Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.093.3-32 + Ю948.43-734

Рубрики:

Неврози і психоневрози у дітей

Психологічний аналіз неврозів

Шифр НБУВ: ДС47117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.093.3-32 + Ю948.43-734

Рубрики:

Неврози і психоневрози у дітей

Психологічний аналіз неврозів

Шифр НБУВ: ДС47117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.093.3-32 + Ю948.43-734

Рубрики:

Неврози і психоневрози у дітей

Психологічний аналіз неврозів

Шифр НБУВ: ДС47117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано динаміку стану здоров'я вагітних жінок, висвітлено питання раціонального протікання вагітності та пологів, обговорено особливості перитонеальної охорони плода та новонародженого. Запропоновано нові підходи до диспансеризації пацієнтів з гінекологічними хворобами, показано особливості клінічних проявів основних соматичних і психоневрологічних захворювань у дітей, які постійно мешкають на територіях радіаційного контролю. Розглянуто особливості лікування даної категорії хворих, визначено шляхи профілактики та реабілітації.

Рассмотрены причины и условия развития невротических расстройств у детей, роль социогенных, психогенных, негативных социально-психологических и соматогенных факторов в генезе этих расстройств. Предложена классификация психогений детского возраста, характеризуются внутриличностные и межличностные конфликты, приводящие к развитию пограничной психической патологии у детей. Представлена новая система психотерапевтической коррекции невротических расстройств у детей и подростков, основанная на сочетании игровой, семейной, групповой и других методов психотерапии. Разработанная психотерапевтическая программа, основой которой является психотерапевтический театр, представляет собой единый психотерапевтический процесс, направленный не только на ликвидацию симптомов невротического расстройства, но на восстановление и укрепление психического единства личности ребенка посредством разрешения внутриличностного конфликта и межличностного конфликта в семье и со сверстниками. Итогом психотерапевтического процесса является нормализация психического и социального функционирования личности ребенка, открывающая возможность его гармоничного развития.

Дисертацію присвячено комплексній порівняльній оцінці клінічних проявів і параклінічних показників і їх ретроспективному двадцятирічному катамнестичному аналізу у 120 хворих з церебральною резидуально-органічною недостатністю, які перенесли у віці 9-16 років психози з переважною патологією в афективній сфері, і 46 хворих з депресивнодистимічними неврозоподібними станами резидуально-органічного генезу. Одержані нові критерії діагностики, диференціальної діагностики, розроблені способи диференційованої терапії, медико-соціальної реабілітації і профілактики психотичних і непсихотичних афективних розладів у дітей і підлітків з церебральною резидуально-органічною недостатністю в рамках періодичних і епізодичних психозів, маніакально-депресивного психозу, шизофренії, шизоафективного психозу, ендореактивної пубертатної депресії, реактивного депресивного психозу, симптоматичних інфекційних психозів і депресивнодистимічних неврозоподібних станів. Показана неоднозначна роль церебральної резидуально-органічної недостатності гіпоталамічної локалізації в генезі афективних розладів екзогенних і ендогенних захворювань. Виявлені закономірності сприяють їх ранньому виявленню та проведенню своєчасної диференційованої терапії в рамках різних нозологічно-специфічних психічних захворювань.

Зроблено спробу привернути увагу до деяких несамоочевидних результатів, що випливають з експериментальної практики моніторингу порушень пізнавальної та емоційно-вольової сфери дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Узагальнюючи світовий і вітчизняний досвід вивчення динаміки психічних процесів під впливом малих доз радіації, автор пропонує перейти від моніторингу констатуючого до моніторингу діагностуючого; на основі вивчення особливостей характеру нейропсихологічних порушень у всіх ланках нервової системи мають будуватись медико-психологічні діагностичні та коригуючі технології терапевтичної та профілактичної роботи з "чорнобильськими" дітьми. Як один з варіантів моніторинго-коригуючої технології запропоновано комп'ютерну діагностику і тренування уваги, пам'яті та деяких ділянок емоційно-вольової сфери, найбільш чутливих до радіації.

Розкриваються результати емпіричних досліджень психофізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Обгрунтовується методичний апарат дослідження, розглядаються основні психологічні механізми відхилень у розвитку дітей, що проживають в радіаційно забруднених територіях у порівнянні з "чистими" регіонами. Подаються методичні рекомендації щодо використання діагностичних методик, визначаються основні вимоги до організації життєдіяльності дітей.

