С помощью полученных данных показано, что оперативное вмешательство приводит к угнетению функции нижних мочевыводящих путей. В позднем послеоперационном периоде наблюдается частичное восстановление их функции. Дальнейшее изучение функционального состояния нижних мочевыводящих путей до и после операции является основанием для разработки стратегии профилактики и коррекции нарушений мочевыделения у женщин после гистер- и гистеровариоэктомии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.55-52я431(0)

Рубрики:

Хвороби сечоводів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.55-52я431(0)

Рубрики:

Хвороби сечоводів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты применения чрескожной пункционной нефростомии (ЧПНС) в лечении 44 больных с острыми воспалительными заболеваниями почек (ОВЗП) на фоне обструкции верхних мочевых путей. Установлено, что ЧПНС создает хорошие условия для декомпрессии почки, чему способствует нарушение целостности капсулы почки и снижение интрапельвикального давления. Декомпрессия почки, создание адекватного оттока мочи, малотравматичность, отсутствие абсолютных противопоказаний для проведения ЧПНС позволяет эффективно использовать этот метод в комплексном лечении ОВЗП.

Вивчено 116 пацієнтів з уретероцеле подвоєних сечоводів, із яких 105 хворим зроблено 140 операцій (трансвезикальний або ендовезикальний розтин уретероцеле, уретероцистоанастомоз, пієло- або уретероуретероанастомоз, гемінефректомія) і 11 без операцій. Уретероцеле подвоєних сечоводів у дорослих хворих характеризуються різними анатомо-функціональними змінами в уретероцеле і дистальному відділі аномального сечовода, які є причиною обструкції і порушень уродинаміки у вищележачих сечових шляхах (СШ) і сприяють патологічним змінам в нирці і сечоводах. Показання до операції залежать від ступеня дилятації СШ, функціональних змін нирки і сечоводів, розмірів уретероцеле, наявності ретенційних ускладнень. Вони відповідають показанням до операції при обструктивному пієлонефриті, гідроуретеронефрозі, нефролітіазі. У випадку уретероцеле невеликих розмірів за відсутності дилятації сечоводів, функціональних змін верхніх СШ і нирки, клінічних проявів хвороби доцільно обмежуватися динамічним спостереженням з періодичним обстеженням пацієнтів.

Проведено оцiнку ефективностi цефподоксиму проксетилу в лiкуваннi хворих на хронiчний уретропростатит. Ефективнiсть лiкування становила 93,5 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.55 + Р696.55

Рубрики:

Операції на сечоводах

Хвороби сечоводів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано та науково обгрунтовано термін "рецидивний мегауретер", встановлено причини його виникнення. Визначено критерії рецидиву захворювання у хворих після хірургічного лікування мегауретера, оптимізовано показання та протипоказання до хірургічної корекції рецидивної обструкції сечовода. Досліджено анатомо-функціональні особливості клінічного перебігу рецидивної обструкції сечоводу, залежно від анатомо-функціональних змін у верхніх сечових шляхах та паренхімі нирки. Запропоновано оригінальну методику створення міхурово-кишкового анастомозу під час виконання кишкової пластики сечовода. Проведений аналіз ефективності оперативних методик, які застосовуються у хворих на мегауретер, довів, що виконання уретероцисто або ілеоцисто анастомозів потребує створення механізмів антирефлюксного захисту. Встановлено, що причинами рецидивної обструкції сечовода є стриктура анастомозу, атонія сечовода, міхурово-сечовідний рефлюкс та інфравезикальна обструкція. Запропоновано та науково-обгрунтовано термін "рецидивний мегауретер".

Одержано нові дані щодо прямо пропорційної залежності між ступенем порушення уродинаміки верхніх сечових шляхів і клінічною варіантною уретероцеле подвоєних сечоводів у дорослих пацієнтів. Встановлено, що ступінь вираженості обструкції характеризується чотирма видами порушень уродинаміки, які є критеріями обгрунтування диференційованого підходу щодо тактики лікування. Виявлено, що основою порушення уродинаміки верхніх сечових шляхів є невідповідність між м'язовими та сполучнотканинними компонентами стінки сечоводу у вигляді переважання останньої на тлі пригнічення м'язової. Визначено критерії вибору диференційованого підходу щодо методу лікування на базі оцінки ступеня порушення уродинаміки та функціонального стану нирок. Науково обгрунтовано послідовність лікувально-діагностичних заходів, що грунтуються на комплексній оцінці стану уродинаміки, функції нирок і клінічної варіанти обструкції сечоводу. Вперше проведено ретроспективну (катемнез 25 років) комплексну порівняльну оцінку віддалених результатів різних видів лікування уретероцеле подвоєних сечоводів у дорослих пацієнтів та виявлено їх залежність від особливостей клінічного пребігу та уродинамічних порушень.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню причин появи та особливостей перебігу функціональних порушень уродинаміки (ФПУ) та хронічної сечової інфекції (ХСІ) в різних вікових категоріях хворих, розробці нових та удосконаленню існуючих методів їх діагностики та лікування. Враховуючи сучасні тенденції розвитку урології розроблено власний метод неінвазивної діагностики ФПУ. Доведено, що на протязі життя відбуваються зміни у причинно-слідчих взаємовідношеннях між ФПУ та ХСІ, але у більшості випадків ХСІ є вторинною. Зафіксовані та проаналізовані причини різнонаправлених змін активності детрузора та сфінктера сечового міхура на протязі життя. Шляхом використання сучасних уродинамічних методів показано негативний вплив ХСІ на уродинаміку. Запропонована нова класифікація ФПУ. Доведено, що при необструктивному пієлонефриті корекція ФПУ дозволяє досягти терапевтичного ефекту без антибактеріальної терапії.

