Проаналізовано операційне та консервативне лікування хворих з панкреатогенним сепсисом внаслідок інфікованого панкреонекрозу. Летальність у цієї групи хворих становила 55,5 %. Для оцінки важкості стану хворих на панкреатогенний сепсис застосовували власну шкалу оцінки важкості стану даних хворих. Доведено, що хворі з панкреатогенним сепсисом потребують адекватної антибіотикотерапії, виконання планових релапаротомій.

Проанализировано операционное и консервативное лечение больных с панкреатогенным сепсисом в результате инфекционного панкреонекроза. Летальность в этой группе больных составила 55,5 %. Для оценки тяжести состояния больных панкреатогенным сепсисом применяли собственную шкалу оценки тяжести состояния больных сепсисом. Доказано, что больные с панкреатогенным сепсисом нуждаются в адекватной антибиотикотерапии, выполнении плановых релапаротомий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено ретроспективний аналіз прогностичної значущості різних показників щодо виникнення гнійних ускладнень гострого панкреатиту (ГП). Установлено, що активність мієлопероксидази та вміст інтерлейкіну - 8 (ІЛ - 8) найчіткіше корелюють з частотою виникнення гнійних ускладнень ГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5-52

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5-52

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі аналізу результатів топографоанатомічних досліджень опрацьовано новий спосіб оментопанкреатопластики, суть якого полягає у формуванні двох пасм великого сальника зі збереженим кровопостачанням. Тканину сальника фіксують вздовж усієї підшлункової залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11 + Р457.465.604.5

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты комплексного лечения 37-ми пациентов, оперированных по поводу различных острых хирургических заболеваний органов брюшной полости, у 22-х из них для местного лечения использован 0,02 % раствор антисептика декаметоксина. Доказано позитивное влияние препарата на течение болезни, в частности, в профилактике вторичных гнойно-септических осложнений, особенно у больных, оперированных по поводу некротического панкреатита.

Проаналізовано ефективність застосування імуномодуляторів, зокрема тималіну, в комплексі лікувального алгоритму у 18-ти хворих з гострим некротичним панкреатитом. Установлено ефективність імунокоригувальної терапії щодо поліпшення імунного статусу, попередження гнійно-септичних ускладнень, сприяння абортивному перебігу процесу. У 12-ти (66,7 %) пацієнтів відзначено регрес захворювання, у 2-ох (11,1 %) - спостережено відмежування запального процесу з утворенням псевдокісти підшлункової залози, 4-ох (22,2 %) хворих прооперовано. Всі пацієнти живі.

Проведено проспективное (у 218-ти больных) и ретроспективное (у 253-х) исследование, изучены результаты дренирующих операций, выполненных по поводу инфицированных форм панкреонекроза. Основной задачей дооперационного периода является адекватная антибактериальная терапия, направленная на весь спектр возбудителей.

Отмечено, что у 81,25 % больных с острым некротическим панкреатитом и у 50 % здоровых лиц нейтрофильные гранулоциты (НГ) крови чувствительны к церулоплазмину (ЦП) по метаболической активности. У 62,5 % больных фагоцитарный индекс уменьшался при добавлении ЦП. Фагоцитарное число при добавлении ЦП превышало 1,5 усл. ед., у 75 % больных, без его добавления - у 84 %. Сделан вывод о необходимости индивидуального подбора иммуномодуляторов у больных с острым некротическим панкреатитом.

Мета роботи - дослідити динаміку змін системної і локальної протеолітичної активності на стандартизованій моделі гострого некротичного ураження підшлункової залози (ПЗ) у морських свинок. Матеріали та методи. Використано 57 статевозрілих морських свинок. Створено модель некротичного ураження ПЗ. Дослідження змін плазмового і тканинного протеолізу та вмісту в крові молекул середньої маси проводили через 24, 48, 72 год після операції за стандартизованими методиками. Результати. У піддослідних тварин інтенсивність плазмового лізису низькомолекулярних білків через 24 год після моделювання панкреонекрозу перевищувала контроль у 2,2 рази, через 48 год - у 2,4, через 72 год - у 3,1 рази; лізис високомолекулярних білків зростав відповідно у 2,2, 2,6 і 3,3 рази, лізис колагену - у 3,0, 2,9 і 5,0 разів; фібринолітична активність плазми крові була більшою за контроль відповідно у 2,1, 2,5, 3,0 рази, причому неферментативний фібриноліз підвищувався відповідно в 3,8, 4,2 і 5,3 разів, а ферментативний - у 1,6, 2,1 і 2,4 рази; активність протеїназ за Кунітцом перевищувала контрольний рівень відповідно у 6,6, 7,9 і 10,0 разів; рівень молекул середньої маси в крові зростав у 3,5, 4,2 і 5,2 разів. У тканині ПЗ лізис низькомолекулярних білків через 24 год достовірних змін не зазнавав, через 48 год підвищувався на 63,5 % та через 72 год у 2,1 рази, високомолекулярних білків - зростав відповідно на 44,0 і 72,2 %. Колагенолітична активність тканини ПЗ через 24 год збільшувалася на 79,2 %, через 48 і 72 год перевищувала контроль відповідно в 1,8 і 2,9 рази. Сумарна фібринолітична активність була більшою за таку у ко

