Розглянуто питання онтології, гносеології, української філософії, релігієзнавства, етики та естетики. Проаналізовано людську чуттєвість в епістемологічному та онтологічному вимірах. Розкрито гносеологічний аспект структуралізму і постмодернізму. Висвітлено формування основних засад європейської техніки в творах філософів Нового часу, зміст і напрямок онтологічних пошуків у досократівській філософії, проблеми значення самосвідомості у "Критиці чистого розуму" І.Канта, ідентичності в німецькій трансцендентальній філософії. Викладено методологічні підходи до вивчення феномену утопії. Визначено особливості вияву релігійної свідомості в духовних творах митрополита Іларіона (Огієнка) в 1940 - 1944 рр., перспективи економічної діяльності Української греко-католицької церкви за сучасних умов.

Рассмотрены вопросы онтологии, гносеологии, украинской философии, религиоведения, этики и эстетики. Проанализирована человеческая чувствительность в эпистемологическом и онтологическом измерениях. Раскрыт гносеологический аспект структурализма и постмодернизма. Освещены формирование основ европейской техники в произведениях философов Нового времени, содержание и направление онтологических поисков в досократовской философии, проблемы значения самосознания в "Критике чистого разума" И.Канта, идентичности в немецкой трансцендентальной философии. Изложены методологические подходы к изучению феномена утопии. Определены особенности проявления религиозного сознания в духовных произведениях митрополита Иллариона (Огиенка) в 1940 - 1944 гг., перспективы экономической деятельности Украинской греко-католической церкви в современных условиях.

Поставлено за мету довести невиправданість переважно негативного, зневажливого ставлення до чуттєвості в традиціях європейської філософії та окреслити ті її прояви (перш за все - онтологічні та епістемологічні), які дозволяють рельєфно побачити її значущість для філософського осмислення дійсності та людини.

Досліджено проблему оптимізації динамічного розвитку телекомунікаційної мережі (ТМ) за умов введення двох взаємопов'язаних видів обладнання, параметри яких потребують зміни принципів планування мережі, з урахуванням просторових і часових факторів. Розроблено метод оптимізації ТМ. Виконано аналіз факорів, що впливають на структуру ТМ та оцінено чуттєвість мережі щодо варіації кожного фактора. Класифіковано інформаційні послуги та розроблено вимоги для надання цих послуг. Сформульовано математичну модель просторово-часової системи дослідження. Досліджено та формалізовано задачі цілочислового лінійного та нелінійного програмування, розв'язання яких дозволило виконати оптимізацію мережі, і загальну задачу оптимізації еволюції ТМ. Розроблено алгоритмічне рішення загальної задачі і реалізовано універсальний програмний комплекс для дослідження різноманітних аспектів розвитку та модернізації ТМ.

Досліджено містичні символи як художній компонент поетики романтизму. Запропоновано системний аналіз вихідних, містичних символів, що, на відміну від похідних, первинні та розвивають із себе низку значеннєвих асоціацій, створюваних художником слова романтичної епохи, яка визначає ці містичні символи з урахуванням колективно-несвідомих інтересів, спрямованих на чуттєвість. Виділено особливості використання автором містичної символіки у контексті й інтертекстуальних зв'язках, що має не тільки цільову настанову в системі поетичних образів, але і ритуальну у світорозумінні ліричного героя. Розкрито причини звернення поетів-романтиків до містичної символіки, пов'язані з містичними вченнями та масонськими школами в Росії ХІХ ст.

Досліджено проблему функціонування міфа у культурних формах повсякдення. Знайдено та проаналізовано кореляцію концептів "повсякдення" і "міф", яка виявляється у переосмисленні предметів побуту відповідно до їх призначення - безпосередньо практичного, а також особистісного й соціального. Запропоновано дефініцію поняття "культурна форма повсякдення". Це підмножина значень "перетвореної форми" (М.Мамардашвілі) у просторі повсякдення, синкретне злиття повсякденних дій з їх інтерпретаціями групами людей, яких поєднують спільні уявлення про необхідне. Виділено міфологічні елементи, а саме: стереотипи, норми, культурні форми оповсякденювання міфом, а також речові символи, втіленнями яких є предмети побуту. Зазначено, що логіку повсякденного мислення можна зіставити з міфологікою, яка існує у царині повсякдення як особистісно-емоційна чуттєвість і надає життєвому світу циклічного характеру шляхом утворення стереотипів і норм. Показано істотну подібність і відміність міфа й екранної культури. Установлено, що за умов Інтернету створюється нова міфологія форм спілкування, яка базується на самоміфотворчості. Проаналізовано функції стереотипів у повсякденні та з'ясовано відмінність їх функціонування у Всесвітній мережі.

