Процес навчання та професійного розвитку вчителів можна покращити за допомогою відкритої науки, використовуючи відтворювані, прозорі та ефективні інструменти, що об'єднають дослідження та управління освітнім процесом. Тому інтеграція відкритої науки у педагогічні системи потрібна зараз як ніколи. Використано емпіричні (спостереження та порівняння існуючих принципів, методів і підходів до формування хмаро орієнтованих систем (ХОС)) методи та загальнонаукові (елементарно-теоретичний аналіз і синтез, екстраполяція, дедукція). Також використано системно-структурний методологічний підхід. Систематизація та узагальнення принципів, методів і підходів до формування ХОС визначених у працях науковців призвела до обгрунтування принципів, методів і підходів до формування ХОС відкритої науки. Нові принципи відкритості в науці - прозорість, доступність, авторизація та участь наукових спільнот - формують усталену відкритість у сфері педагогіки. Аналізуючи дослідження українських і зарубіжних дослідників виявилось, що принципи, методи та підходи до формування ХОС відкритої науки вже визначені. Однак, формування ХОС відкритої науки містить свою специфіку, що полягає в сутності відкритої науки та практичному використанні її принципів.

Зважаючи на сучасні вимоги суспільства до системи освіти, необхідність її постійного оновлення, безперервності, виникає гостра необхідність у зміні пріоритетів розстановки цілей діяльності закладів освіти, а, зокрема, - початкової школи. Одним із результатів навчання має бути готовність учнів до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), здатність працювати з інформацією. Особливістю професійної діяльності вчителя початкових класів є те, що саме він допомагає учням адаптуватися до освітнього середовища, реалізує розвиваючу функцію навчання в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища (ІКПС) школи. Відповідно, основним завданням учителя є впровадження у викладацьку практику різних підходів і методів навчання молодших школярів, інтеграція в освітній процес сучасних ІКТ. Активне формування ІКПС Нової школи, впровадження в освітній процес різноманітних програмних і технічних засобів, технологій пошуку, збору, аналізу та обробки інформації, перехід в умовах пандемії до дистанційного навчання, за швидкістю значно перевищує швидкість формування готовності вчителя до використання нових підходів і технологій. Тим самим підтверджується актуальність і необхідність дослідження методів і засобів формування інформаційної компетентності вчителя початкової школи в умовах ІКПС. Одним із етапів вирішення цієї проблеми має бути оцінка рівня інформаційної компетентності студентів, які навчаються за спеціальністю 013 Початкова освіта, перегляд навчальних програм, планів, навчально-методичного забезпечення, впровадження в освітній і науково-дослідний процес сучасних методів, форм і засобів навчання. Відповідно, завдання статті - висвітлення основних проблем формування інформаційної компетентності вчителя початкової школи в умовах ІКПС, дослідження рівня інформаційної компетентності студентів спеціальності 013 Початкова освіта, огляд та аналіз наявних інструментів і підходів до організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання як таких, що можуть бути інтегровані в освітній процес, і в подальшому використані майбутніми вчителями у практичній діяльності.

Зміна освітньої парадигми (на основі знань, умінь і навичок до ключових компетентностей) є теоретично й практично визнаною суттю модернізації сучасної освіти. Розглянуто компетентнісний підхід, суть якого полягає у вивченні й аналізі потреб суспільства загалом та шкільної молоді зокрема; синтезі новацій із набуттям класичної світової та вітчизняної педагогіки; виробленні результативних методів, технологій для досягнення головної мети - формування в учнів ключових компетентностей. Завдання роботи - провести теоретичний аналіз розвитку компетентнісної ідеї в освіті, розкрити суть і зміст поняття "компетентність".