нтрольних тварин: через 24 год - у 2,0 рази, через 48 год - у 2,2, через 72 год - у 2,7 рази. Підвищення локальної фібринолітичної активності було зумовлено збільшенням як ферментативного (відповідно в 1,7, 2,0 і 2,3 рази), так і неферментативного (відповідно в 2,6, 2,8 і 4,2 рази) фібринолізу. Активність протеїназ за Кунітцом була більшою відповідно в 1,9, 2,2 і 3,2 рази. Смертність тварин становила протягом 24 год 13,3 %, 48 год - 33,3 %, через 72 год - 55 %. Висновок. Запропонована модель гострого некротичного ураження ПЗ спричинює типові зміни плазмового і тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу, а також умісту в крові молекул середньої маси, що дає можливість використовувати її для експериментального визначення ефективності нових методів лікування панкреонекрозу.

Ключ. слова: панкреонекроз, лазерная дифрактометрия, карбоксипептидаза B, лимфогенные методы детоксикации, ранняя диагностика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-43 + Р457.465.604.5

Рубрики:

Панкреатити

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение применения малоинвазивных пункционно-дренирующих методов лечения у больных с гнойно-деструктивными процессами (ГДП) в брюшной полости (БП), возникшими вследствие осложнений острых хирургических заболеваний или повреждений при закрытых травмах и ранениях живота. Проанализированы результаты лечения 56-ти больных с ГДП в БП: по поводу острого панкреатита - 13, ложной кисты поджелудочной железы (ПЖ) - 28, поддиафрагмальных и внутрипеченочных абсцессов травматической этиологии - 8, абсцесса сальниковой сумки - 6, поддиафрагмального абсцесса после резекции метастаза печени - 1. Малоинвазивные вмешательства проводили на фоне комплексной этиопатогенетической терапии данного патологического состояния. Результаты. Исследование показало высокую эффективность пункционно-дренирующих методов лечения под контролем ультразвука в лечении больных с ГДП в БП. У 13-ти пациентов с острым панкреатитом пункционные методы применяли как в стадии токсемии, так и в стадии гнойно-некротических осложнений. Данная манипуляция позволяла снизить интоксикацию, что подтверждалось улучшением самочувствия больного, клинических и лабораторных показателей. Из 28-ми пациентов с псевдокистой ПЖ пункционная аспирация явилась окончательным методом лечения псевдокисты у 8-ми (28,6 %) больных; у 20-ти (71,4 %) пациентов пункционный метод в комплексе лечения оказался неэффективным: у 6-ти (21,4 %) больных - вследствие панкреонекроза, у 14-ти (50 %) - из-за сообщения с протоком, что потребовало

выполнения хирургических вмешательств. У 6-ти пациентов диагностирован абсцесс сальниковой сумки как осложнение острого деструктивного панкреатита. У 2-х больных после дренирования сальниковой сумки под контролем УЗИ наступило выздоровление, у 4-х - удалось стабилизировать состояние и выполнить хирургическое вмешательство с меньшим операционным риском. У 8-ми больных с поддиафрагмальными абсцессами, которые явились осложнением травматической болезни, наступило выздоровление после применения пункционного метода. Выводы. Малоинвазивные вмешательства под контролем ультразвука являются эффективными методиками лечения абсцессов БП поддиафрагмальной, подпеченочной и внутрипеченочной локализации. Их широкое применение позволит снизить количество послеоперационных осложнений и летальность у данной категории больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження можливості використання екстракту пуповини для склерозування кіст підшлункової залози. В дослідженні використано 57 статевозрілих морських свинок обох статей з масою тіла 0,45 - 0,55 кг. Для визначення параметрів тканинного фібринолізу і протеолізу наважки підшлункової залози, фундального відділу шлунка і селезінки відразу після релапаротомії заморожували в рідкому азоті. Фібрінолітичну активність визначали в гомогенатах тканин. Визначення локальної тканинної фібринолітичної активності проводили за лізисом азофібрину. Ферментативну фібринолітичну активність визначали як різницю між сумарною і неферментативною фібрінолітичною активністю. Визначення тканинної протеолітичної активності проводили за лізисом азоальбуміну, азоказеїну та азоколу. Висновки. Під впливом екстракту пуповини відбувається глибоке (нижче за контрольні величини) пригнічення ензиматичного і неензиматичного тканинного лізису фібрину. Пригнічення під впливом екстракту пуповини тканинного лізису азоальбуміну, азоказеїну, азоколу і азофібрину становить інтерес для розробки методів біотехнологічного склерозування післяопераційних кіст підшлункової залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5 + Р457.465.2

Рубрики:

Панкреонекроз

Хірургічна патологія органів шлунку та дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.604.5

Рубрики:

Панкреонекроз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