Здійснено історико-педагогічний аналіз наукових підходів до проблеми формування професійної компетентності соціальних працівників. Визначено методологічні засади формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників із соціального захисту прав молоді. Обґрунтовано сутність, зміст і структуру професійної компетентності соціального працівника із соціального захисту прав молоді. Вивчено міжнародний досвід вирішення проблеми формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників із соціального захисту прав молоді. Здійснено наукове обґрунтування й моделювання соціально-педагогічної системи формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників із соціального захисту прав молоді. Представлено компоненти, критерії, показники, рівні сформованості професійної компетентності майбутніх соціальних працівників із соціального захисту прав молоді та діагностичний інструментарій їх визначення. Перевірено ефективність розробленої соціально-педагогічної системи формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників із соціального захисту прав молоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)441 р3

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: РА444802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено цілісне та системне дослідження теоретичних і методичних засад, практичного розв'язання проблеми формування інтеграційної компетентності майбутніх учителів початкових класів Нової української школи (НУШ). Уточнено періодизацію ґенези фахової підготовки вчителя початкової школи в Україні, описано провідні тенденції її інноваційного етапу. Визначено пріоритетні напрями дослідження професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасних умовах, обґрунтовано методологічну стратегію наукового пошуку вирішення досліджуваної проблеми. Охарактеризовано теоретичне підґрунтя реформи НУШ, установлено його кореляцію з освітніми системами Фінляндії, Норвегії, Польщі, США та ін. Визначено, що вирішення проблеми фрагментарності та вузькоспрямованості освітнього процесу в початковій школі полягає в широкому застосуванні інтегрованого навчання, зокрема в упровадженні інтегрованого курсу "Я досліджую світ" - провідної змістової інновації НУШ. Обґрунтовано потребу оновлення змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи, окреслено нові професійні ролі вчителя НУШ: тьютор, фасилітатор, коуч-ментор, "агент змін", едвайзер, медіапедагог, дослідник, "медик". На засадах системно-структурного підходу уточнено та надано дефініції понять "професійна компетентність учителя початкових класів НУШ", "предметна методична компетентність учителя початкових класів НУШ", "предметна базова компетентність учителя початкових класів НУШ", "предметна психолого-педагогічна компетентність учителя початкових класів НУШ"; "міждисциплінарна інтеграція в професійній підготовці вчителя початкових класів НУШ". Досліджено, обґрунтовано та надано визначення ключового поняття дослідження "інтеграційна компетентність учителя початкових класів НУШ": ієрархічна взаємодія на високому науковому та методичному рівнях предметних базових, предметних психолого-педагогічних і предметних методичних компетентностей здобувача вищої освіти у процесі планування й організації освітнього процесу на уроках з інтегрованого курсу "Я досліджую світ" у НУШ. Упроваджено в практику авторське навчально-методичне забезпечення курсу "Методика навчання інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Розроблено та теоретично обґрунтовано структурно-функціональну систему формування інтеграційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів НУШ, визначено її педагогічні умови й експериментально перевірено в 4 етапи: теоретико-формувальний, констатувально-діагностичний, формувально-практичний, контрольно-підсумковий. На основі статистичного аналізу результатів експериментальної роботи підтверджено ефективність структурно-функціональної системи формування та розвитку інтеграційної компетентності в майбутніх учителів початкових класів НУШ.

Висвітлено розробку та апробацію патогенетично орієнтованих рухливих ігор професійно-побутової спрямованості на уроках фізичного виховання для корекції порушень сенсорного сприйняття у дітей із патологією зору, спрямованих на попередження прогресу патологічного процесу і розвиток психомоторних якостей. Результати дослідження означених питань сприятимуть практичній роботі при порівняльній оцінці ефективності застосування рухливих ігор на уроках фізичного виховання корекційної програми фізичної реабілітації при різних порушеннях рухових функцій. Розглянуто медико-біологічні, психолого-педагогічні аспекти корекційно-виховної роботи з дітьми з патологією зору. Окреслено анатомо-фізіологічну і психічну характеристику дітей із патологією зору, особливості моторики дітей із патологією зору, теоретичні і методичні аспекти використання рухливих ігор у корекційно-виховній роботі зі школярами з патологією зору тощо.

