Висвітлено історичні та філософські аспекти класичної і сучасної української літератури, загальнотеоретичні проблеми поетики, фольклористики, міфології. Розглянуто питання лексикології, фразеології, словотвору, граматики української мови, антропонімії, лінгвістики тексту. Розкрито екзистенціальну сутність міфу, описано метафізичну семантику феноменів словесної художньої культури. Значну увагу приділено герменевтичним проблемам теорії художнього перекладу, зіткнення національних світоглядів у процесі інтерпретації біблійних текстів. Проаналізовано типологію словотвірних парадигм українських зоонімів та фітонімів, особливості становлення антропонімійних систем у французькій та українській мовах.

Освещены исторические и философские аспекты классической и современной украинской литературы, общетеоретические проблемы поэтики, фольклористики, мифологии. Рассмотрены вопросы лексикологии, фразеологии, словообразования, грамматики украинского языка, антропонимии, лингвистики текста. Раскрыта экзистенциальная сущность мифа, описана метафизическая семантика феноменов словесной художественной культуры. Значительное внимание уделено герменевтическим проблемам теории художественного перевода, столкновения национальных мировоззрений в процессе интерпретации библейских текстов. Проанализированы типология словообразовательных парадигм украинских зоонимов и фитонимов, особенности становления антропонимных систем в французском и украинском языках.

Проаналізовано соціокультурні передумови інтенсифікації літературно-критичного мислення в Англії XVI ст., а також розвитку сонетної форми у словацькій поезії ХІХ - ХХ ст. Акцентовано увагу на проблемах сучасної лінгвістики, зокрема, описано деякі особливості берлінського діалекту в німецькій мові, вплив демінутивних та аугментативних компонентів на семантику фразеологізмів; наведено субстанціональні характеристики англомовних тлумачних словників; висвітлено особливості функціонування образних засобів у наукових текстах різних типів і жанрів; розкрито структурно-семантичні особливості іспанських назв фітонімів, специфіку лексичних утворень у сучасній французькій мові.

Проанализированы социокультурные предпосылки интенсификации литературно-критического мышления в Англии XVI в., предпосылки развития сонетной формы в словацкой поэзии ХІХ - ХХ вв. Акцентировано внимание на проблемах современной лингвистики, в частности, описаны некоторые особеннности берлинского диалекта в немеком языке, влияние деминутивных и аугментативных компонентов на семантику фразеологизмов, приведены субстанциональные характеристики англоязычных толковых словарей, освещены особенности функционирования образных средств в научных текстах разных типов и жанров, раскрыты структурно-семантические особенности испанских названий фитонимов, специфика лексических образований в современном фрацузском языке.

Висвітлено загальні проблеми лінгвістики, лексикології та фразеології. Описано специфіку вираження категорії персональності в публіцистичних текстах. Розглянуто українську весільну лексику в контексті етнічної культури. Проаналізовано комунікативне значення української та польської морської термінології. Розкрито національно-культурний аспект досліджень фразеологічних одиниць німецької мови, аспекти семантики та функціонування метеорологічних термінів в українській мові. Наведено національно-мовну характеристику сучасного українського сленгу. Визначено деривативні напрями формування фітонімічної лексики від праслов'янських основ.

Освещены общие проблемы лингвистики, лексикологии и фразеологии. Описана специфика выражения категории персональности в публицистических текстах. Рассмотрена украинская свадебная лексика в контексте этнической культуры. Проанализировано коммуникативное значение украинской и польской морской терминологии. Раскрыты национально-культурный аспект исследований фразеологических единиц немецкого языка, аспекты семантики и функционирования метеорологических терминов в украинском языке. Приведена национально-речевая характеристика современного украинского сленга. Определены деривативные направления формирования фитонимической лексики от праславянских основ.

Визначено онтологічні параметри англомовної лінгвосфери сучасного буття. Розглянуто питання контрастивного вивчення паремій із зоо- та фітонімами в англійській та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок семантичних функцій компонентів одно- та двосуб'єктного допустових речень в українській науковій мові, особливості особистісного сприйняття парадигматичних форм мови. Висвітлено культурологічну специфіку використання фразем з компонентом "дерево" за матеріалами поліської фразеології.

Определены онтологические параметры англоязычной лингвосферы современного бытия. Рассмотрены вопросы контрастивного изучения паремий из зоо- и фитонимами в английском и украинском языках. Проанализированы взаимосвязь семантических функций компонентов одно- и двухсубъектных уступительных предложений в украинском научном языке, особенности личностного восприятия парадигматических форм речи. Освещена культурологическая специфика использования фразем с компонентом "дерево" по материалам полесской фразеологии.

