Представлені відтиски печаток римо-католицьких парафіяльних костелів трьох деканатів Кам'янець-Подільської, а з часу її ліквідації у 1866 р. - Луцько-Житомирської дієцезії: Брацлавського, Вінницького, Могилівського. Вони зафіксовані в копіях та екстрактах метричних книг, які зберігаються у Державному архіві Вінницької області. Загалом виявлено 60 печаток. Кожна парафія репрезентована як мінімум однією печаткою, що дає можливість зробити попередні висновки щодо масиву сфрагістичного матеріалу в окремій адміністративно-територіальній церковній одиниці. Окрім парафіяльних, опубліковано печатки Брацлавського, Вінницького деканату (три варіанти), Могилівського деканату та декана, Вовковинецького філіального костелу. Додаються короткі історичні відомості та титули костелів, печатки яких стали об'єктом дослідження.

Розглянуто печатки духовенства та інституцій католицької церкви на Правобережній Україні з кінця XVIII - XX ст. як історичні джерела та твори мистецтва. Наведено класифікацію та характеристики костьолів, монастирів, католицьких адміністративних одиниць. Проаналізовано особливості використання печаток вищими церковними інституціями з відповідним ухваленням державних органів.

Рассмотрены печати духовенства и институций католической церкви на Прабережной Украине за период конца XVIII - XX вв. как исторические источники и произведения искусства. Приведены их классификация и характеристики, в частности, печатей костелов, монастырей, католических административных единиц. Проанализированы особенности использования печатей высшими церковными институциями после соответствующего одобрения государственными органами.

Наведено матеріали дослідження печаток як прямих носіїв знакової системи, що має велике практичне значення для вивчення епохи, суспільного устрою, розкриття численних таємниць походження українських козацько-шляхетських родів. Подано відомості щодо 318-ти печаток, зокрема, про їх власників, особливості зображення в гербовому щиті печатки, основні характеристики відбитків.

Приведены материалы исследования печатей как прямых носителей знаковой системы, что имеет большое практическое значение для изучения эпохи, строя, раскрытия многочисленных тайн происхождения украинских козацко-шляхетских родов. Поданы данные о 318-ти печатях, в частности, об их владельцах, особенностях изображений в гербовом щите печати, основных характеристиках отпечатков.

Досліджено процес формування та еволюції комплексу територіальних (державних і земельних) гербів Війська Запорізького. Проаналізовано політичні та соціальні передумови виникнення системи козацької геральдики. Розглянуто особливості форми та змісту територіальних гербів, відзначено наявність політичної символіки в значній кількості геральдичних знаків цієї доби. Значну увагу приділено аналізу сфрагістичних пам'яток.

Вивчено козацькі печатки Гетьманщини: державні, адміністративно-судових установ, козацької старшини та рядового козацтва як цілісне явище. Подано класифікацію козацьких печаток. Встановлено, що печатки є важливим джерелом історії Гетьманщини, історичної географії, адміністративного устрою, геральдики, емблематики, дипломатики. Наведено спостереження дослідників щодо форм, матеріалу відбитка та іконографії. Простежено витоки останньої, її міцний зв'язок з реаліями військової діяльності козацтва та іконографічною традицією Київської Русі. Зроблено предметний аналіз іноземного впливу на козацьку сфрагістику та визначено її специфічні, самобутні риси. Вивчено техніку виготовлення та способи нанесення печаток на документи. Дані матеріали використано під час повернення історичних гербів колишніх полкових та сотенних міст деяким населеним пунктам Чернігівської, Сумської областей та розробки емблематики для історико-культурологічних фундацій.

Вивчено генезу та еволюцію парафіяльної сфрагістики Перемишльської греко-католицької єпархії Галицької митрополії австрійського періоду. Досліджено сфери вжитку парафіяльних штемпелів, охарактеризовано основні види документів, засвідчених печатками, визначено тривалість використання матриць, причини їх заміни. Здійснено класифікацію сфрагістичних пам'яток, визначено регіональні особливості їх розвитку.