Розкрито генезу організаційно-змістових засад методичної роботи в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) України (20-30-ті pp. XX ст.) як педагогічного феномену. З'ясовано передумови розвитку організаційно-змістових засад методичної роботи в ДНЗ у досліджуваний період (суспільно-політичні, соціально-економічні, педагогічні). На основі визначених критеріїв розроблено періодизацію розвитку організаційно-змістових засад методичної роботи в ДНЗ у 20-30-х pp. XX ст (І етап - 1920-1923 pp. - пошуковий; II етап - 1924-1929 рр. - новаційний; III етап - 1930-1938 рр. - системоутворювальний). Окреслено тенденції розвитку організаційно-змістових засад методичної роботи в ДНЗ (позитивні, негативні) на кожному з етапів. Охарактеризовано практичну реалізацію організаційно-змістових засад методичної роботи в ДНЗ України у 20 - 30-ті рр. XX ст. На основі вивчення форм методичної роботи у 20 - 30-ті рр. XX ст. та в сучасних умовах розвитку дошкільної освіти визначено інваріантні форми методичної роботи (методичні об'єднання, методичні ради в закладах, консультації, екскурсії, виставки, курси підвищення кваліфікації, обмін досвідом через педагогічну пресу, семінари, колективні перегляди форм освітнього процесу, робота творчих груп, наставництво, методичний інструктаж, самоосвіта та ін.). Визначено основні напрями вдосконалення методичної роботи в сучасних ДНЗ: контрольно-аналітична діяльність, методична підтримка, методичне забезпечення освітнього процесу закладу дошкільної освіти, підвищення кваліфікації педагогічних працівників та інноваційна діяльність.

Досліджено сутність цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Визначено її структурно-компонентний склад. Проведено аналіз особливостей професійної підготовки фахівців спеціальності 013 Початкова освіта (спеціалізація - Англійська мова) у вітчизняному та зарубіжному науковому дискурсі. Обґрунтовано теоретичні та методичні засади системи формування цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Розроблено й описано її навчально-методичне забезпечення, зокрема дистанційні курси з професійно орієнтованих дисціплін ("Методика навчання іноземної мови (англ.)", "Країнознавство", "Англійська мова за професійним спрямуванням", "Цифрова комунікація в освіті"), цифровий портал "Початкова школа: освіта впродовж життя".

Досліджено креативність суб'єкта навчально-професійної діяльності. Подано теоретичний огляд проблеми креативності суб'єкта та її психічної регуляції. Розкрито її психологічну структуру та зміст, здійснено спробу розгляду креативності суб'єкта навчально-професійної діяльності з позицій метакогнітивного підходу. Розроблено комплекс психологічної діагностики регулятивної складової суб'єкта навчально-професійної діяльності, в тому числі запропоновано авторську психодіагностичну методику "Метакреативність". Систематизовано, описано та продемонстровано роль чинників психічної регуляції у становленні креативності людини у процесі діяльності.

Розкрито актуальні питання теорії та практики спеціальної освіти, зокрема педагогіки та психології. Представлено результати теоретичних, практичних, а також експериментальних досліджень проблем навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Запропоновано методичні рекомендації щодо їх впровадження в освітній процес дошкільних та шкільних спеціальних закладів освіти. Розкрито основні напрями оптимізації навчання та виховання дітей з особливими потребами на підставі врахування педагогічного досвіду практичних працівників.

Наведено цілісне та системне дослідження теоретичних засад і практичного вирішення проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмаринних технологій (ХТ) в освітньому процесі. На підставі аналізу наукової педагогічної літератури висвітлено стан дослідження проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання ХТ в освітньому процесі. Репрезентовано зарубіжний досвід упровадження ХТ в освітній процес і досвід професійної підготовки майбутніх учителів до їх застосування в освітньому процесі. Обґрунтовано методологічну стратегію наукового пошуку вирішення досліджуваної проблеми. Розкрито суть ХТ, визначено їхню роль в освіті. Розглянуто можливості їх використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти та в професійній підготовці майбутніх учителів. Обґрунтовано, що ХТ в освітньому процесі виконують різні функції, зокрема дидактичні, функції інтенсифікації освітнього процесу, функції організації навчальної діяльності та управління нею. Запропоновано класифікацію хмаринних сервісів за педагогічними можливостями, які вони реалізують в освітньому процесі. Сформульовано визначення професійної готовності майбутніх учителів до використання ХТ в освітньому процесі, визначено та охарактеризовано її структурні компоненти.

Досліджено історичну сутність і особливості формування концепту відчуження в дискурсі екзистенціальної та неомарксистської філософії XX ст. Виявлено історичний контур становлення філософського дискурсу відчуження в теоріях Ґ. Гегеля, К. Маркса, С. К'єркеґора, М. Гайдеґґера. Показано, що розвиток неомарксизму був зумовлений прагненням концептуального оновлення ортодоксального марксизму, одним із джерел якого і постала екзистенціальна філософія. Виявлено, що екзистенціалістська рецепція марксизму обмежувалася виміром індивідуальної свідомості та збереженням протиставлення сутності й існування в бутті людини. Зауважено, що критична герменевтика постмодерних модифікацій концепту відчуження дозволила встановити, що ключові напрями постмодерного мислення виросли на ґрунті концептуалізації відчуження в екзистенціальній та неомарксистській філософії.

