Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-52 + Р412.3-356 + Р415.202.1

Рубрики:

Бронхіальна астма

Хвороби легень

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Бронхіальну астму (БА) відносять до поширених захворювань, оскільки на сьогодні у світі від цього захворювання страждають близько 300 млн осіб. Щороку у світі зростає кількість пацієнтів із тяжкими та ускладненими формами БА, що пов'язано з несвоєчасною діагностикою захворювання та пізнім призначенням базисної терапії. Ускладнення стають причиною інвалідизації хворих і призводить до зростання смертності. Мета роботи - дослідження асортименту та споживання в Україні протиастматичних лікарських засобів для інгаляційного застосування, призначених для лікування БА, за 2018 - 2020 рр. Аналіз асортименту та обсягів споживання протиастматичних лікарських засобів для інгаляційного застосування здійснювали за даними системи дослідження ринку лікарських засобів "Фармстандарт" компанії "Моріон". Розрахунки об'ємів споживання було зроблено за ATC/DDD-методологією. Як одиницю вимірювання використовували показник DDDs/1000 жителів/день (DID, DDDs per 1000 inhabitants per day). Одержані результати показали, що на фармацевтичному ринку України протягом 2018 - 2020 рр. використовували 61 - 64 торговельні назви протиастматичних лікарських засобів для інгаляційного застосування, з яких 11 - 13 торговельних назв були вітчизняного виробництва і 50 - 51 - іноземних виробників. Роздрібні ціни на протиастматичні лікарські засоби для інгаляційного застосування протягом 2018 - 2020 рр. варіювали в широкому діапазоні та незначно щороку зростали, що пов'язано з економічною нестабільністю на фармацевтичному ринку України. Встановлено, що споживання протиастматичних лікарських засобів для інгаляційного застосування у період 2018 - 2019 рр. незначно зросло у 1,03 разу - з 7,00 DID у 2018 р. до 7,24 DID у 2019 р. У 2020 р. споживання цієї групи препаратів знизилось в 1,1 разу - до 6,60 DID. Безперечним лідером за споживанням в Україні були препарати сальбутамолу (3,53 - 3,56 DID), що, ймовірно, пов'язано з клінічною ефективністю та достатнім рівнем безпеки препарату, більшою доступністю препаратів сальбутамолу для населення за рахунок широкого асортименту генеричних лікарських засобів на ринку та державної програми "Доступні ліки". Друге місце посіла комбінація фенотерол + іпратропію бромід (0,81 - 0,85 DID), препарати якої використовують у дорослих та дітей для невідкладного лікування раптових нападів бронхоспазму у разі БА. Третє місце за обсягами споживання в Україні займала комбінація сальметерол + флутиказон (0,52 - 0,54 DID), яку в основному призначають хворим із середньотяжкою та тяжкою формами БА.