Изложены основные закономерности формирования невротических расстройств у детей и подростков, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Проанализированы причины и условия развития невротических расстройств, описаны их основные клинические формы. Дана медико-психологическая характеристика нарушений личности и когнитивной сферы у таких детей. Освещены социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка.

Розглянуто умови життя 206 делінквентних підлітків з метою визначення соціально-психологічних факторів ризику розвитку в них психосоматичних розладів, а також дослідження взаємозв'язків між наявністю і вираженістю даних факторів ризику і передхворобливими психічними змінами, особливостями особи, рівнем і напрямком конфліктності, ступенем суїцидального ризику.

Символдрама (известная также как Кататимное переживание образов, метод "сновидений наяву" и Кататимно-имагинативная психотерапия) - это метод глубинно-психологической ориентированной психотерапии, который оказался клинически высокоэффективным при краткосрочном лечении неврозов и психосоматических заболеваний, а также при психотерапии нарушений, связанных с невротическим развитием личности. В работе предпринята попытка осветить основные этапы техники проведения этого вида психотерапии, описываются стандартные мотивы, предлагаемые пациенту для кристаллизации его образной фантазии. Показана диагностика внутрисемейных отношений при помощи проективной методики "Три дерева", рассказывается о детской агрессивности и проблеме анального характера в концепции Анны Фрейд, значении первого года жизни для последующего развития ребенка, а также глубинно-психологическом подходе в психотерапии психосоматических заболеваний.

Вивчення особистісних особливостей є частиною психологічного аналізу депресивних розладів, оскільки дозволяє виявити типові для різних інших форм афективної патології характеристики, необхідні для діагностики та адекватної корекції порушень. Це має особливе значення для визначення меж депресій підлітків у зв'язку з недостатнім їх вивченням та існуючими труднощами клінічної диференціації станів, а також частими ускладненнями, що виникають під час затяжного перебігу афективних розладів.

Вивчено клініко-психопатологічні та соціально-психологічні кореляти агресивності на підставі обстеження 762 неповнолітніх правопорушників та 87 їх законослухняних однолітків. Виявлено взаємозв'язки соціально-психологічних і клініко-психопатологічних показників із профілем агресивності підлітків-правопорушників. Визначено відмінні риси психічних змін і розладів, особливостей особистості, конфліктності й агресивності підлітків, які скоїли злочини з агресивними діями. Показано доцільність застосування методів оцінки агресивності в комплексі з дослідженням психічного стану для розробки лікувально-реабілітаційних програм, що сприяють профілактиці правопорушень, пов'язаних з агресивними діями.

Наведено теоретичні розробки та практичні рекомендації щодо терапевтично-реабілітаційних заходів для дітей та підлітків з розладами поведінки на етапі стаціонарного лікування. За результатами проведених динамічних комплексних досліджень виявлено клінічну, психологічну та електрофізіологічну неоднорідність дітей та підлітків з девіантною поведінкою, яка диктує різні принципи організації і проведення лікувально-психокорекційної роботи. Відповідно до динаміки клінічних та параклінічних досліджень виділено 3 етапи стаціонарного лікування. Кожен етап має свої завдання й особливі методичні підходи для кожної групи (відповідно до МКХ-10 F 91, F 07, F 60) пацієнтів методичні підходи. Описано поетапні програми стаціонарного лікування для кожної групи дітей. Результати дослідження є основою для диференційованого особистісно-орієнтованого підходу у виборі психофармакологічних та психотерапевтичних заходів для створення реабілітаційно-терапевтичних програм.

Дисертацію присвячено порівняльно-віковому комплексному вивченню клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей невротичних розладів у підлітків за умов патоморфозу. Встановлено специфіку чинників і умов розвитку невротичних розладів у підлітків на сучасному етапі, розглянуто особливості клініко-психопатологічної структури. Проведено патопсихологічний аналіз емоційної сфери, характеру емоційних компонентів міжособистісних відношень, особистісно-мотиваційної сфери та станів мнестичної функції та уваги. Доведено залежність встановлених особливостей від вікового чинника, а також розроблено критерії діагностики, диференціальної діагностики та принципи терапії невротичних розладів.

