Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.2-52

Рубрики:

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо немедикаментозних і медикаментозних методів корекції метаболічного синдрому X - поліфакторного клінічного стану, асоційованого з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та їх ускладнень, негативним перебігом, що потребує ранньої діагностики, профілактики та лікування. Відображено особливості дієтотерапії, фітотерапії, дозованих фізичних навантажень у пацієнтів з метаболічним синдромом, висвітлено провідні групи препаратів першого ряду (інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністи кальцію, антагоністи рецепторів до ангіотензину II, бета-адреноблокатори, діуретики), агоністи імідазолінових рецепторів, а також найбільш доцільні комбінації антигіпертензивних ліків на тлі вищенаведених немедикаментозних заходів.

Викладено сучасні уявлення про спадкові порушення метаболізму, дано класифікацію, алгоритми діагностики. Сформульовано поняття метаболічні хвороби (МХ). Вказано на труднощі своєчасного розпізнавання МХ. Запропоновано включати до програми початкового метаболічного скринінгу базові дослідження. Особливу увагу приділено порушенням метаболізму, які вимагають невідкладної корекції, і патології обміну амінокислот.

Изложены современные представления о наследственных нарушениях метаболизма, дана классификация, алгоритмы диагностики. Сформулировано понятие метаболических болезней (МБ). Указаны трудности своевременного распознавания МБ. Предложено включать в программу начального метаболического скрининга базовые исследования. Особое внимание уделено нарушениям метаболизма, требующим неотложной коррекции, и патологии обмена аминокислот.

Цель работы - выяснение возможности предупреждения развития метаболического синдрома (МС) и его проатерогенного действия с помощью пиоглитазона. Исследования проведены на экспериментальной модели МС, воспроизведенной на кроликах с помощью содержания на обогащенной липидами диете в течение 16 нед. Через 8 нед, на высоте развития МС, применяли пиоглитазон в дозе 0,75 мг/кг веса. Кровь для исследования брали в исходном состоянии, через 2, 4, 6 и 8 нед содержания на диете и через 2, 4, 6 и 8 нед после последующего применения пиоглитазона. Определяли основные показатели обмена глюкозы, липидов в крови, показатели интенсивности воспаления и оксидантного стресса, чувствительность к инсулину. С помощью мышиных макрофагов осуществляли биотестирование атерогенности плазмы, то есть содержания в ней модифицированных липопротеидов низкой (ЛПНП) и очень низкой (ЛПОНП) плотности. Установлено, что содержание животных на диете в течение 8 нед сопровождалось развитием основных компонентов МС. Угнеталась чувствительность к инсулину, развивалась выраженная гипергликемия, значительно повысилось содержание в крови гликозилированного гемоглобина. Параллельно развивалась дислипидемия с увеличением содержания в крови свободных жирных кислот (СЖК), общего холестерина (ХС) и триглицеридов (ТГ), ХС ЛПНП и ЛПОНП, уменьшением содержания ХС липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) на фоне резкой активации системного воспаления, оксидантного стресса и модификации липопротеидов со значительным увеличением содержания в крови их атерогенных форм. Применение на этом фоне пиоглитазона сопровождалось существенн

ой нормализацией возникших изменений уже с конца 2-й нед и прогрессирующей к 8-й нед. Возрастала чувствительность к инсулину, главным образом - системная и в меньшей степени - чувствительность гепатоцитов. Уменьшались проявления инсулинорезистентности и снижался уровень глюкозы и гликозилированного гемоглобина в крови, общего ХС и ТГ, СЖК, ХС ЛПОНП. Возрастало содержание ХС ЛПВП и ЛПНП, что отражало восстановление нормального метаболизма ЛПОНП. Уменьшалась выраженность системного воспаления и оксидантного стресса, интенсивность проатерогенной и иммуногенной модификации липопротеидов. Результаты морфологического контроля подтвердили способность пиоглитазона уменьшать выраженность воспалительных явлений и тканевой инфильтрации липидами как ведущего механизма восстановления чувствительности к инсулину. Эти данные позволяют рассматривать пиоглитазон не только как антидиабетическое средство, но и как перспективный препарат в лечении МС и профилактике атеросклероза.

Важливість активації систем нейрогуморальної регуляції у клініці та лікуванні хронічної серцевої недостатності (ХСН) описана в багатьох літературних джерелах. Ці основні положення необхідно враховувати під час застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) у лікуванні хворих на ХСН, особливо в поєднанні з метаболічним синдромом. Кожний з компонентів метаболічного синдрому є фактором ризику ХСН, тому висока атерогенність їх поєднання обумовлена метаболічним зв'язком. Інгібітори АПФ позитивно впливають на функціональний стан міокарда, мають добрий антигіпертензивний ефект та метаболічну нейтральність у пацієнтів з ХСН та метаболічним синдромом.

