи морфометричного аналізу, на основі яких оцінено їх сучасний стан. Всередині клонів виявлено кілька рівнів диференціації ортотропних синтеломів. Досліджено також модельні популяції окремих видів родини Pyrolaceae (Chimaphyla umbellata, Orthilia secunda, Pyrola minor) у раритетних рослинних угрупованнях. Розроблено ключі для визначення вікових станів даних видів. Розглянуто особливості структури їх популяцій та закономірності змін морфопараметрів відповідно до ценотичних умов. Вперше проведено віталітетний аналіз для різних вікових субпопуляцій одного виду. Визначено закономірності морфопараметричних змін видів родини Pyrolaceae в ряду чагарників до багаторічних розеткових трав. Проведено созологічну оцінку Старогутського лісового масиву на основі представленості на його території рідкісних видів та рослинних угруповань.