Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Подано порівняльну характеристику українського й європейського банківського права. Висвітлено поняття банківського права та банківських правовідносин, джерела банківського права, поняття і правове положення комерційних банків, правовий статус і функції Національного банку України, поняття банківської системи і форми взаємодії її елементів. ПроАналізовано правові основи становлення банківського законодавства країн Європи в процесі створення єдиного правового простору: Європейський Союз як організаційну основу формування європейського правового простору, гармонізацію банківського законодавства країн - членів Європейського Союзу, процес наближення і адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

Проаналізовано актуальні питання суспільно-політичного та національно-культурного життя українців Галичини від часу національного відродження у XIX ст. до утворення Західно-Української Народної Республіки. Висвітлено національну ідею у програмах та діяльності західноукраїнських політичних партій і організацій даного періоду, проблему виборчої реформи до австрійського парламенту у Галичині, а також українське питання в австрійському парламенті на початку XX ст. тощо.

Досліджено проблему слов'янських русів у світлі археології. Охарактеризовано українське національне відродження кінця XVIII - початку ХХ ст. Розкрито національний феномен українського січового стрілецтва. Наведено методологічні аспекти періодизації українського націогенезису. Зроблено історико-політологічний аналіз державотворчої концепції українських християнських суспільників у міжвоєнній Галичині (1920 - 1939 рр.). Розглянуто проблеми традиції та новаторства монументального мистецтва в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено участь України у діяльності міжнародних організацій з питань охорони довкілля.

На основі архівних та опублікованих джерел, а також спогадів-свідчень людей проаналізовано три радянські голодомори, їх причини та наслідки. Встановлено, що голодомори у колоніально залежній Україні були штучними, рукотворними, викликаними політикою державної комуністичної партії та уряду СРСР. Внаслідок постійного репресивного тиску партії, її адміністративно-командної верхівки, українське село найбільше постраждало від проведення хлібозаготівельної та податкової політики.

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Висвітлено гідроекологічні проблеми ріки Тиси, найбільшої притоки Дунаю, яка охоплює все Українське Закарпаття, питання біорізноманітності водного середовища, а також процеси формування якості води. Особливу увагу приділено основним положенням Міжнародної програми з охорони та сталого використання ресурсів басейну Дунаю, зокрема, тієї частини, що стосується Тиси та інших приток, деяким загальним проблемам збереження біологічного різноманіття довкілля, які увійшли у Програму ООН з питань охорони навколишнього середовища.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Розглянуто періодичні видання, що з'явилися в оточенні українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, які перебували після завершення Другої світової війни на території Італії, Австрії, Великобританії, Бельгії, Німеччини, Франції, Швейцарії та інших європейських держав. Значну увагу приділено діяльності видавництв "Українська трибуна", "Вернигора", "Академія", "Логос", "Дніпро", "Українське слово", "Культура", "Прометей", "Час".

Розкрито зміст унікальних рукописних фондів, картографічної збірки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. Значну увагу приділено результатам досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, а також питанням становлення та розвитку української періодики. Охарактеризовано галицьку періодичну пресу про "нову еру" в українсько-польських відносинах наприкінці ХІХ ст., літературно-критичний процес 1920 - 30-х рр. у Галичині на сторінках львівської періодики.

Розглянуто українське бароко та літургійне шитво XVII - XVIII ст., українську скульптуру періоду рококо. Охарактеризовано скульптуру другої половини XVI - XVII ст. у збірках Національного музею у Львові та художнє каменярство у місті, антропоморфні скульптури палеометалу з теренів Верхньої Наддністрянщини. Описано фрески каплиці святої Трійці Люблінського замку, графічні взірці в українському іконописі зазначеного періоду, давньоукраїнську рельєфну ікону ХІ - початку XIV ст.

Розглянуто стосунки Союзу визволення України (СВУ) з політичними організаціями слов'янських країн у роки Першої світової війни. Такі відносини внаслідок особливостей геополітичних інтересів складалися по-різному. Наголошено, що інформаційно-дипломатична діяльність СВУ у слов'янських країнах Європи та його діяльність щодо захисту українських національних інтересів сприяли утвердженню міжнародного іміджу України.

Розглянуто стилістику монодіалогу в камерній симфонії 1990-х рр., особливості жанру камерної симфонії в сучасній українській музиці, українське партесне багатоголосся як перехід від модальної до функціональної гармонії. Проаналізовано суспільні функції музики, принципи художньо-стильової еволюції, зв'язки мистецтва готики і схоластики. Особливу увагу приділено теорії музики та проблемам музичного виконавства.

Коротко розглядається історія становлення Книжкової палати України, будівництво нового корпусу в Києві, еволюція структури Палати та її філії у Харкові. Висвітлюються функції відділів (централізованої каталогізації, книгознавства, аналізу інформації і державної статистики, інформаційних систем, аналізу періодичних видань, реферування інформації, обов'язкових примірників та інших), питання перспективного розвитку, а також основні напрями діяльності Палати - видавничої, бібліографічної, наукової. Намічено стратегічний план інформатизації Книжкової палати України до 2005 р.

Висвітлюються стан та проблеми розвитку культури і суспільства України на порозі третього тисячоліття, співвідношення теорії та практики в художній культурі України. Розглядаються шляхи поліпшення роботи закладів культури в сучасних умовах, використання народної педагогіки у системі підвищення кваліфікації працівників культури, проблеми культури і духовності в сучасній сім'ї. Характеризується стан і тенденції розвитку бібліотечної справи в Україні, бібліографічно-видавнича діяльність в інформаційному забезпеченні розвитку української культури, українське законодавство і соціально-культурний розвиток меншин. Аналізується культура в ринкових умовах, у контексті виробництва суспільних благ; економічні аспекти приватизації закладів культури, суть та шляхи її проведення тощо.

Розглядаються питання сучасного стану кримськотатарської культури: досягнення та проблеми, аналізуються історико-культурні здобутки кримськотатарського народу. Показано державну політику України стосовно виявлення та розвитку кримськотатарських культурних джерел. Висвітлюються питання функціонування і розвитку кримськотатарської мови в Україні.

Розглядаються актуальні проблеми та можливості інтеграції кримських татар в українське суспільство, практичні дії уряду стосовно питань, пов'язаних із адаптацією кримськотатарського народу, політико-правові аспекти кримськотатарської проблеми. Висвітлюється загальна міграційна ситуація в Україні після набуття незалежності, проблема одержання українського громадянства депортованими особами та їх нащадками, які повертаються в Україну, проблема освіти рідною мовою на шляху інтеграції кримських татар в українське суспільство та ін.