Проаналізовано сутнісні характеристики людини, зокрема, "чуттєвість", "чуттєва культура", "духовний світ особистості". Розкрито зміст чуттєвої культури студентської молоді та значення її формування для духовного розвитку молодого покоління за умов динамічних перетворень в сучасному українському суспільстві. Визначено фактори впливу на формування та збагачення чуттєвої культури студентської молоді та обгрунтовано значення у даному процесі художнього виховання. Описано процес розвитку емоційної сфери студентів, проаналізовано чинники підвищення ефективності їх художнього виховання у ВНЗ. Розглянуто питання розробки цілісної системи даного виду виховання молоді для запобігання духовного занепаду суспільства.

Запропоновано інструмент відбору проектів у портфель вищого навчального закладу, що базується на концепції стратегічної єдності. Досліджено чуттєвість інтегрального показника до змін бальних значень вхідних показників.

Проаналізовано різні схеми антибактеріальної терапії після черезміхурове видалення передміхурової залози в зв'язку з ДГПЗ. Дослідженням встановлено, що найкращі клінічні результати дає більш раннє призначення антибактеріальних препаратів у післяопераційному періоді. Враховуючи неможливість отримання результатів аналізів на чуттєвість флори до антибіотиків, у виборі оптимальних режимів терапії було прийнято до уваги чуттєвість госпіталізованих до штамів даного відділення. Ефективність запропонованої тактики підтверджена дослідженням 58-ми клінічними випадками пацієнтів у віці від 52-х до 86-ти років, яким було проведено простаектомію в умовах урологічного відділення 7-ї міської лікарні м. Дніпродзержинська.

Проанализированы различные схемы антибактериальной терапии после чреспузырного удаления предстательной железы по поводу ДГПЖ. Исследованиями установлено, что наилучшие клинические результаты дает более раннее назначение антибактериальных препаратов в послеоперационном периоде. Учитывая невозможность получения результатов анализов на чувствительность флоры к антибиотикам, в выборе оптимальных режимов терапии была принята во внимание чувствительность госпитальных штаммов данного отделения. Эффективность предложенной тактики подтверждена исследованием 58 клинических случаев пациентов в возрасте от 52-х до 86-ти лет, которым произведена простатэктомия в условиях урологического отделения 7-й городской больницы г. Днепродзержинска.

Наведено результати розробки й апробації оригінальних методик, що діагностують формально-динамічні й якісні компоненти винуватості (стійкої схильності до переживань). Виокремлено й описано комплекс формально-динамічних показників: чуттєвість, рухливість, інтенсивність, стійкість, ініціативність, виразність. Охарактеризовано компоненти дослідженої проблеми: емоційний, когнітивний, діяльний, екзистенційний, контрольно-регулятивний.

Изложены результаты разработки и апробации оригинальных методик, диагностирующих формально-динамические и качественные компоненты черты вины (устойчивой склонности к переживанию вины). Выделен и описан комплекс формально-динамических показателей: чувствительность, подвижность, интенсивность, устойчивость, инициативность, выразительность. Дана характеристика компонентам изучаемой проблемы: эмоциональный, когнитивный, действенный, экзистенциальный, контрольно-регулятивный.

The article presents some results of development and approbation of the original techniques diagnosing formal - dynamic and qualitative components of feature of fault (steady propensity to experience of fault). The complex of formal - dynamic parameters is allocated and described: sensitivity, mobility, intensity, stability, initiative, expressiveness. The characteristic is given to components of an investigated problem: emotional, cognitive, effective, existential, control-regulating.

Проаналізовано поняття філософських систем Дж. Локка, Дж. Берклі, Д. Юма "пізнання", "знання", "розуміння", та встановлено їх контамінаційну природу, розбіжності та спільні змістовні контенти цих понять. З'ясовано, що "пізнання" Д. Юма є миттєвим актом схоплення первинних ідей, що здійснюється чуттєвим шляхом, "знання" Дж. Берклі - мислення ідей, що не існують поза нашою свідомістю, "розуміння" Дж. Локка є процесом формування в розумі вторинних ідей на основі первинних, ідей "пізнання", одержаних чуттєво. Встановлено, що основною рисою емпіричної філософії є її орієнтованість на безпосередню чуттєвість та постулювання емпіричного досвіду, як матриці одержання будь-якого знання.

