Розглядаються теоретичні основи стимулювання праці педагогічних працівників та роль атестації у цьому процесі. Пропонується новий підхід до системи атестації навчально-виховних закладів, який базується на об'єктивних закономірностях підвищення кваліфікації, професійної майстерності вчителя та сприяє всесторонньому розвитку особистості школяра. Висвітлюються психолого-педагогічні умови організації праці вчителя, запропоновано критерії та методику оцінки ефективності роботи педагогічного колективу. Описується робота школи по формуванню в учнів потреби у здоровому способі життя. Визначено показники ефективності виховної роботи школи шляхом самооцінки школярів та її діагностики, оцінювання психологічного мікроклімату в педагогічному колективі, діагностики стилю педагогічного спілкування тощо.

На підставі аналізу науково-педагогічних джерел визначено організаційно-педагогічні засади управлінської діяльності директора школи. Науково обгрунтовано й апробовано модель атестації керівника загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ). Розроблено кваліметричну субмодель, яка виконує роль інструментарію та має підпорядковану функцію щодо загальної моделі атестації керівника навчального закладу. Встановлено підвищення якості загальної середньої освіти в регіоні в результаті впровадження в управлінську практику розробленої моделі атестації керівника загальноосвітнього навчального закладу. З метою підвищення компетентності керівників та поліпшення підготовки кадрового резерву директорів загальноосвітніх шкіл регіону розроблено відповідні науково-методичні рекомендації. Експериментально виявлено поліпшення професійно-особистісних характистик керівників загальноосвітніх навчальних закладів та позитивний вплив запропонованої моделі на рівень загальної та середньої освіти в Чернігівському регіоні. Результати наукового дослідження впроваджено в управлінську діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, експертних рад та експертних комісій системи загальної середньої освіти Чернігівського та Харківського регіонів.

Наведено визначення поняття атестації як правового інституту, правовідношення, форми установлення відповідності працівника займаній посаді. Розглянуто основні ознаки атестації, ціль її проведення та принципи. Досліджено порядок проведення атестації педагогічних і науково-педагогічних працівників, в результаті якого встановлено їх спільні та відмінні риси. Проаналізовано наслідки атестації як підстави зміни або припинення трудового договору даних працівників. Проаналізовано чинне законодавство, проект Трудового кодексу України та правозастосовчу практику. Наведено пропозиції щодо вдосконалення проекту Трудового кодексу України та законодавства, що регулює відносини атестації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Обгрунтовано необхідність законодавчого закріплення поняття "невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі" у новому Трудовому кодексі України.

Проаналізовано особливості формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників, розкрито її зміст і структуру, визначено рівні сформованості за окремими компонентами (мотиваційним, когнітивним, операційним, особистісним) і загалом. Розкрито сутність атестації педагогічних працівників і показано її роль у діяльності освітньої організації. Досліджено взаємозв'язок між рівнями сформованості психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників і організаційно-професійними та соціально-демографічними характеристиками. Визначено педагогічні умови формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників, наведено результати її експериментального впровадження.

Розглянуто успішність завдань розробки та впровадження Національної рамки кваліфікацій за умов спільної діяльності представників двох сфер – праці й освіти. Зазначено, що ядром національної системи кваліфікацій є Національна рамка кваліфікацій праці. Проаналізовано сферу навчання, яка повинна бути нормована спеціальною освітянською рамкою кваліфікацій, у якій кінцеві якості того, хто навчається, характеризуються відомою освітянською тетрадою – знання, уміння, навички, компетенції, які параметруються як достатні дескриптори. Подано таблицю кваліфікацій працівника за чотирма дескрипторами. Запропоновано систему характеристик праці (дескрипторів).

Рассмотрена успешность задач разработки и внедрения Национальной рамки квалификаций в условиях совместной деятельности представителей двух сфер – работы и образования. Отмечено, что ядром национальной системы квалификаций является Национальная рамка квалификаций труда. Проанализирована сфера обучения, которая должна быть нормирована специальной образовательной рамкой квалификаций, где конечные качества обучающегося характеризуются известной образовательной тетрадой – знания, умения, навыки, компетенции, которые параметрируются как достаточные дескрипторы. Дана таблица квалификации работника по четырем дескрипторам. Предложена система характеристик труда (дескрипторов).

Еxamined the success of the tasks of development and implementation of the National Qualifications Framework in a joint activity of representatives of the two areas – employment and education. It is noted that the core of the national system of qualifications is a national qualifications framework of labor. Analyzed the scope of training, which should be normalized by the special education qualifications framework in which the final quality of the student, known tetrad education – knowledge, skills, competencies, as sufficient descriptors. Qualifications of the employee filed a table of four descriptors. The system of labor characteristics (descriptors).

Розглянуто прогностичний аспект оцінювання педагогічних кадрів в констатувальному дослідженні щодо визначення емпіричної диференціації експертних очікувань рівня професійної компетентності педагога для різних категорій експертів: менеджерів освітніх закладів, викладачів, методичних і наукових робітників. Дослідження дозволило встановити емпіричне співвідношення експертної оцінки та реальних психодіагностичних даних для різних кваліфікаційних категорій педагогічних працівників, що оптимізуватиме процедуру атестації педагогів. Зазначено, що особливістю експертних експектацій є стереотипізація в оцінці, що полягає в тенденції безпідставного порівнювання оцінюваного з абстрактним стереотипом "ідеального фахівця". Рекомендовано створити базу даних критерію валідності оцінки для підвищення критеріальної валідності процедури оцінювання. Для оцінювання педагогічних працівників запропоновано використовувати тестові норми, що визначають рівні досягнень або ступінь виявлення певних психологічних властивостей.