Відомо, що хронічний запальний процес у бронхах хворих на бронхіальну астму (БА) асоційований із виникненням та прогресуванням ремоделювання дихальних шляхів, наслідком якого є незворотна обструкція. Однак механізми зв'язку запалення і ремоделювання дихальних шляхів є недостатньо зрозумілими, що перешкоджає створенню конкретних ліків-кандидатів, орієнтованих на його гальмування. Мета дослідження - аналіз та систематизація даних щодо ролі матриксних металопротеїназ (ММП) у виникненні ремоделювання дихальних шляхів у хворих на БА та можливостей терапевтичного впливу на даний процес. Методи дослідження: пошук інформації щодо ролі та механізмів впливу ММП на процеси ремоделювання дихальних шляхів у хворих на БА та можливостей його фармакологічної корекції в електронних базах даних, таких як PubMed та Google Scholar, за останні 25 років. Встановлено, що за наявності БА найбільш важливу роль у ремоделюванні дихальних шляхів відіграють ММП-9 та тканинний інгібітор протеїназ-1, що доведено чисельними експериментальними та клінічними дослідженнями. Велика увага надається порівнянню даних показників у бронхоальвеолярних змивах, індукованому мокротинні, крові на фоні загострення та за наявності стабільного перебігу захворювання. Проведено аналіз їх вмісту залежно від тяжкості перебігу, порушення функції зовнішнього дихання та ступеня зворотності бронхіальної обструкції. Дослідження можливостей медикаментозного впливу на вміст маркерів ремоделювання показали низьку клінічну ефективність. Одержані результати демонструють суперечливий характер, проте більшість із них доводить важливу роль ММП-9, тканинного інгібітора протеїназ-1 та їх співвідношення у виникненні та прогресуванні ремоделювання дихальних шляхів і, відповідно, тяжкості перебігу захворювання, що диктує необхідність розробки нових додаткових методів лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: РА449428 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему підвищення ефективності лікування хворих на бронхіальну астму (БА) шляхом застосування в комплексному лікуванні етилметилгідроксипіридин сукцинату. Встановлено, що лише у хворих на БА середнього ступеня тяжкості при фізичному навантаженні відбувається достовірне зниження швидкісних показників бронхіальної прохідності, основних об'ємів і ємностей за відсутності або незначної вираженості ознак легеневої гіперінфляції, визначається транзиторна гіпертензія, передсердні та шлуночкові екстрасистоли, депресія сегмента ST, інверсія зубця Т, установлено компенсований респіраторний ацидоз і гіперкапнію. Визначено, що у хворих на БА максимальний рівень виконаного навантаження залежить від ступеня тяжкості перебігу захворювання: знижуючись на 3,5 % при легкому перебігу та на 25,5 % при середньому ступеню. Встановлено ефективність застосування етилметилгідроксипіридин сукцинату у відновленні функціонального стану кардіореспіраторної системи у хворих на БА, доведено його позитивний вплив на нормалізацію як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску, зниження амплітуди його патологічного коливання за межі фізіологічної норми, зменшення частоти виникнення ішемічних станів міокарду на ЕКГ на 15,2 %, зменшення респіраторного ацидозу та гіперкапнії, підвищення кардіореспіраторної витривалості на 19,1 %, метаболічної вартості виконаної роботи у 1,9 разу, стабілізації енергорівня на 32,9 %, покращення аеробної витривалості на 44,1 %, рівня виконаного навантаження на 75,0 %, кисневої вартості виконаної роботи на 57,0 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5 + Р415.202.1

Рубрики:

Бронхіальна астма

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж101336 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5 + Р412.3-356 + Р410.030-3

Рубрики:

Бронхіальна астма

Хвороби легень

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж101336 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спільна настанова Міжнародної фармацевтичної федерації та Всесвітньої організації охорони здоров'я "Належна аптечна практика: стандарти якості аптечних послуг" проголошує місією фармацевтичної практики у XXI ст. сприяння поліпшенню здоров'я населення. На сьогодні Кабінетом Міністрів України одним із пріоритетних завдань системи охорони здоров'я визначено потребу повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів (ЛЗ) для лікування декількох захворювань, зокрема й бронхіальної астми (БА). Складне протікання БА вимагає багатопрофільного підходу й участі в забезпеченні ефективної терапії не лише лікаря, але й фармацевтичного працівника. Аналіз літературних джерел свідчить, що в багатьох країнах світу ведення хворого й управління перебігом його захворювання є однією з послуг, що надають фахівці аптечних закладів. Мета роботи - аналіз сучасного стану інформаційного забезпечення реалізації ЛЗ й інгаляційних приладів для лікування БА й розробка алгоритму ефективного інформаційного забезпечення хворих на БА. За результатами анкетування фахівців аптечних закладів встановлено, що 90,6 % респондентів, на їх думку, сприяє підвищенню ефективності системи охорони громадського здоров'я; 66,0 % респондентів не задоволені своїм рівнем знань щодо застосування ЛЗ й інгаляційних приладів для лікування БА й зазначили високий рівень потреби в постійному професійному навчанні й використанні спеціалізованих джерел інформації з цього питання. Систематизація отриманих результатів дозволила нам запропонувати алгоритм ефективного інформаційного забезпечення хворих на БА, який передбачає виконання фахівцями аптек із рівним професійним навантаженням як торговельної, так й інформаційної та соціальної функцій для підвищення рівня ефективності лікування. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що одним із перспективних напрямів організації ефективної фармацевтичної допомоги для цієї групи хворих є розробка інформаційних матеріалів для працівників аптек із питань правильного використання інгаляційних пристроїв і вдосконалення комунікативних навичок.

