Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р673.903

Рубрики:

Цукровий діабет

Судинні порушення в сітківці

Шифр НБУВ: РА437193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено комплексний аналіз морфо-функціональних змін структурних компонентів жувального м'яза при стрептозотоциновому цукровому діабеті, що дозволив виділити 3 стадії: адаптаційно-компенсаторних процесів (14 - 28 доби), виснаження (42 доба), деструктивно-атрофічних змін (56 - 70 доби). Виявлено морфо-функціональні зміни, які дали можливість встановити морфогенез діабетичної міопатії жувального м'яза, що виникає внаслідок таких факторів: метаболічно-деструктивних змін у самих м'язових волокнах у відповідь на гіперглікемію, розвитку циркуляторної та гемічноїгіпоксій через структурну перебудову судин гемомікроциркуляторного русла, які призводять до пошкодження м’язових волокон і нейром’язових закінчень та синапсів, якісних і кількісних морфологічних змін у нервовому апараті, які вказують на розвиток нейроміопатії, що підтверджено електроміографічними показниками.

В межах даного дисертаційного дослідження виконано обстеження 169-ти підлітків зі сколіозом віком 14-16 років обох статей. В процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичний, соціально-демографічний, психодіагностичний, статистичний. Описано структуру та розроблено модель формування внутрішньої картини хвороби у підлітків зі сколіозом, яка має 6 складових: сенсорну, емоційну, особистісну, інтелектуальну, мотиваційну та соціальну. Визначено чинники, які впливають на формування внутрішньої картини хвороби: фізіологічні, психологічні та соціальні; чинники позитивного та негативного полюсу. Розроблено комплексну програму психокорекційних втручань, яка враховувала та впливала на всі складові внутрішньої картини хвороби. Для дії на сенсорну складову використовували специфічну медичну терапію, заходи фізичної реабілітації та ЛФК, йогу. Технології РЕТ-терапії за А. Елісом використовували для дії на емоційну складову внутрішньої картини хвороби. На особистісну складову впливали за допомогою індивідуального психологічного консультування підлітків. Використання психоосвітніх заходів допомагало впливати на інтелектуальну складову. Для покращення мотивації до лікування використовували мотиваційний тренінг. На соціальну складову впливали, використовуючи тренінг сімейної взаємодії та тренінг протидії насильству. Розроблено та впроваджено заходи універсальної, селективної та індикативної психопрофілактики.

Увагу присвячено зниженню частоти фонових захворювань епітелію шийки матки у дівчат-підлітків з різною сексуальною активністю, а також удосконаленню алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів при цій патології. Проведено анкетування 1 300 дівчат віком від 14 до 18 років для вивчення особливостей статевого виховання, наявності шкідливих звичок, визначення віку статевого дебюту, ритмічності сексуальних відношень та інформування про методи контрацепції. Досліджено роль урогенітальної інфекції у розвитку доброякісних захворювань епітелію шийки матки у дівчат з різною сексуальною активністю. Встановлено клініко-лабораторні, ехографічні, мікробіологічні особливості та їх взаємозв'язок при розвитку доброякісних патологій шийки матки у підлітків з різною сексуальною активністю. Зазначено, що отримані дані дозволили науково обгрунтувати необхідність оптимізації алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти доброякісних патологій епітелію шийки матки у дівчат-підлітків. Запропоновано удосконалений диференційний підхід до застосування додаткових діагностичних і лікувально-профілактичних заходів при доброякісних патологіях епітелію шийки матки у дівчат-підлітків з різною сексуальною активністю з призначенням препаратів: пробіотика на основі Bacillus subtilus і Bacilus licheniformi, інтерферон альфа-2-b рекомбінантного з вітаміном С і Е та комплексного фіто-препарата.