Наведено результати застосування препарату "Моксонідин" ("Фізіотенс") під час лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією з проявами метаболічного синдрому X. Встановлено високу антигіпертензивну ефективність препарату, що реалізувалася на тлі покращання внутрішньосерцевої геодинаміки та скоротної функції міокарда, а також зменшення резистентності тканин до інсуліну, зниження рівня глюкози крові, покращання ліпідного обміну, зниження активності перекисного окиснення ліпідів.

Подано рекомендации по комплексной патогенетической терапии различных метаболических расстройств в "связке" сахарного диабета с инсулинорезистентностью (гиперинсулинемией, сниженной толерантностью к углеводам), ожирением, артериальной гипертензией, атеросклерозом (дислипопротеидемиями), а также склонностью к тромбообразованию.

Рассмотрена возможность использования антигомотоксического препарата "Restructa" в коррекции нарушений пуринового обмена у лиц молодого возраста. Отмечена положительная динамика гликемического профиля, снижение концентрации триглицеридов.

Рассмотрены вопрос нарушения эндотелиальной функции у больных с метаболическим синдромом X (МСХ) и ее коррекция с помощью ингибитора ацил-КоА-редуктазы симвастатина ("Зоватин"). Установлено, что у пациентов с МСХ эндотелийзависимая вазодилатация имеет обратную корреляцию с индексом массы тела, соотношением окружности талии к окружности бедер, концентрацией общего холестерина, холестерина липопротеинов низкой плотности (ЛПНП), триглицеридов. Отмечено улучшение эндотелийзависимой вазодилатации только через 3 мес. регулярного приема препарата "Зоватин" в общепринятых дозах, хотя уменьшение уровня холестерина ЛПНП регистрировалось к исходу 1-го месяца. Обосновано более раннее начало применения зоватина у больных с МСХ с целью профилактики сердечно-сосудистых заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.771-2 + Р415.2-52

Рубрики:

Вітаміни

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обурунтовано доцiльнiсть диференцiйованого пiдходу до застосування комбiнацiї амлодипiн + кандесартан + аторвастатин у хворих на артерiальну гiпертензiю (АГ) з метаболiчним синдромом (МС) з урахуванням типу iнсулiнемiї. Доведено, що даний комплекс виявляє достатню антигiпертензивну ефективнiсть переважно у хворих з нормальним рiвнем EI в кровi, сприяє позитивнiй динамiцi показникiв адипоцитокiнового та лiпiдного спектрiв кровi у хворих з нормальним рiвнем iнсулiну в кровi, що пiдтверджує доцiльнiсть диференцiйованого пiдходу для застосування АК + БРА з урахуванням рiвня EI в кровi у хворих на АГ з МС.

Изучены особенности жирнокислотного (ЖК) состава липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) у больных с метаболическим синдромом (МС) без симптомов ишемической болезни сердца (средний возраст 40,5 лет) и влияние на него препаратов Аторвастатин и Симвастатин. У пациентов с МС отмечены выразительные изменения спектра и содержания ЖК в ЛПВП: увеличение насыщенных и значительное снижение ненасыщенных и полиненасыщенных жирних кислот (ПНЖК), что, возможно, является причиной снижения их антиатерогенных свойств. Под влиянием препаратов Аторвастатин и Симвастатин происходят положительные изменения качественного состава ЛПВП: возрастает ненасыщенность, а также содержание ПНЖК. Соответственно снижаются уровни миристиновой и пальмитоолеиновой кислот, которые в контрольной группе определяются в следах.

Мета дослідження - оцінка впливу системної ензимотерапії на основні клініко-біохімічні параметри у хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією. Обстежено 100 осіб з метаболічним синдромом з різним рівнем сечової кислоти, 43 з яких додатково приймали препарат системної ензимотерапії Флогензим. До та після лікування вивчено стан пуринового, вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, виміряно артеріальний тиск і антропометричні показники. У пацієнтів, які додатково приймали Флогензим, виявлено більш ефективне зниження рівня сечової кислоти, особливо у хворих з гіперурикемією та чоловіків, більш ефективну позитивну динаміку рівня холестерину ліпопротеїнів низької та високої щільності. У жінок, які приймали препарат системної ензимотерапії, виявлено зниження рівня фібриногену, маси тіла, об'єму талії, індексу маси тіла. У чоловіків на тлі прийому Флогензиму відзначено зниження рівня глюкози.

Обстежено 40 хворих з метаболічним синдромом Х (МСХ). Антигіпертензивний, кардiопротекторний та метаболiчний ефекти оцінювали після 4-х та 8-ми тижнів терапії кудесаном. Встановлено, що кудесан виявляє значний антигіпертензивний, кардiопротекторний та позитивний метаболiчний ефекти у хворих на МСX. Результати терапії хворих з використанням кудесану свідчать про його ефективність, безпеку, добру переносимість та відсутність побічних ефектів.