Розглянуто навчальну термінологію у лексикографічних виданнях кінця XX ст., атропоцентричну наукову парадигму сучасних мовознавчих досліджень, специфіку організації професійного дискурсу. Охарактеризовано індивідуально-авторську картину світу та засоби її вираження у художньому творі, чинники, моделі та закономірності семантичних процесів розвитку переносних значень у дієслів конкретної фізичної дії. Проаналізовано особливості функціонування грецьких лексичних запозичень у сучасній чеській мові, словотвірний напрямок дослідження східнослов'янських фітонімів, нові методи вивчення синтаксису дієслівних форм у сербській мові. Розкрито специфіку перекладу наукової термінології в контексті розвитку та збагачення лексичного складу української мови, особливості вираження фразеологічними засобами семантичної групи "Сприйняття людиною відстані у просторі".

Рассмотрены учебная терминология в лексикографических изданиях конца XX в., атропоцентрическая научная парадигма современных языковедческих исследований, специфика организации профессионального дискурса. Охарактеризованы индивидуально-авторская картина мира и средства ее выражения в художественном произведении, факторы, модели и закономерности семантических процессов развития переносных значений у глаголов конкретного физического действия. Проанализированы особенности функционирования греческих лексических заимствований в современном чешском языке, словообразовательное направление исследования восточнославянских фитонимов, новые методы изучения синтаксиса глагольных форм в сербском языке. Раскрыта специфика перевода научной терминологии в контексте развития и обогащения лексического состава украинского языка, особенности выражения фразеологическими средствами семантической группы "Восприятие человеком расстояния в пространстве".

Висвітлено ідейну проблематику драматичної поеми Л.Костенко "Сніг у Флоренції". Розглянуто питання інтерпретації художніх творів на підставі взаємодії мистецтва, інтеграції стильового та жанрового синкретизму в українській прозі другої половини ХІХ ст. Проаналізовано екстралінгвальні фактори творення амбівалентності постмодерністських художніх текстів. Описано особливості епічних творів Г.Михайличенка, часової організації історичних романів В.Скотта та М.Старицького. Вивчено проблеми української газетної мови кінця ХІХ - початку ХХ ст. за матеріалами мемуарів Є.Чикаленка. Наведено семантичну характеристику фразеологізмів у текстах газетно-публіцистичного підстилю в сучасній пресі. Визначено національно-специфічні особливості фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом фітонімом в етнолінгвокраїнознавчому аспекті, особливості образних значень англійських прикметників волевиявлення, суфіксального термінотворення в англійській богословській терміносистемі.

Освещена идейная проблематика драматической поэмы Л.Костенко "Снег во Флоренции". Рассмотрены вопросы интерпретации художественных произведений на основе взаимодействия искусства, интеграции стилевого и жанрового синкретизма в украинской прозе второй половины ХІХ ст. Проанализированы экстралингвальные факторы образования эмбивалентности постмодернистских художественных текстов. Описаны особенности эпических произведений Г.Михайличенка, временной организации исторических романов В.Скотта и М.Старицкого. Изучены проблемы украинского газетного языка конца ХІХ - начала ХХ ст. по материалам мемуаров Е.Чикаленка. Приведена семантическая характеристика фразеологизмов в текстах газетно-публицистического подстиля в современной прессе. Определены национально-специфические особенности фразеологических единиц немецкого языка с компонентом фитонимом в этнолингвострановедческом аспекте, особенности образных значений английских прилагательных волеизъявления, суффиксального терминообразования в английской богословской терминосистеме.

Висвітлено частково-еквівалентні метафоричні концепти в художньому мовленні в англійській, французькій, російській та українській мовах. Розглянуто питання про співвідношення картини світу і мовної картини світу у лінгвістиці, формування особливостей укладання лінгвістичних словників англійської мови. Викладено концептуально-методологічні засади дослідження смислоформувальних потенцій соматичної складової семіотичного простору в англомовному публіцистичному дискурсі. Визначено культурний компонент у безеквівалентній лексиці, національно-культурну складову в словникових дефініціях за матеріалами фітонімів слов'янських та англійської мов. Проаналізовано джерела поповнення розмовної лексики і фразеології сучасної англійської мови. Розкрито значення словотворчих елементів грецької та латинської мов у німецькій мові, стереотипотвірний потенціал гендерно маркованих атрибутивних словосполучень в британському газетному дискурсі, графічні особливості англійських засобів масової комунікації в англомовних газетах.

