Лайм-бореліоз (ЛБ) є найпоширенішим трансмісивним захворюванням, що передається кліщами. Дана хвороба є значною медичною проблемою з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, схильністю до хронізації та тривалої втрати працездатності та інвалідності. На даний час існує тенденція до зростання захворюваності на хворобу Лайма в Сумській обл. Так, в Україні у 2015 р. інцидентність складала 7,96 на 100 тис. населення, а у 2019 р. - зросла до 10,62. Перевищення середнього рівня показників реєструється у Київській (29,0), Черкаській (25,4), Вінницькій (23,09), Сумській (25,89) обл. та м. Київ (2,54). Пік активності кліщів в Україні реєструється у травні, якийзбільшився у 4,23 разу. Найбільший відсоток хворих припадає на працездатне населення, та завдає значних збитків державі. Збільшення кількості випадків захворювання говорить про масове поширення збудників хвороби Лайма у Сумській обл. Для того, щоб запобігти їх розповсюдженню, необхідно вивчити усі можливі причини даної хвороби та знайти шляхи їх вирішення. Це стало підставою для створення уніфікованого анонімного опитувальника, який висвітлює основні питання стосовно даного захворювання з позиції різних категорій населення. Уніфікована анонімна "Анкета хворого на хворобу Лайма" вміщує 16 питань із варіантами відповідей та можливістю вносити власні коментарі. Перша група запитань стосується тендерних, вікових та соціальних даних осіб, що проходять анкетування (найбільший відсоток хворих припадає на працездатне населення (42,86 %). У наступній групі запитань з'ясовуються епідеміологічні особливості даної патології (обставини, дата, час, місцевість, локалізація присмоктування кліща). Найчастіше напади кліщів відбувалися під час відвідування лісопаркових осередків міста, що встановлено у 42,86 % випадків та більшість опитаних відмічає напади кліщів у червні та липні, що становить 39,29 %. Інші питання спрямовані на знання профілактики Лайм-бореліозу. Наступна група запитань спрямована на з'ясування клінічних особливостей перебігу хвороби (частим місцем присмоктування кліща є нижні кінцівки (46,43 %), серед клінічних форм Лайм-бореліозу переважає еритемна (91,07 %). За даними анонімного анкетування було проаналізовано й оцінено інформованість хворих, які одержували лікування в КНП СОР МКЦИХТД ім. 3. Й. Красовицького та Університетській клініці СумДУ, щодо діагностики, клінічних ознак та заходів профілактики хвороби Лайма.

Викладено нові підходи до вирішення актуальної науково-практичної проблеми сучасної медицини – покращення діагностики і результатів лікування хворих з Лайм-бореліозом шляхом з’ясування обізнаності працівників лісових господарств ряду областей України, студентів медичного, педагогічного і політехнічного університетів щодо цієї інфекції; комплексного дослідження іксодових кліщів для виявлення їх зараження збудниками Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій; з’ясування етіологічної структури, епідеміологічних і клінічних особливостей Лайм-бореліозу; виявлення антитіл до різних видів борелій, у тому числі до B. spielmanii та B. miyаmоtoi, і з’ясування їх причетності до клінічних ознак еритемної і безеритемної форм інфекції; використання дистанційної термографії для діагностики суберитемної шкірної форми Лайм-бореліозу; розроблення епідеміологічної інтерактивної мапи розповсюдження кліщових інфекцій, у тому числі змішаних, у різних регіонах України; застосування розробленої раціональної схеми терапії. Досліджено іксодові кліщі, відібрані від людей, на предмет зараження збудниками Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій. Застосовано метод дистанційної термографії для діагностики суберитемної шкірної форми Лайм-бореліозу. Використано геоінформаційну систему для розробки епідеміологічної інтерактивної мапи розповсюдження Лайм-бореліозу та змішаних кліщових інфекцій в різних регіонах України. Удосконалено лікування хворих на еритемну форму Лайм-бореліозу шляхом застосування у комплексній терапії лікарського засобу стевії медоносної. З’ясовано обізнаність працівників лісових господарств і студентів медичного й немедичних університетів щодо Лайм-бореліозу. Вивчено частоту інфікування бореліями працівників лісових господарств ряду областей України. З’ясовано етіологічну структуру (B. afzeliі, B. burgdorferi s. s. та B. garinii) безеритемної форми недуги у лісівників ряду областей України. Доведено причетність B. spielmanii та B. miyаmоtoi до клінічних проявів еритемної і безеритемної форм Лайм-бореліозу у пацієнтів лікарень і безеритемної форми недуги в лісівників ряду областей України. З’ясовано клініко-епідеміологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу в лісівників ряду областей України. Встановлено частоту виявлення збудників Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом.