Дисертація є теоретичним дослідженням проблеми професійної адаптації вчителів-початківців до роботи у школах Японії. Здійснено цілісний аналіз становлення і розвитку системи підготовки вчителів на робочому місці; досліджено походження сучасних форм підготовки вчителів-початківців; визначено й охарактеризовано етапи розвитку практики підтримки початкової професійної адаптації вчителів у Японії. Висвітлено сучасні тенденції розвитку політики щодо постачання педагогічних кадрів. Визначено зміст, методи та форми впровадження існуючої програми стажування вчителів-початківців. Досліджено архетипну природу наставництва та культурні особливості формування стосунків наставника та підопічного під впливом традиційної культури викладання. Виявлено вплив соціокультурного принципу "уті-сото" на природу педагогічного наставництва. Окреслено обов'язки та функції вчителя-керівника в Японії. Висвітлено перспективні напрями творчого використання передових ідей японського досвіду в професійній адаптації вчителів-початківців України.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування соціокультурної компетентності майбутніх аграріїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. На підставі вивчення наукової літератури здійснено категоріальний аналіз базових понять "компетентність", "соціокультурна компетентність", визначено поняття "соціокультурна компетентність майбутніх аграріїв". З'ясовано структуру соціокультурної компетентності майбутніх аграріїв, яку визначено як єдність чотирьох основних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-поведінкового й особистісного. Вдосконалено зміст, форми та методи формування соціокультурної компетентності майбутніх аграріїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування соціокультурної компетентності майбутніх аграріїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: забезпечення професійної мотивації навчальної діяльності майбутніх аграріїв до опанування соціокультурної компетентності; актуалізація взаємодії та співробітництва майбутніх аграріїв під час вивчення гуманітарних дисциплін; застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процесі формування соціокультурної компетентності майбутніх аграріїв. Експериментально доведено ефективність визначених педагогічних умов формування соціокультурної компетентності майбутніх аграріїв.

Досліджено проблеми формування почуття милосердя в студентської молоді в благодійній діяльності. Здійснено дефінітивний аналіз понять "милосердя", "благодійна діяльність", "студентська молодь". З'ясовано структуру поняття милосердя студентської молоді, яка визначається єдністю чотирьох компонентів: інтелектуального, емоційно-ціннісного, діяльнісного та рефлексивного. Удосконалено зміст, форми й методи формування зазначеного почуття. Теоретично обгрунтовано та впроваджено соціально-педагогічні умови формування почуття милосердя студентської молоді в благодійній діяльності; подано перебіг і проаналізовано результати експериментально-дослідної роботи. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості почуття милосердя студентської молоді в благодійній діяльності.

Виконано теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх працівників соціальної сфери до здійснення соціально-педагогічного супроводу неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Уточнено та визначено поняття "майбутній працівник соціальної сфери", "підготовка майбутнього працівника соціальної сфери", "соціально-педагогічній супровід неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням". Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх працівників соціальної сфери: актуалізація потенціалу елементів змісту професійної підготовки майбутніх працівників соціальної сфери до здійснення соціально-педагогічного супроводу неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням; використання контекстних технологій навчання у процесі професійної підготовки майбутніх працівників соціальної сфери; створення мотивації до соціального партнерства як основи практичної взаємодії майбутніх працівників соціальної сфери із суб'єктами соціальної роботи з неповнолітніми правопорушниками. Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний), показники (спрямованість до мотивації успіху в майбутній професії; здатність до реалізації професійних цілей, зокрема до здійснення соціально-педагогічного супроводу неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробовуванням; наявність знань нормативно-правової бази України, зокрема ратифікованих Україною міжнародних документів із питань правозахисту неповнолітніх правопорушників; володіння знаннями щодо професійної етики працівників служби пробації; теоретичні та практичні знання та вміння, які необхідні в процесі ресоціалізації неповнолітніх; уміння аналізувати, прогнозувати, розробляти й утілювати соціальні проєкти та технології з питань соціально-педагогічного супроводу; уміння здійснювати соціально-педагогічний супровід неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням, з урахуванням недискримінаційного підходу) та рівні (продуктивний, репродуктивний, критичний).

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійного іміджу майбутніх ІТ-фахівців. У дисертації на підставі аналізу наукової літератури досліджено генезу категорії «імідж», «професійний імідж». Визначено основні позиції потрактування категорії «професійний імідж майбутніх фахівців з інформаційних технологій», який інтегрує структурні індивідуально-конституційні, соціально-поведінкові, професійно- компетенційні складники, що системно й цілеспрямовано впливають на формування образу імідженосія, який має структуру: ядро та складники (внутрішній, зовнішній, процесуальний). Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості професійного іміджу майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Змодульовано процес, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійного іміджу майбутнього ІТ-фахівця при вивченні дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Експериментально доведено ефективність визначених педагогічних умов.

