Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Розглянуто питання становлення класичного стилю бельканто в оперній культурі Італії XVII - XVIII ст. Особливу увагу акцентовано на проблемі регістрової природи співацького голосу та її використанні в оперному виконавстві різних епох. Розкрито феномен і провідну роль у цьому процесі співаків-кастратів, а також охарактеризовано манеру виконавства співаків зі звичайними голосами.

Висвітлено зв'язки видатного українського вченого-біолога М. М. Гришка з визначними діячами культури, поетами М. Рильським, П. Тичиною, В. Сосюрою, О. Ющенком і співаком І. Козловським.

Простежується вплив фонетичних особливостей мови на розвиток голосу співаків, показано процес удосконалення орфоепічних норм (вокальних форм мовного походження). Описані способи організації вокального апарату засобами техніки вокальної орфоепії. Наведено нотатки щодо орфоепічних закономірностей сучасних української та російської літературних мов у співі.

Розглядаються проблеми вивчення та подальшого розвитку вокальної педагогіки. Велика увага приділяється естетичному вихованню співака, даються практичні поради щодо навичок сценічної поведінки, корекції рухів, жестів, міміки вокаліста у відповідності з художнім змістом твору. Узагальнюються напрями вокальної педагогіки, в яких наголошується і пояснюється відмінність останньої від педагогіки інших дисциплін. Проаналізовано елементи вокальної техніки, міститься словник вокальної термінології.

Узагальнено досвід роботи з творами С.Рахманінова видатних співаків, педагогів Є.Іванова і Л.Іванової, а також висвітлено актуальне бачення сучасного виконання класики російського романсу.

Висвітлено актуальні питання методології сучасної вузівської хорознавчої освіти, теоретичні аспекти співвідношення культури та управління, а також проблему міжособистісної корекції психолого-виконавських якостей різними типами музикантів-інструменталістів. Детально проаналізовано діяльність Б.М.Лятошинського, Д.Д.Шостаковича, П.Хіндеміта та Р.Вагнера. Окремі розділи присвячено формуванню професійної культури майбутнього вчителя музики на засадах активізації його творчої діяльності, акустичній будові голосу співака-початківця.

Міститься історико-культурне дослідження засад і традицій української вокальної школи, яке грунтується на осмисленні творчо-педагогічного і культурологічного доробку народного артиста, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка, професора Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського Миколи Кондратюка. Пропонована автором етномузикологічна концепція синтезує проблемне коло питань, пов'язаних із вихованням вокальної особистості творця етнокультурних цінностей, орієнтує на історично достовірну систему пріоритетів щодо української професійної співацької традиції. Простежені також професійні позиції видатних українських митців, співаків і музичних діячів, які доклали значних зусиль для створення підвалин української вокальної школи: М.Лисенка, О.Кошиця, О.Муравйова, Г.Верьовки, Б.Яворського, О.Гродзинського та ін.

Розглянуто проблеми хорознавства в історичному, теоретичному та методичному аспектах. Приділено увагу етапам розвитку національної та зарубіжної культури (хорової творчості, освіти, виконавства). Визначено специфіку хору як вокальної організації, а також основних виконавських напрямків. Розкрито сутність і зміст постановки голосу співака, причини й умови налагодження ансамблю та строю у звучанні хору, а також специфіку використання засобів музичної виразності. Вперше висвітлено деякі аспекти педагогічної діяльності диригентів, проблеми виховання та навчання співаків хору, динаміки становлення хорового колективу.

Розкрито засади хореграфічної та театральної педагогіки, педагогічної майстерності в сфері мистецької педагогіки. Проаналізовано музично-педагогічну діяльність керівника дитячого творчо-виконавчого колективу, наведено технологію удосконалення вокальної майстерності співака.

Раскрыты основы хореографической и театральной педагогики, педагогического мастерства в сфере художественной педагогики. Проанализирована музыкально-педагогическая деятельность руководителя детского творческого исполнительного коллектива, приведена технология усовершенствования вокального мастерства певца.