Бореліоз Лайма - ендемічна хвороба Західної України. Інфекції викликають представники роду Borrelia. Проведено обстеження 275 дітей віком від 1 до 18 років у лабораторії Центру з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами. Серологічне дослідження дітей проводили за методом двохетапної діагностики, використовуючи насамперед ІФА та підтверджуючи результати імуноблотом. Проведено базові дослідження, пов'язані з клінічними та імунологічними обстеженнями, включаючи дані ІФАІ Immunoblot EUROLINE Borrelia RN-AT. Обстежено 275 дітей. Серед них 179 дітей із Тернопільської області, 31 - із Житомирської, 30 - із Хмельницької і 35 - із Рівненської обл. і віком 1 - 18 років. Діти мали неспецифічні прояви інфекції, а саме: слабкість, в'ялість, недомагання. У них проводився скринінг крові на наявність IgM і IgG до B. burgdorferi s.l. Висновки: генотип B. burgdorferi sensu stricto виявлено у дітей деяких регіонів України - Тернопільської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської обл. IgM до антигенів Ospc B. garinii переважали над Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi у дітей Тернопільської обл. ІgG до антигенів Vlse B. burdorferi переважали над відповідними антигенами B. afzelii, Vlse B. garinii у дітей Тернопільській обл. Рівень антитіл до антигенів Ospc B. garinii, Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi в Хмельницькій обл. переважає над рівнем антитіл антигенів по інших обстежених областях. Порівняно з Тернопільською обл., другою за ендемічністю щодо Лайм-бореліозу, є Хмельницька обл., оскільки рівень титру антитіл IgG у дітей Тернопільської (17,3 %) і Хмельницької (10 %) обл. значно вищий, аніж у Житомирській (6,4 %) та Рівненській (2,8 %) обл.

Лайм-боррелиоз - это передаваемое клещами инфекционное заболевание, вызываемое спирохетой Borrelia burgdorferi sensu lato и распространяемое укусом клещей рода Ixodes. Нейроборрелиоз является клиническим проявлением болезни Лайма, которая поражает центральную и периферическую нервную систему у 15 % пациентов. Нервная система поражается как в острой, так и в поздней фазе заболевания. Клиническое течение нейроборрелиоза сильно варьирует. Хотя по меньшей мере 80 % европейских пациентов страдают параличом лицевого нерва и радикулитом, симптомы нейроборрелиоза могут быть совершенно неспецифичными или даже имитировать другие неврологические заболевания. Идиопатическая невропатия лицевого нерва длительное время рассматривалась как наиболее распространенная причина прозопопареза, однако современная диагностика значительно сужает круг случаев неизвестного происхождения. Нейроборелиоз трудно диагностировать, особенно когда прозопопарез является единственным клиническим проявлением, поэтому практикующие врачи должны помнить о возможной этиологии, чтобы избежать ошибки. Приведен клинический случай раннего нейроборелиоза у женщины 57 лет, который манифестировал с нейропатии лицевого нерва. Подробно описан ход заболевания (появление новых симптомов на фоне стандартной медикаментозной терапии (плохой ответ), наличие вспомогательных критериев (мигрирующая эритема, лимфоцитома (редко случается), артралгии), диагностику (специфическое иммунологическое исследование крови к Borrelia burgdorferi sensu lato), которая помогла в назначении правильного лечения пациентки. Антибиотикотерапия позволила достичь полного восстановления функции лицевого нерва и избежать будущих осложнений.