Проблема доступності для населення соціально значущих товарів, серед яких найвагоміше місце займають лікарські засоби (ЛЗ), в Україні є дуже гострою сьогодні. У зв'язку з цим актуальною стає потреба конкретного державного втручання через регуляторні процеси. Одним із пріоритетних напрямів забезпечення підвищення доступності ЛЗ Уряд України визнав реімбурсацію. Механізм повної або часткової оплати вартості ЛЗ застосовують для протидії найбільш соціально значущим захворюванням. Однією з таких хвороб є бронхіальна астма (БА), оскільки уражає всі вікові категорії населення, а за неефективного контролю за захворюванням значно знижується якість життя пацієнтів. Мета роботи - дослідження асортименту ЛЗ для лікування БА, що входять до урядової програми "Доступні ліки", за період 2017 - 2019 рр. Із 1 квітня 2017 р. по 1 липня 2019 р. МОЗ України видало 5 наказів, що затверджували Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. У дослідженні проаналізовано всі редакції Реєстру та встановлено, що у разі його кожного оновлення кількість торгових назв ЛЗ збільшувалася: для лікування серцево-судинних захворювань - на 56 %, цукрового діабету - на 92 %, а БА - на 133 %. За 2017 - 2019 рр. кількість міжнародних непатентованих назв для лікування БА також збільшилася: беклометазон - утричі, будесонід - у 3,5 разу, а сальбутамол - майже удвічі. Також виявлено, що 87 % торгових назв є імпортними, а лише 13 % - вітчизняними. Всього ЛЗ для лікування БА, вартість яких підлягає відшкодуванню, імпортує 6 країн, основний їх сегмент формує Іспанія (31 %) та Швеція (23 %). Аналіз динаміки розміру відкошкодування та суми доплати за упаковку надав змогу встановити, що відсоток ЛЗ без доплати становить близько 50 %. На 75 % препаратів для лікування БА розмір доплати за упаковку з кожною редакцією Реєстру лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, збільшувався, на 2 ЛЗ (Беклазон-еко 100 мкг/дозу та 250 мкг/дозу), а 1 ЛЗ (Будесонід-інтелі 200 мкг/дозу) - знижувався, 1 ЛЗ (Будесонід-інтелі 200 мкг/дозу) підлягав частковій компенсації лише один раз. Проведені дослідження надають змогу зробити висновок про потребу вдосконалення асортиментної політики з метою забезпечення фармацевтичного ринку доступними та необхідними ЛЗ вітчизняного виробництва відповідно до потреб населення та стандартів лікування БА.

На сьогодні, за умов економічної нестабільності країни, забезпечення раціональної фармакотерапії є важливим елементом розвитку системи охорони здоров'я України. Ефективним інструментом ця цього є Державний формуляр лікарських засобів (ЛЗ), що надає змогу вилучати неефективні препарати, і лікування проводити ЛЗ з доведеною ефективністю за даними доказової медицини. Мета роботи - дослідження переліків і динаміки кількості ЛЗ для лікування бронхіальної астми (БА) у дітей у Державному формулярі ЛЗ першого - десятого випусків. Метод дослідження - контент-аналіз Державного формуляра ЛЗ першого - десятого випусків та Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма у дітей". У результаті проведених досліджень з'іясовано, що кількість ЛЗ для лікування БА у дітей містить 13 міжнародних непатентованих назв, усі їх було представлено у 10 випусках Державного формуляра ЛЗ, окрім Omalizumab, що був наявний 9 із 10 випусків. Загалом спостерігається збільшення кількості торгових назв із кожним випуском Державного формуляра ЛЗ, аналіз даних, здійснений по ланцюговим показникам, надав змогу встановити, що кількість торгових назв у десятому випуску у порівнянні з першим збільшилася на 22 %. На підставі результатів дослідження кількісних змін торгових назв встановлено, що для більшості міжнародних непатентованих назв асортимент ЛЗ збільшується або відносно не змінюється, однак різниця між першим і десятим випуском Державного формуляра ЛЗ по міжнародним непатентованим назвам Beclometasone та Methylprednisolone становить 40 %. Проведений аналіз країн-виробників надає змогу встановити, що 87 % ЛЗ проаналізованої групи виготовляють іноземні фармацевтичні компанії, а лише 13 % - вітчизняні. При цьому закордонне виробництво представлено 20 країнами, а вітчизняне - 10 компаніями. Найбільшій сегмент досліджуваної вибірки ЛЗ формує Індія - 24,3 %, Великобританія і Україна - по 12,6 %. Проведені дослідження надають змогу зробити висновок про доцільність вітчизняного виготовлення цієї групи ЛЗ із доведеною ефективністю та безпечністю за даними доказової медицини, що надасть змогу знижувати загальну вартість лікування БА у дітей шляхом збільшення частки ЛЗ українського виробництва.

