Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3 + Р733.696.560.11-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: ДС40681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3 + Р733.696.560.11-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: ДС40681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3 + Р733.696.560.11-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: ДС40681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3 + Р733.696.560.11-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: ДС40681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.560.11-5

Рубрики:

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: ДС48657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.560.11-5

Рубрики:

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: ДС48657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження на 279-ти хворих з міхурово-сечовідним рефлюксом (МСР), котрий виник на тлі нейрогенного сечового міхура. У кожного пацієнта були відсутні ознаки інфравезикальної обструкції та інших анатомічних аномалій сечостатевої системи або захворювань центральної нервової системи. Показано, що більшість клінічних та лабораторних проявів МСР не корелює зі ступенем вираженості МСР. Установлено чітку кореляцію ступеня МСР з віком та лейкоцитурією. Це дозволяє зрозуміти, що МСР є тільки однією з ланок складного патологічного процесу, що розвивається в сечових шляхах і стан хворих необхідно оцінювати з урахуванням не тільки ступеня МСР, а й інших його проявів.

Ключ. слова: внутрішньоклітинні збудники в дітей, хронічний пієлонефрит, хронічний цистит, протимікробне лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-52 + Р733.696.560.11-52

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Цистити і перицистити у дітей

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що наявність нейрогенної гіперрефлектроної дисфункції сечового міхура у хворих на міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) збільшує у 1,5 рази частоту виникнення пієлонефрита, ускладнює його клінічний перебіг і прискорює глибокі анатомо-функціональні зміни нирки у порівнняні з хворими з МСР без порушення функції сечового міхура. Наведено патогенетичне обгрунтування даних ускладнень, зокрема, встановлено наявність постійно інтермітуючої інтралюмінарної ниркової гіпертензії у фазі наповнення ("спокою") сечового міхура. Розроблено новий метод субуретеральної імплантації біологічно нейтральних субстанцій. Вперше визначено у часі динаміку, послідовність і ступінь відновлення функціонального стану нирок і сечових шляхів після ендовезікального лікування МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура залежно від використання різних пластичних матеріалів. Розроблено абсолютні та відносні показання щодо ендовезікального лікування МСР. Запропоновано методику кількісної бальної оцінки результатів ендоскопічного лікування МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура, застосовану у процесі розробки нового напрямку комплексного лікування та для визначення кінцевих результатів лікування. Обгрунтовано патогенетичний напрямок лікуваня МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура на підставі формування ендоскопічного механізму за умов тривалого використання фармакологічних і фізіотерапевтичних чинників, спрямованих на нормалізацію резервуарної функції сечового міхура.

Здійснено морфологічне вивчення тканин сечового міхура 30-ти новонароджених пацієнтів хворих на екстрофію сечового міхура. Відмічено зростання коефіцієнта тканевого матрикса до 1,2 проти 0,38 в контрольній групі. Виявлено зменшення кількості мієлінізованих нервових волокон зі рахунок зменшення кількості малих волокон за збереженням великих нервових волокон.

Проведено морфологическое изучение тканей мочевого пузыря 30-ти новорожденных с экстрофией мочевого пузыря. Отмечено возрастание коэфициента тканевого матрикса до 1,2 против 0,38 в контрольной группе. Выявлено уменьшение количества миелинизированных нервных волокон за счет уменьшения количества маленьких волокон с сохранением больших нервных волокон.

Висвітлено питання патогенезу, діагностики та лікування пієлонефриту й циститу в дітей раннього віку (до трьох років). Проаналізовано особливості анатомічної будови та фізіології нирок і сечовивідних шляхів у даної вікової категорії дітей. Обгрунтовано особливості клінічних проявів, діагностики, послідовності діагностичних заходів і методів консервативного, ендоскопічного та хірургічного лікування, хронізації запальних процесів органів сечової системи в дітей раннього віку.

Освещены вопросы патогенеза, диагностики и лечения пиелонефрита и цистита у детей раннего возраста (до трех лет). Проанализированы особенности анатомической структуры и физиологии почек и мочевыводящих путей в данной возрастной категории детей. Обоснованы особенности клинических проявлений, диагностики, последовательности диагностических мероприятий и методов консервативного, эндоскопического и хирургического лечения, хронизации воспалительных процессов органов мочевой системы у детей раннего возраста.

