З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.

С использованием междисциплинарного подхода выявлены соотношения психо- и соматогенных факторов в развитии сексуальных расстройств сосудистого и воспалительного урогенетального генеза у мужчин. На основании синдромов поражений составляющих кумулятивного цикла (нейрогуморального, психического, эрикционного и эякуляторного) предложена патогенетическая классификация половых расстройств у мужчин, составленная Г.С.Васильченко и И.А.Бабюком. Освещены вопросы поэтапного лечения воспалительных мочеполовых заболеваний и сексуальных расстройств у мужчин, психокоррекции соматоморфных нарушений и сексуальной дисгармонии супругов.

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

На основі принципово нового етологічного підходу до аналізу поведінки подружжя при сексуальній дисгармонії досліджено особливості їх невербальної взаємодії. Розроблено систему оцінки складних форм індивідуальної невербальної поведінки подружжя при сексуальній дисгармонії. З врахуванням виявлених закономірностей розроблено етологічно обгрунтовану систему психотерапевтичної корекції порушення сексуального здоров'я з використанням розробленого автором невербального психосексуального тренінгу.

Наведено характеристику особистості розлучених самотніх чоловіків, встановлено причини розлучення та чинники, що перешкоджають створенню нової сім'ї. Проведено дослідження міжособистісного спілкування та сексуального здоров'я розлучених чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх статевого розвитку та закономірності формування особистісних якостей, що перешкоджають успішній загальній та сексуальній комунікації. Визначено роль соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції й комунікативної неспроможності розлучених самотніх чоловіків. Описано клінічні форми порушення їх сексуального здоров'я та запропоновано ефективну систему психокорекції та профілактики виявлених невротичних, особистісних і сексуальних розладів.

Досліджено розвиток особистості, міжособистісне спілкування й сексуальне здоров'я овдовілих чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх сомато- та психосексуального розвитку, визначено закономірності формування характерологічних й особистісних рис, що перешкоджають успішній загальній і сексуальній комунікації. Вперше встановлено співвідношення соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції овдовілих чоловіків без партнерки. Доведено існування зв'язку між наявним сексуальним розладом і порушенням комунікації. Вперше виокремлено клінічні форми порушення сексуальної функції овдовілих чоловіків без партнерки та розроблено систему психотерапевтичної корекції їх психічного й сексуального здоров'я, визначено принципи та напрями профілактики самотності.

На основі системного підходу до вивчення подружньої дезадаптаптації вперше досліджено причини та механізми розвитку невротичних розладів і порушень сексуальної функції у жінок з хронічним аднекситом. Охарактеризовано клінічні особливості виявлених патологічних відхилень. Вивчено психічний стан, зміни міжособистісних стосунків подружжя та особистісні зміни за наявності дезадаптації. Досліджено роль соматогенних, психогенних і негативних соціально-психологічних чинників у розвитку даної патології. Виділено різні форми подружньої дезадаптації та визначено специфіку їх клінічних проявів. Вперше запропоновано диференційно-діагностичні критерії виявлених форм порушення подружньої адаптації та розроблено адекватні методи їх психотерапевтичної корекції.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми розвитку та проявів порушення комунікації подружжя у випадку невідповідності у них типів сексуальної культури. Вивчено особливості статевого розвитку, виявлено значення соматогенних, соціогенних та психогенних чинників у формуванні слабкого типу статевої конституції. Визначено характер сексуальної поведінки та сексуальної комунікації, відмінності особистості чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією та їх роль у розвитку подружньої дезадаптації. Сформульовано критерії диференціальної діагностики конституціональної дезадаптації, розроблено психотерапевтичні методики, що дають змогу оптимізувати сексуальну поведінку та підвищити рівень сексуальних відносин подружжя у разі невідповідності типів їх статевої конституції. Розроблено систему психотерапевтичної корекції порушення подружньої комунікації, зумовленого невідповідністю типів статевої конституції у чоловіка та дружини.

З позицій системно-структурного підходу визначено причини, умови розвитку, перебіг і клінічні варіанти сексуальної дисгармонії подружньої пари при аліментарному ожирінні у чоловіків. Виявлено роль соціальних, психологічних, соціально-психологічних та медико-біологічних чинників у генезі сексуальної дисфункції у чоловіків і порушенні сексуального здоров'я подружжя. Розроблено систему корекції з урахуванням соматичного та психічного стану чоловіка й дружини, а також ступеня їхньої адаптації на всіх рівнях взаємодії.

За результатами комплексного всебічного обстеження самотніх чоловіків уперше виявлено особливості їх соматосексуального та психосексуального розвитку, причини та механізми формування в них різних типів і форм еректильної дисфункції. Визначено роль і співвідношення психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення еректильної функції чоловіків, які не мають сексуальної партнерки. Запропоновано нову системну концепцію формування еректильної дисфункції у самотніх чоловіків, спричиненої внутрішньоособистісним і міжособистісним конфліктами.

