У хворих на жовчно- та сечокам'яну хвороби встановлено порушення структури плазмового фібринолізу з переважанням низькоефективного неензиматичного лізису фібрину. Результати модельних експериментів свідчать про прогресивне зростання маси фільтрату жовчі під час блокади ферментативного фібринолізу e-амінокапроновою кислотою, а ступінь розсіювання поляризованого світла зростає пропорційно збільшенню маси жовчного фільтрату. Зроблено висновок, що нативний фібрин є матрицею для кристалізації неорганічних компонентів жовчі.

Розглядаються актуальні питання біологічної мінералогії жовчевих камінців: їх речовинного складу, морфології, мікроструктури, зародження, росту та еволюції. На основі теорії фракталів та аналізу результатів комп'ютерного моделювання, біомінералогічних, рентгенодифрактометричних та рентгенотопографічних досліджень запропоновано п'ятистадійну модель їх формування: І. Стадія сфероліт-дендритного (фрактального) росту холестеринових агрегатів. ІІ. Стадія зміни фрактального механізму формування. ІІІ. Стадія зародження нового камінця (центру фрактальної агрегації). IV. Стадія міжкамінцевих (міжфрактальних) взаємодій. V. Стадія перекристалізації жовчевих камінців.

На основании морфогистологических исследований 17-ти препаратов общего желчного протока пришли к выводу, что далеко не всегда патология холедоха приводит к морфофункциональным изменениям большого сосочка двенадцатиперстной кишки. Выраженные изменения наблюдались только в случаях ампулярного холедохолитиаза и аденомиоматозной гиперплазии желез стенки общего желчного протока.

Рассмотрены анатомо-физиологические особенности желчевыделительной системы, вопросы этиологии и патогенеза желчнокаменной болезни, дифференциальной диагностики, клиники, профилактики и лечения данного заболевания. Особое внимание уделено современным методам профилактики желчнокаменной болезни, медикаментозной терапии больных.

Проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих на жовчокам'яну хворобу, що перенесли лапароскопічну холецистектомію. Виділено діагностичні критерії постхолецистектомічного синдрому, пов'язаного з втратою функціональної активності жовчного міхура. Відзначено, що відновлення порушеного морфофункціонального стану органів біліодуоденальної системи та нормалізація біохімічного складу жовчі у хворих з постхолецистектомічним синдромом є головними проблемами післяопераційного лікування. Встановлено, що віддалені результати холецистектомії залежать не тільки від своєчасної та бездоганно виконаної операції, але й від адекватної патогенетично обгрунтованої програми медикаментозної терапії, що виконує коригувальну роль втраченого жовчного міхура. Зазначено, що до програми терапевтичних заходів хворих постхолецистектомічним синдромом доцільно включати препарати жовчних кислот, біофлавоноїди, нестероїдні протизапальні засоби.

Проведено аналіз клінічного перебігу, особливостей діагностики та малоінвазивного лікування гнійного та абсцедуючого холангіту в 180-ти хворих з жовчнокам'яною хворобою. Комплексне лікування (хірургічно-малоінвазивне, медикаментозне) дозволило зменшити летальність до 1,1 %.

Описано досвід лікування 194-х хворих на жовчнокам'яну хворобу. Висвітлено клінічні та тактичні підходи до лікування хворих на холедохолітіаз та вибір способу втручання.

  Скачати повний текст

На підставі морфологічних, онтогенічних та експериментальних біомінералогічних досліджень визначено біомінералогічні фактори ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків фасеткових жовчних каменів. Описано морфологічні, анатомічні та онтогенічні прояви ущільнених і зруйнованих приповерхневих ділянок цих каменів. Змодельовано in vitro взаємодію між каменями. За раніше запропонованою моделлю взаємодій між каменями (міжфрактальних) пояснено причинно-наслідкові зв'язки ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків жовчних каменів.

The factors of consolidation and destruction of facetic gallstones near-surface layers have been determined on the basis of morphological, ontogenetic and experimental biomineralogical researches. Morphological, anatomic and ontogenetic properties of consolidated and destroyed facetic gallstones near-surface layers have been described. Interactions between stones have been simulated in vitro. With the offered before model of inter-stone (inter-fractal) interactions the relationships of cause and effect of facetic gallstones near surface layers consolidation and destruction have been explained.