Виявлено переваги альтернативної педагогіки під час впровадження сучасних технологій, які забезпечують становлення Я-індивідуальності дитини та її вільний розвиток. Висвітлено основні риси вальдорфської педагогічної системи: природодоцільність, насиченість художніми й емоційними елементами, використання предметного навчання, пов’язаність із життям. Описано досвід застосування підходів і методів вальдорфської педагогіки в українських традиційних школах. Визначено мету вальдорфської педагогіки: розвиток природних задатків дитини та виховання духовно багатої особистості. Доведено позитивний вплив застосування евритмії для загального розвитку дитини та для гармонізації її взаємодії з навколишнім світом. Розкрито особливості навчання дітей за системою вальдорфської школи залежно від їх віку та типу темпераменту. Наведено основні прийоми педагогічної майстерності педагогів цієї школи, що застосовуються для розвитку пізнавальної активності та творчих здібностей учнів.

Выявлены преимущества альтернативной педагогики при внедрении современных технологий, обеспечивающих становление Я-индивидуальности ребенка и его свободное развитие. Освещены основные черты вальдорфской педагогической системы: природосообразность, насыщенность художественными и эмоциональными элементами, использование предметного обучения, связь с жизнью. Описан опыт применения подходов и методов вальдорфской педагогики в украинских традиционных школах. Определена цель вальдорфской педагогики: развитие природных задатков ребенка и воспитание духовно богатой личности. Доказано положительное влияние применения эвритмии для общего развития ребенка и для гармонизации его взаимодействия с окружающим миром. Раскрыты особенности обучения по системе вальдорфской школы в зависимости от их возраста и типа темперамента. Приведены основные приемы педагогического мастерства педагогов этой школы, применяемые для развития познавательной активности и творческих способностей учащихся.

Identified are the advantages of alternative pedagogy in the introduction of modern technologies for the establishment of child’s self-individuality and free development. Highlighted are the main features of the Waldorf educational system as the most complete: nature advisability, saturation of artistic and emotional elements, using of subject-based education, connectivity with life. Described is the experience of the application of approaches and methods of Waldorf education in Ukrainian traditional schools. Set a goal of Waldorf education: the development of the natural instincts of the child and parenting spiritually rich personality. Proved is the positive impact of the application of eurythmy for general development of the children and for the harmonization of their interaction with the environment. Characterized are the features of the system of training in the Waldorf School, depending on children’s age and temperament. Presented are the basic techniques of teaching skills of Waldorf School teachers, applied for the development of cognitive activity and creativity of pupils.

Розкрито досвід роботи експериментальних навчальних закладів щодо організації профільного навчання (ПН) відповідно до умов функціонування. Обгрунтовано доцільність запровадження варіативних моделей профільного навчання в сільських загальноосвітніх школах. Виділено чинники, що впливають на організацію ПН у загальноосвітній школі сільської місцевості. Висвітлено хід дослідно-експериментального дослідження, результати якого відкрили цілісну картину процесу впровадження ПН, дозволили структурувати проблеми організації профільного навчання за різними моделями. Підсумовано, що реалізація ПН передбачає якісну допрофільну підготовку, активізацію розробки теоретичних і практичних аспектів проблеми професійного самовизначення молоді, а обов'язковим компонентом впровадження ПН є залучення громадськості, батьків та інформування їх щодо модернізації вітчизняної освіти тощо. Для подальших досліджень запропоновано визначення педагогічних умов формування ключових компетенцій учнів профільних шкіл, підготовки вчителів до роботи в умовах профільної школи. На схемі наведено моделі організації ПН за умов сільської школи, запровадження профільного навчання у школах округу, управлінської взаємодії між навчальними закладами району та міським МНВК, структуру профілізації за умов НВК.