На підставі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено церковні (римсько- та греко-католицькі, православні, протестантські) печатки Київщини, Поділля та Волині. Визначено причинно-наслідковий зв'язок між історією парафії та малюнком на її печатці. Охарактеризовано форми, розміри, матеріал виготовлення печаток. Зазначено, що конфесійні сфрагіси є важливим джерелом для вивчення історії храмів, генеалогії духівництва, особливостей взаємовідносин Церкви та держави, історичної географії, геральдики, емблематики, дипломатики. Визначено широке коло документів, які супроводжують печатки. Результати дослідження застосовано під час повернення деяким парафіям їх забутих символів.

Висвітлено питання історичної реконструкції герба Війська Запорозького (ВЗ), який за Конституцією України - складова Великого Державного Герба України. Проаналізовано особливості геральдичних зображень печаток ВЗ 1590 - 1630 рр., козацької геральдики другої половини XVII - XVIII ст. Визначено символіку реконструйованого герба ВЗ, подано його графічне зображення та геральдичний опис.

Освещены вопросы исторической реконструкции герба Войска Запорожского (ВЗ), который по Конституции Украины - составляющая Великого Государственного Герба Украины. Проанализированы особенности геральдических изображений печатей ВЗ 1590 - 1630 гг., казаческой геральдики второй половины XVII - XVIII ст. Определена символика реконструированного герба ВЗ, представлены его графическое изображение и геральдическое описание.

Охарактеризовано постать гетьмана війська Запорізького Г. Лободи. Наведено інформацію про його універсал, закріплений найстарішою козацькою печаткою 1595 р., і її мистецько-сфрагістичне зображення.

Охарактеризована личность гетмана войска Запорожского Г. Лободы. Дана информация об его универсале, закрепленном старейшей казацкой печатью 1595 г., и ее художественно-сфрагистическом изображении.

Розглянуто зовнішні атрибути державності, зокрема, печатки та герби. Зазнчено, що проблема витоків і перших етапів розвитку руської геральдичної традиції залишається мало вивченою, а її вирішення дає змогу перевести дискусію щодо державної традиції зі сфери теорій і узагальнених тверджень на грунт конкретних фактів. Висвітлено розвиток атрибутів державності на землях Руського королівства, Великого князівства Литовського, Волинській, Київській, Поліській, Смоленській землях.

Рассмотрены внешние атрибуты государственности, в частности, печати и гербы. Отмечено, что проблема зарождения и первых этапов развития русской геральдической традиции остается мало изученной, а ее решения позволяет перевести дискуссию относительно преемственности государственной традиции из сферы теорий и обобщенных утверждений на почву конкретных фактов. Освещено развитие атрибутов государственности на землях Русского королевства, Великого княжества Литовского, Волынской, Киевской, Полесской, Смоленской землях.

Наведено звід українських особових печаток XV - XVII ст. за матеріалами київських архівів.

Приведен свод украинских личных печатей XV - XVII ст. по материалам киевских архивов.

На підставі джерел розглянуто запорозькі військові печатки із зображенням герба Війська Запорозького від середини 1590-х до кінця 1630-х рр. Доведено, що основи запорозької сфрагістичної та геральдичної традицій було закладено наприкінці XVI - у перші десятиліття XVII ст. Протягом цього часу Військо Запорозьке як політичний інститут отримало першу відому зі сфрагістичних джерел військову печатку із зображенням козака, озброєного мушкетом і шаблею. Вивчено символіку геральдичної фігури козака в гербі Війська Запорозького.

Досліджено розвиток історіографічних студій національної сфрагістики від 1991 р. до 2008 р. Представлено проміжні підсумки вивчення цієї наукової дисципліни, означено її проблеми та завдання.

Изучены свинцовые пломбы времен Киевской Руси, которыми опечатывались связки беличьих шкурок, становившиеся в результате этой операции деньгами. По знакам на пломбах устанавливается перечень великих киевских князей и частных лиц, церковных служб и органов княжеской администрации, которым князья предоставляли право клеймения меховых денег. Опубликованы пломбы Смоленского княжества и знаменитого галицкого князя-изгоя Ивана Берладника.