Представлены результаты исследования 111-ти больных с прогрессирующей желчнокаменной болезнью, 78 (70,27 %) из них прооперированы. Исследованы результаты хирургического лечения с учетом осложнений и летальности. Группы больных сформированы согласно с этими результатами. Для определения достоверных факторов риска оценены показатели центральной гемодинамики (ЦГ) при наличии заболеваний сердечно-сосудистой системы и без них при прогрессировании, обострении течения желчнокаменной болезни. Отмечены достоверные изменения ударного объема левого желудочка (УО ЛЖ) сердца, минутного объема сердца, определена зависимость снижения суммарных показателей ЦГ от тяжести состояния больных. Выявлено изначальное угнетение центральной гемодинамики у прооперированных больных относительно контрольной группы. Рекомендовано использовать УО ЛЖ или фракцию выброса для контроля за предоперационной подготовкой, прогнозирования исходов оперативного лечения в ближайшем и отдаленном периодах.

Наведено результати оцінки діагностичної цінності амідопіринового тесту - маркера активності цитохром Р450-залежних монооксигеназ у хворих на жовчнокам'яну хворобу та вивчення факторів, які впливають на метаболізм цього субстрату. Встановлено, що у хворих із жовчнокам'яною хворобою мають місце фазові зміни метаболізму амідопірину. Підвищення швидкості біотрансформації амідопірину, яке спостерігають у початковій стадії захворювання, змінюється в подальшому на глибоку депресію метаболізму цього субстрату. Порушення в процесах біотрансформації амідопірину тісно корелюють зі змінами спектра жовчних кислот - після початкової активації перетворення холестерину на жовчні кислоти відбувається значне гальмування цих процесів.

Показано, что в эритроцитах при желчнокаменной болезни снижается активность глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы и глутатионредуктазы, повышается активность гексокиназы и каталазы. Изменение активности соответствующих ферментов сопровождается повышением содержания в эритроцитах метгемоглобина, фосфоэнолпирувата и АТФ.

Уперше обстежено хворих на постхолецистектомічний синдром (ПХЕС) з порушеннями маси тіла, серед яких 74 % пацієнтів мали надмірну масу тіла або ожиріння, 26 % - її дефіцит. Показано, що вагомими чиниками, які мають вплив на показники маси тіла даних хворих, є особливості їх харчування. Виявлено, що в осіб з надмірною масою тіла харчування збагачене простими вуглеводами, рослинними білками та тваринними жирами, а у хворих з дефіцитом маси тіла має місце низькоенергетичне харчування з дефіцитом білка тваринного походження. Установлено, що у 23 % пацієнтів з ПХЕС порушений вуглеводний обмін (цукровий діабет II типу, порушена толерантність до глюкози, підвищені показники глікозильованого гемоглобіну). У 71 % хворих виявлено порушення ліпідного обміну внаслідок підвищення тригліцеридів та холестерин ліпопротеїдів (ХС) низької щільності та зниження вмісту ХС ліпопротеїдів високої щільності. Зазначено, що вказані дані свідчать про наявність у 23 % хворих на ПХЕС метаболічного синдрому. Виявлено роль позапечінкових жовчних шляхів та сфінктера Одді у формуванні фунціональних і органічних захворювань гепатопанкреатобіліарної системи у хворих на ПХЕС. Визначено різні типи функціональних порушень сфінктера Одді та позапечінкових жовчних шляхів: гіпертонічно-гіперкінетичний (24,5 %), гіпертонічно-нормокінетичний (18,4 %), гіпертонічно-гіпокінетичний (8,9 %), нормотонічно-гіпокінетичний (9,2 %), гіпотонічно-нормокінетичний (8,9 %) та гіпотонічно-гіпокінетичний (11,6 %). Доведено, що у 21,2 % пацієнтів з ПХЕС має місце гіпотонія позапечінкових жовчних протоків. Установлено, що для оцінки стану жовчовивідних шляхів у досліджених хворих

Розроблено метод реабілітації хворих на жовчнокам'яну хворобу, які перенесли екстракорпоральну ударно-хвильову літотрипсію. Застосовано низькоінтенсивне лазерне випромінювання та мінеральні води для дослідження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура. Показано нормалізувальну дію фізичних засобів на кінетичну активність жовчного міхура та жовчновивідних шляхів.

