Проаналізовано видавничу та краєзнавчу бібліографічну діяльність галицьких "Просвіт" у 1900 - 1939-х рр. Значну увагу приділено філософській думці періоду Київської Русі, ретроспективному аналізу розвитку духовної хорової музики на Україні, традиціям театру ім. М.Л.Кропивницького та його внеску у процес духовного відродження нашої держави. Окремий розділ присвячено селянському антибільшовицькому повстанському руху на Київщині (Чигиринський та Черкаський повіти) у 1920 - 1924-х рр.

Досліджено комплекси знахідок з розкопок пам'яток XVI - XVIII ст., а також музейні колекції доби козацтва з кількох найбільших історико-краєзнавчих музеїв: Національного музею історії України, Дніпропетровського, Херсонського, Сумського, Чигиринського. Вивчено окремі сторінки історії козацтва. Проаналізовано діяльність визначних діячів національно-визвольного руху XVII - XVIII ст. Особливу увагу приділено дослідженню різноманітних аспектів пізньосередньовічних джерел. Висвітлено рішення дев'ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції.

Висвітлено особливості формування кореневої системи сосни звичайної в борах, суборах і, частково, судібровах Лісостепу України. Наведено вікову динаміку росту бічних коренів і наростання маси фізіологічно активного коріння. Встановлено, що вікова динаміка росту кореневих систем у сухих і свіжих борах та суборах визначається, насамперед, вологістю грунту. За бідних і сухих лісорослинних умов об'єм ризосфери окремих дерев визначається, передусім, площею освоєного грунту, а вже потім - його глибиною.

Простежено життєвий шлях Петра Франка - сина великого Каменяра, організатора "Пласту", сотника Української Галицької Армії, видатного вченого-хіміка та винахідника, професора, відомого письменника та публіциста. Досліджено громадську, літературну та наукову діяльність П.Франка. Вміщено також відомості про інших дітей І.Франка - братів Андрія й Тараса, сестру Ганну та про долю їх синів і дочок. Висвітлено історію громадського життя Галичини, зокрема, роки війни 1914 - 1919, особливості молодіжного руху.

Дослідження присвячене персональному складу козацької старшини Баришівської сотні Переяславського полку впродовж 1648-1782 рр. Аналізуються реєстри сотників і сотенної старшини та подаються генеалогічні розписи основних козацьких родин сотні.

Монографія є продовженням робіт, пов'язаних з вивченням особливостей росту, продуктивності та стану насаджень сосни у Чигиринському бору, лісові масиви якого південно-східною частиною прилягають безпосередньо до м.Чигирина, а північно-західною частиною тягнуться у напрямку м.Черкас. Представлено матеріали багатолітніх досліджень, в яких узагальнено досвід зі створення грунтозахисних, протиерозійних, водоохоронних, водорегулюючих і санітарно-гігієнічних функцій лісових масивів. Проаналізовано наукові розробки і виробничий досвід впроваджень авторів, що стосуються питань вдосконалення технології закріплення пісків, ярів і балок, регулювання поверхневих стоків води, запобігання змиву та розмиву сільськогосподарських угідь, фільтрування потоків талих та зливових вод, затримання твердих фаз грунту і недопускання замулювання річок та водойм. Розглядаються питання створення лісових масивів біля великих міст та промислових центрів, які б виконували роль фільтрів для затримання шкідливих викидів у атмосферу.

Висвітлено основні етапи життя П.Дорошенка, колишнього чигиринського гетьмана на Московщині, описано його маєток під Волоколамськом, розглянуто проблеми поховання та встановлення пам'ятника над могилою. Охарактеризовано нащадків першого володаря вотчини у с.Ярополчі, розкрито роль О.С.Пушкіна у зведенні каплички над могилою П.Дорошенка, проаналізовано рядки з поеми Т.Г.Шевченка "Заступила чорна хмара" стосовно можливих дружніх відносин між гетьманом і святим Дмитрієм Ростовським - мітрополитом Димитрієм Тупталом. Висвітлено сучасний стан гробниці, а також заходи Товариства української культури "Славутич" щодо розповсюдження даних про П.Дорошенка.

Описано художню модель світу в поезії поета М.Драй-Хмари, наративну стратегію малої прози М.Яцківа, наративну модальність повісті Б.Лепкого "Сотниківна". Розглянуто внутрішній монолог як засіб відображення духовних пошуків в оповіданні А.П.Чехова "Чорний монах", проблему жанрового розмежування прози Б.Лепкого. Висвітлено сучасні уявлення про фантастику як різновид літератури, історію сприйняття художнього твору в російському літературознавстві. Проаналізовано локальні особливості лемківського весільного обряду.