Освещены частично-эквивалентные метафорические концепты в художественной речи в английском, французском, русском и украинском языках. Рассмотрены вопросы о соотношении картины мира и языковой картины мира в лингвистике, формировании особенностей составления лингвистических словарей английского языка. Изложены концептуально-методологические основы исследования смыслоформирующих потенций соматической слагаемой семиотического пространства в англоязычном публицистическом дискурсе. Определены культурный компонент в безэквивалентной лексике, национально-культурная слагаемая в словарных дефинициях по материалах фитонимов славянских и английского языков. Проанализированы источники пополнения разговорной лексики и фразеологии современного английского языка. Раскрыты значение словотворческих элементов греческого и латинского языков в немецком языке, стереотипообразующий потенциал гендерно маркированных атрибутивных словосочетаний в британском газетном дискурсе, графические особенности английских средств массовой коммуникации в англоязычных газетах.

Досліджено одну з найбільш динамічних терміносистем - фінансову. Певну частину термінів представлено метафорами. Семантично проаналізовано метафоричні терміни та застосовано класифікацію за принципом допоміжного суб'єкта метафоризації. Виявлено найбільші групи - антропометрична, зооморфічна та просторова модель, виділено медичну та фітонімічну модель. Метафора в сильних позиціях тексту надає структурі тексту повідомлення максимальної прозорості, зрозумілості.

Досліджено полісимволічність назви квітки "троянда" в українській, англійській і французькій мовах. Значна кількість символічних значень назви квітки є суто специфічними, що зумовлено розбіжностями мовних картин світу цих народів. У цьому випадку певні забарвлення можуть реалізуватися у фітоніму однієї мови та бути відсутніми в іншій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141-34:Е5 + Е5в3

Рубрики:

Слов'янські мови

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

Здійснено комплексне дослідження когнітивно-ономасіологічного механізму мотивації назв лікарських рослин в українській мові. Уперше їх мотивацію розглянуто на підставі зв'язку складників концепту із семантикою та ономасіологічною структурою. На базі цього створено нову типологію мотиваційних процесів українських назв лікарських рослин, розроблено різновиди пропозиційно-диктумної мотивації, що передбачає вибір мотиватора із гіперонімічного, еквонімічного, партитивного, предикатного та аргументного рівнів; здійснено аналіз особливостей асоціативно-термінальної мотивації даних назв, яка застосовує ознаки пропозицій інших концептів; охарактеризовано специфіку змішаної мотивації, що грунтується на зв'язках різних компонентів концепту. Установлено співвідношення мотиваційних особливостей фітонімів із різними фрагментами наукової та наївної картин світу українського етносу.

Досліджено когнітивні засади виникнення та реалізації конотемного потенціалу лексичних одиниць української й англійської мов. Обгрунтовано значення лексичної конотації як одного з параметрів міжмовного зіставлення та здійснено її вивчення як частини мовних картин світу. На підставі класифікації складників конотації описано асоціативний та емоційний вектори виникнення й актуалізації конотативних компонентів. Встановлено, що сферою реалізації лексичних конотацій є контекстуальне та фреймове середовище. Визначено роль фонових знань у процесі актуалізації конотацій. Досліджено стилістичну реалізацію конотацій і розглянуто особливості актуалізації їх складників у фразеологізмах, жаргонізмах і оказіоналізмах. Теоретичні положення наукового дослідження застосовано до таксономічного класу фітонімів української й англійської мов. Методом порівняльного аналізу встановлено причини тотожності, схожості, часткової або повної розбіжності конотемного потенціалу, що активізується у фітонімах української й англійської мов, показано національну специфіку його реалізації.

Вивчено розвиток семантики та форм слів, які позначають рослинність, у давньо-, середньо- і нововерхньонімецькій мові. З використанням порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу з'ясовано функціональні характеристики досліджених мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови, базуючись на матеріалі давньо-, середньо- і нововерхньонімецьких текстів (відповідно 260 000, 430 000, 445 000 слів) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, перекладних двомовних словників німецької мови. За результатами дослідження виявлено динаміку зміни форм і значень слів - фітонімів. Виокремлено діахронічні ознаки лексем, використаних за реконструкції праформ і визначення мотивації основних позначень рослин у німецькій мові.