Показано патогенетичні механізми сприяння виникненню та хронізації запалення нирок і сечового міхура у дітей, принципи діагностики та лікування різного за локалізацією запалення органів сечової системи. Проведено аналіз ускладнень запалення нирок та сечового міхура.

Зазначено, що спостереження засвідчили високу ефективність, безпечність і добру переносність 5-денного курсу лікування препаратом фурамаг у разі гострого циститу у дітей та дорослих. Результати не продемонстрували відмінностей в ефективності 5- і 7-денного курсів терапії у разі гострого циститу та в збереженні ремісії протягом наступних 3 міс. Побічної дії фурамагу в пацієнтів жодної з груп не зареєстровано.

Описано випадок лікування дівчинки віком 16 років із рентгенонеконтрастним стороннім тілом у сечовому міхурі. Незважаючи на проведене комплексне інструментальне та лабораторне дослідження (оглядова рентгенографія, ультразвукове дослідження, цистоскопія, загальнолабораторні аналізи крові та сечі), запідозрити наявність стороннього тіла в сечовому міхурі можна було лише за умов детального збору анамнезу та ретельного фізикального обстеження.

Протокол лечения инфекций мочевой системы не предполагает использования фитотерапии, за исключением фитонирингового препарата Канефрон Н, который рекомендован для назначения как в период острых проявлений цистита, так и для профилактики его рецидивов для всех возрастных групп. Фитопрепараты, созданные на основе фитониринга, наиболее приближены к рекомендациям доказательной медицины.

Рассечение задних и межкостных крестцово-подвздошных связок с обеих сторон при экстрофии мочевого пузыря вместо остеотомии подвздошных костей позволяет легко ликвидировать большой диастаз между лонными костями, осуществить их остеосинтез, нормализовать расположение тазобедренных суставов, а также дает возможность осуществить пластику мочевого пузыря. При этом не возникает кровотечения, поскольку связки являются практически бессосудистой тканью, не возникает прорезание или повреждение лигатур на месте остеосинтеза лобковых костей. Таким способом прооперированы 3 детей в возрасте от 3 недель до 1 года. Осложнений не было.

Увагу приділено розвитку нових підходів до діагностики, лікування, медичної абілітації дітей з аноректальними вадами розвитку та екстрофією сечового міхура. Запропоновано експериментальну модель формування комбінованих вроджених вад розвитку сечостатевої та травної систем у плодів щурів. Вивчено структурні зміни, особливості анатомічних співвідношень органів малого тазу, формування спинної хорди за цих вад. На підставі ретроспективного аналізу ультразвукових пренатальних досліджень плодів з підозрою на вроджені вади розвитку розроблено критерії ранньої діагностики аноректальних і урогенітальних аномалій. Вивчено кількісно-просторову організацію структурно-функціональних елементів стінки сечового міхура у разі екстрофії сечового міхура та аноректальних вад, ректоуретральної фістули та дистального відділу прямої кишки у разі аноректальних вад. Виявлено чинники ризику формування незадовільних результатів лікування. Оцінено ефективність різних методів у ранній діагностиці нейрогенних розладів сечовипускання у дітей з вказаними вадами розвитку. Обгрунтовано критерії диференційованого підходу до вибору методу хірургічної корекції вказаних вад з метою зниження ризику ураження органів сечостатевої системи. Проаналізовано вплив різних видів лікування на психологічний стан, показники якості життя, визначено економічні показники лікування цієї групи хворих залежно від методів лікування. Встановлено критерії вибору абілітаційних програм з використанням хірургічних, фармацевтичних видів лікування, методів біоуправління для формування функції тримання сечі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.620.42-52 + Р733.696.56-52

Рубрики:

Сімейна спінальна аміотрофія дитячого віку

Хвороби сечового міхура у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефективність застосування препарату цефікс (цефіксим) як монотерапії гострого циститу, гострого та хронічного пієлонефриту у дітей. Показано, що застосування цефіксиму як засобу антибактеріальної терапії у разі циститу та неускладненого перебігу пієлонефриту у дітей є етіологічно обгрунтованим, високоефективним та безпечним.

Приведен случай собственного клинического наблюдения инородных тел мочевого пузыря у девочки 11 лет.