Показано процесс организации и деятельности различных форм общего начального и профессионально-технического образования в Донецком регионе в XIX - начале XX веков. Информируется о начале горного образования в Донбассе, об особенностях учебы в земских школах в Славяносербском, Бахмутском и Мариупольском уездах, в Лисичанской штейгерской школе и др.

Проаналізовано процеси розвитку загальної та професійної освіти в Східноукраїнському регіоні протягом ХХ ст., педагогічних ідей та доробок найбільш видатних його освітян (Х.Д.Алчевської, Б.Д.Грінченка, Л.Ф.Чепіги, С.В.Васильченка та ін.). Теоретично обгрунтовано основні етапи та подано характеристику процесів розвитку системи освіти у регіоні у зазначений період. Виявлено прогностичні тенденції розвитку системи освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону.

Проаналізовано проблеми теорії та методики початкового навчання, розроблені видатним українським педагогом Т.Г.Лубенцем (1855 - 1936 рр.). Розкрито загальні засади теорії навчання грамоти, розвитку мовлення молодших школярів. Наведено методичні положення з вивчення математики, праці та інших предметів початкового навчання.

Монографія присвячена історії Харківського товариства поширення в народі грамотності (1869-1920 рр.), яке протягом півстолітнього існування займалося культурно-освітньою роботою серед найбідніших прошарків населення. Започатковане передовою харківською інтелігенцією, воно незабаром стало одним з найвідоміших освітніх товариств не тільки в Україні, а й далеко за її межами. На багатому джерельному матеріалі висвітлюються етапи становлення і розвитку Харківського товариства грамотності, розповідається про значний внесок його членів (М.М.Бекетова, Д.І.Багалія, С.Ф.Русової та ін.) в культурно-освітню справу, аналізується досвід Товариства, набутий в шкільній та позашкільній сферах діяльності.

Висвітлюється історія виникнення та розвитку Харківського колегіуму - головного просвітницького центру Слобідської України XVIII - початку ХІХ ст. Розглянуто загальні засади функціонування Колегіуму, його учнівський склад та викладацький корпус. Описано навчальний та виховний процес у закладі, обсяг та рівень навчальних курсів. Простежено взаємозв'язки Харківського колегіуму з іншими навчальними закладами України та Росії (Києво-Могилянською академією, Переяславським та Чернігівським колегіумами, Московським університетом, Петербурзькою учительською семінарією та іншими), а також проаналізовано просвітницьку діяльність його вихованців - М.Т.Каченовського, Г.С.Сковороди, В.В.Петрова, Г.І.Базилевича, Н.К.Карпинського та ін.

Проаналізовано культурно-освітню діяльність приватних осіб і громад на території Лівобережної України. Описано провідну роль Капністів, Кочубеїв, Тарновських та інших представників давніх українських старшинських родів у відкритті та матеріальному утриманні початкових навчальних закладів. Висвітлено результативність участі приватних осіб і громад у розвитку середньої освіти. Розкрито ідею про те, що лівобережна прогресивна громадськість своєю активною освітньою діяльністю нейтралізувала положення училищного статуту 1828 р. про можливість навчання дітей селян і міщан у середніх навчальних закладах.

Проанализирована культурно-образовательная деятельность частных лиц и обществ на территории Левобережной Украины. Описана ведущая роль Капнистов, Кочубеев, Тарновских и других представителей давних украинских старшинских родов в открытии и материальном содержании начальных учебных заведений. Освещена результативность участия частных лиц и обществ в развитии среднего образования. Раскрыта идея о том, что левобережная прогрессивная общественность своей активной образовательной деятельностью нейтрализировала положения училищного устава 1828 г. о недопустимости обучения детей крестьян и мещан в средних учебных заведениях.

Розглянуто та проаналізовано інноваційні ідеї прогресивних педагогів, які мали на меті побудову та впровадження у практику земської концепції освіти на території сучасного Донбасу в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Визначні земські педагоги вважали, що зрушення у розвитку освітнього процесу можуть виникнути завдяки системі освіти, заснованій на принципах природовідповідності, гуманізму та народності.

Рассмотрены и проанализированы инновационные идеи прогрессивных педагогов, которые способствовали созданию и практической реализации земской концепции образования на территории современного Донбасса в конце ХІХ - начале ХХ в. Выдающиеся земские педагоги считали, что позитивные изменения в развитии педагогического процесса возникнут благодаря организации системы образования на принципах природосообразности, народности и гуманизма.

The article is attempt to make analysis of innovational ideas of progressive pedagogues of the time Donbass region at the end of ХІХ th - the beginning of the ХХ th century. Zemstvo progressive pedagogues created and realized zemstvo educational conception in the time Donbass region, introduced principles of humanism, nationality and naturalism in the educational process.

Розкрито роль філософії у розвитку освітнього простору Слобожанщини у XIX ст. Проаналізовано просвітницький потенціал української філософської думки, її діалог з європейськими філософськими школами того часу. Висвітлено значення філософії у розбудові міжкультурних зв'язків Харківського університету, розглянуто досвід боротьби за політичну та духовну свободу харківського студентства. Увагу приділено філософсько-освітньому потенціалу свободи та європейської ідеї в Україні.

