Викладено деякі теоретико-методологічні та експериментально-описові засади дизайну експериментів у галузі шлюбного клірінгу. Розглянуто питання еволюції громадянської спрямованості особистості у сучасній родині. Визначено деякі аспекти взаємодії сім'ї та школи у процесі професійного становлення особистості. Проведено експериментальні дослідження процесу та засобів подолання міжособистісного конфлікту. Розкрито соціально-психологічні фактори конфліктів у сім'ї. Відображено етнокультурні проблеми адаптивності у шлюбі. Наведено психолого-конфліктологічну модель діагностики та корекції подружніх стосунків. Описано шлюбно-родинні стосунки у народній творчості українського етносу. Вивчено сучасний міжнародний досвід надання психологічної допомоги жертвам фізичного та сексуального насильства в сім'ї.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики (в т.ч. дифференциальной), терапии и распространенности органических, включая симптоматические, психических заболеваний; психических и поведенческих вследствие употребления психоактивных веществ, шизотипических и бредовых, аффектных, тревожно-фобических расстройств; поведенческих синдромов, связанных с физиологическими и физическими факторами; расстройств сна неорганической природы, сексуального предпочтения; умственной отсталости; нарушений психологического развития; тикозных расстройств и др. Освещены стили психиатрической беседы, интерпретации психического состояния, а также предложена методика определения психического статуса.

Виявлено особистісні ММРІ-профілі, що сприяють формуванню сексуальных дезадаптацій у подружніх пар.

Використано метод "краю та середини" тесту Зонді. Виявлено фрустровані мотиви, захисні механізми та корінні особистісні чинники патогенезу сексуальної дезадаптації подружньої пари.

Висвітлено теоретичні і практичні підходи до розв'язання проблеми порушення здоров'я сім'ї ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Аналізується стан соматичного, психічного і сексуального здоров'я ліквідаторів та їх дружин, психічного здоров'я дітей. Наведено відмінності особистості і емоційного стану всіх членів сімей ліквідаторів і роль преморбіду у виникненні наявних у них розладів. Показано причини й механізми порушення адаптивності і функціонування сім'ї ліквідаторів. Докладно описано систему психотерапевтичної корекції порушення здоров'я сім'ї, в т.ч. оригінальний метод лікування невротичних розладів у дітей.

Розглянуто причини й механізми розвитку, описано прояви і перебіг дезадаптивних форм порушення сексуального здоров'я та функціональності сім'ї за різних форм психопатії у жінок. Визначено роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у формуванні подружньої дезадаптації. Запропоновано диференційно-діагностичні критерії та систему патогенетичної психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари і порушень функціонування сім'ї на випадок психопатії у дружини. Докладно розкрито ефективні методи психотерапії, які застосовано у практиці.

С позиций системного подхода исследованы причины, патогенетические механизмы и клиника нарушения сексуального здоровья при неврастении, истерическом неврозе и неврозе навязчивости у женщин. Описаны клинические формы первичной сексуальной дисфункции и показана их связь с формами невроза. Выявлена роль биогенных, социогенных и негативных психологических факторов в формировании первичной и вторичной сексуальной дисфункции и сексуальной дисгармонии при неврозе у женщин. Разработаны дифференциально-диагностические критерии и система психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при изучаемой патологии у жены.

Розглянуто ключові аспекти статевого виховання і сексуальної просвіти дітей та юнацтва, зокрема, психолого-педагогічні аспекти сексуально-інтимної підготовки молоді до сімейного життя. Проаналізовано проблеми гендерної рівності в українському суспільстві, статеві установки емоційно депривованих дітей, статеві відмінності в музичних уподобаннях молоді, психологію статевих відмінностей у проявах дитячих пустощів, а також проблеми реалізації прав жінки в Україні.

Проведено багатопланове дослідження життєвого і творчого шляху А.Ю.Кримського - всесвітньовідомого вченого-сходознавця, видатного громадського діяча, поета, письменника, перекладача. Зроблено характеристики оточення, політичної та соціальної атмосфери, в якій жив науковець, проаналізовано деякі його художні твори. Особливу увагу приділено формуванню політичних поглядів А.Кримського, його ставленню до концепції національної ідентичності, української національної ідеї.

"Невроз очікування невдачі" (НОН) - діагноз, що дуже часто ставлять чоловікам, які звертаються за сексологічною допомогою. Разом з тим існують два альтернативних уявлення про цю патологію. Згідно з першим з них, невроз очікування - самостійна форма неврозу, а згідно з другим - особливий вид неврозу нав'язливих станів (ННС). Під час спеціального обстеження хворих на НОН було виділено 8 його типів за критеріями для їх виділення були усвідомлення болісності тривожного очікування невдачі, його патогенного впливу, а також наявність боротьби з ним. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що цей невроз є певним континуумом. На одному з його полюсів знаходяться форми, де відсутні ознаки, характерні для ННС в його традиційному розумінні (згідно з котрим нав'язливість обов'язково усвідомлюється), а на другому - варіанти, які виявляють ці ознаки повною мірою. Наведено характеристику кожного типу неврозу. Зроблено висновок про можливість існування нав'язливостей, що не усвідомлюються. Визнано недоцільним відносити пацієнтів сексологічного профілю з патологією, що розглядається, до різних класифікаційних рубрик. У всіх випадках, якої б точки зору не дотримувався лікар, рекомендовано ставити діагноз "невроз очікування невдачі", який знайшов своє відображення у вітчизняних класифікаціях сексуальних розладів у чоловіків.