Дисертація присвячена концепції духовної трансгресії в лаоській антропомістиці. У роботі висвітлені основні джерела формування трансгресії в лаоській китайській традиції. Встановлені етапи розвитку лаоської антропомістичної традиції. В дисертації висвітлюється суспільне та індивідуальне у трансгресії даосизму в контексті української філософії та виявлені прояви феномену лаоської трансгресії в концепціях європейського постструктуралізму. Відмічається, що східна морально-етична спадщина виробила власний специфічний понятійний апарат, стосовно трансгресії. В роботі здійснено системний аналіз лаоської концепції антропомістичного космосу та «внутрішніх божеств». Сформована нова інтерпретація категорій трансгресія, трансценденція, та антропомістика. Проаналізовано антрополого- містичну есенціальну ознаку феномена трансгресії як прагнення певного необмеженого ресурсу, спрямованого на прорив із дискретно детермінованого світу до сфери трансцендентного. У дослідженні розкриті взаємозв’язки між людиною і навколишнім світом.

Здійснено аналіз сучасного стану професійної підготовки майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету, розкрито його особливості та визначено основні проблеми. Проаналізовано понятійно-термінологічний апарат дослідження та визначено дефініцію поняття "культура професійної діяльності майбутнього менеджера”. Обґрунтовано потенціал освітнього середовища університету щодо формування культури професійної діяльності майбутніх менеджерів. Визначено структурно-компонентний склад культури професійної діяльності майбутнього менеджера в освітньому середовищі університету та представлено його характеристику, що містить взаємопов’язані та взаємозумовлені компоненти: гностичний, мотиваційно-ціннісний, праксеологічний. Розроблено критерії, показники та виявлено рівні сформованості культури професійної діяльності майбутнього менеджера в освітньому середовищі університету. Визначено методологічні засади формування культури професійної діяльності майбутніх менеджерів, які ґрунтуються на використанні провідних підходів (системний; аксіологічний; культурологічний; особистісно зорієнтований; діяльнісний; компетентнісний; професіографічний; середовищний) і принципів (науковості; системності, систематичності та послідовності; суб’єктивності навчання та виховання; професійної мобільності; діагностичної спрямованості). Розроблено, змодельовано та науково обґрунтовано педагогічну систему формування культури професійної діяльності майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету, основні компоненти якої відображено в цільовому, теоретико-методологічному, змістовому, технологічному, результативному блоках. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови ефективності педагогічної системи формування культури професійної діяльності майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.321.0 р3(4УКР)

Рубрики:

Менеджер. Організація праці менеджера

Шифр НБУВ: РА453279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено теоретичні засади вивчення соціальної активності молоді, розглянуто методологічні підходи до процесу формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства, репрезентовано результати експериментального дослідження упровадження системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства. Установлено, що сучасні наукові підходи до визначення соціальної активності ґрунтуються на позиції особистісної змістовності, способу діяльності та орієнтації на середовище. Структуру соціальної активності молоді визначено як єдність мотиваційно-ціннісного, змістовно-когнітивного, соціально-діяльнісного, рефлексивно-оцінного компонентів. Визначено, що процес формування соціальної активності молоді передбачає застосування низки методів соціально-педагогічної роботи з молоддю відповідно до напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства: проектна, громадсько-політична, освітньо-наукова, волонтерсько-благодійна, дозвіллєва діяльності, молодіжна політика. Змодельовано систему формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства з компонентами: цільовим (мета, завдання, принципи, результат); суб'єкт-об'єктним (характеристика суб’єктів і об’єктів); змістовно-процесуальним (технологія формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства передбачає застосування низки форм і методів соціально-педагогічної роботи з молоддю); середовищним (ресурсне забезпечення, взаємодія інститутів громадянського суспільства). Експериментально перевірено ефективність системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства та проаналізовано її ефективність. Упровадження системи проходило такі етапи: інформаційний, просвітницький, діяльнісний. Представлено кількісний та якісний аналіз результатів діагностики експериментальної та контрольної групи до та після проведення формувального експерименту, який продемонстрував стійке зростання рівня сформованості соціальної активності молоді в експериментальній групі, що підтверджує ефективність запропонованої системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч446 + С5*333.4*333.114

Рубрики:

Методика викладання окремих навчальних предметів в школах дорослих

Соціологія

Шифр НБУВ: РА453557 Пошук видання у каталогах НБУВ