Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.71

Рубрики:

Гінекологія дитячого віку

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - навести огляд даних літератури щодо етіології та патогенезу синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітків. Проведено огляд наукової літератури щодо СПКЯ за ключовими словами "синдром полікістозних яєчників - polycystic ovary syndrome, PCOS", "синдром Штейна Левенталя - Stein - Leventhal syndrome", "функціональна яєчникова гіперандрогенія, або функціональний яєчниковий гіперандрогенізм - functions ovarian hyperandrogenism, or functional ovarian hyperandrogenism" "гіперандрогенна хронічна ановуляція - hyperandrogemc chronic anovulation": "яєчниковий дисметаболічний синдром - ovarian dysmetabolic syndrome" з використанням пошукової системи PubMed. Натепер СПКЯ розглядається як гетерогенний і складний синдром, який супроводжується порушеннями функції яєчників (відсутністю або нерегулярністю овуляції, підвищеною секрецією андрогенів та естрогенів), підшлункової залози (гіперсекреція інсуліну), кори надниркових залоз (гіперсекреція надниркових андрогенів), гіпоталамуса та гіпофіза і має негативні репродуктивні та метаболічні наслідки. Поширеність СПКЯ в підлітків за різними критеріями дорівнює від 8 до 17 %. Потенційний ризик розвитку СПКЯ становлять низька або висока маса тіла при народженні, дитяче ожиріння, пренатальний андрогенізм, метаболічний синдром, генетичні мутації в хромосомі 18. Найбільш достовірними критеріями СПКЯ в юних пацієнток є: поєднання ультразвукової (морфологічної) картини яєчників, при зіставленні з гормональним профілем (співвідношення статевих гормонів і гіперандрогенії), динамікою становлення менструального циклу (аменорея), на тлі дисметаболічних порушень (ожиріння, гіперінсулінізм порушення толерантності до глюкози). Додатковим діагностичним критерієм може бути рівень антимюллерового гормона. Встановлено, що клінічно СПКЯ є гетерогенним синдромом, який виявляється у всі періоди життя. Основним фізіологічним і патологічним механізмом СПКЯ є надлишок андрогенів, який порушує розвиток фолікулів і сприяє відкладенню абдомінальної жирової тканини викликаючи інсулінорезистентність і компенсаторний гіперінсулінізм. Вплив на плід гіперінсулінемічного та гіперандрогенного середовища матки призводить до епігенетичних змін, які, на додаток до генетичного фону, надають схильність до розвитку метаболічних порушень у нащадків жінок із СПКЯ. Це є раціональною основою для пошуку СПКЯ в ранньому віці, що надасть змогу своєчасно діагностувати його уже в підлітковому віці. Не всі аспекти докладно висвітлені в цьому огляді через обмежений обсяг. Проблемні питання клінічно значущих маркерів СПКЯ та його предикторів у пацієнток підліткового віку потребують поглибленого вивчення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - оцінити та проаналізувати стан репродуктивного здоров'я сучасних підлітків. Матеріали та методи. Проведено аномімне анкетування дівчат- підлітків, віком 15 - 18 років, яке проводилось за спеціально розробленою анкетою. Дослідженням охоплено 60 респондентів. Методами дослідження слугували: медико-статистичний, соціологічний, структурно-логічний аналіз. Результати. Серед опитаних 86,7 % знають, що таке репродуктивне здоров'я, 63,3 % респондентів отримує інформацію про репродуктивне здоров'я з засобів масової інформації, 43,3 % отримують інформацію від друзів та знайомих, 46,7 % - в навчальних закладах, з газет та журналів отримує інформацію 15 % респондентів, інформацію з науково-популярних книг про здоров'я обирають 35 % респондентів, 18,3 % - отримують інформацію у лікарів. За результатами аналізу 13,3 % дівчат-підлітків у віковій когорті 15 - 16 років живуть статевим життям, а підлітки у 17 - 18 років - 36,6 %. Виявлено прямий взаємозв'язок між частотою статевого життя у групі дівчат-підлітків та наявністю захворювань статевих органів. За даними анкет порушення менструального циклу відмічали 68,3 % респонденток. Аналіз продемонстрував, що у підлітків 15 - 16 років низький рівень використання контрацепції з доведеною ефективністю - 23,3 %. Висновки: застосування анкет дозволяє виявити основні чинники порушень репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків, запобігти ранньому початкустатевого життя, небажаній вагітності, поширеності ІПСШ та удосконалити механізм формування знань щодо здорового способу життя.