Наявність семи видів Borrelia burgdorferi s.l. з патогенним потенціалом в Україні залишає актуальним проведення щорічного аналізу захворювання на хворобу Лайма. Мета роботи - проаналізувати епідеміологічні й епізоотичні особливості хвороби Лайма в 2019 р. в Україні. Використано зведені державні галузеві статистичні звіти. Для статистичного аналізу користувалися пакетами: R-3.5.1 та Past 3.17. У 2019 р. пік захворювання змістився на липень. Серед хворих частка дітей віком до 4 років зменшилась у 3,5 раза й у 5,67 раза - частка дітей шкільного віку. Зросла кількість хворих чоловіків. У 2 рази збільшився відсоток людей із тяжким перебігом хвороби і досяг показника у 1,87 %. За межами України заразилися люди у 103 випадках на території 21 держави світу. Наведено алгоритм дій після виявлення іксодового кліща, що присмоктався. Висновки: у 2019 р. зареєстровані 4482 випадки захворювання на хворобу Лайма (10,62 на 100 тис.). Інтенсивний показник по Україні перевищено в 10 областях і м. Києві. Питома вага захворюваності жителів міст поступово зменшується.

Нейроборрелиоз - инфекция, вызванная спирохетами, может поражать периферическую или центральную нервную систему на ранних или поздних стадиях заболевания. Цель работы - анализ современной научной литературы по вопросам клинических проявлений, диагностики раннего и позднего нейроборрелиоза Лайма. Проведен анализ научной литературы, связанной с диагностикой нейроборрелиоза. Согласно исследованиям авторов, клиническая картина варьируется в зависимости от стадии заболевания, и нейроборрелиоз регистрируют у 25 % пациентов с болезнью Лайма. Клинические проявления этого нередкого расстройства зависят от поражения неврологических структур, которые вовлекаются в первую очередь. Полная клиническая картина нейроборрелиоза может имитировать другие заболевания, поэтому нетипичные симптомы могут привести к задержке или неправильной диагностике. Выводы: заболеваемость нейроборрелиозом, по-видимому, намного выше, чем предполагалось ранее. Исследование спинномозговой жидкости (обнаружение специфических антител IgM и IgG к Borrelia burgdorferi) имеет важное значение для диагностики раннего и позднего нейроборрелиоза, поскольку успешное лечение раннего нейроборрелиоза может предотвратить тяжелые последствия позднего нейроборрелиоза.

На даний час хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, лаймська хвороба, Lyme disease), залишається одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань із трансмісивним механізмом передачі збудника, переносниками якої є іксодові кліщі, а збудниками - спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Захворювання характеризується стадійним перебігом і тяжкими ураженнями різних органів і систем. В Україні природні осередки цієї хвороби є практично на всій території. Сумська обл. за рівнем захворюваності посідає провідне місце. Найбільш ураженими є: Київська (29,00 випадків на 100 тис. населення), Черкаська ( 25,4), Вінницька (23,9), Сумська (25,89) обл. та м. Київ (22,54). Переважно хвороба Лайма реєструється у весняно-осінній період, це може бути пов'язано зі збільшенням відвідування зон відпочинку та сезонною активністю кліщів (травень - червень, вересень - жовтень місяці). Проаналізовано сучасні наукові данні про етіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику, терапію та профілактику захворювання. Встановлено, що B. burgdorferi s. l. є одним з найбільш поширених збудників з трансмісивним механізмом передавання, на європейському континенті, у тому числі і в Україні. Відсутня єдина світова думка з питань профілактики, методів діагностики та лікування, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми. Виявлення антитіл до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові людей не є доказом інфекції, але свідчить про їх контакт з цими патогенами і наявності високого ризику розвитку хвороби Лайма. Для поліпшення епідемічної ситуації хвороби Лайма необхідно більш глибоко вивчати осередки даного захворювання як в Україні, вдосконалити систему епідеміологічного нагляду, розробивши карту поширення хвороб, які передаються через укуси кліщів на Сумщині. Спланувати низку протиепідемічних і профілактичних заходів, що мають практичне значення для населення, запобігти прихованому перебігу хвороби та хронізації.