Раскрыт опыт работы экспериментальных учебных заведений по организации профильного обучения (ПО) в соответствии с условиями функционирования. Обоснована целесообразность введения вариативных моделей профильного обучения в сельских общеобразовательных школах. Выделены факторы, влияющие на организацию ПО в общеобразовательной школе сельской местности. Освещен ход опытно-экспериментального исследования, результаты которого открыли целостную картину процесса внедрения ПО, позволили структурировать проблемы организации профильного обучения по разным моделям. Подытожено, что реализация ПО предполагает качественную допрофильную подготовку, активизацию разработки теоретических и практических аспектов проблемы профессионального самоопределения молодежи, а обязательным компонентом внедрения ПО является привлечение общественности, родителей и информирования их о модернизации отечественного образования и т.п. Для дальнейших исследований предложено определение педагогических условий формирования ключевых компетенций учащихся профильных школ, подготовки учителей к работе в условиях профильной школы. Модели организации ПО в условиях сельской школы, введения профильного обучения в школах округа, управленческого взаимодействия между учебными заведениями района игородским МНВК, структура профилирования в условиях УВК показаны в виде схем.

The article explores some aspects of the results of research and experimental work at rural schools concerning introduction the major education after variant models.

Розглянуто сутність компетентнісного підходу через визначення понять "компетенція" і "компетентність". З'ясовано їх роль у розвитку особистості майбутнього фахівця. Акцентовано на важливості введення в обіг поняття "освітні компетенції" як складних узагальнених способів діяльності, що їх опановує учень під час навчання. Наведено приклади трьох варіантів співвідношення компетентності та компетенції, а саме: компетентність нижча від компетенції; компетентність відповідає компетенції; компетентність перевищує компетенцію. Виділено основні ознаки життєвих (ключових) компетенцій: поліфункціональність, надпредметність і міждисциплінарність, багатомірність і ті, що забезпечують широку сферу розвитку особистості. З огляду на аналіз різних підходів до окреслення понять "компетентність" і "компетенція", зазначено, що хоча ці поняття й розмежовані у визначенні, однак сукупно вони відображають цілісність і збірну, інтеграційну суть як результату освіти, так і результату діяльності людини. Констатовано, що в науці не склалося єдиної думки щодо розуміння сутності досліджуваних понять, і головна проблема полягає у відсутності загальноприйнятих дефініцій компетентності та компетенції.

Рассмотрены сущность компетентностного подхода через определение понятий "компетенция" и "компетентность". Выяснена их роль в развитии личности будущего специалиста. Отмечена важность введения в обращение понятие "образовательные компетенции" как сложных обобщенных способов деятельности, которые осваивает ученик во время учебы. Приведены примеры трех вариантов соотношения компетентности и компетенции, а именно: компетентность ниже компетенции; компетентность соответствует компетенции; компетентность превышает компетенцию. Выделены основные признаки жизненных (ключевых) компетенций: полифункциональность, надпредметность и междисциплинарность, многомерность и те, которые обеспечивают широкую сферу развития личности. Учитывая анализ различных подходов к разработке понятий "компетентность" и "компетенция", указано, что хотя эти понятия и разграничены в определении, однако в совокупности они отражают целостность и сборную, интеграционную сущность как результата образования, так и результата деятельности человека. Констатировано, что в науке не сложилось единого мнения относительно понимания сущности исследуемых понятий, и главная проблема заключается в отсутствии общепринятых дефиниций компетентности и компетенции.

Considered the essence of Competence approach through the definition of "competence" and "competence". Ascertain their role in the development of the personality of the future specialist. Highlighted the introduction of the concept of "educational authority" as a complex of generalized methods of activity that develops the student during their studies. Examples of the three variants of the ratio of competence and competence, namely: competence below competence; competence of the relevant jurisdiction; competence than competence. The following major signs of life (key) competences: polyfunctionality, overobject and interdisciplinarity, multidimensionality and those that provide a broad scope of personal development. Given the analysis of different approaches to developing the concepts of "competence" and "competence", pointed out that although these concepts delineated in the definition, but together they reflect the integrity and the national team, integrative essence as the result of education andhuman activities. Observing that science lacks a consensus on the understanding of the concepts studied, and the main problem is the lack of common definitions of competence and competence.