Вперше виявлено роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у формуванні особливостей сексуальної поведінки подружжя за первинної сексуальної дисфункції у чоловіків. Розкрито причинно-наслідкові зв'язки даних чинників порушення сексуального здоров'я подружньої пари. Вивчено стан щодо виконання сімейних функцій та рівень адаптації подружжя. Встановлено причини та розкрито механізми порушення функціонування сім'ї за даної патології. Детально досліджено підготовленість до подружнього життя великої групи молодих людей, що беруть шлюб. Запропоновано систему психопрофілактики первинних розладів сексуального здоров'я подружжя та проаналізовано її ефективність у десятирічному катамнезі. Розроблено програму підготовки молоді до шлюбу як невід'ємної частини зазначеної системи.

Вперше застосовано системний підхід щодо вивчення клініки сексуальних розладів за різних форм травматичного ураження спинного мозку у чоловіків, а також механізмів розвитку та перебігу подружньої дезадаптації, зумовленої даною патологією. Виявлено роль соматогенних, психологічних, соціально-психологічних, інформаційних, соціокультурних чинників у процесі формування сексуальної дезадаптації подружньої пари, в якій чоловік зазнав спиномозкової травми. Досліджено клінічні варіанти та форми подружньої дезадаптації, що розвиваються за даних умов. Вперше встановлено невротичні й особистісні розлади у хворих та їх дружин і визначено взаємозв'язок виявленої психопатології з подружньою дезаадаптацією. Показано роль особистості потерпілих у подоланні сексуальної неспроможності як наслідку спинальної травми, з'ясовано значення поведінки дружини у процесі нівелювання сексуальної дезадаптації. На підставі виявлених закономірностей запропоновано нову систему психотерапії подружньої дезадаптації за травматичного ураження спинного мозку у чоловіків з урахуванням всіх патогенних чинників, які беруть участь у генезі даного явища.

Наведено результати дослідження психічного стану та стану сексуальної функції у 120-ти хворих на хронічний простатит. Визначено причини та умови розвитку подружньої дезадаптації у разі такої патології, взаємодію негативних соціальних, психологічних, соціально-психологічних, сексуально-поведінкових чинників та хронічного простатиту у генезі дезадаптації. Розроблено діагностичні критерії сексуальних розладів та сексуальної дезадаптації, систему психотерапевтичної корекції, що сприяє досягненню високого лікувального ефекту та запобігає рецидивам порушення сексуального здоров'я подружжя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.53-57 + Р698-57

Рубрики:

Сексуальні неврози

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: РА324705 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З позицій системного підходу щодо діагностики порушення сексуального здоров'я досліджено ефективність різних психотерапевтичних методик (тілесно-орієнтованої терапії, гештальт-терапії, психодрами, трансактного аналізу) стосовно корекції сексуальної дезадаптації подружньої пари. Розроблено метод інтегративної гештальт-терапії на основі інтеграції технік та прийомів вказаних психотерапевтичних методів. Метод інтегративної гештальт-терапії застосовано у процесі лікування 150 подружніх пар, у яких спостерігалися різні дезадаптивні форми порушення сексуального здоров'я (соціокультурна, дезінформаційно-оціночна, сексуально-еротична, комунікативна), що дало змогу досягти високого та стійкого терапевтичного ефекту.

Встановлено, що наявність негармонійної батьківської родини з перекрученими зв'язками між батьками, порушеною дитячо-батьківською взаємодією, у сполученні з патологічним загальним і неправильним статевим вихованням, накладає відбиток на формування особистості та тендерної комунікації обстежених і стає передумовою для розвитку сексуальних розладів у чоловіків. З'ясовано, що в генезі сексуальних порушень у чоловіків поєднане порушення компонентів і складових сексуального здоров'я, диференційоване за вираженістю й ієрархічним впливом. Виявлено, що сексуальні розлади у чоловіків, за уявної подібності порушень сексуального здоров'я, мають відмінності за клінічними проявами та ступенем вираженості в залежності від механізму їх виникнення. Встановлено взаємозв'язок між проявами психічного неблагополуччя та генезом сексуальних розладів у чоловіків. Особливості міжособистісної взаємодії визначають тип комунікативних порушень у чоловіків з сексуальними розладами.

Виділено клініко-психологічні чинники та структуровані індивідуально-психологічні особливості, що покладено в основу розвитку подружньої аверсії. Вивчено статеворольовий тип особистості подружжя та їх поєднання в парі як фактор ризику розвитку подружньої аверсії. Доведено, що схильність подружжя до конфліктного поводження і відсутність адекватних способів врегулювання конфліктів призводить до виникнення психологічної аверсії. Визначено протективні психологічні фактори, що блокують перехід сексуальної аверсії в поєднану. Ідентифіковано шляхи трансформації ізольованого типу аверсії в поєднаний тип. Теоретично обгрунтована система психокорекційних заходів, диференційованих залежно від типу подружньої аверсії. Розроблено та впроваджено систему психологічної корекції аверсії подружжя, ефективність якої доведена річним катамнестичним дослідженням.

Розроблено психологічний опитувальник для діагностики ігор людей (за термінологією Е. Берна). Досліджено 100 подружніх пар. Виявлено, що цей тест та авторський метод інтерпретації результатів дослідження пари дають можливість брати до уваги безпосередні неусвідомлені аспекти взаємин чоловіків, дозволяють будувати нетрадиційні системи психотерапії у разі подружньої дисгармонії сімейної пари.