Рассмотрены актуальные вопросы влияния различных групп факторов воздействия окружающей среды на состояние кожи и подкожной клетчатки населения экологически напряженных территорий. Освещены методы оценки зависимости заболеваний кожи от условий проживания. Проанализирована зависимость заболеваемости кожи и подкожной клетчатки населения различных территорий Украины, городов и районов Днепропетровского региона, а также районов г.Днепропетровска с учетом характеристик их экологического состояния. Изучено влияние видов загрязнения атмосферного воздуха, воды и почвы на заболеваемость кожи, описаны методики прогноза ее заболеваемости в зависимости от прогноза изменения экологических характеристик территорий.

Исследовано состояние гемомикроциркуляторного русла (бульбарная конъюнктива) и влияние его системных изменений на морфофункциональное состояние кожного покрова женщин с преждевременной инволюцией кожи. Сделан вывод о преволировании микроциркуляторных нарушений в артериальном и венозном отделе гемомикроциркуляторного русла у женщин с преждевременным старением кожи. Микроциркуляторные изменения обуславливают индивидуальные особенности развития преждевременной инволюции кожи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3 + Р60-37

Рубрики:

Цукровий діабет

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-37 + Р715.765.024-3

Рубрики:

Дерматологія

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р59-3 + Р60-3

Рубрики:

Венерологія

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведена созданная на основе клинического опыта авторов и обобщенных данных литературы таблица, содержащая характеристику тяжелых проявлений некоторых дерматозов, наличие которых влияет на выбор метода анестезии, и сведения об особенностях анестезии при оперативных вмешательствах.

Ключ. слова: атопический дерматит, лимфоциты, цитокины
Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-3

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные об изменениях в коже и организме женщин при постовариэктомическом синдроме. Вследствие изменения гормонального фона из-за резкого уменьшения количества эстрогенов (ЭГ) возникает функциональный дисбаланс во всех системах и органах, особенно в коже, которая имеет рецепторы к ЭГ. Это создает благоприятные условия для развития целого ряда заболеваний: ксероза кожи, андрогенной алопеции, розовых угрей, климактерической экземы.

Надано результати вивчення та зіставлення психоособистісних (ПО) особливостей у 112-ти хворих на екзему й атопічний дерматит (АД): відповідно 59 (52,7 %) і 53 (47,3 %) хворих. Використано стандартизований метод дослідження людини (СМДЛ). У досліджених пацієнтів домінують психастенічні та депресивні стани на тлі порушення соціальної адаптації. У випадку АД виразність психоемоційних змін збільшується. У хворих із екземою та АД СМДЛ є адекватним маркером для ПО характеристики, а психокорекція препаратом "Адаптол" - раціональним компонентом лікування.

Ключ. слова: псоріаз, атопічний дерматит, T-лімфоцити-хелпери першого та другого типу
Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-3 + Р601.74-3

Рубрики:

Дерматологія

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные патофизиологические изменения в коже, которые возникают при целлюлите. Представлены номенклатура и фармакологический эффект лекарственных и активнодействующих веществ, что используются в составе антицеллюлитных препаратов; описаны различные методы оценки эффективности терапии целлюлита.

Наведено сучасні погляди причин формування сухості шкіри та її значення в дерматології. Обгрунтовано принципи раціонального догляду за сухою шкірою із застосуванням емолієнтів (на прикладі крему "Ксемоз").

Розроблено класифікацію інволюційно-дистрофічних змін (ІДЗ) шкіри та виділено чотири основні типи - гіпоестрогенемічного, гіперпластичного, судинного й атопічного. Представлено новий напрямок корекції ІДЗ, що полягає у диференційованих підходах до призначення системних косметологічних і хірургічних дій, які базуються на встановленій патогенетичній ролі метаболічних, імунологічних і біохімічних порушень у жінок з різним станом шкіри. Уперше представлено особливості метаболізму шкіри. Розкрито патогенетичні механізми формування основних типів ІДЗ. Установлено особливості синтезу колагену, обміну протеогліканів, а також ліпідного обміну з різним типом ІДЗ.

На основі комплексного клініко-експериментального дослідження уточнено патоморфологічний механізм ураження шкіри за умов постваріоектомічного синдрому, визначено нові напрямки їх патогенетичної корекції шляхом застосування гормонозамісної та ензимотерапії. Уперше доведено ефективність використання препаратів "Естрожель", "Клімадинон" та "Вобензим" з метою корекції порушень метаболічних процесів за умов посткастраційного синдрому. Встановлено, що у тварин з даною патологією відбуваються дистрофічні зміни в клітинах епідермісу та структурних компонентах дерми, внаслідок яких виникають дерматичні захворювання. На підставі електронно-мікроскопічного дослідження шкіри встановлено наявність значних деструктивно-структурних уражень внутрішньоклітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу та структур дерми у тварин з посткастраційним синдромом. З урахуванням електронно-мікроскопічної характеристики стану шкіри у жінок з постваріоектомічним синдромом визначено переважну кількість атрофічних змін над регенераторними процесами, що виявляється у вигляді порушення функціональних властивостей шкіри. Уперше комплексно досліджено активність ліпідної пероксидації та системи антиоксидантного захисту за умов посткастраційного синдрому. Встановлено прояви активації ліпопереокиснення та фазові зміни ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи. Експериментально вивчено ступінь ендогенної інтоксикації після хірургічного видалення матки з придатками. Виявлено зростання концентрації та порушення фракційного складу молекул середньої маси.

