В эксперименте на собаках с использованием ангиотензометрического и гистологического исследований показано, что до кровопотери среднее давление крови (ДК) в бедренной артерии (БА) выше, чем в селезеночной (СА), исходное систолическое ДК в почечной артерии (ПА) выше, чем среднее ДК в БА. После острой дозированной кровопотери (ОДК) 40 % объема циркулирующей крови (ОЦК) отмечено снижение ДК в СА в 6 раз по сравнению с таковым в БА. Снижение ДК в ПА опережало таковое в БА в 3 раза. При снижении пульсового ДК на 97,2 % по сравнению с исходным возникал стаз крови в ПА. Применение перфторана способствовало восстановлению среднего ДК в БА до 98,3 % от исходного, повышению пульсового ДК в СА на 85 %, тканевого кровотока (ТК) в селезенке - на 72,1 %.

Зазначено, що вивчення морфологічних змін у паренхімі селезінки проведено на експериментальних щурах, у яких за допомогою введення енцефалітогенної суміші був відтворений експериментальний алергічний енцефаломієліт. Паралельно з вивченням морфології селезінки, досліджено патологічні зміни у складі мозочка та спинного мозку.

Висвітлено основні патологічні стани, за яких трапляється синдром спленомегалії, а також тактику сімейного лікаря у разі виявлення у хворого зазначеного синдрому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.8-5

Рубрики:

Хвороби селезінки

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зміни в системі гемостазу у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) на етапах хірургічного лікування. За допомогою комплексного коагулологічного дослідження встановлено клініко-лабораторні ознаки розвитку тромбогеморагічного синдрому в ранньому післяопераційному періоді, у крові пацієнтів виявлено маркери внутрішньосудинного тромбоутворення. Доведено залежність розвитку більшості післяопераційних ускладнень спленектомії від первинних змін коагуляційного гемостазу у хворих на ІТП та їх подальшої трансформації у післяопераційному періоді за умов значного підвищення кількості тромбоцитів та збереження їх функціональних властивостей. Обгрунтовано необхідність проведення медикаментозної профілактики внутрішньосудинного тромбоутворення з урахуванням даних клінічного перебігу та лабораторного контролю за станом зсідальної, протизсідальної та фібринолітичної систем крові. Показано доцільність використання на етапах хірургічного лікування хворих на ІТП комплексу заходів диференційованої профілактики тромбогеморагічного синдрому, яка включає комбіноване призначення препаратів гемореологічної, антиагрегантної та антикоагулянтної дії паралельно з відмовою від застосування антифібринолітичних препаратів у ранньому післяопераційному періоді.

Встановлено, що у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру має місце прихована гіповолемія, обумовлена тривалим прийомом кортикостероїдних препаратів і геморагічним синдромом у період проведення консервативної терапії. Діагностичним критерієм її виявлення до операційного втручання є визначення дефіциту об'єму крові, що циркулює. Зазначено, що під час проведення загальної анестезії, внаслідок вазодилатаційного ефекту анестетиків, гіповолемія клінічно маніфестує гемодинамічними розладами. Залежно від ступеня гіповолемії розроблено тактику диференційованого застосування інфузійно-трансфузійних розчинів і деяких видів анестезіологічного забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.8 + Р252.725

Рубрики:

Хвороби селезінки

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.8-29 + Р361.1

Рубрики:

Хвороби селезінки

Дія іонізуючого випромінювання на систему кровотворення і кров

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности распределения рецепторов лектинов PNA, RCA и WGA в лимфоцитах селезенки крыс, которых в течение 10, 30 и 45 дней подвергали систематическому воздействию (10 мин) гравитационных перегрузок (9 g). Гравитационные перегрузки заметно влияют на морфофункциональное состояние лимфоцитов селезенки, изменяют их адгезивные и миграционные свойства. Влияние гравитационных перегрузок на Т-зависимую зону определяется после 30-кратного воздействия и характеризуется снижением адгезивных и миграционных свойств лимфоцитов. После 45 сеансов гипергравитации эти изменения достигают максимума. В В-зонах селезенки наибольшие изменения системы адгезия - миграция наблюдаются лишь после 45-кратного воздействия гипергравитации. В маргинальной зоне аналогичные изменения свойств лимфоцитов определяются после 30-кратного воздействия перегрузок.

