Наведено біографічні дані про Президента України Л.Д.Кучму. Викладена передвиборча програма кандидата в Президенти України Л.Д.Кучми у 1994 р., в якої передбачались зміни в галузі державного будівництва, економічної політики, соціального та духовного життя, а також наведені результати виконання Президентом України Л.Д.Кучмою цієї програми, зокрема, у політичній, економічній, соціальній, правоохоронній, оборонній, екологічній, культурній, духовній, церковно-конфесійній сферах, сфері етнонаціональної політики. Розглянуто низку заходів щодо законодавчого та організаційного забезпечення ефективного функціонування механізму державної влади, позитивні кроки по створенню механізму ненасильницького розв'язання внутрішніх суспільних конфліктів, а також по зміцненню засад суспільної та політичної стабільності.

Рассматриваются проблемы гуманизации и гуманитаризации образования и воспитания, становления рыночных отношений в Украине, проблемы и перспективы повышения эффективности функционирования предприятия в современных условиях. Освещаются особенности стратегии и тактики маркетинга, правового регулирования предпринимательской деятельностью, психологического обеспечения учебной и профессиональной деятельности. Анализируются актуальные проблемы развития современных систем коммуникации, современные информационные технологии в образовании, а также проблемы литературоведения, перевода, лексикологии и др.

Досліджено діяльність Арсенія Гавриловича Лебединцева - церковного та суспільного діяча ХІХ ст., історика, археографа, викладача Одеської духовної семінарії та Рішельєвської гімназії.

Розглядаються історичні передумови еволюції церковного устрою, догматичні основи соборності, її форми, джерела соборної конституції, виборче право церковної громади. Аналізуються засади автокефального устрою Східної церкви, зміст і умови автокефальності, конструкція соборного устрою, а також церковно-правні і державно-правні основи автокефалії. Наведено схему автокефального та єпархіального устрою православної церкви.

Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Формально описано систему автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод параметризації лексики, який дозволив виділити понад 1300 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично всю лексику сучасної літературної української мови.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

Освещена картина формирования и развития арабской национальной традиции в области исследования языка, показана генетическая преемственность методов изучения языковых фактов на материале оригинальных источников VIII - XV вв. - от "Книги разновидностей синтаксиса" ал-Халила ибн Ахмада (719 - 791) до "Светильника языковедческих наук" ас-Суйути (ум. 1505). Изложены базисные концепции традиционной арабской грамматики, лексикологии и лексикографии. Впервые представлены ключевые фрагменты из сочинений двух выдающихся языковедов X века - Ибн Фариса и Ибн Джинни.

На основі власних експедиційних досліджень простежено особливості функціонування окремих архаїчних та інноваційних діалектних одиниць в ареальному аспекті. Визначено роль лінгвокартографування в з'ясуванні проблеми взаємодії старих і нових мовних явищ. Розглянуто окремі випадки розширення номінативного поля застарілих слів.

Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Досліджено життя одного з фундаторів наукового поділлєзнавства, відомого церковного і культурно-освітнього діяча ХІХ ст. архієпископа М.В. Сімашкевича.

За допомогою сучасних методів лінгвістичного картографування вперше відображені ареали лексичних, словотвірних та інших протиставлень у сучасній народній ботанічній лексиці більшості українських говорів. Матеріали для Атласу зібрано за спеціальним питальником у 133 населених пунктах України. До видання увійшли 68 лінгвістичних карт, коментарі й матеріали до карт, некартографовані матеріали та інша інформація.

Обгрунтовано ідею реформування православної церкви в Україні. З наукових позицій розкрито актуальні для сучасного православ'я історичні, правові та еклезеологічні основи національно-церковної автокефалії, проблеми канонічності, мови богослужіння, Вселенського визнання. Проаналізовано вплив національних і соціальних протиріч на формування догматичних постанов у епоху Вселенських соборів.

Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.