Визначено спектр основних переносників збудників Лайм-бореліозу, вивчено їх активність і епідемічне значення у природних осередках Львівської області. Беручи до уваги, що ситуація з кліщових інфекцій залежить від динаміки чисельності кліщів, проведення акарологічного моніторингу надає змогу своєчасно виявляти зміни стану природних осередків. Для території Львівської області характерне заміщення в окремих біотопах популяцій Ixodes ricinus на Dermacentor reticulatus - видом, більш толерантним до мінливих умов середовища, а загалом - зміщення меж ареалів цих двох видів. Встановлено прямий кореляційний зв'язок середньої сили між чисельністю і зараженістю кліщів I. ricinus, що підтвердило положення про те, що у природних осередках бореліозів основну роль у циркуляції збудників відіграє все ще цей вид. Середня зараженість іксодид збудником Лайм-бореліозу у Львівській області у сезон 2012 - 2014 рр. повністю відповідає показникам для активних природних осередків цієї інфекції. Одержано попередні дані щодо включення в коло циркуляції борелій кліщів D. marginatus, донедавна участь яких у трансмісії збудників Лайм-бореліозу була невідомою. Вивчення поширення й екологічних особливостей I. ricinus, D. reticulatus, D. marginatus у природних і антропогенних ценозах необхідне як для прогнозування можливого формування природних осередків, так і для вдосконалення стратегії і тактики протиакарицидних заходів.

Висвітлено питання стосовно інфекційного захворювання людини - нейробореліозу, або хвороби Лайма. Актуальність теми зумовлена значною поширеністю захворювання як в Європі, так і в Україні. Нейробореліоз - поліорганне інфекційне захворювання, збудником якого переважно є Borrelia burgdorferi, яка потрапляє до організму людини внаслідок укусу кліща. Борелії персистують у клітинах тривалий час, спричиняючи первинний афект у вигляді мігрувальної еритеми, а згодом на пізніх стадіях - ураження центральної нервової системи (ЦНС). У патологічний процес можуть також залучатися шкіра, опорно-руховий апарат, серцево-судинна система і печінка. Захворюваність на нейробореліоз має сезонний характер: перші пацієнти після укусу кліща з'являються у березні, останні - іноді навіть у жовтні. Збудник нейробореліозу поширюється лімфогенним, гематогенним і периневральним шляхами та уражає ЦНС. Це спричиняє каскадну систему реакцій з апоптозом дефектних нейронів. Продукти розпаду нейротканини, які імунна система не розпізнає, стають нейроспецифічними антигенами, що запускають автоімунні механізми патогенезу нейробореліозу. Різноманітність клінічних виявів захворювання ускладнює своєчасну діагностику і, як наслідок, лікування. На першій стадії захворювання розвивається бореліозний менінгіт із помірною ригідністю м'язів потилиці без змін у спинномозковій рідині. Через кілька тижнів після початку захворювання (друга стадія) з'являються симптоми енцефаломієліту, що робить його схожим на розсіяний склероз, тим більше що еритема (якщо вона була) до цього часу зникає. Для пізнього хронічного нейроберліозу характерне прогресування енцефаломієліту та поліневропатії. На цій стадії можуть також спостерігатися порушення у вигляді розладів мови, пам'яті, сну тощо. Стадіювання захворювання є умовним. Тому лікар має за наявності у пацієнта клінічної картини поліневропатії, енцефаломієліту, ураження черепних нервів, особливо двобічного ураження VII пари, провести обстеження для заперечення нейробореліозу. Стадії хвороби можуть накладатися одна на одну або перебігати одночасно, усі симптоми зазвичай не виявляються. Наведено схеми лікування нейробореліозу на різних стадіях, а також рекомендації щодо профілактичних заходів. Індивідуальна профілактика полягає у щільному закритті відкритих ділянок шкіри під час перебування в лісі, парку, використанні репелентів, ретельному огляді всіх шкірних покривів і одягу після прогулянки. У разі виявлення кліща необхідно звернутися до медичного закладу для його правильного вилучення та дослідження.