Надзвичайно важливим для медичної спільноти є проведення наукових досліджень з актуальних питань фізіології, патології становлення статевої системи організму та організації медико-профілактичних заходів із збереження репродуктивного потенціалу молоді. Мета роботи - удосконалення науково-інформаційного забезпечення фахівців галузі охорони здоров'я дітей та підлітків з дитячої гінекології. Публікації науково-дослідних і дисертаційних робіт, проведених в Україні у 2010 - 2020 рр. за напрямом "Дитяча гінекологія"; у наукових журналах, що присвячені актуальним питанням репродуктивного здоров'я жіночого населення; статистичні матеріали МОЗ України з аналізу демографічних процесів. Для їх аналізу використовувались методи інформаційної аналітики. В Україні стабільно виконуються дослідницькі роботи з актуальних питань дитячої гінекології. За досліджуваний період (2010 - 2020 рр.) проведено 23 науково-дослідні роботи та 26 дисертаційних робіт. За їх виконанням опубліковано 195 статей, 196 тез доповідей у збірниках науково-практичних конференцій, 6 книжкових видань, 12 методичних рекомендацій, 11 інформаційних листів, 39 патентів на винаходи та корисні моделі, 16 свідоцтв про реєстрацію авторського права. Тематичну спрямованість дослідницьких робіт представлено таким чином: патофізіологічні механізми формування порушень менструальної функції у дівчат підліткового віку; розлади менструальної функції у віковому аспекті; вплив соціально-економічних умов на формування репродуктивної системи дівчат і дівчинок; нові медичні технології у сфері репродуктивного здоров'я. Зафіксовано тенденцію до погіршення стану соматичного здоров'я дівчат-підлітків; виявлено тенденцію до зростання захворюваності на інфекційні хвороби статевих органів у дівчат. Висновки: подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку гінекологічних захворювань у пацієнток підліткового віку в умовах сучасного соціуму дозволять удосконалити систему профілактично-реабілітаційних заходів щодо збереження репродуктивного потенціалу та підвищити якість життя хворих із розладами функції статевої системи.

Мета роботи - оцінити частоту і характер патології щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей та підлітків з цукровим діабетом (ЦД) 1 типу та визначити її вплив на сомато-статевий розвиток. У клініці Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України обстежено 117 дітей та підлітків, хворих на ЦД 1 типу, віком від 9 до 18 років (54 хлопчики та 63 дівчинки). Усім дітям проведено ультразвукове дослідження ЩЗ. Оцінювали фізичний і статевий розвиток пацієнтів, стан вуглеводного обміну за рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1c). Створення бази даних та статистичну обробку результатів проведено з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel і SPSS 17.0. У 41,0 % хворих на ЦД 1 типу діагностовано тиреопатії (дифузний нетоксичний зоб - у 20,5 %, автоімунний тиреоїдит (АІТ) - у 17,1 %, вузли, кісти - у 3,4 %). АІТ найчастіше реєстрували у дівчаток (22,2 %), дифузний нетоксичний зоб - у хлопчиків (31,5 %). Серед хлопчиків із гармонійним фізичним розвитком 51,6 % мали патологію ЩЗ. У разі відхилень у статевому розвитку майже половина дівчаток (46,7 %) і третина хлопчиків (33,3 %) мали тиреопатії. Статистично значущо частіше тиреопатії виявляли у підлітків із дебютом ЦД 1 типу в дитинстві (71,4 %) та ранньому пубертаті (80,0 %), тривалістю діабету від 5 до 10 років (48,3 %) та субоптимальною компенсацією (63,3 % у хлопчиків та 50,0 % у дівчаток). Висновки: установлено високу частоту патології ЩЗ у дітей і підлітків, які захворіли на ЦД 1 типу у віці 4 - 5 років (71,4 %). Показано, що підвищений ризик виникнення АІТ існує як у дівчаток, так і у хлопчиків. Зареєстровано велику частоту тиреопатій у ранній пубертатний період (80,0 %). Необхідне ретельне моніторування стану ЩЗ у дітей та підлітків, хворих на ЦД 1 типу, особливо у період статевого дозрівання.