Пломбы дрогичинского типа остаются наименее изученной категорией древнерусских сфрагистических древностей. В течение 2016 - 2017 гг. в результате раскопок Архитектурно-археологической экспедиции Института археологии НАН Украины на территории современного Киева найдено 29 подобных предметов и заготовок под них - больше, чем за все предыдущие годы раскопок города. Большая часть найденных пломб относится к неизвестным ранее видам. Однако, отличаясь относительной сложностью сфрагистичних типов, они находят близкие аналогии среди синхронных актовых печатей. Все достаточно надежно атрибутированные пломбы датируются второй половиной XI - первой половиной XII вв. Они принадлежат великим князьям киевским Изяславу Ярославичу, Святославу Ярославичу, Всеволоду Ярославичу, Святополку, Всеволоду Ольговичу, а также сыну Изяслава - князю Волынскому и Туровскому Ярополку. По мнению авторов, раскопками обнаружены самые ранние экземпляры пломб дрогичинского типа. Особенно репрезентативными являются находки из раскопок на Подоле по ул. Кирилловской, 37, где в указанный период, вероятно, функционировала великокняжеская таможня на северном въезде в Киев.

Досліджено особливості функціонування та сфрагістичні параметри деканатських печаток Перемишльської греко-католицької єпархії кінця XVIII - початку XX ст. Висвітлено основні тенденції розвитку церковної сфрагістики цього регіону впродовж більш як 100-літнього періоду, здійснено класифікацію на основі зображень. Подано каталог усіх виявлених оригінальних штемпелів і відтисків на документах.

Досліджено печатки доби Гетьманщини та пов'язані з ними емблеми, знаки та символи. Простежено історію сфрагістичних пам'яток Гетьманщини від державних до корпоративних та особистих, встановлено їх загальні та відмінні риси. Охарактеризовано сфрагістичне законодавство Гетьманщини. Увагу приділено матеріалам і технікам виготовлення печаток. Розглянуто печатки адміністративних, судових установ та адміністративно-територіальних структур. Досліджено старшинсько-козацькі та шляхетсько-дворянські печатки. Розкрито особливості міських, корпоративних і печаток міських урядовців. Охарактеризовано церковні печатки та печатки навчальних закладів. Проаналізовано основні суспільно-політичні закономірності функціонування печаток Козацької доби, охарактеризовано їх як особливий різновид пам'яток матеріальної культури.

Пломбы дрогичинского типа остаются наименее изученной категорией древнерусских сфрагистических древностей. В течение 2016 - 2017 гг. в результате раскопок Архитектурно-археологической экспедиции Института археологии НАН Украины на территории современного Киева найдено 29 подобных предметов и заготовок под них - больше, чем за все предыдущие годы раскопок города. Большая часть найденных пломб относится к неизвестным ранее видам. Однако, отличаясь относительной сложностью сфрагистичних типов, они находят близкие аналогии среди синхронных актовых печатей. Все достаточно надежно атрибутированные пломбы датируются второй половиной XI - первой половиной XII вв. Они принадлежат великим князьям киевским Изяславу Ярославичу, Святославу Ярославичу, Всеволоду Ярославичу, Святополку, Всеволоду Ольговичу, а также сыну Изяслава - князю Волынскому и Туровскому Ярополку. По мнению авторов, раскопками обнаружены самые ранние экземпляры пломб дрогичинского типа. Особенно репрезентативными являются находки из раскопок на Подоле по ул. Кирилловской, 37, где в указанный период, вероятно, функционировала великокняжеская таможня на северном въезде в Киев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т225(4УКР) + Э377.109(4УКР331)-34/35,16

Рубрики:

Сфрагістика

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: ВА820451 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто церковну печатку, не тіль¬ки і не стільки як історичне джерело, скільки як феномен культури, важливий семіотичний код, який при використанні різних методологічних підходів та пер¬спектив дає можливість відкрити ширші історичні горизонти в їх синхронному та діахронному зрізі. Зазначено, що публікація є пропозицією інтердисциплінарного дослідження, розрахова¬на на широке коло представників гуманітарних наук.