Описаны художественная модель мира в поэзии поэта М.Драй-Хмары, наративная стратегия малой прозы М.Яцкива, наративная модальность рассказа Б.Лепкого "Сотниковна". Рассмотрены внутренний монолог как средство отражения духовных поисков в рассказе А.П.Чехова "Черный монах", проблема жанрового размежевания прозы Б.Лепкого. Освещены современные представления о фантастике как разновидности литературы, история восприятия художественного произведения в российском литературоведении. Проанализированы локальные особенности лэмковского свадебного обряда.

Висвітлено історію Чигиринського краю з найдавніших часів до сучасного періоду, визвольну боротьбу місцевого населення у різні періоди історії, проаналізовано розвиток економіки, освіти, культури. Описано сучасні політичні, економічні та національно-культурні процеси краю. Значну увагу приділено історичним подіям ХХ ст., зокрема, Холодноярській та Чигиринській республікам 1918 - 1921 рр., голодомору 1932 - 1933 рр., політичним репресіям 1937 - 1939 рр., трагічним подіям Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр., повоєнної відбудови народного господарства краю.

Освещены история Чигиринского края с древнейших времен до современного периода, освободительная борьба местного населения в разные периоды истории, проанализировано развитие экономики, образования, культуры. Описаны современные политические, экономические и национально-культурные процессы края. Значительное внимание уделено историческим событиям ХХ ст., в частности, Холодноярской и Чигиринской республикам 1918 - 1921 гг., голодомора 1932 - 1933 гг., политическим репрессиям 1937 - 1939 гг., трагическим событиям Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг., послевоенного восстановления народного хозяйства края.

Проаналізовано основні міжнародні договори Б.Хмельницького, зокрема, з Ісламом Гіреєм ІІІ у березні 1648 р., Зборівський договір 1649 р. з султаном Османської імперії Мегмедом IV у 1650 - 1651 рр., Чигиринсько-Московський (Переяславський) договір 1654 р., розкрито церемоніальний та юридичний аспекти Переяславського договору. Розглянуто питання вияву української ментальності середини XVII ст. Значну увагу приділено шведсько-козацькому договору І.Виговського, зв'язкам держави Б.Хмельницького з Кримським ханством, Османською імперією, Польщею, Московською державою, Швецією.

Проанализированы основные международные договоры Б.Хмельницкого, в частности, с Исламом Гиреем ІІІ в марте 1648 г., Зборовский договор 1649 г. с султаном Османской империи Мегмедом IV в 1650 - 1651 гг., Чигиринско-Московский (Переяславский) договор 1654 г., раскрыты церемониальный и юридический аспекты Переяславского договора. Рассмотрены вопросы проявления украинской ментальности середины XVII ст. Значительное внимание уделено шведско-казаческому договору И.Выговского, связям государства Б.Хмельницкого с Крымским ханством, Османской империей, Польшей, Московским государством, Швецией.

Висвітлено історію краю від найдавніших часів до утворення Черкащини. Розглянуто питання розвитку освіти на Золотоніщині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., а також історію Чигиринського Свято-Троїцького монастиря. Проаналізовано особливості утворення одноосібних господарств періоду столипінської аграрної реформи. Охарактеризовано документи державного архіву Черкащини як джерельну базу краєзнавчих досліджень. Наведено біографічні дані видатних постатей регіону.

Освещена история края с древнейших времен до создания Черкащины. Рассмотрены вопросы развития образования в Золотоношской области во второй половине ХІХ - первой половине ХХ ст., а также история Чигиринского Свято-Троицкого монастыря. Проанализированы особенности создания личных хозяйств в период столыпинской аграрной реформы. Охарактеризованы документы государственного архива Черкасской области как ключевая база краеведческих исследований. Приведены биографические данные выдающихся личностей региона.

Проаналізовано видове різноманіття макроміцетів Донбасу. Описано систематичну, біоморфологічну та еколого-ценотичну структури аборигенної фракції урбанофлор Нетішина та Славути, біоморфологічну структуру та динаміку флори Кам'янецького Придністров'я. Наведено характеристику екотопів парків Києва, зокрема, "Кирилівський гай", "Нивки" (східна частина), "Слава". Висвітлено екологічні особливості демутаційних сукцесій трав'янистої рослинності лесових відшарувань Придніпровської височини у межах Лісостепу. Викладено результати досліджень генеративного розмноження клоноутворюючих рослин трав'яно-чагарникового ярусу за умов лісових фітоценозів Деснянсько-Старогутського національно-природного парку, синтаксономії рослинності ділянки борової тераси Дніпра в Чигиринському лісництві Черкаської області.

