Изучена наследственная отягощенность фиброзно-кистозной мастопатии у молодых пациенток после проведенного аборта. Под наблюдением находились 217 пациенток от 23-х до 35-ти лет, в том числе контрольную группу составили 23 фенотипически здоровые женщины с нормальной детородной функцией. Клинико-генеалогическое исследование, проведенное у женщин после аборта, показало, что существенную роль в происхождении этой патологии играет наследственная предрасположенность.

Обследованы 35 женщин с нарушенной репродуктивной функцией после искусственного прерывания беременности в анамнезе с целью установления особенностей микробиоценоза у женщин репродуктивного возраста с этой патологией. Установлена значительная нагрузка половых путей спектром анаэробной (32,8 %) и факультативно-анаэробной микрофлоры (10,0 %), грибов рода Кандида (52,8 %), уменьшение количества и сужение спектра нормальной микрофлоры у данного контингента женщин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.11-2 + Р712.56-52

Рубрики:

Штучний аборт

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено важливість вивчення питань консультування під час надання послуг щодо медикаментозного аборту на належному рівні та роль поінформованості жінок шляхом проведення бесід щодо планування сім'ї та можливості вибору методів переривання вагітності.

За даними дослідження, більшість жінок із вторинною безплідністю перебували в першому зареєстрованому шлюбі. Для них є характерними переривання першої дошлюбної небажаної вагітності, менша кількість пологів, більший відсоток оперативних утручань. Одержані результати свідчать, що переривання небажаної вагітності суттєво впливає на репродуктивне здоров'я, особливо віддалені його наслідки, що проявляється значним відсотком розвитку гінекологічної патології, яка, у свою чергу, призводить до виникнення безплідності та виходить за межі суто медичного питання і стає актуальною соціальною проблемою.

Вивчено вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму жінок у випадку переривання вагітності пізніх термінів. Розроблено новий ефективний метод штучного аборту за умов використання факторів охолодження. Установлено, що традиційні методи за допомою медикаментозних речовин, мають ряд серйозних недоліків. Доведено, що використання локального охолодження гіпогастральної ділянки (ЛОГД) для переривання вагітності в пізні терміни є найбільш фізіологічним методом, який добре переноситься жінками, практично не має побічних ефектів, не змінює імунологічний стан вагітної, не викликає порушень у згортувальній системі крові. Показано, що механізм дії ЛОГД є рефлекторною реакцією матки у відповідь на подразнення механо- та терморецепторів передньої черевної стінки за участю гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників, яєчників та фетоплацентарного комплексу з утягненням клітинних та гуморальних ланок імунорегуляції, змінами маткового кровотоку. З'ясовано, що запропонований метод дозволить з мінімальними негативними наслідками для організму жінок переривати вагітність пізніх термінів за медичними або соціальними показаннями, тим самим знизивши материнську захворюваність та смертність.

Удосконалено та науково обгрунтовано систему профілактичних заходів, спрямованих на збереження та покращання репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності. Уперше проведено дослідження з вивчення психоемоційного та психофізичного стану дівчат-підлітків після штучного аборту та розроблено комплекс психопрофілактичних заходів, спрямованих на видкуш адаптацію підлітків у родині та соціумі. Установлено закономірність між перериванням вагітності у підлітків та динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють порушенню репродуктивної функції. З метою відновлення менструальної функції та профілактики непланованої вагітності після аборту використано монофазний контрацептив з антиандрогенною дією ("Діане-35") та трифазний контрацептив ("Три-регол"). Доведено більш високу ефективність у разі використання монофазних контрацептивів у порівнянні з трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх післяабортних ускладнень. Уперше для профілактики післяабортних ускладнень застосовано рослинний препарат "Дисменорм". На підставі одержаних даних доведено високу ефективність монофазних комбінованих оральних контрацептивів з антиандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища гіперандрогенії в анамнезі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано переваги диференційованого підходу до вибору методу переривання вагітності. Шляхом комплексного психодіагностичного дослідження доведено, що штучний аборт не залежно від методу його виконання є потужним психотравмуючим фактором, який за певних умов (особливості психологічної структури індивіда, стан протективних резервів особистості, вплив суб'єктивної оцінки ситуації) може стати ініціальним фактором у механізмі розвитку неврозу. Це доводить необхідність надання кваліфікованої психотерапевтичної допомоги жінкам, що вирішують перервати вагітність. Виявлено, що за наявності інших рівних умов застосування медикаментозний метод переривання вагітності має менший невротизуючий потенціал, суб'єктивно сприймається більш позитивно, не викликає суттєвих порушень психологічної рівноваги та адаптаційного процесу, на відміну від оперативного. Виділено групи ризику щодо можливості виникнення психічних розладів післяабортного періоду в жінок з домінуванням астенічних та змішаних психологічних рис, а також особ віком від 18-ти до 30-ти років. Рекомендовано за необхідності переривання вагітності в даного контингенту жінок надавати перевагу медикаментозному аборту. Надано порівняльну характеристику оперативного та медикаментозного методів переривання вагітності ранніх термінів і встановлено, що медикаментозний метод з використанням міфепристону та мізопростолу є високоефективним, фізіологічно обгрунтованим методом, він не має вираженого негативного впливу на стан подальшого репродуктивного здоров'я жінки, добре переноситься жінками, так як не вимагає використання загальних анестетиків, а також є досить простим у