Антимюллерів гормон (АМГ) сьогодні набув популярності як маркер оваріального резерву. Важливим є визначення місця і ролі АМГ у дітей. Мета роботи - провести аналіз даних наукової літератури щодо ролі АМГ у педіатричній практиці. АМГ відповідає за диференціювання гонад, провокує регресію мюллерових проток у плода чоловічої статі, корелює з каріотипом, статевим розвитком, рівнем лютеїнізуючого гормона, фолікулостимулюючого гормона (ФСГ), а його рівні в сироватці відображають резерв яєчників навіть у дитинстві. Рівень АМГ у сироватці крові високий від внутрішньоутробного періоду до статевого дозрівання. У постнатальному періоді секреція АМГ яєчками стимулюється ФСГ і сильно пригнічується андрогенами. АМГ має клінічну цінність як маркер тестикулярної тканини в чоловіків iз відмінностями в статевому розвитку та крипторхізмом, а також при оцінці персистуючого синдрому мюллерової протоки. Визначення АМГ є корисним для оцінки функції статевих залоз без необхідності проведення стимуляційних тестів й орієнтує лікаря при встановленні етіологічного діагнозу дитячого чоловічого гіпогонадизму. У жінок АМГ використовується як прогностичний маркер оваріального резерву та фертильності. Використання критеріїв, розроблених для дорослих жінок, є проблематичним для дівчат-підлітків, оскільки клінічні ознаки, пов'язані із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), є нормальними явищами статевого дозрівання. АМГ може бути використаним як додатковий критерій у діагностиці СПКЯ у підлітків. Однак відсутність міжнародного стандарту для АМГ обмежує порівняння між аналізами АМГ. Висновки: АМГ має широку клінічну діагностичну корисність у педіатрії, але інтерпретація часто є складною та має здійснюватися в контексті не лише віку та статі, а й стадії розвитку та статевого дозрівання дитини. Визнання ролі АМГ за межами розвитку та дозрівання статевих залоз може започаткувати нові діагностичні та терапевтичні застосування, які ще більше розширять його використання в педіатричній практиці.

Запропоновано нове рішення сучасної актуальної проблеми акушерства та гінекології щодо поліпшення показників становлення репродуктивної функції у дівчат-підлітків з хронічними дифузними захворюваннями печінки. На підставі вивчення особливостей статевого та фізичного розвитку, ехоструктури внутрішніх геніталій, функціональної активності гіпофізарно-яєчникової та гіпофізарно-тиреоїдної систем, оцінки особистісного профілю, вегетативної дисфункції і якості життя, структурно-функціонального стану кісткової тканини, а також ролі антиоваріальних антитіл, розроблено комплексну систему діагностичних і лікувально-профілактичних заходів для збереження репродуктивного здоров'я у дівчат з хронічними дифузними захворюваннями печінки. Застосування цієї системи сприяє поліпшенню показників особистісного профілю, стану вегетативної нервової системи, якості життя, підвищенню забезпечення вітаміном D, що у сукупності позитивно впливає на становлення менструальної функції і забезпечує підвищення кількості випадків регулярних менструальних циклів через 6 місяців від початку лікування у 2,08 раза (53,70 % проти 25,81 % (ВШ 3,34 [1,53 - 7,28]) і через рік - у 2,30 раза (29,63 % проти 12,90 % (ВШ 2,84 [1,11 - 7,31]), до зниження питомої ваги встановлення менструального циклу через 1 - 3 роки від початку лікування в 2,76 раза (11,11 % проти 30,65 % (ВШ 0,28 [0,10 - 0,77]) і до зменшення частоти невстановлення менструального циклу через 3 роки від початку лікування - в 5,52 раза (5,56 % проти 30,65 % (ВШ 0,13 [0,04 - 0,48]).