На статевозрілих самцях білих щурів, які зазнали фармакологічної модифікації інтенсивності катаболізму катехоламінів або стану дофамінових рецепторів, вивчено динаміку набуття сексуального досвіду та параметри компонентів статевої поведінки. Інгібітор моноаміноксидази ніаламід уповільнював набуття статевого досвіду та помітно пригнічував усі компоненти копуляторного акту. Блокатор дофамінових рецепторів галоперидол збільшував варіабельність проявів статевої активності, пригнічував мотиваційний компонент парування, проте прискорював один із компонентів копуляторної поведінки (інтромісію). Обговорено можливі механізми впливу модуляції активності моноамінергічних систем на статеву поведінку самців.

Дан объективный всесторонний обзор современного состояния клинической психиатрии. Рассмотрена методика диагностики, профилактики и лечения таких синдромов, как расстройства приема пищи, сахарный диабет, сердечно-сосудистые нарушения, заболевания органов дыхания, желудочно-кишечные расстройства, сенсорные расстройства, кожные заболевания, заболевания соединительной ткани, болезни системы крови, заболевания мышц и др. Проанализированы психиатрические аспекты хирургического лечения. Особое внимание уделено суициду и умышленному самоповреждению, злоупотреблению алкоголем и наркотиками, проблемам сексуальности и пола. Описаны лекарства и другие биологические способы лечения, методы психологической терапии, организация психиатрических служб. Приведена классификация психических расстройств детского и подросткового возрастов, дан обзор синдромов. Ряд вопросов посвящен проблемам судебной и гериатрической психиатрии.

Показана зависимость здоровья человека от любви и сексуальной культуры. Раскрываются тайны очарованной интимности, приводится золотое правило здорового образа жизни. Рассматриваются психосексуальные аспекты дошкольного и школьного периодов, проблемы половой идентичности, совместимости и несовместимости, гармония и дисгармония сексуальных отношений, методы предохранения от беременности, болезни, передаваемые половым путем. Особое внимание уделяется вопросам сексуальной гигиены, культуре интимности. Ряд аспектов посвящен валеологии образа жизни человека, в частности, приводятся правила повышения уровня коммуникативной толерантности, основные аксиомы и формулы принятия другого человека; исследуются волюнтаризм и аутоагрессивность в поведенческом образе жизни, система потребностей человека и др. Освещаются принципы индивидуального подхода к формированию здорового образа жизни.

З метою вивчення змін поведінки чоловіків з сексуальними порушеннями, що мають місце під час інтимної близькості, було обстежено 118 хворих на сексуальні розлади різного походження та феноменології. До цієї групи увійшли тільки пацієнти з тривожним очікуванням сексуальної невдачі. Сімдесят сім чоловік (64,4 %) відзначили, що коли-небудь за власною ініціативою використовували різноманітні техніки психологічної саморегуляції (ТПСР), прямо чи посередньо (шляхом ослаблення тривожного очікування невдачі) спрямовані на покращання сексуальної функції. Аналіз усіх цих технік виявив, що можна виділити такі їх групи: самонавіювання, переключення уваги, еротичну аутосенситизацію (являє собою посилення сприймання специфічних стимулів під час інтимної близькості завдяки зосередженню уваги пацієнта на приємних відчуттях, що ним зазнаються). Після детального розподілу усередині названих груп було розроблено їх розгорнуту класифікацію. Феноменологію ТПСР часто зумовлено тим, яка функція порушена (ерекційна чи еякуляторна). Різний ступінь результативності використовуваних прийомів часом мав місце у 52,8 % обстежених. Рекомендовано додатково до загальноприйнятої терапії допомагати пацієнтам у виборі індивідуально-ефективних ТПСР.

У роботі наведено та прокоментовано одне з американських джерел присвячене допиту - "Поліцейський допит" автор якого в минулому лейтенант поліцейського департаменту Каліфорнії І.Р.Кід. Подано практичні поради: з особливостей допиту підозрюваних, свідків; вибору та обладнанню місця проведення допиту;офіційного та неофіційного фіксування результатів допиту; поведінки офіцера поліції під час проведення допиту. Розглянуто основні ознаки виявлення емоцій у допитуваного: потіння, зміна кольору шкіри, стискування кулаків, метушливі рухи, калатання серця тощо, а також наведено тактичні прийоми допиту. Висвітлено особливості допиту окремих категорій злочинців: літніх осіб, п'яних, жінок, сексуальних злочинців. У коментарі співставляено рекомендації з проведення допиту в поліції США та правоохоронних органів України (виходячи з рекомендацій вітчизняної криміналістики).

Рассмотрено понятие нормы и патологии медицинской модели сексуального поведения человека. Дано описание отклонений и перверсий в сексуальном поведении человека: этиология нарушений полового поведения, половые отклонения (девиации), половые извращения (перверсии). Представлены методы оказания сексологической помощи населению (коррекция, профилактика, половое воспитание), а также раскрывается значение полового воспитания подростков в профилактике нарушений сексуального поведения.

Наведено результати вивчення осіб, які скоїли сексуальні злочини проти дітей. Досліджено психічний статус гвалтівників, наведено дані системно-структурного аналізу їх сексуальної поведінки, описано особливості патологічної мотивації під час скоєння сексуальних злочинів на фоні педофілії.

З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

Проаналізовано співвідношення понять "стать", "секс" та "сексуальність". Висвітлено психологічні особливості засвоєння статевих чоловічих і жіночих ролей, поцеси формування статевої ідентичності. Наведено теорії психосексуального розвитку: ідентифікації, статевої типізації, самокатегоризації. Досліджено проблеми психосексуального розвитку в пубертатному періоді. Визначено мету та завдання статевого виховання.

З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.