Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-54 + Р412.202-54

Рубрики:

Риніт

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: цитокины, ИЛ-5, ИЛ-10, gamma-ИФН, специфическая иммунотерапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив антигомотоксичних препаратів (АГТП) на імунологічні показники стану хворих на бронхіальну астму в поєднанні з алергійними риносинусопатіями. Комплексне застосування АГТП сприяє підвищенню неспецифічного захисту організму, а також поліпшенню клінічного стану хворих.

Останніми роками проблема цілорічного алергійного риніту набуває більшого клінічного та соціального значення у зв'язку із загальним зростанням частоти алергійних захворювань. Так, за даними ВООЗ, понад 40 % населення розвинених країн мають ознаки так званої алергійної готовності, а наукові прогнози свідчать про подальше підвищення рівня алергійних захворювань у популяції.

Для подслизистой вазотомии носовых раковин при медикаментозном рините предложен метод с использованием инфракрасного лазерного излучения, передаваемого контактно через кварцевое волокно, что способствует снижению риска интра- и послеоперационного кровотечения и травмы мерцательного эпителия слизистой оболочки. Ближайшие и отдаленные положительные результаты получены у 96,8 % из 124-х пациентов в возрасте от 16-ти до 65-ти лет с давностью заболевания более одного года. Возможность выполнения вмешательства в амбулаторных условиях делает его доступным для использования в поликлиниках железнодорожных больниц.

В роботі представлено результати комплексного вивчення загальноклінічних, фізіологічних, гемодинамічних та імунологічних показників у 287 хворих на хронічний вазомоторний риніт. Контрольну групу склали 25 клінічно здорових осіб. Проведено порівняльну оцінку ефективності 4-х методів лікування: кріоаплікаційного, хірургічного, поєднання кріо- і хірургічного та вживання імунокоректора - левамізолу, після кріохірургічного втручання. Усі хворі обстежились до, через тиждень, 1 і 18 місяців. Катамнез простежено до 5 років. Розроблено новий одноетапний комплексний метод лікування хворих на хронічний вазомоторний риніт, що поєднує підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин нижніх носових раковин та їх латеропозиції при вживанні левамізолу в післяопераційному періоді. Вивчено в динаміці фізіологічні функції носа і його гемодинаміку, а також показники клітинного і гуморального імунітету, які свідчили про їх нормалізацію та значне поліпшення в катамнезі (3 - 5 років): в 1-й групі 73,7% хворих на нейровегетативну та 67,3% на алергійну форму вазомоторного риніту; 2-й - відповідно - 84,7% і 84,8% ; в 3-й - 90,6% і 89,4% ; у хворих на алергійну форму риніту, які одержували левамізол після хірургічного втручання, ці показники склали 92,8%. Кріохірургічний метод лікування вазомоторного риніту нормалізує фізіологічні функції носа, стабілізує імунологічні процеси в організмі та значно збільшує термін ремісії при цьому захворюванні, ніж кріоаплікаційний та хірургічний.

Розроблено модель алергічного риніту на тлі запилення вугільно-породного пилу, досліджено вплив цього пилу на рівень спонтанної дегрануляції ксеногенних тучних клітин. Експериментально вивчено вплив деяких імуномодуляторів на вектор спонтанної дегрануляції тучних клітин. Установлено, що алергічний риніт у шахтарів перебігає на тлі засіювання порожнини носа коковою флорою, підвищенням рівня сенсибілізації та порушеннями в Т- і В-системах імунітету. Запропоновано ефективний спосіб лікування алергічного риніту з використанням тіотриазоліну в/м. Визначено особливості впливу даного препарату на клінічний перебіг алергічного риніту у шахтарів, а також його імуномодулювальну дію. Показано, що використання тіотриазоліну призводить до стійкої нормалізації гуморального та клітинного імунітету.