Раскрыта роль философии в развитии образовательного пространства Слобожанщины в XIX в. Проанализирован просветительский потенциал украинской философской мысли, ее диалог с европейскими философскими школами того времени. Освещено значение философии в построении межкультурных связей Харьковского университета, рассмотрен опыт борьбы за политическую и духовную свободу харьковского студенчества. Уделено внимание философско-образовательному потенциалу свободы и европейской идеи в Украине.

Розглянуто соціально-економічні та політичні умови історичного розвитку освітнього простору Північного Приазов'я другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні етапи й провідні тенденції розвитку початкової освіти регіону, визначено принципи формування педагогічної системи та специфіку організації навчально-виховного процесу земської школи. Розглянуто регіональні аспекти професійного становлення земського вчителя. Висвітлено позитивні здобутки приазовської земської школи й обгрунтовано можливості їх творчого використання у процесі реформування початкової сільської освіти в Україні у сучасний період.

Рассмотрены социально-экономические и политические условия исторического развития образовательного пространства Северного Приазовья второй половины XIX - начала XX ст. Проанализированы основные этапы и тенденции развития начального образования региона, определены принципы формирования педагогической системы и специфика организации учебно-воспитательного процесса земской школы. Рассмотрены региональные аспекты профессионального становления земского учителя. Освещены позитивные достижения приазовской земской школы и обоснованы возможности их творческого использования в процессе реформирования начального сельского образования в Украине в современный период.

На підставі узагальнення літературних джерел проаналізовано проблему розвитку системи освіти у Донбасі на різних етапах Великої Вітчизняної війни. Проведено порівняльний аналіз політики радянського та нацистського тоталітарних режимів у галузі освіти на території регіону. Визначено роль різних ланок системи освіти у здійсненні політики протиборчих сторін у Донбасі й ідеологічного впливу на цивільне населення. Визначено причини високого ступеня адаптивності радянської системи освіти до народногосподарських потреб за екстремальних умов війни.

На основе обобщения литературных источников проанализирована проблема развития системы образования в Донбассе на различных этапах Великой Отечественной войны. Проведен сравнительный анализ политики советского и нацистского тоталитарных режимов в сфере образования на территории региона. Показана роль различных звеньев системы образования в осуществлении политики противоборствующих сторон в Донбассе и идеологического влияния на гражданское население. Определены причины высокой степени адаптации советской системы к народнохозяйственным потребностям в экстремальных условиях войны.

Розглянуто питання виникнення та розвитку благодійності в освітянській галузі Харківської губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано основні тенденції створення та специфіку організації системи благодійності в освітянській галузі, головні напрямки, форми, методи та конкретні практичні результати діяльності державних, міських та громадських благодійних організацій. Визначено місце та роль опікунських рад, меценатів у справі розвитку освіти в Харківській губернії. Доведено, що благодійність в освітянській галузі була тісно взаємопов'язана з загальними тенденціями розвитку держави та суспільства, але мала свої особливості. Надано рекомендації щодо можливості використання досвіду благодійності в освітянській галузі в практиці сучасних навчальних закладів, у разі створення опікунських рад і залучення додаткових інвестицій через інститут опікування, у роботі державних установ з благодійними організаціями, приватними особами, підприємцями.

На основі аналізу історико-педагогічної літератури й архівних матеріалів проаналізовано історичні, соціально-економічні та педагогічні передумови виникнення наукових товариств, встановлено динаміку їх розвитку. Розкрито організаційні питання створення наукових товариств Слобідської України у другій половині XIX ст., зміст і напрями діяльності провідного наукового товариства Слобожанщини - історико-філологічного. Визначено зміст педагогічної діяльності наукових товариств Слобожанщини досліджуваного періоду; показано шляхи реалізації педагогічних ідей, методичних рекомендацій вчених вищих навчальних закладів стосовно дидактики викладання основ наук у школах різних типів, виявлено можливості творчого використання педагогічного досвіду наукових товариств Слобожанщини за сучасних умов.

Дисертацію присвячено дослідженню періодів формування нового типу педагога за умов становлення та зміцнення тоталітарної системи з посиланням на специфіку зазначеного процесу в Донбасі. Розглянуто роль вчительства в українізації освітніх закладів та ліквідації неписьменності серед дорослого населення, систему педагогічної освіти та репресивні заходи щодо освітян як чинники денаціоналізації суспільно-культурного життя 30-х років, а також проведено попередні підрахунки кількості жертв політичних репресій 1933 - 38 рр. серед педагогів Донбасу.