Подано результати вивчення особливостей клінічних виявів, перебігу мікозів стоп, псоріазу та алопеції у осіб, які зазнали радіаційного впливу, а також стан імунного та тиреоїдного статусів у них. Зіставний аналіз вказаних клінічно-лабораторних даних дозволив виявити різні рівні цих порушень, що дозволило об'єднати хворих у клініко-терапевтичні групи. В залежності від виділених груп розроблені диференційовані показання та методика комплексної коригуючої терапії з використанням імуномодуляторів, препаратів, нормалізуючих тиреоїдний статус. Експериментальні дослідження на щурах дали можливість рекомендувати мебетизолову мазь для терапії цих дерматозів. Це дозволило скоротити термін лікування, подовжити ремісію, зменшити кількість рецидивів.

Проведено комплексне дослідження психічного стану (ПС) жінок дітородного віку у разі передчасної інволюції шкіри (ПІШ) та порівняльне оцінювання його результатів з даними, одержаними під час обстеження жінок без косметичних дефектів. У жінок дітородного віку з ПІШ виявлено тривожне напруження, зміни іпохондричного характеру, астенію, неврастенію, депресію та субдепресію, обсесії, афективне мислення та психалгії. Визначено типи та рівень вираженості особистісних акцентуацій (найчастішим виявлено акцентуацію за демонстративно-збудливим, екзальтовано-застрягаючим, циклотимно-гіпертимно-дистимічним і тривожно-педантичним типами). Установлено основні варіанти конфліктів у ставленні жінок до ПІШ, до самих себе й оточення. Високі показники реагування виявлено за неврастенічним, тривожним, сенситивним, обсесивно-фобічним і егоцентричним типами. Визначено біологічний вік жінок дітородного віку з урахуванням суб'єктивної оцінки здоров'я. Доведено, що такий вік жінок з ПІШ є більшим, ніж календарний, що супроводжується зниженням функціональних можливостей організму.

Встановлено закономірності реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності голштинських корів залежно від генерації, віку та стабілізувального відбору. Проаналізовано взаємозалежність екстер'єрних параметрів і ознак молочної продуктивності. Досліджений ступінь організованості мікропопуляцій корів за продуктивними ознаками за імітації стабілізувального відбору. Проведено порівняння фактичних лактаційних кривих і теоретичних, сформованих функціями П. Вуда і Гуо-Свольва. Оцінено параметри даних рівнянь у досліджуваних класах. Для емпіричних і теоретичних кривих лактацій розраховано індекси сталості за методиками Йохансона-Хансона, Калатара і Гиль-2 в межах використаних моделей стабілізувального відбору. Досліджено зв'язок поліморфізму генотипів за локусами CSNЗ, BLG, GH і LEP з рівнем розвитку ознак молочної продуктивності, а також вплив стабілізувального відбору на частоти алелей і генотипів даних структурних генів.

Вперше проведено за умов Середнього Придніпров'я комплексні дослідження вікової динаміки живої маси, екстер'єрно-конституційних особливостей, кількісних та якісних показників спермопродукції, морфологічних і біохімічних показників крові бугаїв-плідників голштинської породи чорно- та червоно-рябої масті. Проведено цитогенетичну експертизу плідників, досліджено активність ферментів сперми й їх зв'язок з показниками спермопродукції. Вивчено вплив зміни структури хромосом в клітинах крові на відтворювальну здатність тварин, їх живу масу, середньодобові прирости й активність ферментів сперми. Досліджено вплив лінійної належності бугаїв на живу масу, проміри статей тіла, кількісні й якісні показники спермопродукції, морфологічні та біохімічні показники крові. Встановлено зв'язки між кількісними й якісними показниками сперми, а також між цими показниками та віком, живою масою, промірами статей тіла, біохімічними та морфологічними показниками крові, вплив пори року на відтворювальну здатність бугаїв-плідників. Вивчено тривалість життя та продуктивного використання бугаїв і причини їх вибуття.

Приведенный клинический случай ярко демонстрирует клинику диффузного эозинофильного фасциита и представляет большой научный интерес для врачей практической медицины.

Определены отличия количественных показателей ладонной и пальцевой дерматоглифики между группами больных и здоровых для гребневого счета I, IV и V пальцев, суммарного и тотального гребневого счета обеих рук; количества гребней между ладонными точками ab, bc, cd; значения угла ctd и atb; длины линии ct.