Мета – удосконалити комплексну терапію хворих на бронхіальну астму (БА) на тлі ішемічної хвороби серця (ІХС) з урахуванням ендотеліальної дисфункції шляхом застосування агоніста рецепторів, що активують проліферацію пероксисом гамма-2. Методи дослідження: клінічні, інструментальні (спірометрія, велоергометрія, ультразвукове дослідження), анкетування, лабораторні та статистичн. Уперше встановлено, що у пацієнтів з БА в поєднанні з ІХС характерними є підвищений рівень системного запалення та порушення функціонального стану ендотелію; уперше досліджено розподіл поліморфізму гена PPAR-гамма-2 серед хворих на БА в поєднанні з ІХС, які мешкають в Полтавській області, та виявлено, що перебіг захворювань обтяжується в осіб з генотипом Pro/Ala та Ala/Ala гена PPAR-гамма-2. Отримано нові дані, що поліморфізм Pro12Ala гена PPAR-гамма-2 є важливим немодифікованим фактором патогенезу БА на тлі ІХС. Уключення піоглітазону в комплексну терапію хворих на БА на тлі ІХС сприяє поліпшенню контролю за захворюванням, функції зовнішнього дихання, функціональної активності ендотелію та якості життя пацієнтів, зниженню рівня системного запалення. Підтверджено ефективність використання Європейського опитувальника EQ-5D і спеціального респіраторного опитувальника госпіталю святого Георгія для оцінки перебігу БА на тлі ІХС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.9 + Р412.202-54

Рубрики:

Спортивні споруди. Устаткування. Інвентар

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клініко-функціонального, імунологічного, мікробіологічного, алергологічного обстеження 106 хворих на бронхіальну астму (БА) легкого та середньої тяжкості перебігу віком від 18 до 81 року, середній вік (52,7+1,2) років. Встановлено, що наявність фунгальної сенсибілізації (за позитивними шкірними прик-тестами до алергенів плісняви побутової) у хворих супроводжується більш інтенсивною алергізацією організму: з більш виразною шкірною чутливістю до гістаміну, більшим вмістом еозинофілів у мокротинні, вищому рівні в крові загального імуноглобуліну Е - (343 ± 9) МО/мл. Колонізація дихальних шляхів пліснявими мікроміцетами спостерігається у 8 % пацієнтів, пов'язана з палінням та тонзілектомією в анамнезі, частіше - на фоні атопії (з наявністю алергічних захворювань в анамнезі), супроводжується більш виразною шкірною чутливістю до алергенів грибів-мікст, до алергенів кліщів-мікст (у 75 % хворих) та збільшенням колонізації дихальних шляхів умовно-патогенними Грам+бактеріями і Candida spp., але не пов'язана з погіршенням показників функції дихання. Сублінгвальна алерген-специфічна імунотерапія (мікст-алергенами плісняви побутової) хворим, включаючи осіб старше 50 років, на фоні базисної терапії протягом року здійснює виразний позитивний ефект: зростають показники функції зовнішнього дихання (ФЖЄЛ, ОФВ1, ПШВ, СОШ25-75), знижується вміст еозинофілів в мокротинні, зменшується шкірна чутливість до фунгальних мікст-алергенів, поліпшується якість життя хворих з трансформацією БА в контрольовану або частково контрольовану форму додатково у 60 % хворих (з 38 % до 98 % пацієнтів). Нетяжкі, переважно, місцеві побічні ефекти спостерігаються у 98 % хворих.