Досліджено естетичний тезаурус Чернігівського літературно-філософського кола ("Чернігівські Афіни") у контексті ідей українського Бароко. Реконструкція, конституювання та систематизація естетичного тезаурусу проводиться на засадах культурно-історичного та лінгвоестетичного підходів до контент-аналізу духовної спадщини "Чернігівських Афін". Виокремлено основоположні стиле- та системотворювальні принципи, на основі яких генеруються родові групи понять: "калістика слова", "гносис ісихії", "синергія серця", "раціональна чуттєвість". Тезаурусна систематизація образів і понять розкриває особливості художнього мислення та духовно-чуттєву культуру доби українського Бароко на сучасному теоретичному рівні, поглиблює розуміння барокової протоестетики як важливого етапу розвитку української естетичної думки в її переході від донаукового до наукового періоду.

Проаналізовано поняття "естетики" на початку його формування, а саме: концепції естетики Баумгартена та Канта. У філософії Баумгартена естетичне означає - чуттєве, а естетика - наука про чуттєве пізнання. Проаналізовано проблему відношення мистецтва та краси до естетики Баумгартена. У філософії Канта естетика - наука про принципи та правила людської чуттєвості, а не вчення про смак, красиве та піднесене, а сам Кант чітко розмежовує естетику як вчення про чуттєвість і критику естетичної сили судження як вчення про судження рефлексії (про красиве та піднесене). Розглянуто інтерпретацію естетики через грецьке αἲσθησις та її відношення до концепцій естетики Баумгартена та Канта. Така інтерпретація естетики є домислюванняя того, що естетика позначала первісно, до крайньої межі - розширення чуттєвості на сферу розумності. Чуттєвість тут постає як спільний корінь чуття та розуму, де і чуття, і розум є формами чуттєвості (чутливості).

На матеріалі роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця" розглянуто прояв у житті українців гумору як провідної риси етнічного характеру. В історико-культурному аспекті наведено основні етнокультурні риси українців, такі, як волелюбність, прагнення до свободи, патріотизм, емоційність, чутливість, чуттєвість, сентименталізм, ліризм, гумор, артистичність, культ матері-жінки, релігійність, толерантність до інших народів, терпимість, індивідуалізм, працелюбність, гостинність, інтровертність, що виявляється в певній спрямованості на свій внутрішній світ, самозаглибленість, колективізм. На підставі здійснених досліджень гумор визначено як одну з основних рис, притаманних українському етносові. З огляду на зміст, стиль і умови написання роману, останній кваліфіковано як такий, що повною мірою репрезентує етнокультурні особливості українців, зокрема й притаманну їм рису і гумор, проаналізовано багатоманітні засоби їх вербалізації, які використовує автор: епітети, порівняння, фразеологізми, ряди контекстуальних синонімів та антонімів, енантіосемія.

Висвітлено головні чинники формування світогляду В. Гумбольдта: високий соціальний статус, матеріальна забезпеченість сім'ї, прекрасна освіта, входження в коло впливових передових людей епохи, а також особисті якості характеру, такі, як благородство, чуттєвість, схильність до теоретизування, ідеалізм. Нарівні з цим виявлено передумови становлення науково-філософських поглядів мислителя - це, передусім, поширення культурно-просвітницьких тенденцій і стрімкий розвиток неогуманістичних ідей в культурі, науці, суспільстві.

Освещены главные факторы формирования мировоззрения В. Гумбольдта: высокий социальный статус, материальная обеспеченность семьи, прекрасное образование, вхождение в круг влиятельных передовых людей эпохи, а также личные качества характера, такие, как благородство, чувственность, склонность к теоретизированию, идеализм. Наравне с этим выявлены предпосылки становления научно-философских взглядов мыслителя – это, прежде всего, распространение культурно-просветительских тенденций и стремительное развитие неогуманистических идей в культуре, науке, обществе.

In the article the author highlights the main factors of the von Humboldt’s world views: a high social status, the family's material status, an excellent education, entry into the circle of influential and advanced people, as well as personal character qualities such as generosity , sensuality, a tendency to theorize, idealism. On a par with that it was found the prerequisites of the scientific and philosophical views of the thinker development; they are, first of all, spread of cultural and educational trends and rapid development of neohumanistic ideas in culture, science and society.

