Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-37 + Р413.5-3

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: ДС49373 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32 + Р457.465.520.56

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: ДС50246 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32 + Р569.435-4

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Пухлини печінки та жовчних шляхів

Шифр НБУВ: ДС50467 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено аналізу клініко-патогенетичних особливостей патології гепатобіліарної системи у хворих на цукровий діабет (ЦД). Встановлено, що дана патологія характеризується порівняльною малосимптомністю (відсутність больового синдрому, жовтяниці та ін.) і характер її вимагає уточнення за допомогою біохімічних та інструментальних засобів дослідження (ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія). В патогенезі гепатобіліарної патології у хворих на ЦД істотна роль належить розладам мікрогемодинаміки, вторинній імунологічній недостатності, активації аутоімунних та імунокомплексних реакцій. Виявлено розвиток синдрому ендогенної "метаболічної інтоксикації", суттєву активацію процесів ПОЛ на тлі зниженої активності ферментів антиоксидантного захисту - каталази і супероксиддисмутази. Патогенетично обгрунотовано доцільність включення до комплексної терапії пацієнтів з гепатобіліарною патологією на фоні ЦД антиоксиданту антралю і ангіопротектора флексіталу.

Показано доцільність застосування біліарної декомпресії в комплексі терапевтичних заходів приготування до операції пацієнтів із тривалою важкою механічною жовтяницею. Встановлено, що черезшкірна черезпечінкова холецистостомія забезпечує адекватну біліарну декомпресію і є методом вибору при двохетапному хірургічному лікуванні хворих із механічною жовтяницею злоякісного генезу. Доведено, що передопераційна декомпресія жовчних шляхів, як складова частина комплексного передопераційного приготування, дає можливість збільшити відсоток радикальних операцій при злоякісних ураженнях гепатопанкреатобіліарної зони. Застосування передопераційної біліарної декомпресії у хірургічному лікуванні хворих із стійкою тривалою механічною жовтяницею знижує кількість післяопераційних ускладнень та летальність.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця з супутньою патологією гепатобіліарної системи на підставі вивчення патогенетичних механізмів та порівняльної оцінки різноманітних схем впливу лазерним променем (внутрішньовенне лазерне опромінювання крові і лазеропунктуру) і кварцетин-пектину. Визначено, що ступінь тяжкості клінічних проявів стенокардії корелює з вираженістю порушень процесів переоксидації ліпідів, антиоксидантного захисту організму, реологічних властивостей крові, гемодинамічних розладів і зумовлений типом дисфункції міокарда і наявністю супутньої патології гепатобіліарної системи.

Дисертація присвячена вивченню особливостей розвитку уражень гастродуоденальної і гепатобіліарної систем, метаболічних порушень у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ревматичного та ішемічного генезу. Встановлено прогресуючі гастро- та холецистогепатопатії з наростанням стадії ХСН, віку хворих. У хворих із ХСН ревматичного походження домінували гастропатії, ХСН ішемічного - холецистогепатопатії. В крові виявлено прогресуючі порушення процесів пероксидного окислення ліпідів, окислювальної модифікації білків, ослаблення антиоксидантного захисту. Доведено, що застосований у комплексному лікуванні пилок квітковий проявляє позитивний вплив на клінічний перебіг ХСН, гастро-, гепатопротективні, антиоксидантні властивості.

У 52 хворих на обтураційну жовтяницю (ОЖ) проведено реогепатографію до операції та під час клінічного видужання. Контрольну групу склали 25 практично здорових осіб. Вивчено основні реогепатографічні показники. Під час аналізу отриманих даних встановлено порушення печінкового кровотоку, обумовлене затрудненим внутрішньо- і позакапілярним кровотоком. Введення судинорозширювальних препаратів у більшості хворих сприяло покращанню кровотоку.

Зазначено, що механічна жовтяниця порушує функціонування печінки та призводить до розвитку печінкової недостатності різного ступеня. Надається велике значення з'ясуванню ферментів, що полегшує диференційну діагностику жовтяниць. Наголошено на комплексному підході щодо лікувальної тактики цієї патології.

Запропоновано науково обгрунтовані критерії вибору термінів передопераційної підготовки й обсягу оперативного лікування у хворих з механічною жовтяницею непухлинного походження. Вивчено динаміку показників ядерно-магнітної релаксометрії плазми крові на різних стадіях печінкової недостатності, їх взаємозв'язок з клінічними симптомами та клініко-лабораторними показниками. На підставі математичного аналізу результатів дослідження розроблено об'єктивні критерії прогнозу розвитку печінкової недостатності у післяопераційному періоді, а також вибору термінів передопераційної підготовки й обсягу оперативного лікування. Використання даних критеріїв дозволило скоротити терміни та підвищити ефективність передопераційної підготовки, збільшити кількість радикальних оперативних втручань, знизити кількість післяопераційних ускладнень і летальних випадків. Доведенно клінічну ефективність розробленого методу діагностики, вибір термінів і обсягу оперативного втручання на прикладі лікування 68 хворих на механічну жовтяницю непухлинного походження.

На підставі узагальнення вітчизняної та зарубіжної літератури розглянуто методику визначення рівня нуклеїнових кислот у крові та жовчі 262-х хворих з патологією гепатобіліарної системи. Розглянуто розроблені диференційно-діагностичні критерії об'єктивної діагностики хронічного безкам'яного холециститу, хронічних гепатитів за допомогою визначення нуклеїнових кислот у крові та жовчі, запропоновано нові підходи щодо лікування даної патології з застосуванням препаратів нуклеїнового походження. Проаналізовано динаміку основних клініко-лабораторних показників і маркерів нуклеїнового обміну у хворих з гепатобіліарною патологією у ході лікування.