Рассмотрен прогностический аспект оценки педагогических кадров в констатирующем исследовании по определению эмпирической дифференциации экспертных ожиданий уровня профессиональной компетентности педагога для различных категорий экспертов: менеджеров образовательных учреждений, преподавателей, методических и научных работников. Исследование позволило установить эмпирическое соотношение экспертной оценки и реальных психодиагностических данных для различных квалификационных категорий педагогических работников, оптимизировать процедуру аттестации педагогов. Отмечено, что особенность экспертных экспектаций - это стереотипизация в оценке, которая заключается в тенденции безосновательного сравнения оцениваемого с абстрактным стереотипом "идеального специалиста". Рекомендовано создать базу данных критерия валидности оценки для повышения критериальной валидности процедуры оценки. Для оценивания педагогических работников предложено использовать тестовые нормы, определяющие уровни достижений или степень проявления определенных психологических свойств.

The article is devoted to the prognosis aspect of evaluation (determinations of conforming to the qualifying requirements) of pedagogical shots. Expert expectations of level of professional teacherТs competence are investigational for the different categories of experts: managers of educational establishments, methodical and scientific workers. Research allowed defining empiric correlations of expert estimation and real diagnostics information for the different qualifying categories of pedagogical workers that enables to optimize procedure of teacherТs attestation.

Висвітлено організацію роботи адміністрацій навчальних закладів у період атестації педагогічних працівників.

Отражена организация работы администраций учебных заведений в период аттестации педагогических работников.

Organization of work of administrations of educational establishments is Reflected in the period of attestation of pedagogical workers.

Обгрунтовано поняття та доведено необхідність створення національної системи кваліфікацій (НСК) у сучасній державі. Визначено мету створення НСК - формування єдиної, цілісної, відкритої та гнучкої системи кваліфікацій, що охоплюватиме всі рівні кваліфікації, види освіти та навчання протягом життя. Розкрито значення НСК як для працедавців, так і для працівників. Проаналізовано етапи навчання та ступеневості вищої освіти, у тому числі і в європейських державах. Розглянуто завданння створення Національних рамок кваліфікацій (НРК): встановлення спільних систем координат для результатів навчання і рівнів компетенції, формування їх рівнів та опису у загальному вигляді, що забезпечить охоплення всього розмаїття кваліфікацій, які діють на рівні національних систем і галузей. НРК повинні стати "засобом переведення" (ключем), який дозволить порівняти результати навчання у різних системах; забезпечити спільну систему координат для забезпечення якості, розвитку освіти і навчання, для структур, які відповідають за визнання результатів освіти і навчання; для органів управління освітою та навчальними закладами в частині порівняння запропонованого навчання з навчанням в інших країнах. Встановлено, що НРК забезпечує підвищення якості кваліфікацій і розширення доступу до здобуття кваліфікацій, а також наступність і офіційне визнання кваліфікацій як випускників системи професійної освіти, так і працівників, що вже працюють.

Раскрыто понятие "национальная система квалификаций" (НСК), доказана необходимость ее создания и внедрения в современном государстве, приведены примеры влияния НСК как на работодателей, так и на работников. Проанализированы этапы обучения высшего образования, в том числе и в странах Европы. Рассмотрены задачи создания Национальных рамок квалификаций (НРК): установление общих систем координат для результатов обучения и уровней компетенции, которые должны стать "средством перевода" (ключом), позволяющим сравнить результаты обучения в различных системах. Указано, что НРК должны также обеспечить общую систему координат для улучшения качества, развития образования и обучения, для структур, отвечающих за признание результатов образования и обучения, для органов управления образованием и учебными заведениями в части сравнения предложенного обучения с обучением в других странах. Установлено, что НРК обеспечивает повышение качества квалификаций и расширения доступа к получению квалификаций, а также преемственность и официальное признание квалификаций как выпускников системы профессионального образования, так и работников, которые уже работают.

The examples of national system of qualifications influence on employers and workers are also given. The analysis of educational stages and higher education phases, including European countries, is made.

Розглянуто психологічні особливості управління педагогічних працівників у освітніх округах, визначено сутність, структуру та специфіку функціонування освітніх округів як інноваційних організацій. Розкрито психологічні аспекти управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Розроблено модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах працівниками. Обгрунтовано рівні розвитку психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах ("базовий", "ситуативно-стратегічний", "персоналізований"). Виокремлено дві групи організаційно-психологічних чинників, які впливають на формування психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах (чинники, пов'язані з діяльністю закладу освіти; чинники, пов'язані з діяльністю керівника закладу освіти). Констатовано недостатній рівень сформованості (як за окремими компонентами, так і загального показника) психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Виокремлено типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах ("нормативний", "стратегічний", "адаптивний", "партнерський") та встановлено зв'язок між ними та організаційно-психологічними чинниками. Розкрито організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах як в умовах післядипломної педагогічної освіти, так і в межах діяльності конкретних освітніх округів.