Визначено спектр основних переносників збудників Лайм-бореліозу, вивчено їх активність і епідемічне значення у природних осередках Львівської області. Беручи до уваги, що ситуація з кліщових інфекцій залежить від динаміки чисельності кліщів, проведення акарологічного моніторингу надає змогу своєчасно виявляти зміни стану природних осередків. Для території Львівської області характерне заміщення в окремих біотопах популяцій Ixodes ricinus на Dermacentor reticulatus - видом, більш толерантним до мінливих умов середовища, а загалом - зміщення меж ареалів цих двох видів. Встановлено прямий кореляційний зв'язок середньої сили між чисельністю і зараженістю кліщів I. ricinus, що підтвердило положення про те, що у природних осередках бореліозів основну роль у циркуляції збудників відіграє все ще цей вид. Середня зараженість іксодид збудником Лайм-бореліозу у Львівській області у сезон 2012 - 2014 рр. повністю відповідає показникам для активних природних осередків цієї інфекції. Одержано попередні дані щодо включення в коло циркуляції борелій кліщів D. marginatus, донедавна участь яких у трансмісії збудників Лайм-бореліозу була невідомою. Вивчення поширення й екологічних особливостей I. ricinus, D. reticulatus, D. marginatus у природних і антропогенних ценозах необхідне як для прогнозування можливого формування природних осередків, так і для вдосконалення стратегії і тактики протиакарицидних заходів.

Мета роботи - вивчити частоту інфікування бореліями у хворих на туберкульоз легень (ТБЛ) за допомогою двоетапної схеми діагностики (імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот). Під час скринінгового дослідження Лайм-бореліозу обстежено 99 хворих на ТБЛ, яких лікували за стаціонарних умов Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру протягом 2015 - 2017 рр. Використано двоетапну схему діагностики (ІФА та імуноблот). На першому етапі антитіла IgM та/або IgG до комплексу B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові визначали за методом ІФА. За результатами першого етапу дослідження, зразки крові із сумнівними й позитивними результатами було повторно досліджено за методом імуноблоту. Антитіла хоча б одного класу IgM та/або IgG до комплексу B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi, B. afzelii та B. garinii) виявлено у сироватці крові 25,2 % хворих на ТБЛ. Дослідження за методом імуноблоту (EUROLINE RN-AT) підтвердило присутність антитіл класу IgM і/чи IgG до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzelii та B. garinii; позитивні або проміжні знахідки) у 19 (76,0 %) із 25 респондентів з позитивними і проміжними результатами за першим етапом дослідження (ІФА). Висновки: поширеність інфікування бореліями у хворих на ТБЛ становила 25,2 % за першим етапом діагностики (ІФА) та 19,2 % - за другим (імуноблот), що вказує на потребу в двоетапній серологічній діагностиці Лайм-бореліозу.

Значне зростання захворюваності на хворобу Лайма в Україні останніми роками зумовлює актуальність цієї проблеми. Проаналізовано труднощі клінічної та лабораторної діагностики раннього і пізнього нейробореліозу. Висвітлено основні клінічні відмінності ураження нервової системи бореліозної етіології від подібних неврологічних синдромів іншого генезу.