Висвітлено теоретичні засади формування творчої активності молодших школярів на уроках сольфеджіо в школі мистецтв. Проаналізовано самостійну роботу як важливий чинник підготовки студентів-хормейстерів, особливості професійної підготовки педагогів-хореографів у педагогічному ВНЗ, сучасний стан і перспективи розвитку вищої професійної скрипкової освіти в Україні. Розкрито витоки формування вітчизняної школи індивідуальної виконавчої майстерності гри на духових музичних інструментах. Розглянуто питання використання синтезу мистецтв у підготовці музикантів-педагогів, удосконалення мистецької освіти в процесі активізації їх творчої діяльності. Визначено парадигми освіти як підходи до вирішення проблеми самовдосконалення педагога-музиканта, особливості сценічного втілення літературно-музичної композиції в естрадному мистецтві, підготовки камерних та концертних співаків у системі вищої музичної освіти, концептуальні засади мистецької освіти у контексті європейської інтеграції.

Освещены теоретические основы формирования творческой активности младших школьников на уроках сольфеджио в школе искусств. Проанализированы самостоятельная работа как важный фактор подготовки студентов-хормейстеров, особенности профессиональной подготовки педагогов-хореографов в педагогическом ВУЗ, современное состояние и перспективы развития высшего профессионального скрипичного образования в Украине. Раскрыты истоки формирования отечественной школы индивидуального исполнительного мастерства игры на духовых музыкальных инструментах. Рассмотрены вопросы использования синтеза искусств в подготовке музыкантов-педагогов, усовершенствования художественного образования в процессе активизации их творческой деятельности. Определены парадигмы образования как подходы к решению проблемы самоусовершенствования педагога-музыканта, особенности сценического воплощения литературно-музыкальной композиции в эстрадном искусстве, подготовки камерных и концертных певцов в системе высшего музыкального образования, концептуальные основы художественного образования в контексте европейской интеграции.

Наведено інформацію про життєвий шлях і діяльність вихованців і діячів Києво-Могилянської академії XVII - XVIII ст. Вміщено майже 1500 імен: гетьманів, церковних ієрархів, козацьких старшин, дипломатів, професорів, письменників, медиків, композиторів, художників, благодійників і фундаторів Академії, а також учителів, священників, козаків, канцеляристів, перекладачів, співаків.

Розглянуто питання розвитку співацького голосу і виховання співаків в аспекті сучасних природно-наукових концепцій діяльності голосового апарата і вимог вокального (оперного та хорового) виконавства. Запропоновано методику проведення вокальних занять, а також висвітлено етапи процесу постановки голосу. Зазначено, що вивчення історії вокального виконавства, еволюції вокально-педагогічних поглядів є важливою ланкою підготовки диригента хору.

Рассмотрена проблема развития певчего голоса и воспитания певцов в аспекте современных природно-научных концепций деятельности голосового аппарата и требований вокального (оперного и хорового) исполнения. Предложена методика проведения вокальных занятий, а также освещены этапы процесса постановки голоса. Отмечено, что изучение истории вокального исполнения, эволюции вокально-педагогических взглядов является важным звеном в подготовке дирижёра хора.

Запропоновано тезу про те, що повість Т.Шевченка "Прогулка с удовольствием и не без морали" можна зіставити за своєю антивоєнною спрямованістю з більш відомим твором Кобзаря "Кавказ". Висвітлено життєвий та творчий шлях письменників, поетів, учених, акторів, композиторів, бібліографів, співаків, істориків, перекладачів, громадських діячів, які народилися, працювали, перебували певний час на кримській землі та певною мірою були пов'язані з поетом.

Розкрито деякі аспекти аналізу теоретичного доробку української культурології кінця ХІХ ст. Описано особливості сучасного стану етнокультурної самоорганізації національних меншин в Україні, етнічні архетипи національної культури у сучасній культурології. Висвітлено соціокультурні виміри палітри мистецтва постмодернізму, постмодерністські тенденції сучасної культури США. Значну увагу приділено історії художньої культури. Викладено історичні аспекти становлення і розвитку родинного дозвілля. Розглянуто діяльність польських вищих навчальних закладів Галичини з підготовки хорових співаків та диригентів.