Одним з головних завдань системи охорони здоров'я є доступність лікарських засобів, яка забезпечується фармакоекономічними і судово-фармацевтичними підходами. Механізм відшкодування вартості лікарських засобів (ЛЗ) успішно діє в багатьох країнах світу та передбачає забезпечення пацієнтів певних категорій безкоштовними ЛЗ або значною знижкою на ЛЗ. Мета роботи - опрацювати організаційно-правові принципи фармацевтичного забезпечення осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання (ССЗ), цукровий діабет (ЦД) II типу, бронхіальну астму (БА), за умов запровадження відшкодування (реімбурсації) вартості ЛЗ під час амбулаторного лікування. У процесі дослідження використано дані наукової літератури, чинні нормативно-правові документи, статистичні дані щодо кількості пацієнтів, які страждають на ССЗ, ЦД II типу та БА, на прикладі Харківської області. Використано документальний, ретроспективний, системний, нормативно-правовий, порівняльний та графічний методи аналізу. Визначено алгоритм дій провізора (фармацевта) під час правовідносин у ланцюзі "лікар - пацієнт - провізор" та реалізації відшкодування вартості ЛЗ. Висновки: опрацьовано організаційно-правові принципи запровадження моніторингу відшкодування вартості ЛЗ та підвищення ефективності впровадження пілотного проекту "Доступні ліки".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.1-52 + Р412.202-52

Рубрики:

Хвороби стравоходу

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено нове практичне вирішення актуальної задачі пульмонології - вдосконалення лікування інфекційного загострення бронхіальної астми шляхом включення в комплексну терапію антисептика декаметоксину у вигляді небулайзерних інгаляцій на підставі вивчення впливу даного лікування на динаміку клінічних симптомів інфекційного загострення БА, інтоксикаційного синдрому, показників функції зовнішнього дихання, дослідження чутливості основних збудників (вірусних та бактеріальних) інфекційних загострень бронхіальної астми до декаметоксину. Доведено, що in vitro 0,02 % розчин декаметоксину володіє бактерицидною та віруліцидною дією стосовно основних вірусних і бактеріальних збудників інфекційного загострення бронхіальної астми. Доведено, що інгаляції 0,02 % розчину антисептика декаметоксину не чинять негативного впливу на функцію зовнішнього дихання. Установлено, що використання 10-добового інгаляційного курсу 0,02 % розчину декаметоксину в комплексній терапії хворих з інфекційним загостренням БА сприяє досягненню контролю за перебігом захворювання у 92,4 % хворих та на 23,1 % перевищує ефективність лікування лише стандартною інгаляційною терапією. Стверджується, що небулайзерна терапія розчином декаметоксину добре переноситься пацієнтами з інфекційним загостренням бронхіальної астми і не супроводжується розвитком побічних ефектів.

Вирішено актуальне завдання сучасної пульмонології - підвищення ефективності лікування хворих на бронхіальну астму (БА) з колонізацією дихальних шляхів умовно-патогенною мікрофлорою шляхом застосування у комплексній терапії комбінації імуномодулятора та протимікробного препарату полівалентного піобактеріофагу. Установлено, що у хворих на персистуючу БА середнього ступеня тяжкості спостерігається інтенсивна бактеріальна колонізація верхніх дихальних шляхів патогенною й умовно-патогенною мікрофлорою. Доведено, що колонізація дихальних шляхів умовно-патогенною мікрофлорою негативно впливає на перебіг БА: знижує ефективність базисної терапії, спричиняє неконтрольований перебіг захворювання, сприяє його загостренню. Запропоновано новий спосіб лікування хворих на персистуючу БА середнього ступеня тяжкості з колонізацією верхніх дихальних шляхів умовно-патогенною мікрофлорою, який полягає у додатковому призначенні комбінації імуномодулятора (індуктора інтерферону) з протимікробним препаратом полівалентним піобактеріофагом. Розроблений спосіб підвищує ефективність лікування хворих на БА, поліпшує перебіг захворювання за рахунок ерадикації патогенних мікроорганізмів у дихальних шляхах, нормалізації імунологічних показників, зменшення клінічних симптомів астми та потреби у короткодіючих бронхолітиках, поліпшення показників фунції зовнішнього дихання (ФЗД), а також достовірно зменшує частоту загострень хвороби та подовжує період ремісії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: РА427388 Пошук видання у каталогах НБУВ