Показано роль селезінки у розвитку деяких гематологічних захворювань, основним серед яких є ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (ІТП). Відмічено роль спленектомії у лікуванні цього захворювання. З 178 спленектомій, виконаних у клініці, 23,6 % проведено у хворих з гематологічними захворюваннями, серед них у 42,8 % хворих на ІТП. Наведено найближчі та віддалені результати лікування.

В связках селезенки существует несколько источников иннервации, которые включают симпатические и парасимпатические нервы. Взаимоотношение основных источников иннервации с сосудами и тканевым субстратом изучено на тотальных препаратах. Микропрепараты демонстрируют богатую сосудистую сеть связок селезенки.

Наведено морфофункціональні зміни судинного русла та сполучнотканинного каркасу селезінки при експериментальній портальній гіпертензії.

С помощью макроскопического и статистического методов установлено, что добавочная селезенка чаще располагается у ворот основного органа, кровоснабжается ветвями селезеночной артерии, иннервируется нервными стволиками селезеночного или поджелудочного сплетений.

Исследовано влияние имунофана на изменение ультрамикроскопической структуры белой пульпы селезенки интактных крыс и после иммуносупрессивного действия циклофосфана. Введение иммунотропных препаратов вызывает выраженные изменения в ультраструктуре селезенки. Полученные данные указывают на проявление иммуномодулирующего действия имунофана только при наличии функциональных изменений в системе иммунитета.

Изучены особенности удельного веса селезенки белых крыс в различные сроки после рождения, в норме и после внутриутробного введения антигена. Установлено, что внутриутробное введение антигена приводит к развитию спленомегалии, независимо от способа введения.

На підставі даних літератури підтверджено труднощі диференціальної діагностики синдрому плеврального випоту (СПВ). Разом з тим вказано на збільшення кількості хворих з абсцесом селезінки (АС). Описано випадок АС, що ускладнився гнійним плевритом і СПВ. Акцентовано увагу на діагностичних помилках.

Представлены результаты, полученные после гистологического и морфометрического исследования селезенки крыс, которые подверглись действию электромагнитного поля и получали раствор иммуномодулятора. Доказано, что после применения раствора эхинацеи происходит количественное увеличение показателей лимфоидной ткани селезенки, что выражается в увеличении диаметра фолликулов, площади лимфоидной ткани, и, как следствие, происходит восстановление структуры и функции данного органа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.8-2 + Р252.712.2

Рубрики:

Хвороби селезінки

Порушення функцій селезінки

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.8 + Р252.61

Рубрики:

Хвороби селезінки

Запалення

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом світлової і трансмісивної електронної мікроскопії досліджено морфологічні зміни білої пульпи селезінки 170 ювенільних мишей-самців радіочутливої лінії BALB/c після дії загального, зовнішнього гамма-випромінювання в дозах 0,05 Гр і 0,2 Гр. Провідною ультраструктурною ознакою трансформації лімфоцитів білої пульпи селезінки на 1 - 3-тю добу є локальна деструкція цитолеми. Через 7 - 10 діб після опромінення відзначено поширений апоптоз у лімфоїдній тканині селезінки; прояви фагоцитарної активності переважають у тварин, опромінених дозою 0,2 Гр. Морфологічна картина превалювання апоптозу, що охоплює всі типи клітин червоної пульпи селезінки поблизу її венозних синусів, свідчить про їх схильність до апоптозу саме у відповідь на дію низьких доз гамма-випромінювання.