Порушення менструального циклу в дівчат пубертатного віку на тлі гормонального дисбалансу посідають вагоме місце в структурі гінекологічної патології, оскільки в подальшому можуть призвести до стійких та незворотних змін у процесі становлення репродуктивної системи. Мета роботи - дослідити стан гормонального балансу в дівчат пубертатного віку на тлі ожиріння. Обстежено та проліковано 79 дівчат-підлітків із порушенням менструальної функції на тлі ожиріння. Всім пацієнткам також проведено комплексне обстеження з визначенням рівня гормонів у сироватці крові. Встановлено, що в дівчат-підлітків з ожирінням спостерігається чітка відмінність у вираженості гіперандрогенних порушень вуглеводного обміну та інсулінорезистентності. Висновок: встановлено чіткий взаємозв'язок становлення менструальної функції від стану гонадотропної функції гіпофіза. Виявлено зміни гормонального профілю в дівчат пубертатного віку на тлі ожиріння, а саме гіперлептинемію і лептинорезистентність, які корегували немедикаментозною та медикаментозною терапією.

Виходячи з літературних даних і результатів проведених досліджень, порушення менструальної функції у дівчат-підлітків призводить до розладів функціонування репродуктивної системи у фертильному віці. Встановлення нормальної менструальної функції у дівчат-підлітків є дієвим заходом профілактики порушень репродуктивного здоров'я в майбутньому, що зумовлює вдосконалення методів діагностики розладів менструальної функції у дівчат з надмірною масою тіла шляхом оцінки клініко-анамнестичних, біохімічних маркерів, розробка діагностичного алгоритму та патогенетично обгрунтована корекція порушень менструального циклу. Для цього було запропоновано до комплексу загальноприйнятої терапії додатково включати дієтотерапію і препарати міо-інозітолу (інофолік софтгель) і метформін. Оцінку ефективності лікування проводили за динамікою регресії основного клінічного симптому захворювання та нормалізацією показників гормонального статусу. Задовільним вважали результат лікування, коли у пацієнтки на тлі проведеної терапії з'являлись регулярні менструації та зберігалися впродовж 12 міс., незадовільним - збереження нерегулярних менструацій з тривалістю циклу більше 38 днів. Призначення запропонованого авторами комплексу лікувальних заходів пацієнткам є патогенетично обгрунованим, так як після лікування виявлена раніше інсулінорезистентність значно знизилася у всіх групах, але максимально і достовірно в групах з ожирінням другого і третього ступеня та стала практично в межах норми. В результаті проведеного лікування у всіх пацієнток знизився індекс маси тіла, які одержували запропонований авторами комплекс лікувальних заходів, особливо за умов ожиріння другого і третього ступеня, що свідчить про високу ефективність проведеного комплексного лікування.

Перинатальний слід у розвитку майбутніх матерів відіграє одну з найважливіших ролей. Вивчення факторів впливу на формування пубертату є актуальним питанням сьогодення для поліпшення демографічної ситуації в країні. Мета роботи - проаналізувати характер перебігу пубертатогенезу дівчат-підлітків залежно від маси тіла при народженні. Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано перебіг вагітності та пологів матерів дівчат, народжених із низькою або надмірною масою тіла. Проспективно оцінено менструальну функцію, соматичний статус у дівчаток досліджуваних груп для виявлення маркерів старту та порушень пубертату. Результати та висновки. Отримані дані виявили достовірність впливу маси тіла при народженні на становлення менструальної функції. Гіпоменструальний синдром формувався під впливом синдрому затримки розвитку плода, а гіперменструальний синдром - під впливом макросомії в антенатальному періоді. Виявлені особливості доцільно використати в подальших дослідженнях для своєчасної оптимізації формування груп ризику в фертильному віці. Поетапний моніторинг і прогностичні моделі формування та збереження оваріального резерву цієї когорти дадуть змогу реалізувати диференційну прегравідарну підготовку в ранньому репродуктивному віці. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.56-5 + Р733.712.5-37

