Розглянуто позитивний вплив раціонально організованих фізичних навантажень, факторів зовнішнього середовища та гігієнічних факторів на здоров'я та поліпшення успішності підлітків.

Розкриваються результати емпіричних досліджень психофізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Обгрунтовується методичний апарат дослідження, розглядаються основні психологічні механізми відхилень у розвитку дітей, що проживають в радіаційно забруднених територіях у порівнянні з "чистими" регіонами. Подаються методичні рекомендації щодо використання діагностичних методик, визначаються основні вимоги до організації життєдіяльності дітей.

За умов санаторію вивчено ефективність використання оздоровчої програми з силовою направленістю у 11-річних хлопчиків, які проживають у зонах радіологічного контролю та пройшли курс реабілітації. Виявлено позитивний вплив розробленої програми на фізичну підготовленість, функціональний стан і рівень фізичного здоров'я підлітків.

Наведено характеристику екологічних, сімейно-психологічних, житлово-побутових умов і режиму життєдіяльності учнів. Оцінено здоров'я молодших школярів за показниками захворюваності, фізичного розвитку, розумової та фізичної працездатності, неспецифічної резистентності організму. Встановлено ступінь і характер залежності здоров'я дітей молодшого шкільного віку від 17 біологічних, 34 соціальних і 8 екологічних факторів. Виявлено найбільш значущі для формування здоров'я детермінанти. Обгрунтовано заходи щодо профілактики хвороб серед молодших школярів. Запропоновано й апробовано систему оздоровлення дітей на базі літнього заміського табору.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розробки механізмів і організаційно-педагогічних умов вдосконалення фізичного стану дітей у літньому оздоровчому таборі. Визначено специфічні вимоги щодо організації роботи з дітьми в таборі відпочинку як специфічному соціально-педагогічному середовищі. Обгрунтовано та створено експрес-методику для практичної роботи педагога з дітьми з метою позитивної зміни їх фізичного стану. Розроблено модель планування та оцінки заходів щодо покращання фізичного стану дитини як оптимальної передумови формування її здоров'я, а також апробовано оздоровчі програми для кожної групи дітей. Визначено соціально-педагогічні умови підвищення рівня фізичного стану та здоров'я дітей шкільного віку.

Висвітлено завдання та принципи оздоровчої роботи з школярами та студентами спеціальної медичної групи (СМГ). Розкрито особливості комплектування учнів за медичними групами. Охарактеризовано оздоровчі технології, спрямовані на зміцнення та відновлення здоров'я даної категорії учнів. Розглянуто проблеми визначення фізичного навантаження, підбору та застосування фізичних вправ за різних захворювань. Висвітлено окремі аспекти контролю та самоконтролю, активного відпочинку, самостійної роботи дітей і студентів у СМГ.

Освещены задачи и принципы оздоровительной работы со школьниками и студентами специальной медицинской группы (СМГ). Раскрыты особенности комплектования учащихся по медицинским группам. Охарактеризованы оздоровительные технологии, направленные на укрепление и восстановление здоровья данного категории учеников. Рассмотрены проблемы определения физической нагрузки, подбора и применения физических упражнений при различных заболеваниях. Освещены отдельные аспекты контроля и самоконтроля, активного отдыха, самостоятельной работы детей и студентов в СМГ.

Розкрито філософські, соціальні та психолого-педагогічні аспекти проблеми. Проаналізовано особливості формування основ здорового способу життя (ЗСЖ) у підлітковому віці. Висвітлено закономірності та чинники впливу на означений процес за умов дитячого оздоровчого табору. Акцентовано увагу на ролі оздоровчо-виховного процесу літнього дитячого табору в системі формування ЗСЖ підліткової молоді. Визначено компоненти, критерії, показники, рівні досліджуваного процесу. Науково обгрунтовано й екпериментально перевірено модель формування основ ЗСЖ підлітків за умов літнього табору та визначено педагогічні умови їх ефективного формування.

Розкрито роль режиму дня для підлітків як чинника формування здорового способу життя під час їх відпочинку в літньому оздоровчому таборі.

У ході опитування дітей і підлітків, які відпочивали у дитячих оздоровчих закладах Дніпропетровської області, визначено рівень знань дітей і підлітків про самооцінку особистого здоров'я, потреби учнівської молоді в оздоровленні власного організму, думку респондентів щодо форм особистого відпочинку. Вивчено вплив літнього відпочинку на здоров'я дітей і підлітків. Акцентовано увагу на фізіологічному аспекті проблеми збереження та зміцнення здоров'я з урахуванням природних і соціальних факторів довкілля.

В ходе опроса детей и подростков, которые отдыхали в детских оздоровительных учреждениях Днепропетровской области, определены уровень знаний детей и подростков о самооценке личного здоровья, потребности ученической молодежи в оздоровлении собственного организма, мнение респондентов относительно форм личного отдыха. Изучено влияние летнего отдыха на здоровье детей и подростков. Акцентировано внимание на физиологическом аспекте проблемы сохранения и укрепления здоровья с учетом природных и социальных факторов окружающей среды.

The article considers the influence of rest on children' and teen health at a sanative institution. Taking into consideration natural and social conditions of health the stress is made on the physiological aspect of the problem, namely: an evaluation of personal health by teenagers, their attitude to the organized rest, an influence of sanative and educational measures on a child's health.

Розглянуто питання оздоровлення дітей і підлітків, що перебували в літніх дитячих оздоровчих закладах, вивчено їх стан здоров'я, показано необхідність більш спрямованого й обгрунтованого відбору для відпочинку в літніх таборах різного типу з метою досягнення повноцінного оздоровчого ефекту.

Мета дослідження - обгрунтування парадигми здоров'ятворчості у літніх дитячих оздоровчих центрах. Матеріали та методи. Використано дані попередніх досліджень та виконано аналіз літературних даних з проблем оздоровлення дитячого населення. Застосовано комплекс методів системного підходу, концептуального моделювання. За допомогою гігієнічного експерименту визначена ефективність оздоровлення дітей у літньому дитячому оздоровчому центрі. Обстежено 69 хлопчиків 9 - 10 річного віку на початку і в кінці зміни. Досліджувались антропометричні показники, фізична (велоергометрія) та розумова працездатність (коректурна проба), рухові якості, вітамінний статус. Результати. На основі аналізу та узагальнення результатів наших досліджень, даних наукової літератури обгрунтована парадигма здоров'ятворчості у літніх дитячих оздоровчих центрах на засадах профілактики захворювань, медичної реабілітації та відновлюваних заходів. Основними принципами якої є органічна єдність відпочинку та оздоровлення дітей, диференційований підхід з урахуванням характеру перебігу захворювання, підвищення ступеню резистентності організму, поєднання різних видів здоров'яформуючих технологій. Апробація рекомендованих технологій здоров'ятворчості дозволила отримати позитивний медико-соціальний ефект (поліпшення фізичної та розумової працездатності, вітамінного статусу і рухових якостей). Висновки: негативні тенденції в стані здоров'я дитячого населення на тлі суттєвого скорочення забезпеченості дітей лікарняними ліжками диктують необхідність підвищення ефективності їх літнього оздоровлення. Складовими парадигми здоров'я творчості у літніх дитячих оздоровчих центрах є кліматотерапія, фітотерапія, фізіотерапія, дієтичне харчування, лікувальна фізкультура. Характер вірогідних змін під дією запропонованих здоров'яформуючих технологій у літньому дитячому оздоровчому центрі зумовлює підвищення рівня індивідуального здоров'я (фізична та розумова працездатність, рухові якості, вітамінний статус).