Досліджено показники клітинного, гуморального імунітету, нейтрофільних гранулоцитів у 38 хворих з дифузним токсичним зобом і 48 хворих з хронічним аутоімунним тиреоїдитом. З'ясовано зниження рівня СD3-СD16+, СD3+СD25+, СD3+НLА-DR+-клітин, підвищення рівня IqG і ЦІК у вказаних хворих. У хворих на дифузний токсичний зоб, окрім цього, знайдено підвищення рівня СD3-СD19+ В-лімфоцитів, концентрації всіх класів імуноглобулінів. У всіх досліджених хворих відзначалось значне збільшення γ-ІНФ, помірне збільшення α-ІНФ, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α сироватки, зменшення концентрації ІЛ-1β. При дослідженні цитологічних показників нейтрофільних гранулоцитів відзначалося зниження вмісту катіонних білків у нейтрофільних гранулоцитах усіх хворих, зменшення глікогену, ліпідів, активності мієлопероксидази у хворих на дифузний токсичний зоб, збільшення вмісту ліпідів, глікогена, активності мієлопероксидази у хворих з хронічним аутоімунним тиреоїдитом. У хворих з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози спостерігалось зниження функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів - зниження фагоцитарного числа і міграційної активності; підвищення індексу спонтанної адгезії нейтрофільних гранулоцитів та відсоток експресії СD 95 серед нейтрофільних гранулоцитів. У комплексному лікуванні хворих з аутоімунною патологією щитоподібної залози використовували препарат крові "полібіолін". Під впливом полібіоліну у хворих на дифузний токсичний зоб відзначалося збільшення кількості NК-клітин, збільшувалася процентний вміст і абсолютна кількість СD3+СD25+- і СDЗ+НLА-DR+-лімфоцитів. Застосування полібіоліну у хворих на дифузний токсичний зоб зменшувало процентний вміст і абсолютну кількість СD19+-лімфоцитів. Застосування полібіоліну в хворих з дифузним токсичним зобом сприяло зниженню концентрації підвищених ІgG, ІgА, ІgМ сироватки, зниження ЦІК сироватки до нормальних значень. Застосування полібіоліну у пацієнтів з дифузним токсичним зобом призвело до зниження концентрації γ-ІНФ, α-ІНФ, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α сироватки, підвищення концентрації ІЛ-1β. Застосування полібіоліну призвело до зниження концентрації ААТ-ТПО, ААТ-рТТГ у хворих на дифузним токсичним зобом. Застосування полібіоліну покращувало функціональні показники нейтрофільних гранулоцитів (міграційну активність і фагоцитарне число), сприяло підвищенню активності мієлопероксидази та вмісту катіонних білків у нейтрофільних гранулоцитах, сприяло підвищенню вмісту глікогену та ліпідів у нейтрофільних гранулоцитах, знижувало відсоток нейтрофільних гранулоцитів, що мають СD95+-рецептор, знижувало індекс спонтанної адгезії нейтрофільних гранулоцитів. При лікуванні аутоімунної патології щитоподібної залози застосування полібіоліну є обгрунтованим з урахуванням вказаних аспектів дії препарату.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей анатомічних, гістологічних, лектиногістохімічних, морфометричних змін структурних компонентів червоного кісткового мозку при введенні кріоконсервованої плаценти, при гострому експериментальному асептичному запаленні, при введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого експериментального асептичного запалення. Комплексне морфологічне дослідження показало, що при гострому асептичному запаленні відбуваються значні зміни судинного русла червоного кісткового мозку та клітин еритробластного ряду. Встановлено, що застосування кріоконсервованої плаценти за умов експериментального асептичного запалення позитивно вливає на морфофункціональний стан компонентів червоного кісткового мозку та еритробластних острівців у динаміці дослідження.

Розроблено та впроваджено в практику оптимальної техніки і тактики при реконструктивних оперативних втручаннях на передньо-боковій стінці живота. В експерименті обгрунтовано доцільність використання рішень для покращення естетичних наслідків після реконструктивних оперативних втручань на передній стінці живота. Розроблено алгоритм передопераційної підготовки пацієнтів для проведення хірургічної корекції передньої стінки живота. Визначено концептуальні і методичні підходи до реконструктивних операцій. Запропоновано нові методики лікування вентральних, троакарних та пупкових гриж. Доведено перспективність комбінованої фіксації протеза. Досліджено ступінь тканинної травми за рівнями прозапальних маркерів. Встановлено вищу травматичність традиційних втручань з приводу післяопераційних вентральних гриж порівняно з лапароскопічними. Визначено порушення імуногенезу та запропоновано інтестинальну терапію для попередження і прогресування ендогенної інтоксикації. Представлено особливості ранньої діагностики, профілактики та лікування патологічних рубців стінки живота.

Встановлено особливості структурної перебудови яєчок після струмектомії у щурів і при застосуванні різних методів корекції післяопераційних змін з їх порівняльною морфофункціональною характеристикою. Встановлено, що після струмектомії у яєчках щурів виникають значні розлади органного кровообігу. У ранні терміни порушення кровообігу проявляється венозним повнокров’ям з рефлекторним звуженням просвіту і зниженням пропускної здатності артерій із зовнішнім діаметром 26-50 мкм та артеріол. У подальшому відбувається прогресуюча вазоконстрикція дрібних і середніх артерій, що поєднується з одночасним компенсаторним розширенням просвіту та збільшенням ємності артерій білкової оболонки. На тлі судинних розладів розвиваються дистрофічні зміни в стромі і паренхімі органу. Прогресування дистрофічних змін приводить до редукції сперматогенного епітелію, фіброзної трансформації сім'яних трубочок із розростанням сполучної тканини в інтерстиції.