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій у дівчат

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23 + Р733.712.5 + Р733.698

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій у дівчат

Статеві розлади у хлопців

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити поширеність дефіциту вітаміну D серед дівчаток-підлітків з порушеннями менструальної функції та виявити взаємозв'язок між 25-гідроксивітаміном D та показниками вуглеводного обміну. Обстежено 241 дівчинку з різною масою тіла та порушеннями менструальної функції (109 з олігоменореєю (ОМ) і 133 з аномальними матковими кровотечами (АМК)). У крові визначали рівень глюкози, імунореактивного інсуліну (ІРІ), 25(OH)D3 і обчислювали індекс HOMA. Виявлено особливості відхилень вуглеводного обміну у дівчаток-підлітків з порушеннями менструальної функції залежно від маси тіла та вмісту вітаміну D. Середні значення індексу HOMA у пацієнток як з АМК, так і з ОМ, перевищували фізіологічні параметри. Для підлітків з АМК на відміну від дівчаток з ОМ була характерною вища концентрація в крові глюкози (натще), ІРІ, величина індексу HOMA не мала суттєвих відмінностей, але свідчила про формування інсулінорезистентності у пацієнток з порушеннями менструальної функції. Вміст вітаміну D мав особливості залежно від виду порушень менструальної функції. У підлітків з АМК цей показник був значно нижчим у порівнянні з дівчатками з ОМ. Серед підлітків з АМК суттєвих відмінностей за концентрацією ІРІ, глюкози, вітаміну D та величиною індексу HOMA залежно від маси тіла не виявлено. Відзначено тенденцію до збільшення вмісту ІРІ, вітаміну D, величини індексу HOMA у підлітків з надлишковою масою тіла у порівнянні з її дефіцитом. Рівні вітаміну D у сироватці крові та глюкози, взятої натще у дівчаток з ОМ з різною масою тіла, статистично значущо не відрізнялися, так само, як і у пацієнток з АМК. Вміст ІРІ та величина індексу HOMA значно відрізнялися залежно від маси тіла на момент обстеження. Найвищі значення зафіксували у дівчаток з надлишковою масою тіла і ожирінням, що відповідає літературним даним. Аналіз залежності показників вуглеводного обміну від рівня вітаміну D у сироватці крові виявив, що у разі субоптимального зниження рівня вітаміну D у підлітків з ОМ частка пацієнток зі збільшеними показниками індексу HOMA та ІРІ практично не змінювалася, тоді як за АМК частка таких дівчаток значно збільшувалася. Дефіцит вітаміну D супроводжувався більш ніж у третини підлітків з ОМ підвищенням індексу HOMA та рівня ІРІ. У разі АМК частка таких пацієнток становила не менше 50 %, що статистично значущо більше, ніж за ОМ. Статистичні відмінності частіше виявляли у випадку виражених змін параметрів вуглеводного обміну (>> 90-го перцентиля). Висновки: у абсолютної більшості дівчаток-підлітків з порушеннями менструального циклу відзначено зниження рівня вітаміну D. У пацієнток з АМК значно частіше реєструють відхилення за рівнем вітаміну D у порівнянні з підлітками з ОМ. Виявлені відхилення вуглеводного обміну асоціювалися з концентрацією вітаміну D. У дівчаток з ОМ порушення вуглеводного обміну практично не залежали від вмісту в сироватці крові вітаміну D. У підлітків з АМК зміни у вуглеводному обміні відзначали значно частіше, ніж у дівчаток з ОМ, їх виразність варіювала від 50 до 70 % з найбільшою часткою за субоптимального вмісту вітаміну D.