Розроблено структурну модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у сільській ЗОШ і професійному ліцеї сільськогосподарського профілю та представлено основні результати її експериментальної перевірки. Викладено методику реалізації допрофесійного аграрно-технологічного навчання з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти та критерії ефективності її застосування. Запропоновано методичні підходи до профорієнтаційної роботи у процесі допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у ЗОШ. Запропоновано організаційно-педагогічні умови, шляхи вдосконалення змісту, форм і методів допрофесійного навчання старшокласників у системі "сільська загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю".

Розглянуто стан наукової розробки проблеми профільного визначення старшокласників напередодні вступу до ВНЗ. Окреслено загальні положення профільного навчання відповідно до чинної концепції та, визначені науковцями, головні компоненти самовизначення особистості. Запропоновано новий концептуальний підхід до профільного навчання, в якому визначальним є семантика двох основних понять: "профільне" і "професійне", де "профільне" є пропедевтичним для "професійного", а "професійне" є результатом. За концепцією дослідження визначено показники профілізації, в основу яких покладено професійно спрямовані ознаки особистості, а не предметні, спрямовані на досягнення знаннєвої готовності старшокласника до реалізації майбутньої професійної діяльності, але не на уявлення як майбутньої професії, так і себе в ній. Висвітлено результати експериментальної перевірки гіпотези щодо ефективного впливу на процес профільного самовизначення інтенсивної інтелектуальної діяльності старшокласників, особливо під час інтелектуальних ігор. З огляду на те, що дослідження науковців у цій сфері є аспектними, не зосередженими на комплексному аналізі, рекомендовано синтетичний, міждисциплінарний підхід у дослідженні проблем профільного самовизначення старшокласників у системі довузівської підготовки.

Викладено актуальні проблеми регіональних особливостей допрофесійної підготовки учнів сучасних ЗНЗ з урахуванням її регіональних особливостей. Обгрунтовано положення щодо сучасної стратегії розвитку підготовки учнів ЗНЗ до майбутньої професійної діяльності в залежності від регіональних потреб ринку праці.

Изложены актуальные проблемы региональных особенностей допрофессиональной подготовки учащихся общеобразовательных учебных заведений в новых современных условиях. Обоснованы положения о современной стратегии развития подготовки учащихся к будущей профессиональной деятельности в зависимости от региональных потребностей в рабочей силе.

It is presented current problems of regional features of pre-professional training of students of secondary schools in the new modern conditions. The regulation of modern development strategies prepare students for future careers, depending on regional workforce needs.

Визначено зміст поняття "допрофільна підготовка", функції допрофільної підготовки (ДП) та можливості, які ДП відкриває учням VIII - IX класів. Розкрито мету та завдання ДП. Розглянуто базові складові, форми та основні принципи ДП. Зазначено, що зміст ДП не відображено в документах, її здійснюють за рахунок варіативної складової змісту освіти базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ). Обговорено складові базової ДП (курси на вибір, інформаційна робота, профільна орієнтація). Запропоновано структуру навчального плану ДП зі стисло викладеним змістом роботи кожної складової ДП і кількості годин на його реалізацію. Охарактеризовано особливості організаційних моделей ДП: в межах одного ЗНЗ; в межах мережі ЗНЗ; в межах мережі різних типів закладів освіти. Окреслено умови організації ДП, зокрема, психолого-педагогічний супровід, який включає блоки - діагностичний, моніторингу, роботи з учнями, створення відповідної нормативно-правової бази. Надано рекомендації щодо організації ДП.

Розкрито вплив сучасного агропромислового виробництва на зміст і характер технологічної підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Виявлено особливості технологічної підготовки за умов профільного навчання. Охарактеризовано стан технологічної освіти в українській і зарубіжній старшій школі. Обгрунтовано моделі технологічної освіти в сільській школі. Запропоновано модульний підхід до визначення змісту технологічної підготовки сільських старшокласників і методику впровадження інноваційних технологій у викладання профільного навчання.

Раскрыто влияние современного агропромышленного производства на содержание и характер технологической подготовки учеников сельских общеобразовательных учебных заведений. Выявлены особенности технологической подготовки в условиях профильного обучения. Охарактеризовано состояние технологического образования в украинской и зарубежной старшей школе. Обоснованы модели технологического образования в сельской школе. Предложены модульный подход к определению содержания технологической подготовки сельских старшеклассников и методика внедрения инновационных технологий в преподавание профильного обучения.