На підставі дослідження широкого кола джерел проаналізовано процес реформування вищої освіти в період тимчасової лібералізації тоталітарної системи на прикладі вузів Харкова. Зокрема, описано внутрішнє життя та особливості навчальної, наукової, виховної роботи вищих навчальних закладів під час реформування. Визначено форми підготовки науково-педагогічних кадрів та рівень матеріально-технічного забезпечення вузів. Висвітлено питання організації навчального процесу, програм, навчальних планів, забезпечення підручниками, збільшення ролі суспільно-політичних дисциплін, діяльності студентських наукових товариств і об'єднань, проведення науково-практичних конференцій і з'їздів учених. Виявлено інноваційні форми виховної роботи.

Досліджено процес реформування та розвитку народної освіти на Донеччині у другій половині XIX - на початку XX ст. (1861 - 1917 рр.), проаналізовано загальні та місцеві особливості освітньої політики в регіоні. Розглянуто процес організації та діяльності різних типів навчальних закладів на Донеччині, досліджено їх кількісне та якісне зростання, фінансування, методичне забезпечення у контексті освітянської урядової політики. Вивчено ефективність і доцільність роботи навчальних закладів, висвітлено їх здобутки та проблеми функціонування. Виявлено активізацію розвитку професійної освіти, що обумовлено потребами металургійної та гірничодобувної промисловості регіону, яка інтенсивно розвивалась у даний період. Розкрито освітню роль позашкільних закладів у справі народної освіти, розглянуто питання професійної підготовки та матеріального забезпечення освітніх кадрів, описано їх соціальний склад. Показано значення руху за національну школу, виявлено персоналії педагогів, розкрито їх внесок в українізацію школи краю. Вперше до наукового обігу введено нові джерела про розвиток народної освіти на Донеччині у другій половині XIX - на початку XX ст.

Висвітлено соціально-політичні та економічні умови освітнього процесу, діяльність у ньому державних і громадських організацій, а також церкви. Досліджено основні етапи, напрямки реформування та структуру народної освіти, виникнення й динаміку зростання навчальних закладів усіх типів, учительського та учнівського контингентів. Розглянуто однокласні та багатокласні училища, а також міністерські, земські, церковні та громадські. Проаналізовано організацію навчально-виховного процесу, матеріально-технічне забезпечення школи, а також систему підготовки, кількісний та якісний склад, умови життя та роботи педагогічних кадрів. З'ясовано головні досягнення та недоліки початкової освіти.

З використанням широкого кола архівних і опублікованих документів, матеріалів періодичної преси розглянуто процес організації та діяльності основних типів середніх навчальних закладів У Харківській губернії у пореформений період - у другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано вплив урядових заходів, органів місцевого самоврядування, приватної ініціативи на процес створення мережі середніх начальних закладів і формування їх матеріальної бази, учнівського контингенту, педагогічного складу. Висвітлено динаміку кількісних і якісних характеристик навчальних закладів, їх учительського та учнівського складу, а також навчання та виховання учнів середніх навчальних закладів Харківської губернії.

Здійснено комплексне дослідження розвитку системи освіти Донбасу на різних етапах Великої Вітчизняної війни. Наведено порівняльний аналіз політики радянського та фашистського тоталітарних режимів у галузі освіти на території регіону. Визначено роль різних ланок системи освіти у здійсненні політики протиборчих сторін та ідеологічного впливу на цивільне населення. Проаналізовано регіональні особливості освітнього процесу, зумовлені стратегічним значенням Донбасу для протиборчих сторін та воєнно-політичною ситуацією. Досліджено основні чинники, що визначали характер освітнього процесу. Відзначено особливу роль людського чинника щодо організації та налагодження роботи навчальних закладів усіх рівнів за умов війни. Виявлено й обгрунтовано причини високого ступеня адаптивності радянської системи освіти до економічних і політичних потреб СРСР під час війни.

Досліджено історію становлення та розвитку гімназійної освіти східноукраїнського регіону у другій половині XIX - на початку XX ст. Виявлено соціальні, економічні та педагогічні умови цього періоду. На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел і літератури виявлено й обгрунтовано етапи розвитку зазначеної освіти. Проаналізовано зміст, форми та методи навчально-виховної роботи у гімназійних закладах східноукраїнського регіону. Показано зміни, що відбулися в організації гімназійної освіти протягом зазначеного періоду. Проаналізовано стан її кадрового та матеріального забезпечення.

Вперше проаналізовано та теоретично обгрунтовано процес становлення та розвитку педагогічної освіти у Центральній та Східній Україні періоду 1802 - 1866 рр. як послідовний, творчий пошук оптимального типу педагогічних навчальних закладів, що позначився створенням офіційних урядових та авторських освітніх проектів, розробкою варіантних моделей підготовки вчителя в єдності таких етапів: 1802 - 1811 рр., 1811 - 1860 рр., 1860 -1866 рр., зумовлених соціально-економічними змінами та регламентованими освітніми реформами (1802 - 1804 рр., 1828 - 1835 рр., 1862 -1866 рр.). Визначено головні тенденції розвитку педагогічної освіти даного періоду (університезацію, багаторівневість, автономізацію, педагогізацію, регіоналізацію, неперервність). Виявлено провідні ідеї проектів організації педагогічних навчальних закладів. У науковий обіг введено 94 архівних джерела.