Розглянуто проблему прогнозування сприйнятливості підлітками психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено можливість прогнозування сугестивності підлітків за результатами окремих тест-проб у зоровому, слуховому, нюховому, шкірному та рухово-кінетичному сенсорних каналах. Проведено порівняльний аналіз навіюваності підлітків-токсикоманів і підлітків групи норми. Досліджено вікову динаміку сугестивності та вплив статі підлітків на їх чутливість до гетерогенного навіювання. Визначено співвідношення навіюваності з рівнями ситуативної та особистісної тривожності, акцентування, нейротизму, екстравертованості та самооцінкою. Досліджено вплив самопочуття та настрою підлітків на їх чутливість до клінічних тест-проб на сугестивність.

Досліджено процеси формування психіки дітей з аномаліями зору та виявлено чинники, що обумовлюють її становлення. Розглянуто особливості структури дефекту, способи формування його компенсації, а також запропоновано шляхи становлення особистості дитини з обмеженими візуальними можливостями як інтеріорізоване ставлення до нього найближчого оточення. Запропоновано використання експериментально-генетичного методу у системі шкіл тифлологічної спрямованості, на підставі основних положень якого обгрунтовано необхідність об'єднання прийомів психокорекції та навчання. Наведено технологічну схему корекції психічної діяльності учнів молодших класів спеціалізованих шкіл-інтернатів для сліпих та слабозорих дітей на прикладі планування навчального процесу з іноземної мов, а також серію завдань, що складають технологічну схему психокорекційного навчання. Надано оцінку його успішності на підставі порівняння об'єктивних кількісних та якісних характеристик когнітивних і особистісно-характерологічних особливостей діяльності учнів з глибокими аномаліями функціонування зорової системи. На підставі проведених досліджень розроблено методичні рекомендації (для психологів, педагогів та батьків) щодо забезпечення гармонійного розвитку молодших школярів з вадами зору.

Встановлено рівні поширеності, клінічну структуру, феноменологію, вікову динаміку, фактори ризику клінічно визначених і початкових проявів непсихотичних психічних розладів (НПР) у школярів. Особливу увагу приділено стану психічного здоров'я та особливостям психічної адаптації в школах нового типу (ШНТ) інтелектуально обдарованих учнів. Доведено, що поширеність НПР у ШНТ перевищує значення даного показника в звичайній школі. Встановлено, що ШНТ за умов дотримання психогігієнічних вимог можуть позитивно впливати на стан психічного здоров'я інтелектуально обдарованих підлітків. Розроблено та впроваджено систему комплексних заходів щодо своєчасної діагностики, профілактики та корекції непсихотичних психічних розладів у школярів. Для втілення даної системи запропоновано перетворення шкільної психологічної служби на шкільну медико-психологічну службу з включенням до її складу медичного психолога та лікаря-психотерапевта.

На підставі результатів комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного та нейрофізіологічного вивчення психічних порушень у дітей, які перенесли критичні стани інфекційного генезу, встановлено важливу роль критичного стану у виникненні та характері психічних порушень віддаленого періоду. Показано залежність структури психічних порушень від віку дітей та етіології патологічного процесу, що зумовив розвиток критичного стану. Виявлено найбільш специфічні психопатологічні синдроми виходу з критичного стану, описано вікові особливості психічних станів. Вивчено інтелектуальну продуктивність дітей після критичних станів, особливості пам'яті та сенсомоторних актів, вплив виявлених розладів на рівень адаптації хворих дітей. Визначено своєрідність змін і порушень функціональної активності та гемоліквородинаміки головного мозку.

На підставі клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, біохімічного, ретроспективного досліджень одержано дані щодо особливостей клінічного патоморфозу невротичних і неврозоподібних розладів у підлітків, оцінено мікросоціальні, біологічні, конституціонально-психологічні чинники, що сприяють формуванню невротичних і неврозоподібних розладів за сучасних умов. Виявлено характер нейрогормональних змін у підлітків, а саме, епіфізарно-адренокортикальні відносини у разі невротичних розладів. Наведено дані, що підтверджують участь мелатоніну в реалізації адаптивної ролі епіфізу за умов емоційного стресу. Проаналізовано вплив мелатоніну на кору надниркових залоз. Виявлено стійкий стримуючий характер епіфізарних впливів внаслідок патологічного посилення адренокортикальної активності, яка організує розлади в емоційний сфері, що супроводжують стрес. Складено диференційно-діагностичну таблицю досліджених станів, виведено критерії, що дозволяють кількісно виразити одержані розходження, тобто їх діагностичну значимість.