Досліджено історико-педагогічні аспекти трудової підготовки учнів сільської школи. Проведено проблемно-генетичний аналіз процесів трудової підготовки в сільських школах на державному (нормативному) та регіональному (практичному) рівнях в Україні. Визначено й охарактеризовано основні процеси становлення та розвитку трудової підготовки учнів сільської школи в Україні у другій половині XX ст., розкрито дивергентні підходи до організаційно-змістового наповнення продуктивної праці школярів. Досліджено системні підходи до розробки змісту та структури трудової підготовки учнів в авторських сільських школах України - В.О. Сухомлинського, Г. Ткаченка, О.А. Захаренка. Визначено тенденції підготовки вчителів трудового навчання на різних етапах розвитку суспільства з урахувнаням специфіки роботи сільської школи.

Висвітлено результати дослідження Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників щодо реалізації допрофесійної та професійної підготовки старшокласників за будівельними професіями на базі професійних ліцеїв будівельного профілю. Розглянуто дані анкетування стану допрофесійної (професійної) підготовки у 2005 - 2006 рр. у чотирьох центрах ПТО України: Сумському, Донецькому, Хмельницькому та Севастопольському. Визначено співвідношення кількості професійних ліцеїв, що не проводять та проводять допрофесійну (професійну) підготовку школярів ЗОШ, та причини, через які така підготовка не проводиться.

Розглянуто питання стандартизації профільної компетентності для учнів загальноосвітніх шкіл і професійної компетентності учнів ПТНЗ. Акцентовано увагу на необхідності впровадження в освіті інноваційної концепції професійної підготовки - концепції кінцевого результату або концепції компетентності. Охарактеризовано особливості трьох періодів першого концентру трудового навчання учнів у V - VI, VII - IX, та X - XI класах ЗНЗ, в яких діяльність учнів носить квазіпрофесійний (нібито професійний) характер і дозволяє реалізувати наступність змісту трудового навчання, та четвертий період другого концентру, пов'язаний власне з навчально-професійною та професійною діяльністю учнів у ПТНЗ, що має кінцеву мету професійного становлення кваліфікованого робітника.

З використанням лекційно-практичної, інтерактивної та проектної систем навчання розроблено й апробовано методику технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів за умов профільного навчання. Досліджено вплив агропромислового виробництва на технологічну підготовку старшокласників навчальних закладів сільської місцевості. Розкрито зміст поняття "технологічна підготовка", охарактеризовано її сучасний стан. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості готовності старшокласників до сільськогосподарської діяльності. Обгрунтовано доцільність та ефективність використання модульного підходу для розробки програми з основ сільськогосподарського виробництва для учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Створено й експериментально апробовано моделі організації профільної технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Викладено теоретичні та практичні питання трудової підготовки (ТП) учнів сільської школи (УСШ) в Україні у другій половині ХІХ - ХХ ст. Розглянуто ефективні експериментальні моделі ТП сільських школярів, розроблені й апробовані у загальноосвітніх школах. Наведено теоретичні та методологічні підходи щодо генези ТП УСШ. Приділено увагу проблемі ТП УСШ як засобу соціалізації, саморозвитку особистості за умов ринкової економіки. Проаналізовано вплив ТП на загальний розвиток особистості у педагогіці В.Сухомлинського. Розкрито роль таборів праці та відпочинку у ТП старшокласників. Наведено експериментальну модель ТП УСШ в учнівських виробничих бригадах "Юні гіталовці" (1970 - 1990 рр.).