Для діагностики розладів внутрішньо- та позапечінкового лімфотоку 138-ми хворих на цироз печінки використано черезшкірну черезпечінкову (ЧЧ) лімфографію. На підставі результатів проведених досліджень розроблено патофізіологічно та клінічно адекватну систему поетапного лікування хворих на механічну жовтяницю різного генезу з використанням ЧЧ дренування жовчних протоків. Залежно від рівня ураження позапечінкових жовчних проток визначено показання та протипоказання щодо ендобіліарного втручання. Встановлено, що ефективність різних видів лікування хворих на механічну жовтяницю неоднакова: найбільш ефективним є ендопротезування жовчних проток, найменш ефективним - зовнішня ЧЧ холангіостомія. Наведено показання та удосконалено засоби виконання черезшкірних ендобіліарних втручань у комплексному лікуванні гнійного холангіту та холангіогенного абсцесу печінки, які включали зовнішнє дренування жовчних проток, їх дозовану декомпресію, створення гідропідпору, проведення екстракорпоральної детоксикації. Розроблено методику визначення порушення внутрішньо- та позапечінкового лімфотоку у хворих на цироз печінки, ускладнений асцитом, шляхом застосування жиророзчинної контрастної речовини (етіотрасту). Вперше встановлено взаємозв'язок між рівнем білка в асцитичній рідині та ступенем порушення лімфодинаміки у печінці,позапечінкових колекторах та грудній протоці. Запропоновано нову схему обстеження хворих, яка значно скорочує тривалість діагностичного етапу.

Вдосконалено методологію діагностики, прогнозування перебігу та підвищення ефективності лікування патології гепато-біліарної системи у хворих на остеоартроз (ОА) шляхом вивчення характеру їх взаємодії, виявлення особливостей виникнення уражень печінки та жовчовивідного тракту, їх клінічного перебігу та розроблено з використанням отриманих результатів раціональні підходи до корекції порушень у даної категорії пацієнтів. Встановлено, що характер та ступінь вираженості порушень гепато-біліарної системи суттєво впливає на стан опорно-рухового апарату. Обгрунтовано два патогенетичних варіанти порушення метаболізму кісткової тканини у хворих на ОА залежно від активності та вираженості супутньої патології гепато-біліарної системи. Запропоновано діагностичний алгоритм обстеження хворих на ОА, оцінено ефективність застосування препарату "Ербісол" у комплексному лікуванні даного захворювання з поєднаною патологією гепато-біліарної системи та розроблено раціональні схеми лікування зазначеної категорії пацієнтів.

Встановлено, що найскладніше діагностувати хворих зі змішанами формами жовтяниці, коли в клінічних, лабораторних і сонографічних показниках присутні ознаки обтураційної та паренхіматозної жовтяниці. Розкрито морфологічну природу дифузних захворювань печінки, які мають місце у 78 % хірургічних хворих з синдромом жовтяниці. Доведено, що за обтурації жовчовивідних шляхів на тлі хронічних дифузних захворювань печінки першим етапом хірургічного лікуванням має бути ендоскопічна або інтервенційна декомпресія жовчних шляхів і застосування екстракорпоральних методів детоксикації. Розроблено діагностичні алгоритми синдрому жовтяниці, математично-статистичні моделі, що дозволяють провести диференційну діагностику з точністю до 85 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що алкогольний панкреатит має два варіанти перебігу: паренхіматозний та індуративно-обструктивний, кожен з яких має особливості клінічних проявів, функціональних і структурних змін підшлункової залози, асоціюється з різними антигенами системи лейкоцитарних антигенів людини. Виявлено, що ризик розвитку захворювання є підвищеним за умов групи крові A(II), комбінації антигенів резус-фактора CDe. Розроблено новий діагностичний індекс на підставі показників ультразвукової гістограми підшлункової залози, який дає змогу проводити диференційну діагностику з метою виявлення одного з виявлених варіантів алкогольного пакреатиту. Доведено ефективність лікування захворювання з включенням Есенціале Н.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследованы 19 пациентов с неопухолевым заболеванием и 13 - с новообразованиями органов гепатопанкреатодуоденальной зоны. При неопухолевом заболевании ИЛ-6 выявлен у 83,3 % пациентов в сыворотке крови и у 88,9 % - в протоковой желчи; при непроходимости желчных протоков опухолевого генеза в сыворотке ИЛ-6 обнаружен у 53,8 % больных, в протоковой желчи - у 87,5 %. Установлено, что степень билирубинемии не коррелировала с содержанием ИЛ-6 в сыворотке крови, однако прямо зависела от его концентрации в протоковой желчи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано три типи патогенетичних взаємовідносин поєднаних захворювань печінки та підшлункової залози: розвиток патології обох органів внаслідок дії спільного етіологічного фактора; первинне захворювання печінки з наступним ураженням підшлункової залози і, навпаки, первинне захворювання підшлункової залози з залученням у патологічний процес печінки. Розглянуто основні принципи лікування поєднаних захворювань двох органів та фармакологічні властивості препаратів, показаних пацієнтам з такими хворобами.