Разработан метод комплексной реабилитации больных желчнокаменной болезнью после экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ), направленного на восстановление кинетической активности желчного пузыря и желчевыводящей системы. Разработанный способ восстановления моторно-эвакуаторной способности желчного пузыря после ЭУВЛ позволяет расширить показания к применению ЭУВЛ как щадящей и органосохраняющей операции при желчнокаменной болезни. Метод лечения оказывает кинезионормализующее воздействие на систему желчный пузырь - желчевыводящие пути - двенадцатиперстная кишка, что является патогенетическим обоснованием применения его с целью профилактики рецидивов камнеобразования.

Зазначено, що у хворих на жовчнокам'яну хворобу (за відсутності контамінації гепатотропними вірусами B і C) мінеральна щільність кісткової тканини підвищується до рівнів остеосклерозу, що є одним з провідних чинників розвитку остеоартропатичного синдрому. Препарати магнію нівелюють клінічні прояви хвороби, нормалізують показники кальцію, фосфору та магнію в крові та сприяють ремоделюванню кісткової тканини.

Для оцінки харчового статусу пацієнтів проведено антропометричні дослідження з вирахуванням індексу маси тіла. Проаналізовано споживання основних компонентів їжі, а також, враховуючи фізичну активність хворих, обчислено енергетичну цінність раціонів. Внаслідок проведених досліджень, виявлено нутрієнтний дефіцит, який характеризувався недостатнім вживанням усіх нутрієнтів у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з недостатньою масою тіла та надмірним харчуванням з перевагою вуглеводів, включаючи прості жири та рослинні білки у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з ожирінням. Розроблено диференційовану дієту, спрямовану, зважаючи на масу тіла і особливості ураження органів травлення у хворих, на забезпечення організму повноцінним тваринним білком та обмеженням вуглеводів, які є основними компонентами їжі, що сприяють підвищенню маси тіла.

Для оценки пищевого статуса пациентов проведена антропометрические исследования с учетом индекса массы тела. Проанализировано употребление основных компонентов еды, а также учитывая физическую активность больных, высчитано энергетическую ценность рационов больных. Вследствие проведенных исследований, выявлен нутриентный дефицит, который характеризовался недостаточным употреблением всех нутриентов у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с недостаточной массой тела и чрезмерным питанием с преобладанием углеводов, включая простые жиры и растительные белки у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с ожирением. Разработанная дифференцированная диета, что направлена, учитывая массу тела и особенности поражения органов пищеварения у больных, на обеспечение организма полноценным животным белком и ограничением углеводов, которые являются основными компонентами еды, способствующими повышению массы тела.

Надано сучасні відомості щодо етіологічних чинників і патогенезу розвитку синдрому холестазу. Докладно розглянуто клінічні вияви холестазу та захворювань, що супроводжуються цим синдромом. Висвітлено діагностичні підходи, лабораторні маркери та методи інструментальних досліджень холестазу. Розглянуто питання симптоматичного та патогенетичного лікування холестазу і його виявів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.43-3

Рубрики:

Жовчнокам'яна хвороба

Шифр НБУВ: РА339087 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 22-х хворих, яким було виконано резекцію шлунка з виключенням з пасажу дванадцятипалої кишки, з метою дослідження частоти формування жовчнокам'яної хвороби після таких оперативних втручань. Ультразвукове дослідження засвідчило відсутність конкрементів у жовчному міхурі в усіх хворих до операції та в ранній післяопераційний період. Проте через 1 і 3 міс. після операції у 7-ми хворих спостерігалося достовірне збільшення об'єму жовчного міхура і формування каменів у ньому. Лікування препаратом урсодезоксихолевої кислоти ("Урсофальк") протягом 1 міс. призвело до повного розчинення каменів у всіх пацієнтів.

Розглянуто практичні аспекти діагностики та ведення пацієнтів з жовчокам'яною хворобою на базі аналізу даних літератури, сучасних рекомендацій і результатів клінічних досліджень. Викладено сучасні концепції лікування жовчокам'яної хвороби препаратами урсодезоксихолевої кислоти.