В історії естетики проблема художньої творчості тривалий час не усвідомлювався переважною частиною дослідників у сукупності усіх її структурних елементів. Це формувало досить парадоксальну ситуацію, адже у визначенні предмету естетики завжди присутня така його складова як мистецтво і - водночас - у проблематиці науки відсутнє те, що розкриває сутність людини, яка це мистецтво створює. Мета роботи - дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту, що дозволяє виявити сутність творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Методологічну та теоретичну основу дослідження склало поєднання системного, структурно-функціонального та герменевтичного підходів; психологічні та філософські концепції з проблем емпатії, а також теоретичний аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури в сфері філософії, естетики, психології. Проблема творчості сама по собі знаходиться в полі зору сучасної естетичної науки, але її розгляд в контексті емпатії виявляє нові теоретичні аспекти, які поглиблюють та корегують рівень опрацювання даної проблеми. Емпатія, являючись особливим проявом людської чуттєвості, є необхідною умовою її творчості. Проаналізувавши сутність творчої діяльності людини, прийшли до висновку, що основою втілення чуттєвості митця в твір мистецтва є процес емпатії. Відмічено, що метод емпатії - є одним з евристичних методів творчої діяльності, в основі якого лежить процес емпатії, тобто ототожнення себе з об'єктом та предметом творчої діяльності, "вживання", та властивий творцеві в будь-якій сфері діяльності і широко використовується у вирішенні завдань художньої творчості.

Споживча поведінка страхувальників має такі специфічні риси, як нематеріальний характер страхових послуг, високий рівень недовіри до страхових компаній, необізнаність населення в цілому щодо наслідків від купівлі страхового поліса. Визначено, що специфічними детермінантами, які характеризують споживачів страхових послуг, є чуттєвість до ризиків, рівень доходу, довіра до страхових компаній, ціна страхового продукту, рівень страхової культури. Отже, робимо висновок, що складність задоволення потреб споживача страхових послуг підсилюється поширеністю негативних факторів у суспільстві. Усе це перетворює мотиви до придбання страхового поліса в протилежне бажання - не мати жодних стосунків зі страховими компаніями взагалі.

Досліджено подружнє життя народолюбної інтелігенції Наддніпрянської України у 1860 - 1880 рр. Вивчено шлюбні ідеали та подружні стратегії представників народолюбства та співвідношення їх з життєвими практиками. Проаналізовано почуття та чуттєвість у контексті шлюбу. Розглянуто основні виміри конфліктів між чоловіком і дружиною. Досліджено життєвий рівень та матеріальні можливості інтелігентних подружжів. Розкрито знакові елементи української національної культури в повсякденних практиках інтелігенції. Висвітлено вплив селянських симпатій та ідеологічних переконань народолюбців на одруження та шлюбні взаємини.

Досліджено кордоцентричну парадигму поетики політв'язня, представника регіональної літератури Донбасу Івана Савича на матеріалі збірки "Дивосвіт любові". Значущі події української історії XX ст. кардинально вплинули на світоглядні позиції літературних і культурних діячів зазначеного періоду. Відбувся перегляд художньої традиції та стилістичного вираження загальнолюдських цінностей у творах мистецтва. Зміна естетичної парадигми сприяла переосмисленню багатьох філософсько-культурних явищ. Пізнання й відображення світу у творах художньої літератури спрямоване насамперед на пізнання людини, а всі подані події є засобом всебічного її зображення. Тому набирає популярності ідея провідної ролі людського серця, або першості духовної реальності. З використанням концепту "серце" в українському літературознавстві набули чинності такі аналітичні конструкції, як "філософія серця" та "кордоцентризм". Кордоцентризм є домінантною якістю світогляду Івана Савича. Свою творчу діяльність він розпочав у 30-х роках XX ст. Розквіт його поетичного таланту припав на другу половину XX ст. У важкому бою молодий офіцер був тяжко поранений і потрапив у фашистський полон, а після повернення був безвинно репресований та майже на 9 років став в'язнем гулагівських таборів у Комі АРСР. Однак драматизм долі Івана Савича зовсім не робить його творчість жорсткою. Його поетичний світ добрий і правдивий. Багатьом творам письменника властиві біографічність, історизм і документалізм, проте це не заважає їм бути високохудожніми творами, а емоційна щирість і ліризм оповіді завжди надає їм кордоцентричних рис. Збірка "Дивосвіт любові" пронизана теплим сонячним світлом, душевністю, палким почуттям кохання, ніжністю й благоговінням та водночас тугою за Батьківщиною. Іван Савич своєю творчістю засвідчує прихильність до "філософії серця", для поета серце є осередком духовного життя, визначає суть людської особистості. Поезія Івана Савича позначена виразним екзистенційним і філософським спрямуванням, зосередженістю на філософії серця, складних проблемах буття людини, яка позбавлена волі, на дослідженні глибинних, потаємних внутрішніх механізмів становлення особистості та її самопізнанні.