Обследовано 40 больных с метаболичным синдромом Х (МСХ). Антигипертензивный, кардиопротекторный и метаболический эффекты оценивали после 4-х и 8-ми недель терапии кудесаном. Установлено, что кудесан оказывает значительный антигипертензивный, кардиопротекторный и положительный метаболический эффекты у больных с МСХ. Результаты терапии больных с использованием кудесана свидетельствуют об его эффективности, безопасности, хорошей переносимости и отсутствии побочных эффектов.

There were examined 40 patients with metabolic syndrome X. Antihypertensive, cardiprotection and metabolic effects estimate of 4- week and 8- week monotherapy of Cudesan. It has been established that Cudesan prossessed significant antihypertensive, cardioprotection and pozitiv metabolic effects in patiens with metabolic syndrome X. The results of therapy of patiens with Cudesan suggests that preparation is effective, safe, well tolerable with small number of side effects.

Обгрунтовано вибір антигіпертензивної терапії бета-адреноблокаторами у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з метаболічним синдромом та доведено ефективність і доцільність застосування небівололу у цієї категорії хворих для проведення тривалої терапії. Доведено, що на фоні лікування атенололом, особливо у разі комбінації з гідрохлортіазидом, значною мірою погіршувався стан інсулінорезистентності. Установлено, що на фоні лікування небівололом відбувається значне покращання інсулінорезистентності, особливо у пацієнтів, у яких вона була наявна до початку лікування, що мало прояв у зменшенні рівня, визначеного з використанням Homeostasis Model Assessment - гомеостатичної моделі оцінювання інсулінорезистентності - на 79,4 %. Виявлено позитивний вплив корведилолу, бісопрололу та небівололу на стан ліпідного обміну, що мало прояв у зменшенні рівня тригліцеридів крові на 26,3 %, 5,9 % та 29,3 % відповідно. Доведено, що вплив досліджених антигіпертензивних препаратів на показники вуглеводного та ліпідного обмінів був односпрямованим у пацієнтів обох статей.

Досліджено вплив двомісячного курсу терапії ловастатином (20 мг/добу) на обмін ліпопротеїнів у пацієнтів з цереброваскулярними порушеннями, ускладненими чи не ускладненими інсулінорезистентністю. З'ясовано коригувальний ефект інгібітора ГМГ-КоА-редуктази щодо складу ліпопротеїнів і функції ключових ланок метаболізму ліпопротеїнів (інтенсивність внутрішньосудинного ліполізу). Одержані дані свідчать про доцільність застосування ловастатину при дисліпідеміях та цереброваскулярних порушеннях, притаманних пацієнтам з інсулінорезистентністю.

Определена клиническая и экономическая эффективность гипотензивной и гиполипидемической терапии при метаболическом синдроме препаратами отечественного производства по сравнению с импортными средствами. Фармакоэкономическая оценка эффективности лечения проведена с помощью коэффициентов затраты/эффективность и затраты/утилитарность. Как отечественные, так и импортные препараты эффективно снижали артериальное давление (АД), уровень липидов в крови и показатели кардиоваскулярного риска у пациентов с метаболическим синдромом. Отмечено, что гипотензивная терапия импортными препаратами по сравнению с отечественными на 3892 грн дороже, гиполипидемическая терапия - дороже на 456 грн за один год лечения. Коэффициент затраты/эффективность в отношении снижения систолического АД, повышения холестерина липопротеидов высокой плотности и снижения кардиоваскулярного риска достоверно ниже при применении импортных лекарственных средств. Коэффициент затраты/утилитарность достоверно ниже при терапии импортными препаратами по сравнению с отечественными.

Исследована эффективность применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК) на фоне базисной терапии больных Q-инфарктом миокарда с метаболическим синдромом: влияние на клиническое течение, липидный спектр крови, маркеры системного воспаления и эндотелиальной дисфункции. Установлено, что комбинированная гиполипидемическая терапия омега-3 ПНЖК и симвастатином способствует снижению количества рецидивов заболевания, эпизодов ранней постинфарктной стенокардии на госпитальном этапе, развитию аритмических осложнений и сердечной недостаточности, а также частоты повторных госпитализаций после выписки со стационара, позитивно влияет на показатели липидного спектра крови, маркеры системного воспаления и эндотелиальной дисфункции на протяжении 6 месяцев. Комбинированная терапия статинами и омега-3 ПНЖК имеет преимущества перед традиционной монотерапией статинами по влиянию на клиническое течение заболевания, уровень триглицеридов, активность цитокинов и может быть рекомендована для длительной гиполипидемической терапии у больных Q-инфарктом миокарда с метаболическим синдромом.

Частота розвитку вазомоторних, емоційно-вегетативних та обмінно-ендокринних розладів, що виникають у разі хірургічної менопаузи, коливається від 60 до 80 % і є тим більшою, чим більша функціональна активність була притаманна яєчникам на момент їх видалення. У той же час у період пременопаузи зростає кількість жінок, що страждають на метаболічні розлади і мають високий ризик несприятливих наслідків. Наведено дані щодо диференційованого підходу до гормональної замісної терапії в жінок із метаболічним та постоваріоектомічним синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52 + Р415.2-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