Представлены результаты проведения медикаментозного аборта у 90 первобеременных подростков. Пациенткам назначали 200 мг мифепристона ("Мирфарм", Россия) и 400 мг мизопростола ("Миролют", "Мир-Фарм", Россия) сублингвально для прерывания беременности в сроки до 63 дней от первого дня последней менструации. Успешное завершение медикаментозного аборта отмечено у 96,7 % пациенток, что свидетельствует о высокой эффективности и безопасности данного метода у девушек-подростков.

Проведено епідеміологічне дослідження за методом "випадок-контроль" з метою вивчення ймовірності впливу штучного аборту на виникнення спонтанного викидня під час наступної вагітності. Результати клініко-епідеміологічного дослідження переконливо свідчать, що штучне переривання першої вагітності в подальшому в кожної третьої жінки є причиною наступних репродуктивних утрат.

Епідеміологічне дослідження проведено за допомогою методу "випадок-контроль". Співставлено частоту абортів у жінок фертильного віку Київської області з загальноукраїнським показником. Виявлено вплив штучного аборту на можливі наступні репродуктивні втрати.

Результаты исследования свидетельствуют, что прерывание нежелательной беременности существенно влияет на репродуктивное здоровье женщины. Приведена оценка стресса, который вызывает изменения нейроэндокринной функции женщин, перенесших искусственное прерывание беременности.

Представлены результаты проведения медикаментозного аборта у 400 женщин. Пациенткам назначали 200 мг мифепристона и 400 мкг мизопростола для прерывания беременности в сроки от 28 до 63 дней задержки менструации. Мизопростол назначали перорально или сублингвально. Женщин с рубцами на матке после кесарева сечения было 59 (14,8 %). У 83,5 % пациенток аборт произошел дома. Эффективность медикаментозного аборта в группе женщин, которые принимали мизопростол перорально, составила 96,5 %, у женщин после сублингвального приема препарата - 98,5 %. Частота осложнений (выраженный болевой синдром и обильные кровянистые выделения) не отличалась в обеих группах и у женщин с рубцом на матке. Таким образом, данные свидетельствуют о высокой эффективности и безопасности медикаментозного аборта у женщин с рубцом на матке.

Зазначено, що висока материнська та перинатальна смертність, невиношування, ускладнення вагітності та пологів, погіршення здоров'я нації в цілому - неповний перелік наслідків штучного аборту. На сучасному етапі особливу увагу необхідно звернути на профілактику саме запальних ускладнень, яка передбачає застосування нестероїдних протизапальних засобів та антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, до яких належать хінолони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.301.7-5 + Р716.218.11

Рубрики:

Паразитарні хвороби піхви

Штучний аборт

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані оцінки ефективності та безпечності застосування препарату Дистрептаза (ректальні супозиторії) у профілактиці запальних захворювань органів малого таза в жінок із завмерлою вагітністю.

Бактеріологічні та вірусологічні дослідження проведено з метою оцінки видового та кількісного складу мікрофлори піхви у жінок з порушеною репродуктивною функцією після штучного переривання вагітності. У жінок з безплідністю трубно-перитонеального генезу з перенесеним абортом характерно переважання в мікроекології статевих шляхів умовно-патогенної мікрофлори на тлі високої інфікованості HSV-2. У той час як у жінок із безплідністю запального генезу етіологічними факторами виявились інфекції, що передаються статевим шляхом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.11 + Р715.011-52

Рубрики:

Штучний аборт

Запалення жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результаты исследований свидетельствуют о молодом возрасте изучаемого контингента женщин, большинство из которых были работающими, у каждой третьей и пятой из них брак не был зарегистрирован. Каждая четвертая имела вредные привычки (курение). Почти половина обследованных женщин не пользовались контрацептивными средствами или пользовались ими нерегулярно. Основными причинами первого медицинского аборта были: незарегистрованный брак (26,7 %); учеба (20,0 %); материальная необеспеченность (15,6 %); нежелание иметь ребенка (14,8 %); мнение "рано рожать" (14,8 %) и жилищные проблемы (8,1 %). Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма ведения пациенток после первого медицинского аборта.