Проанализировано видовое разнообразие макромицетов Донбасса. Описаны систематическая, биоморфологическая и эколого-ценотическая структуры аборигенной фракции урбанофлор Нетишина и Славуты, биоморфологическая структура и динамика флоры Каменецкого Приднестровья. Приведена характеристика экотопов парков Киева, в частности, Кирилловский гай", "Нивки" (восточная часть), "Слава". Освещены экологические особенности демутационных сукцессий травянистой растительности лессовых отслоений Приднепровского высокогорья в границах Лесостепи. Изложены результаты исследований генеративного размножения клонообразующих растений травяно-кустарникового яруса в условиях лесных фитоценозов Деснянско-Старогутского национально-природного парка, синтаксономии растительности участка боровой террасы Днепра в Чигиринском лесничестве Черкасской области.

Висвітлено проблему популяризації історико-культурної спадщини України другої половини XVII - першої половини XVIII ст. Проаналізовано взаємовідносини між козацькою старшиною та церквою на території північного Лівобережжя за доби Гетьманщини (за матеріалами часопису "Черниговские епархиальные известия"), а також взаємовідносини Чернігівського магістрату з гетьманським урядом і місцевою козацькою адміністрацією у другій половині XVII - першій половині XVIII ст. Наведено описи Батурина другої половини XVII - XVIII ст. Розкрито роль конотопських сотників у розвитку сільського господарства, промислів і торгівлі у даний період. Розглянуто питання історії та генеалогії козацької старшини, меценатства старшини за доби гетьмана І.Мазепи.

Освещена проблема популяризации историко-культурного наследия Украины второй половины XVII - первой половины XVIII ст. Проанализированы взаимоотношения между казаческой старшиной и церквями на территории северного Левобережья в эпоху Гетманщины (по материалам журнала "Черниговские епархиальные известия"), а также взаимоотношения Черниговского магистрата с гетманским правительством и местной казаческой администрацией во второй половине XVII - первой половине XVIII ст. Приведены описания Батурина второй половины XVII - XVIII ст. Раскрыта роль конотопских сотников в развитии сельского хозяйства, промыслов и торговли в данный период. Рассмотрены вопросы истории и генеалогии казаческой старшины, меценатства старшины в эпоху гетмана И.Мазепы.

Представлено матеріали про генеалогію козацької старшини Переяславського полку. Розглянуто родовід полковників та полкових обозних, суддів, писарів, осавулів, хорунжих, а також сотників і сотенної страшини кожної сотні окремо. Наведено нариси з історії Переяславського полку, зокрема викладено матеріали про Басанську, Баришівську, Воньківську, Гельмязіївську, Трахтемирівську, Леплявську, Бубнівську, Піщанську, Домонтівську, Золотоніську, Кропивнянську, Іркліївську, Канівецьку, Яготинську, Бориспільську та Березанську сотні. Визначено кількість козаків і шляхтичів у кожному об'єднанні, наведено дані про частку шляхтичів. Запропоновано покажчик назв населених пунктів і топонімів, а також іменний покажчик представників козацьких родів.

Представлены материалы о гениалогии казацкой старейшины Переяславского полка. Рассмотрена родословная полковников и полковых обозных, суддей, писарей, есаул, хорунжих, а также сотников и сотенной старейшины каждой сотни отдельно. Приведены очерки по истории Переяславского полка, в часности изложены материалы о Басанской, Баришевской, Ваньковской, Гельмязеевской, Трахтемировской, Леплявской, Бубновской, Пещанской, Домонтовской, Золотоншской, Кропивнянской, Ирклеевской, Каневецкой, Яготинской, Бориспольской и Березанской сотнях. Определено количество казаков и шляхтичей в каждом формировании, приведены данные о части шляхтичей. Предложен указатель названий населенных пунктов и топонимов, а также именной указатель представителей казацких родов.

Розглянуто історіографію, присвячену Чигиринському монастиреві, висвітлено сторінки його існування, причини переведення з чоловічого в жіночий, охарактеризовано економічне становище монастиря. Зазначено, що завдяки перетворенню колишньої території монастиря в житловий сектор міста, було збережено для нащадків значну частину монастирського архітектурного ансамблю.