Систематизовано лінгвофольклористичну термінологію щодо лексичних одиниць зі специфічно фольклорною семантикою. Запропоновано типологію фольклоризмів на означення рослин у текстах фольклору. Визначено їх характерні синтагматично-парадигматичні зв'язки. Проаналізовано внутрішню форму та з'ясовано народнотворчу основу мотивації українських назв рослин. Установлено залежність окремих фукціонально-семантичних ознак фітонімів від ментальності авторів фольклорних текстів.

Здійснено функціонально-семантичний аналіз мови українського сатирично-гумористичного роману. Визначено мовні домінанти створення комічного (оніми різних видів, фразеологічні одиниці), показано зв'язок засобів гумору з ментальністю українців, визначено спільне і відмінне у використанні засобів комізму в Є.Гуцала та О.Чорногуза. Проаналізовано складне одномастичне поле сатирично-гумористичних романів (антропоніми, сортові та фірмові назви, топоніми, ергоніми, зооніми, космоніми, назви хвороб, фітоніми) та виділено класифікаційні групи онімів за структурно-словотвірними та семантичними особливостями, етимологічною мотивацією, естетичними функціями використання. Вивчено семантичні та структурно-семантичні різновиди трансформованих фразеологізмів.

Дисертацію присвячено питанням семантичної відповідності слів, які в різних мовах мають єдиний понятійний компонент. Методом вільного асоціативного експерименту, в якому взяли участь представники України, США та Німеччини, було визначено універсальні та національно-специфічні ознаки семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів. За допомогою лексикографічних, фольклорних і країнознавчих джерел досліджено мовні й етнокультурні передумови фонової семантики назв рослин. Окрему увагу приділено зіставленню фітонімів-корелятів на базі їх символічних конотацій, виявлених в асоціативному експерименті та перевірених на предмет їх усталеності в поетичних творах XX ст. За результатами аналізу асоціативної поведінки учасників експерименту та їх уявлень щодо рослин зроблено висновки про особливості мовних картин світу українців, американців і німців.

Вперше досліджено процес декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй під час перекладу етнолексем міфологічного походження. Сформульовано визначення поняття "етнолексема міфологічного походження" як елементу національно маркованого складу мови. Доведено взаємозалежність між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу. Виявлено спільні та специфічні риси ментальності носіїв української та німецької мов і розроблено механізми декодування ментальної ідентичності нації. Створено словник українських і німецьких етнолексем міфологічного походження та фонової інформації (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики), які не мають словникових відповідників в українській і німецькій мовах. Запропоновано ефективні та частотні методи перекладу етнолексики для декодування специфіки етнічної ментальності.

Досліджено особливості формування східнослов'янської ботанічної номенклатури. Розглянуто східнослов'янські назви рослин як результат семантичних змін у структурі праіндоєвропейських та праслов'янських основ. Встановлено лексико-семантичні групи аналізованих основ і визначено шляхи формування на їх базі українських, російських та білоруських назв рослин. Визначено спільні мотивуючі динамічні моделі семантичних перетворень праіндоєвропейських праформ на різних етапах їх розвитку. Розроблено методику етимологічного аналізу динамічних процесів у семантичній структурі праіндоєвропейських основ (коренів) і виявлено їх кореляцію через праслов'янську мову з семантикою східнослов'янських назв рослин. Проаналізовано основний масив східнослов'янських фітонімів-запозичень індоєвропейського, а також неіндоєвропейського походження. Доведено, що семантичні модифікації, як і в інших групах східнослов'янських фітонімів, відбуваються за певними динамічними мотивуючими моделями та супроводжуються низкою специфічних семантичних модифікацій, властивих, передусім, окремим лексико-семантичним групам фітонімічної лексики.

У роботі вперше в слов'янському мовознавстві визначаються етапи розвитку серболужицької нормативної ботанічної номенклатури, досліджуються її генетичні, лексико-семантичні, словотворчі особливості. З'ясовано, що формування цієї групи лексики відбувалося протягом ХІХ-ХХ ст. З точки зору генезису нормативна ботанічна номенклатура є неоднорідною. В її складі виділяється спільнослов'янська лексика, власне серболужицькі фітоніми й запозичення зі слов'янських і неслов'янських мов. В основі найменувань, що зберігають зв'язок із початковим принципом номінації, знаходяться кваліфікативні ознаки, які відображають властивості та якості реалії, а також релятивні ознаки, які вказують на зв'язок рослини з іншими предметами або явищами. У рамках ботанічної номенклатури розрізняється три типи лексико-семантичних відношень, а саме: синонімія, полісемія, омонімія. Словотворча структура нормативних назв визначається існуванням трьох типів фітонімів: простих, складних і складених найменувань (двочленних).