Досліджено кордоцентричну парадигму поетики політв'язня, представника регіональної літератури Донбасу Івана Савича на матеріалі збірки "Дивосвіт любові". Значущі події української історії XX ст. кардинально вплинули на світоглядні позиції літературних і культурних діячів зазначеного періоду. Відбувся перегляд художньої традиції та стилістичного вираження загальнолюдських цінностей у творах мистецтва. Зміна естетичної парадигми сприяла переосмисленню багатьох філософсько-культурних явищ. Пізнання й відображення світу у творах художньої літератури спрямоване насамперед на пізнання людини, а всі подані події є засобом всебічного її зображення. Тому набирає популярності ідея провідної ролі людського серця, або першості духовної реальності. З використанням концепту "серце" в українському літературознавстві набули чинності такі аналітичні конструкції, як "філософія серця" та "кордоцентризм". Кордоцентризм є домінантною якістю світогляду Івана Савича. Свою творчу діяльність він розпочав у 30-х роках XX ст. Розквіт його поетичного таланту припав на другу половину XX ст. У важкому бою молодий офіцер був тяжко поранений і потрапив у фашистський полон, а після повернення був безвинно репресований та майже на 9 років став в'язнем гулагівських таборів у Комі АРСР. Однак драматизм долі Івана Савича зовсім не робить його творчість жорсткою. Його поетичний світ добрий і правдивий. Багатьом творам письменника властиві біографічність, історизм і документалізм, проте це не заважає їм бути високохудожніми творами, а емоційна щирість і ліризм оповіді завжди надає їм кордоцентричних рис. Збірка "Дивосвіт любові" пронизана теплим сонячним світлом, душевністю, палким почуттям кохання, ніжністю й благоговінням та водночас тугою за Батьківщиною. Іван Савич своєю творчістю засвідчує прихильність до "філософії серця", для поета серце є осередком духовного життя, визначає суть людської особистості. Поезія Івана Савича позначена виразним екзистенційним і філософським спрямуванням, зосередженістю на філософії серця, складних проблемах буття людини, яка позбавлена волі, на дослідженні глибинних, потаємних внутрішніх механізмів становлення особистості та її самопізнанні.

Досліджено особливості рекламного і художнього міфу в житті сучасної людини. Доведено, що часте звернення до них з боку сучасників зумовлене насамперед надмірною кількістю інформації, з якою щодня стикається людина. В таких умовах й виникає прагнення до розваги через симулякри породжені популярною літературою чи кіно, рекламою, ЗМІ тощо. Стверджується, що в символічному виробництві та обміні новітні міфи не пояснюють світ, а активують уяву та чуттєвість людини, що й забезпечує їхню принадність. Вказано, що саме це і виступає основою явища міфізації в сучасному соціумі. З'ясовано також, що ще одною особливістю новітніх міфів є опертя на візуальність, а не слово та пояснення, як це мало місце в архаїчному міфі за доби первісності. Виявлено неоднозначність трактування понять "міфічне" та "міфізація" у сучасній науковій літературі. А також з'ясовано, що існує декілька підходів при використанні понять міфологізації та міфізація суспільного життя. За першим із них відбувається їх ототожнення, а за іншим дослідниками здійснюється їх розрізнення як відмінних за природою і значенням в суспільстві феноменів. Міфізація при сучасних комунікативних процесах дає можливість надолужити дефіцит чуттєвих переживань, розважаючи людину-споживача. Вказано, що рекламний міф в таких умовах виступає в ролі симулякра, своєрідної "іграшки", засобом розваги для багатьох сучасних людей. Окрім цього досліджено зв'язок явищ "планшетної свідомості" та "кліпового мислення", які сприяють створенню та поширенню новітніх міфів. Вказано, що у сучасній англомовній науковій літературі популярними стали поняття "mythogenesis" - міфотворення чи міфотворчість (створення та поширення міфів) та "mythogizer" (створювач і поширювач міфів).