Присвячено вивченню клініко-інструментальних особливостей ураження нервової системи у разі хронічної форми хвороби Лайма (ХЛ) з метою удосконалення їх діагностики та тактики лікування. У дослідження було залучено 112 чоловік. Верифікація діагнозу ХЛ серед пацієнтів основної групи проводилась методами ІФА та Блот-аналізу. Під час дослідження виявлено та вивчено поліморфізм уражень нервової системи у пацієнтів з хронічною формою ХЛ, в структурі якого переважали ураження ЦНС та визначено частоту уражень інших органів та систем. Проведено комплексне вивчення особливостей лабораторно-інструментальних показників: серологічні показники крові, ліквору, імунного статусу, МРТ головного та спинного мозку, біоелектричної активності головного мозку та когнітивних порушень, для діагностики яких уперше в Україні використано метод когнітивних викликаних потенціалів РЗОО та доведено доцільність його застосування. Під час проведеного дослідження вдосконалено комплексну етіопатогенетичну терапію для лікування хронічної ХЛ з переважним ураженням нервової системи й оцінено її ефективність. Отримані результати можуть бути використані в практичній медицині для діагностики та лікування хронічних форм ХЛ з переважним ураженням нервової системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12 + Р514.83

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Спірохетози. Хвороба Лайма, лайм-бореліоз (кров’яна інфекція)

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про існування прихованого епідемічного процесу з Лайм-бореліозу на Сумщині, про що свідчить наявність позитивних титрів антитіл класу IgG до B. Burgdorferi у 70,5 % осіб з групи ризику. Наявність в обстежених скарг у поєднанні з позитивними титрами антитіл класу IgG до B. Burgdorferi може бути ознакою хронічного латентного перебігу Лайм-бореліозу та потребує подальшого поглибленого дослідження цих осіб з метою запобігання ускладнень. Виявлені гематологічні зміни у групі серопозитивних осіб вказують на порушення в імунній системі, а саме превалювання гуморальної (підвищення лімфоцитарного індексу, індексу алергізації) і пригнічення клітинної ланок імунітету (підвищення лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу, зниження індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів, індексу співвідношення лімфоцитів і моноцитів, індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів, реактивної відповіді нейтрофілів), що створює сприятливі умови для розвитку автоімунних процесів в організмі та потребує постійного диспансерного нагляду серед осіб групи ризику.

Наведено сучасні погляди на особливості етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики Лайм-бореліозу. Висвітлено нерозв'язані проблеми моніторингу, діагностики та антибактеріальної терапії хвороби.

Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Мета роботи - висвітлити особливості перебігу хвороби Лайма, що маніфестувала синдромом плеврального випоту, а у подальшому - неврологічними порушеннями й ураженням серця, що призвело до летального наслідку. Під спостереженням перебувало двоє хворих на хворобу Лайма, що супроводжувалася синдромом плеврального випоту. За перебігом та маніфестацією хвороба нагадувала пневмонію. У процес було втягнуто серцево-судинну систему, суглоби та спинний мозок і праву плевральну порожнину. Висновки: синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу та виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом імуноферментного аналізу. Через неправильно зібраний анамнез не змогли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.

Наведено стислий огляд, присвячений хворобі Гентінгтона. Наведено власне клінічне спостереження хворого з хореїчними гіперкінезами та інтелектуально-мнестичним зниженням. Подано диференційну діагностику захворювань, які можуть маніфестувати хореїчними гіперкінезами.

Представлено дані про окремі трансмісивні інфекції: рівень захворюваності на малярію і Лайм-бореліоз у Рівненській області. Проведено його порівняння з показниками по Україні і в розрізі районів області. Відзначено зростання захворюваності за останні три роки. Наведено високий епідемічний ризик виникнення хвороби Лайма в Рівненській області.

Розглянуто питання частоти реєстрації ураження бореліями іксодових кліщів, захворюваності населення Харківської області, привентивної та неспецифічної профілактики.