Мета дослідження - вивчення поширення соматичної патології та поліморфізму гена MCM6 у розвитку хронічного рецидивного вульвовагініту у дівчаток. Обстежено 54 дівчинки віком 1 - 6 років. Критерієм включення до групи були скарги хворих на свербіж або біль у ділянці статевих органів, дизурія, наявність синехій вульви, клінічних проявів вульвіту під час огляду. Використовували загальні лабораторні методи діагностики (клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі з визначенням кетонових тіл, бактеріоскопічне обстеження піхвових мазків, посів із піхви на флору і чутливість до антибіотиків, визначення рівня глюкози у сироватці крові та сечі). З метою діагностики мальабсорбції лактози за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції вивчали мутацію гена MCM6, генетичним маркером якої є C(-13910). Соматичний статус хворих на хронічний вульвовагініт обтяжений патологією травного тракту у 68,5 %, атопічним дерматитом - у 53,7 %, захворюваннями системи органів дихання - у 33,3 %, інфекційними процесами нирок та сечовивідних шляхів - у 24,1 %. У 77,6 % дівчаток відзначено недіабетичний ацетонемічний синдром, у 75,9 % - дисметаболічну нефропатію. При обстеженні на наявність мальабсорбції лактози виявлено гомозиготність за мутацією гена MCM6 (C/C) у 26,1 % хворих, гетерозиготність за мутацією гена MCM6 (C/T) - у 56,5 %, відсутність мутації гена MCM6 (T/T) - у 8 (17,4 %). Заключення: у дівчаток у нейтральний період життя, що страждають на хронічний вульвовагініт, переважно діагностують його неінфекційні форми, які не є самостійним захворюванням, а відображають низку патологічних процесів порушення обміну речовин. Ураховуючи одержані дані щодо мальабсорбції лактози, доцільно в алгоритм обстеження включити верифікацію мутації гена MCM6, дослідження сечі на лактозурію та крові з лактозним навантаженням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.71 + Р11(4Укр-4Льв)026.426.9

Рубрики:

Гінекологія дитячого віку

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101336 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити рівень абортів, пологів та інфекцій, що передаються статевим шляхом серед дівчат віком 10 - 14 років та дівчат-підлітків (15 - 17 років) України в динаміці 2015 - 2019 років. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали дані галузевої статистичної звітності України за період 2015 - 2019 років. При проведені дослідження використано статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Результати. Результати проведеного дослідження вказують на те, що частина дівчат віком 10 - 14 років та дівчат-підлітків віком 15 - 17 років починають раннє статеве життя та мають небезпечну статеву поведінку по відношенню до попередження небажаної вагітності та захворювання на іПСШ. На це вказує, на зважаючи на зменшення показників за роки дослідження, високий рівень абортів та захворювань на інфекції, що передаються статевим шляхом. Також зареєстровано високий рівень пологів у дівчат-підлітків: 6,03 на 1000 дівчат-підлітків віком 15 - 17 років життя. Висновки: вказана ситуація потребує від системи громадського здоров'я комплексної цілеспрямованої роботи серед підлітків з формування у них мотивованої поведінки утримання від раннього початку статевого життя та формування безпечної поведінки та навичок з безпечної поведінки з попередження небажаної вагітності та профілактики інфекціями, що передаються статевим шляхом. Така робота має проводиться як на рівні сім'ї, навчального закладу , де вони навчаються так і в неформальних колективах підлітків використовуючи метод "Рівний рівному".

Представлено оптимізацію діагностики, лікування, прогнозування та профілактики аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду (далі - АМКПП). Обстежено 123 дівчат-підлітків 11 - 17 років (93 з АМКПП і 30 - контрольної групи). Встановлено наявність обтяженої спадковості щодо формування порушень менструальної функції, несприятливий преморбідний фон у препубертаті. У 56 (60,2 %) пацієнток діагностована екстрагенітальна патологія, частіше вірусні респіраторні інфекції та хронічні захворювання респіраторної системи у 71 (76,3 %), вегетативна дисфункція, хвороби шлунково-кишкового тракту. Встановлено провокуючі фактори, як можливі причини, які передували появі кровотечі, частіше за все - стресова ситуація, гострі, або загострення хронічних захворювань респіраторної системи. Виявлено відхилення у фізичному розвитку у 71 % хворих та інше. Визначено комплексну доплерометричну характеристику гемодинамічних порушень органів малого тазу при АМКПП в залежності від особливостей клінічного перебігу пубертату з урахуванням гормонального профілю та стану ендометрія. Створено алгоритм прогнозу виникнення та рецидивування АМКПП у дівчат-підлітків. Розроблено та апробовано комплексне лікування з включенням негормональних (з ефективністю 87 %) і гормональних методик, адекватної фізіотерапії і психопрофілактики.