Проведено фармакокінетичне та фармакологічне дослідження нової лікарської форми для дерматології та оториноларингології протиалергійної дії - Лоратадину. Гелям з Лоратадином властива виразна протиалергійна, протизапальна та антигістамінна дія. Досліджені препарати суттєво впливають на нормалізацію показників стану "шокових органів" алергійної реакції: легенів, шкіри та слизової оболонки носа, біохімічних параметрів - медіаторів алергії - гістаміну, серотоніну та лейкотриєнів, не мають токсичної дії. Трансдермальний та назальний гелі з Лоратадином мають високий ступінь біодоступності та місцевий симптоматичний вплив і одночасно дають лікувально-профілактичний ефект через системний кровообіг. Трансдермальний та назальний шляхи введення Лоратадину є більш ефективними у порівнянні з внутрішньошлунковим. Лікарські форми Лоратадину переважають за ефективністю таблетки Терфенадіну, Димедролу та препарати місцевого застосування.

Досліджено особливості клініко-імунологічного статусу хворих на цілорічний алергічний риніт (ЦАР), розроблено методику сублінгвальної специфічної імунотерапії (СІТ), встановлено її лікувальну ефективність у найближчому періоді та через рік у порівнянні з класичним парентеральним введенням алергенів, визначено терапевтичний ефект даних методик у разі поєднання з попередньою імунокорекцією та за її відсутності. На підставі результатів обстеження 120-ти пацієнтів Києва та області, в яких ЦАР діагностовано вперше, виявлено клінічні особливості перебігу даної патології. Показано, що стан сенсибілізації у хворих на ЦАР поєднує зміни системного та місцевого імунітету (зменшення кількості Т-лімфоцитів з фенотипом CD2 і зниження рівня секреторного Ig A у слині), що свідчить про доцільність проведення неспецифічної імунокорекції. Розроблено комплексну методику лікування хворих на ЦАР, яка включає сублінгвальну СІТ з використанням драже суміші побутових алергенів і попередню імунокорекцію. Після застосування сублінгвального курсу СІТ у пацієнтів виявлено зниження вираженості суб'єктивних симптомів, а у випадку проведення попередньої імунокорекції - покращання об'єктивних симптомів у більшій мірі. Виявлено збереження терапевтичного ефекту через рік після проведення лікування, відзначено його стійкість у групах, в яких застосовано попередню імунокорекцію.

Вивчено клініко-імунологічний стан хворих на цілорічний алергічний риніт (ЦАР). Створено нову модель алергічної реакції у слизовій верхніх дихальних шляхів і вивчено вплив локально-системної імуномодуляції та ентеросорбції на продукції імуноглобулін E антитіл. Вивчено роль різних груп імуномодуляторів стосовно функціональної активності та фенотипових властивостей імунокомпетентних клітин крові хворих на ЦАР. Досліджено питання стосовно проведення системної імуномодуляції та ентеросорбції перед курсом специфічної імунотерапії (СІТ). Проведено порівняльну клініко-імунологічну оцінку комплексного лікування. За результатами експериментальних досліджень створено модифіковану модель алергічної реакції негативного типу у слизовій оболонці, що дало змогу провести адекватну неспецифічну імунотерапію (поліоксидонієм) та ентеросорбцію (сіліксом) у хворих на ЦАР. Базуючись на даних, одержаних внаслідок проведених досліджень у найближчому періоді після проведеного лікування показано, що комбінована терапія (специфічна імунотерапія, імунокорекція та ентеросорбція) була ефективнішою щодо відновлення суб'єктивних і об'єктивних показників. На підставі вивчення цих показників, стану місцевого та системного імунітету у хворих на ЦАР у віддаленому періоді доведено, що використання комбінованої терапії, яка передбачає СІТ, введення імуномодулятора "Поліоксидоній" та ентеросорбенту "Сілікс" є більш ефективним у порівнянні з монотерапією цих хворих - проведенням СІТ.

Обгрунтовано застосування препарату ріносепт в лікуванні хворих на гострий неспецифічний риніт (ГНР) і хронічний катаральний риніт (ХКР). Вперше запропоновано й обгрунтовано ефективний метод фармакотерапії хворих на ГНР і ХКР із застосуванням препарату ріносепт в комбінації з протизапальним, муколітичним і антигістамінним препаратами. Доведено позитивний вплив препарату на слизову оболонку порожнини носа. Вперше проведено бактерологічні й імунологічні дослідження під час терапії ринітів препаратом ріносепт. Встановлено, що препарат має не тільки судинозвужувальний ефект, й антибактеріальні властивості. Вперше експериментально на щурах і кролях доведено відсутність токсичного впливу та алергізуючих властивостей нового вітчизняного деконгестанта ріносепт, а також встановлено його високу біодоступність та пролонгованість впливу. Одержано нові дані, що розширюють можливості лікування ГНР і ХКР. Вперше проведено порівняльну оцінку ефективності вітчизняних назальних деконгестантів - нафтазин і ріносепт.