Досліджено ефективність застосування черезшкірної пункційної нефростомії для ліквідації обструкції верхніх сечових шляхів. Вперше під час виконання перкутанної нефростомії для профілактики та лікування гострого інфекційного запалення сечових шляхів застосовано нефростомічний дренаж з антибактеріальними сумішами, що дозволило уникнути інфекційних ускладнень. Доведено доцільність використання черезшкірного пункційного втручання під УЗ-наведенням як альтернативи оперативному під час лікування обструктивних уропатій. Створено новий алгоритм лікування хворих з обструкцією сечових шляхів та розроблено заходи профілактики інфекційних ускладень під час виконання перкутанної нефростомії.

На фоне традиционной консервативной терапии почечной колики использован альфа-адреноблокатор тамсулозин в дозе 0,4 мг/сут, что способствовало более быстрому самостоятельному отхождению конкрементов, чем на фоне обычной спазмолитической и обезболивающей терапии. Уменьшается длительность пребывания пациентов на листках нетрудоспособности, удешевляется лечение, которое имеет патогенетическое обоснование у данной категории больных.

Представлено результати терапевтичної ефективності застосування нового препарату "Аргодерм" (гель), що містить наночастки срібла, в комплексному лікуванні за деяких інфекційних захворювань шкіри і слизових оболонок сечостатевого каналу, що супроводжуються гнійно-запальними клінічними виявами. Встановлено високу антибактеріальну, фунгіцидну і протизапальну дію препарату "Аргодерм" (гель) при піококових і "діабетичних" виразках нижніх кінцівок, поверхневій стрептодермії, мікробній екземі, а також баланопоститах та бактеріальних уретритах різної інфекційної та грибкової етіології.

Проаналізовано результати лікування хворих у віці від 16-ти до 62-х років з ятрогенними пошкодженнями сечоводу в акушерсько-гінекологічній практиці. Хворим проведено лабораторні обстеження, екскреторну урографію, за необхідності - УЗД, КТ, радіоізотопну ренографію та сцинтіграфію нирок. Застосовано такі методи лікування: встановлення сечовідного стента, делігатуризація сечоводу, уретероуретероанастомоз, уритероцистоанастомоз, черезшкірна пункційна нефростомія.

Проанализированы результаты лечения больных в возрасте от 16-ти до 62-х лет с ятрогенными повреждениями мочеточника в акушерско-гинекологической практике. Больным проводились лабораторные обследования, экскреторная урография, при необходимости делали УЗИ, КТ, радиоизотопную ренографию и сцинтиграфию почек. Применялись следующие методы лечения: установление мочеточникового стента, делигатуризация мочеточника, уретероуретероанастомоз, уритероцистоанастомоз, чрескожная пункция и нефростомия.

Наведено клінічну характеристику 31-го хворого із інфравезикальною обструкцією різної етіології, які попередньо проходили поглиблене обстеження під час підготовки до хірургічного лікування. Метою дослідження було встановлення вираженості змін стабільності сульфгідрильних груп протеїнів, функціонального стану антиоксидантної системи, а також активності процесів детоксикації спостережуваних хворих. Одержані дані, що стосуються змін вмісту в крові хворих тіолових і дисульфідних груп білків, глутатіону, а також рівня активності глутатіонових ферментів підтвердили наявність у спостережуваних пацієнтів стану оксидативного стресу та дозволили розкрити його суттєві патогенетичні механізми. Зроблено висновок про доцільність корекції глутатіонового статусу в комплексному хірургічному лікуванні хворих із інфравезикальною обструкцією.

Представлена клиническая характеристика 31-го больного с инфравезикальной обструкцией различной этиологии, прошедшего углубленное обследование при подготовке к хирургическому лечению. Цель исследования - определение выраженности изменений стабильности сульфгидрильных групп протеинов, функционального состояния антиоксидантной системы, а также активности процессов детоксикации у наблюдаемых больных. Полученные данные, касающиеся изменений содержания в крови больных тиоловых и дисульфидных групп белков, глютатиона, а также уровня активности глютатионовых ферментов подтвердили наличие у наблюдаемых пациентов состояния оксидативного стресса и позволили раскрыть его существенные патогенетические механизмы. Сделан вывод о целесообразности коррекции глютатионового статуса при комплексном хирургическом лечении больных с инфравезикальной обструкцией.

Зазначено, що запальний процес в уретрі хворих на хронічний уретропростатит проходить за участі персистенції асоціацій мікроорганізмів, що складаються з 3 - 4 штамів патогенних та умовно-патогенних мікробів, які належать до 23 різних таксономічних груп. Бактеріологічно встановлено елімінацію або виражений дефіцит автохтонних облігатних анаеробних та аеробних фізіологічно корисних для цього біотопу лактобацил, лактобактерій, вагінальних гемофільних бактерій, епідермального стафілокока, дифтероїдів та інших автохтонних мікробів, а також контамінацію уретри патогенними (гонококом) та умовно-патогенними бактеріями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.55-29 + Е60*695.11

Рубрики:

Хвороби сечоводів

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА383351 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена оценка эффективности использования антибактериального препарата группы фторхинолонов леволет производства фирмы "Dr. Reddys" у 138-ми больных с хроническим уретропростатитом. Установлена его высокая эффективность (90,1 - 94,4 %). Препарат хорошо переносится и обладает минимальными побочными эффектами (5,1 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.55-5

Рубрики:

Хвороби сечоводів

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