Along with the widespread prevalence of goiter endemics, the medical and social significance of this problem is determined by the multifaceted spectrum of pathological abnormalities associated with asymptomatic course or hypothyroxinemia, causing numerous disorders at almost all stages of menstrual and reproductive function development. The objective of the research was to substantiate and conduct a comprehensive analysis of the prevalence, structure and leading factors of dishormonal disorders of menstrual function in adolescent girls with diffuse endemic goiter, and to develop a diagnostic algorithm based on the risk of the formation of this pathology. Two study groups were formed and a clinical laboratory examination was performed in 210 patients: 120 of them were diagnosed with menstrual dysfunction against the background of thyroid dysfunction (the main group); 60 girls were diagnosed with menstrual dysfunction and healthy thyroid gland (the comparison group); 30 apparently healthy girls made up the control group. Experimental and psychological methods, hormonal investigation of the level of thyroid, gonadotropic and steroid hormones, lipid and carbohydrate metabolism and vitamin D content in blood plasma were used. Hypomenstrual syndrome, secondary amenorrhea, dysmenorrhea, manifestations of premenstrual syndrome and anovulatory conditions are the main menstrual disorders in adolescents suffering from endemic goiter. One third of the girls in the main group had an increase in the proportion of delayed sexual development, while in the control gr oup, physiological rates of sexual development occurred in 96,7 % of observations. The presented hormonal studies made it possible to identify differentiated changes taking into account different clinical forms of menstrual disorders in this category of patients. The transition to the іmatureі type of reproductive system functioning in girls with endemic goiter is associated with changes in prolactin secretion from tow levels to the indicators that exceed the reference values, which is characterized by increased functional hyperprolactinemia. Generalization of the frequencies of the main psychoemotional characteristics and indicators of the personal profile in the girls of the studied cohort allowed revealing the constant dominance of psycho-emotional manifestations of moderate degree, as well as high levels of psycho-emotional stress and depressive disorders against the background of dishormonal disorders and thyroid gland dysfunction. Obtained deviations of 25-hydroxyvitamin D level were noticed at the initial stages of thyroid disorder, and low 25-hydroxyvitamin D levels contributed to the manifestation of thyroid pathology. Conclusions: dissociation of the thyroid system and the hypothalamic-pituitary-ovarian axis initiates menstrual disorders, development of functional cysts and multifollicular structure of the ovarian tissue, and, in case of hypothyroidism, is considered as a factor of metabolic disorders and polycystic ovary syndrome.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.1 + Р733.712

Рубрики:

Розвиток дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити терміни появи вторинних статевих ознак та їх прогресування, вивчити становлення менструальної функції у дівчат-підлітків, які проживають у міській та сільській місцевості, та порівняти з даними світової літератури. В дослідженні, проведеному в рамках державної програми "Репродуктивне здоров'я", до 2015 р. оглянуто дівчаток віком 7 - 17 років, з них 1573 проживають у містах, а 936 - у сільській місцевості Північно-Східного регіону України. Оцінку статевого дозрівання проводили відповідно до етапів Таннера. Вік менархе визначали з використанням методів опитування "статус-кво (status quo)" і "пригадування або ретроспективно (the recall or retrospective)". Оцінка початку статевого розвитку і дебюту менархе надала змогу виявити особливості перебігу пубертату в міських і сільських дівчат. У міських підлітків статеве дозрівання відбувалося в інтенсивнішому темпі. Встановлено, що у частини дівчаток статевий розвиток розпочинається до 8-річного віку (визнаного фізіологічного початку статевого дозрівання). Така тенденція спостерігається у світі. Це дівчатка групи ризику, які потребують диспансерного спостереження і додаткового обстеження для заперечення істинного передчасного статевого розвитку. У кожної 9 - 10-ї дівчинки статевий розвиток почався шляхом пубархе, що може бути предиктором серйозної нейроендокринної патології в майбутньому. У 8 - 12 % підлітків реєструють раннє менархе, що є чинником ризику кардіоваскулярних ускладнень, метаболічних порушень, формування синдрому полікістозних яєчників та онкологічних захворювань у дорослому житті. Висновки: зниження репродуктивного потенціалу у сучасних дівчат пов'язано зі збільшенням кількості підлітків з порушенням послідовності появи вторинних статевих ознак (шлях пубархе), термінів і темпів статевого дозрівання (випереджання, відставання), відхиленнями в строках настання першої менструації (раннє та пізнє менархе).