Раскрыты некоторые аспекты анализа теоретических достиженний украинской культурологии конца ХІХ ст. Описаны особенности современного состояния этнокультурной самоорганизации национальных меньшинств в Украине, этнические архетипы национальной культуры в современной культурологии. Освещены социокультурные измерения палитры искусства постмодернизма, постмодернистские тенденции современной культуры США. Значительное внимание уделено истории художественной культуры. Изложены исторические аспекты становления и развития семейного досуга. Рассмотрена деятельность польских высших учебных заведений Галиции по подготовке хоровых певцов и дирижеров.

Наведено відомості про зміст компакт-дисків із записами голосу українського співака Б.Гмирі, які загалом містять 65 творів: українські народні пісні й романси з різним супроводом. Підкреслено, що співак доніс до слухача глибинну музикальність і красу української пісні в первісному вигляді, розкрив безсмертну душу української нації.

Приведены сведения о содержании компакт-дисков с записями голоса украинского певца Б.Гмыри, которые в общем содержат 65 произведений: украинские народные песни и романсы с разным сопровождением. Подчёркнуто, что певец донёс до слушателя глубинную музыкальность и красоту украинской песни в первобытном виде, раскрыл бессмертную душу украинской нации.

Розглянуто питання організації співтворчості концертмейстера та співака. Розкрито сучасні аспекти спільної діяльності, сутність та структуру понять співтворчості, виконавської творчості. Висвітлено принципи та методи індивідуального підходу щодо формування особистості, охарактеризовано професійні якості, що формуються у процесі навчання та співвиконавства. Розглянуто особливості, критерії та методики діагностики рівнів розвитку ансамблевих якостей у спільній діяльності з концертмейстером. Запропоновано модель професійної підготовки студентів-вокалістів до спільної з ним діяльності.

Рассмотрены вопросы организации совместного творчества концертмейстера и певца. Раскрыты современные аспекты совместной деятельности, сущность и структура понятий совместного и исполнительного творчества. Освещены принципы и методы индивидуального подхода к формированию личности, охарактеризованы профессиональные качества, формирующиеся в процессе обучения и совместного исполнения. Рассмотрены особенности, критерии и методики диагностики уровней развития ансамблевых качеств в совместной деятельности с концертмейстером. Предложена модель профессиональной подготовки студентов-вокалистов к совместной с ним деятельности.

Висвітлено життєвий та творчий шлях В.Івасюка - українського композитора, поета, співака, художника, скрипаля, піаніста, аранжувальника, диригента, громадського діяча і лікаря. Наведено покажчики його музичних творів, зокрема, у записах українських і зарубіжних виконавців, а також видань спогадів про музиканта. Проаналізовано особливості підготовки до фестивалів "Червона рута" 1988 - 1990 рр.

Освещен жизненный и творческий путь И.Ивасюка - украинского композитора, поэта, певца, художника, скрипача, оранжировщика, дирижера, общественного деятеля и врача. Приведены указатели его музыкальных произведений, в частности, в записях украинских и зарубежных исполнителей, а также воспоминаний о музыканте. Проанализированы особенности подготовки к фестивалям "Червона рута" 1988 - 1990 гг.

Висвітлено життєвий та творчий шлях Л.Ященка - фольклориста, диригента, композитора, музиканта, поета-лірика, співака, а також засновника і керівника етнографічного хору української народної пісні "Гомін", головна мета якого - відродження народних традицій, звичаїв та обрядів.

Освещён жизненный и творческий путь Л.Ященко - фольклориста, дирижёра, композитора, музыканта, поэта-лирика, певца, а также основателя и руководителя этнографического хора украинской народной песни "Гомин", главная цель которого - возрождение народных традиций, обычаев и обрядов.

Розглянуто питання національного виховання в контексті бібліотеки ВНЗ, поліетнічності національної культури України. Значну увагу приділено українській народній пісні як засобу виховання сучасної молоді. Проаналізовано роль української народної та класичної музики у формуванні вокальних навичок майбутніх співаків, висвітлено традиції православного хорового співу в країні.

Рассмотрены вопросы национального воспитания в контексте библиотеки ВУЗ, полиэтничности национальной культуры Украины. Значительное внимание уделено украинской народной песне как средству воспитания современной молодежи. Проанализирована роль украинской народной и классической музыки в формировании вокальных навыков будущих певцов, освещены традиции православного хорового пения в стране.