Встановлено закономірності просторово-часових перетворень топографії щічної ділянки та з'ясовано особливості будови її структур у плодовому періоді пренатального онтогенезу людини досліджено препарати 117 плодів віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку (160,0 - 500,0 мм тім'яно-п'яткової довжини) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, макроскопія, аналіз цифрових зображень послідовних етапів препарування м'яких тканин щічної ділянки, статистичний аналіз), а також 54 мікропрепарати плодів із застосуванням лазерно-поляриметричного дослідження. Уперше за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження з'ясовано особливості динаміки просторово-часових перетворень щічної ділянки та морфологічних змін її структур упродовж плодового періоду пренатального онтогенезу людини. Уточнено топографоанатомічні межі щічної ділянки у плодовому періоді онтогенезу людини. Уперше визначено критичні періоди можливого виникнення варіантів і вад розвитку щічної ділянки та привушної протоки у плодів людини. Встановлено статево-вікові та конституційні закономірності її варіантної анатомії та топографії. Уперше застосовано методи лазерної поляриметрії для дослідження фазової структури тканин щічної ділянки в динаміці плодового періоду розвитку, встановлено критерії нормального морфогенезу структур щічної ділянки плодів людини.

Уперше встановлено особливості процесів ліпідної пероксидації, антиоксидантного захисту, ендотоксикозу, гуморальної ланки імунітету, автономної регуляції серця, центральної гемодинаміки, морфометричних та гістологічних змін у серці за умов гострого ураження легень. Уперше показано, що в серці впродовж 72 год експерименту посилюються процеси ліпідної пероксидації, відмічається зниження активності супероксиддисмутази, каталази і антиоксидантно-прооксидантного індексу. Через 48 год мінімального рівня в серці досягає вміст SН-груп, компенсаторно у крові зростає рівень церулоплазміну. Максимум виявлених порушень за термінами збігається з накопиченням продуктів ендогенної інтоксикації. Протягом 72 год спостерігається накопичення в сироватці крові імуноглобулінів класів А, М, G та циркулюючих імунних комплексів. Починаючи з 48 год експерименту знижується об'єм пульсового кровонаповнення, зростає опір артеріальних судин, посилюється венозний відтік. Насосна функція компенсаторно посилюється за рахунок розтягу м'язових волокон. Відмічено хвилеподібні відхилення показників регуляції серцевого ритму з переважанням адренергічних впливів та централізації управління через 12 і 72 год експерименту. Виявлено порушення, що супроводжуються формуванням у міокарді клітинних інфільтратів строми, вогнищевих дистрофічних змін кардіоміоцитів, які до 72 год поглиблюються фрагментацією волокон та їх вогнищевою хвилеподібною деформацією.

Обгрунтовано концепції ортопедичного лікування хворих із відсутністю коронкової частини зуба, яка ускладнена генералізованим пародонтитом та потребує зміни осі зуба. Обстежено 570 пацієнтів, із яких 127 проведено лікування загальноприйнятими і запропонованими методиками. Встановлено, що частота дефектів коронкової частини зуба, величиною понад 80 % в обстежених пацієнтів складає 41,7 %. Відсутність коронкової частини зубів у 69 % поєднується з генералізованим пародонтитом. Проведено аналіз ускладнень при застосуванні різних штифтових конструкцій. Клінічно обґрунтовано спосіб відновлення зруйнованої коронкової частини зуба зі зміненою віссю шляхом використання запропонованого набору скловолоконних штифтів із різними кутами нахилу - на 5°, 10°, 15°.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111-43

Рубрики:

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 с + Р712.55-5

Рубрики:

Вагітність

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.59 + Р716.226.59

Рубрики:

Венерологічні хвороби у вагітних

Пологи при венеричних хворобах

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити медико-соціальні особливості пацієнток пізнього репродуктивного віку зі зниженим оваріальним резервом. 130 пацієнток після застосування програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) розподілені на групи згідно з критеріями POSEIDON. Основну групу, яку становили 80 пацієнток старшого репродуктивного віку (від 35 років), розділено на 2 підгрупи згідно з критеріями POSEIDON. Підгрупу 1 становили 34 жінки з прогнозованою бідною відповіддю на контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) - група 4 за POSEIDON; підгрупу 2 - 46 пацієнток із прогнозованою нормальною відповіддю на КОС - група 2 за POSEIDON. Групу порівняння становили 50 пацієнток віком до 35 років із прогнозованою нормальною відповіддю на КОС - група 1 за POSEIDON. Оцінено якість життя за опитувальником "FertiQoL", наявність і ступінь депресії - за методикою В. Зунга. Частка жінок віком від 40 років серед пацієнток після застосування програм ДРТ із прогнозовано поганою відповіддю на КОС у 3 рази є більшою у порівнянні з прогнозовано нормальними відповідачами (32,4 % проти 10,9 %), що відображає визначальну роль віку жінки в зниженні оваріального резерву. Значна частка жінок цієї категорії відмічає таку шкідливу звичку як куріння (17,6 %), третина - малорухливий спосіб життя (32,4 %) і стреси (29,4 %), а 26,5 % - порушення режиму дня та праці. Проблеми з репродукцією позначаються на якості життя жінок та обумовлюють психологічні зміни. Понад третина (35,3 %) жінок оцінює стан власного здоров'я як поганий і дуже поганий, а більшість (53,0 %) незадоволена якістю життя. Найбільше від проблем із фертильністю страждає емоційна сфера (оцінка - 45,3 - 2,2), знижена й оцінка психічного та фізичного здоров'я, а також соціального функціонування. Хоча пацієнтки досить високо оцінюють якість наданого лікування, однак його переносимють у цих жінок є гіршою. При цьому психологічний стан половини жінок оцінюється як субдепресивний або маскована депресія (52,9 %), а депресія діагностована в 14,7 % респонденток. Встановлено медико-соціальні особливості жінок пізнього репродуктивного віку зі зниженим оваріальним резервом (куріння, порушення режиму дня та праці, малорухливий спосіб життя, стреси, низька якість життя, субдепресивний і депресивний стани) вказують на необхідність додаткового введення заходів із корекції способу життя та методик психокорекції до програм підготовки до ДРТ. Дослідження виконано відплвідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21-4

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - літературознавчий аналіз персоніфікованих пейзажних і предметно-речових деталей у новелі В. Стефаника "Синя книжечка", а також перекладознавчого аналізу передачі Д. Гусаром-Струком відповідних текстових фрагментів англійською мовою. Завдання: опрацювання довідкової, енциклопедичної та наукової літератури щодо сутності таких літературознавчих понять, як художня деталь, новела, пейзаж, предмет, персоніфікація; узагальнення літературознавчих досліджень щодо пейзажно-предметної своєрідності малої прози новеліста; розгляд перекладознавчих праць стосовно проблем перекладу текстів прози В. Стефаника германськими мовами; виокремлення персоніфікованих художніх деталей у новелі "Синя книжечка" та встановлення їх ролі; виявлення випадків застосування транслятологічних трансформацій Д. Гусаром-Струком при перекладі виділених персоніфікованих текстових частин, систематизація та класифікація цих видозмін, визначення втрат і здобутків у друготворі англійською мовою. Використано комплексну дослідницьку методику, а саме загальнонаукові методи дослідження, такі як аналіз, синтез та узагальнення, а також герменевтичний (у царині інтерпретації художніх текстів оригіналу та перекладу), лінгвістичний, перекладознавчий, кількісний аналіз. Матеріали та висновки можуть бути використані при написанні студентських кваліфікаційних робіт, наукових праць, розробці та викладанні лекційних курсів у галузі літературознавства та перекладознавства, у подальшому науковому дослідженні творчості В. Стефаника. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській філології предметом цілісного аналізу стали персоніфіковані пейзажні та предметно-речові деталі у новелістиці В. Стефаника та їх англомовний переклад. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що творча самобутність В. Стефаника знайшла свій вияв і у пейзажно-предметній своєрідності його новел. Для покутського письменника - знавця людської душі, художня деталь виконувала другорядну, проте органічну та компенсаторну функцію у його малопрозових творах. Художня мова новел загалом, і твору "Синя книжечка" (1897) зокрема, свідчить про те, що уособлення належить до улюблених стилістичних засобів увиразнення творів письменника. У названій новелі персоніфіковані рослинний світ та предмети, створені людиною, постають в односторонньому діалозі головного героя Антона. Виокремлено 5 фрагментів із персоніфікованими художніми деталями у новелі "Синя книжечка", що виконують такі функції, як змістова наповненість, психологізація та ліризація ситуації та постаті персонажа, а також сюжетотворення тощо. У друготоворі "The Blue Book" Д. Гусар-Струк зберіг ідейно-змістове наповнення новели та персоніфікований пейзажно-предметний простір змальованих подій, передав унікальну творчу манеру письменника. Перехід від оригіналу до перекладу став можливим завдяки застосуванню 38 трансформацій, а також їх 6 комбінацій. Послаблення естетичного заряду перекладеного тексту відбулося при відтворенні інверсійних (4) та еліптичних (4) стилістичних фігур, етномаркованих одиниць (3), діалектизмів і покутської говірки (14), застарілих (2) і зменшувально-пестливих (1) слів оригіналу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2 + Р514.31

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.5 + Р733.415.202.1

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Ожиріння у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