Изложены теоретические и практические вопросы трудовой подготовки (ТП) учеников сельской школы (УСШ) в Украине во второй половине ХІХ - ХХ вв. Рассмотрены эффективные экспериментальные модели ТП сельских школьников, которые были разработаны и апробированы в общеобразовательных школах. Приведены теоретические и методологические подходы к генезису ТП УСШ. Особое внимание уделено проблеме ТП УСШ как средству социализации, саморазвития личности в условиях рыночной экономики. Проанализировано влияние ТП на общее развитие личности в педагогике В.Сухомлинского. Раскрыта роль лагерей труда и отдыха в ТП старшеклассников. Предложена экспериментальная модель ТП УСШ в ученических производственных бригадах "Юные гиталовцы" (1970 - 1990 гг.).

Розглянуто проблеми розвитку сільської освіти та труднощі організації профільного навчання в старшій школі сільських ЗНЗ. Висвітлено практику інтеграції освітнього ресурсу кількох ЗНЗ І - ІІІ ступенів та інші форми організації допрофесійного навчання старшокласників у межах профільного навчання: опорна профільна школа, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, територіальний освітній округ, навчально-виховні комплекси з профільним навчанням тощо. З урахуванням недоліків у змісті освіти та з метою ефективної підготовки майбутніх фахівців - аграріїв - запропоновано вивчення можливостей, теоретичне обгрунтування й розроблення організаційно-педагогічних засад співпраці сільських шкіл з ПТНЗ сільськогосподарського профілю.

Рассмотрены психолого-педагогические проблемы и возможности сотрудничества сельских общеобразовательных школ и профессионально-технических учебных заведений сельскохозяйственного профиля относительно допрофессионального агротехнического обучения старшеклассников.

The psychological and pedagogical problems and possibilities of cooperation between secondary country-side schools and agricultural vocational schools pupils' pre-vocational agrotechnological training are considered.

Висвітлено дослідження проблеми формування навчально-виховного середовища в ЗНЗ сільської місцевості. На прикладі діяльності ЗНЗ Корсунь-Шевченківського району Черкаської області узагальнено досвід роботи та творчі здобутки у створенні навчальних центрів професійної орієнтації, створення змістовного навчально-виховного середовища. На основі аналізу зазначеної проблеми зроблено висновок, що сучасна сільська школа без сформованого сприятливого навчально-виховного середовища не зможе забезпечити якісне виконання поставлених перед сучасною школою завдань та забезпечити освітні потреби мешканців села.

Розглянуто проблему формування завдань і змісту орієнтації старшокласників на майбутню професійну діяльність у системі загальної середньої освіти, а також розкрито напрями створення освітньо-наукової системи професійної діяльності, яка забезпечена науково-методичним супроводом.

Проанализированы проблемы формирования задач и содержания ориентации старшеклассников на будущую профессиональную деятельность в системе общего среднего образования, а также раскрыты направления создания просветительно-научной системы профессиональной деятельности, которая обеспечена научно-методическим сопровождением.

The article analyzes the problem of the tasks and contents forming of senior students' orientation to the professional activity in the system of compulsory secondary education. The ways of creation of the educational scientific systems of the professional activity provided for scientific methodological supplement are highlighted.

Акцентовано увагу на внутрішньому та зовнішньому рівнях спілкування, критеріях комунікативної компетентності. Визначено поняття "комунікативна компетенція", "професійно-педагогічна компетенція". Сформульовано комунікативно-практичні завдання майбутнього педагога. Розглянуто стилі педагогічного спілкування, зокрема, стиль "спільна творчість". Охарактеризовано неконтактну, диференційовану, гіпорефлексивну й інші моделі педагогічного спілкування. Наведено результати дослідження комунікативної компетентності старшокласників за методикою ДКОН-1" за показниками: рівень сформованості комунікативної компетентності (низький, середній та інші); оцінка (1, 2, 3, 4, 5); рівень комунікативної компетентності (у %). Запропоновано п'ять напрямів формування комунікативної компетентності учнів. Розкрито специфіку роботи за напрямами: ознайомлення старшокласників з дисциплінами, що пов'язані з комунікативною діяльністю; залучення школярів до педагогічної та розвивальної діяльності.