Рассмотрена историография, посвященная Чигиринскому монастырю, освещены страницы его существования, причины переведения из мужского в женский, охарактеризовано экономическое состояние монастыря. Указано, что благодаря превращению бывшего монастырища в жилой сектор города, была сохранена для потомков значительная часть монастырского архитектурного ансамбля.

Висвітлено генеалогію старшинських і козацьких родин Канівського полку. Наведено інформацію про біографії та родовідні розписи таких козацьких полковників і сотників, як Д.Решетиленко, І.Голуб, А.Юхимович, Ф.Ходика-Мухан, І.Дорошенко. Крізь призму генеалогії окремих родин розкрито шлях козацької держави від виникнення до ліквідації полково-сотенного устрою у Правобережній Україні.

Освещена генеалогия старшинских и казацких родов Каневского полка. Приведена информация о биографиях и родоводных росписях таких казацких полковников и сотников, как Д.Решетиленко, И.Голуб, А.Юхимович, Ф.Ходыка-Мухан, И.Дорошенко. Сквозь призму генеалогии отдельных родов раскрыт путь казацкого государства от возникновения до ликвидации полково-сотенного устройства в Правобережной Украине.

Наведено результати дослідження з історії національно-визвольної боротьби на території Миколаївського району Львівськоі області у 1914 - 1920-х рр. Висвітлено події українсько-польської війни, історію формування та бойову діяльність Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Наведено інформацію про командантів, старшин, стрільців, хорунжих, сотників УСС, зокрема, М.Галущинського, К.Слюсарчука, Т.Шухевича, Я.Індишевського.

Приведены результаты исследования истории национально-освободительной борьбы на территории Николаевского района Львовской области в 1914 - 1920-х гг. Освещены события украинско-польской войны, история формирования и боевая деятельность Легиона Украинских Сечевых Стрельцов (УСС). Приведена информация о командирах, старшинах, стрельцах, хорунжих, сотниках УСС, в частности, М.Галущинском, К.Слюсарчуке, Т.Шухевиче, Я.Индишевском.

Проаналізовано біологічні особливості декоративних деревних порід, які використовуються в озелененні міст України. Визначено взаємовплив трав'яної рослинності та сосни звичайної в Чигиринському борі. Висвітлено санітарно-лісопатологічний стан ялинових насаджень Національного природного парку "Синевир". Розглянуто міжнародні стандарти оцінки біорізноманіття лісів.

Проанализированы биологические особенности декоративных древесных растений пород, используемых в озеленении городов Украины. Определено взаимовлияние травяной растительности и сосны обычной в Чигиринском боре. Освещено санитарно-лесопатологическое состояние ёловых насаждений Национального природного парка "Синевир". Рассмотрены международные стандарты оценки биоразнообразия лесов.

На підставі опублікованих і архівних джерел уперше наведено узагальнюючі результати досліджень з історії гетьманської столиці - Чигирина (важливого регіону України козацької доби), з яким пов'язані часи Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр., Руїни та гайдамацького руху. Висвітлено історію Чигиринського полку та низки населених пунктів на його території (Суботова, Медведівки).

На основе опубликованных и архивных источников впервые приведены обобщающие результаты исследований по истории гетманской столицы - Чигирина (важнейшего региона Украинского казацкого периода), с которым связаны периоды Национальной освободительной войны украинского народа 1648 - 1658 гг., Руины и гайдамацкого движения. Освещена история Чигиринского полка и некоторых населенных пунктов на его территории (Субботов, Медведовка).

Опубліковано пам'ятки української біографічної літератури XI - XVIII ст., в яких відображено історію родів Острозьких, Копистенських, Проскур-Сущанських, Мовчанів, Горленків. Подано тексти родинних літописів і хронік, автобіографічних оповідей, генеалогічних оповідань даного періоду, здійснено їх історичний і літературознавчий аналіз. Наведено інформацію про князів Бориса, Гліба, Василя, Корибут-Вишневецького, блаженного Агапіта, преподобного отця Никона, П. Сагайдачного, Г. Сковороду, сотника І. Максимовича, А. Кочубея.

Опубликованы памятки украинской биографической литературы XI - XVIII вв., в которых отражена история родов Острожских, Копистенских, Проскур-Сущанских, Мовчанов, Горленков. Даны тексты семейных летописей и хроник, автобиографических и генеалогических рассказов данного периода, осуществлен их исторический и литературоведческий анализ. Приведена информация о князьях Борисе, Глебе, Висилии, Корибут-Вишневецком, блаженном Агапите, преподобном отце Никоне, П. Сагайдачном, Г. Сковороде, сотнике И. Максимовиче, А. Кочубее.