Здійснено дослідження з метою підвищення ефективності лікування хворих на хронічний катаральний риніт (ХКР), базуючись на результатах обстеження та лікування 100-а таких хворих, 30-ти практично здорових людей, а також даних експериментів, проведених на 195-ти білих щурах породи "Wistar". Показано, що використання ереспалу для даних осіб найбільш ефективне в поєднанні з поліоксидонієм. Виявлено, що запропоноване лікування сприяє відновленню реакції гуморального та клітинного імунітету, швидше нормалізує стан слизової оболонки носової порожнини тварин у разі експериментального риніту, а також за показниками позитивних клінічних результатів є більш оптимальним у порівнянні з терапією з використанням полідекси з фенілефрином у разі ХКР та ХКР з супутніми захворюваннями інфекційно-запального характеру. Установлено, що застосування ереспалу у поєднанні з поліоксидонієм забезпечує нормалізацію рівнів місцевого та системного імунітету за умов ХКР.

Вперше розроблено експериментальну модель поєднаної сенсибілізації до пилкових і побутових алергенів у піддослідних тварин. Встановлено частоту поєднаної сенсибілізації до зазначених алергенів та їх комбінацій у хворих на алергічний риніт (АР) залежно від віку та статі. Вивчено клінічні особливості перебігу АР залежно від виду сенсибілізації. Вперше вивчено зміни субпопуляційного складу імунокомпетентних клітин і концентрацій основних цитокінів у крові хворих залежно від виду сенсибілізації та в динаміці пероральної й ін'єкційної специфічної імунотерапії (СІТ) побутовими та пилковими алергенами. Вперше розроблено методики проведення СІТ у хворих на АР з поєднаною сенсибілізацією до побутових і пилкових алергенів парентеральним і пероральним способами, обгрунтовано тривалість СІТ.

Анализ данных специальной литературы по современной терапии ринитов показал, что наиболее эффективна этиотропная терапия антимикробными препаратами. Оптимальной лекарственной формой при этом являются водные и неводные назальные капли. Проведены исследования по разработке состава назальных капель с хлорофиллиптом в виде эмульсии.

Проведено исследование и сравнительная оценка клинической эффективности 3 видов лечения 100 больных аллергическим ринитом возрастом 18 - 55 лет при применении комбинаций Н1-блокаторов 3 генерации c Фликсоназе, Н1-блокаторов c Авамисом, Н1-блокаторов с сосудосуживающими препаратами в течение 14 суток. Установлено, что включение в терапию флютиказона фуроата (Авамис) достоверно снижает назальные и глазные симптомы, осуществляет более полное и быстрое выздоровление, что является основанием считать его препаратом выбора в симптоматической терапии сезонного АР, с помощью которого возможно добиться полного и безопасного контроля АР.

Обстежено 60 хворих на сезонний алергічний риніт із сенсибілізацією до пилкових алергенів. Встановлено динаміку рівнів цитокінів - маркерів активності Th2/Th1-відповіді в сироватці крові хворих у разі застосування різної кількості курсів специфічної імунотерапії, що надає змогу визначити їх потрібну кількість.

Вперше визначено вплив фітопрепарату на продукцію специфічних IgE-антитіл та еозинофілів сироватки крові. Доведено, що фітопрепарат у разі системного застосування в період формування сенсибілізації у піддослідних тварин знижує рівень формування у них реакцій гіперчутливості сповільненого типу в лімфатичних вузлах. Показано, що спільне застосування інтраназального кортикостероїду разом із фітопрепаратом суттєво знижує ефект гуморальної та клітинної сенсибілізації. Сумісне використання препаратів перешкоджає сенсибілізації верхніх дихальних шляхів до пилку амброзії за формування гіперчутливості негайного та сповільненого типу.