У науковому дослідженні розглянуто проблему формування морально- естетичних цінностей молодших школярів у процесі вивчення духовної музики українських композиторів. Охарактеризовано підходи учених різних епох і напрямів до морально-естетичного виховання особистості. Висвітлено сутність морально-естетичного виховання як системи цінностей, уточнено зміст понять «морально-естетичне виховання молодших школярів», «духовна музика українських композиторів». Розкрито виховний потенціал духовної музики, подано ретроспективний огляд-аналіз розвитку духовної музики українських композиторів. Визначено критерії, показники та схаракте¬ризовано рівні морально-естетичної вихованості молодших школярів у процесі вивчення духовної музики українських композиторів, описано стан проблеми в сучасних закладах загальної середньої освіти. Запропоновано педагогічні умови і методику, що сприяють ефективній організації процесу морально-естетичного виховання молодших школярів засобами духовної музики українських композиторів, підвищенню рівня зорієнтованості дітей молодшого шкільного віку на морально-естетичні цінності.

Науково обґрунтовано та висвітлено теоретичні і методичні засади формування художніх орієнтацій учнів старшого шкільного віку, що дало змогу розкрити особливості їх духовного зростання шляхом активізації внутрішніх ресурсів особистості щодо ціннісного пізнання мистецтва, вибудови власної системи художніх поглядів, переконань, настанов, ідеалів як вектору творчої самореалізації в мистецькій діяльності. Розкрито сутність художніх орієнтацій старшокласника як системи ставлень особистості до мистецтва та явищ художньої культури. Формами вираження художніх орієнтацій виступають переконання, настанови, переваги, ідеали та смаки особистості щодо образного змісту, формотворчих характеристик мистецтва, його стильових та жанрових особливостей. Художні орієнтації визначають спрямованість художнього пізнання, оцінювання мистецтва і самовираження в художньої творчості. Розроблено структуру художніх орієнтацій старшокласників, що охоплює єдність мотиваційно-спонукального, пізнавально-інформаційного, емоційно-оцінного, творчо-діяльнісного компонентних блоків. Визначено функції художніх орієнтацій: аксіологічну, творчо-спонукальну, самоорганізаційну; когнітивну, евристичну, художньо-концептуальну, світоглядну; гедоністичну, самоідентифікаційну, оцінну, компенсаційну, сугестивну, естетичну, катарсичну; комунікативну, соціалізуючу, культуротворчу, просвітницьку, які реалізуються у відповідності до структурно-компонентних блоків. На основі сутнісної характеристики досліджуваного явища розроблено критерії сформованості художніх орієнтацій старшокласників (мотиваційно-емоційний; інформаційно-когнітивний; ціннісно-рефлексивний; творчо-презентативний), за якими виявлено рівні вираженості досліджуваного явища: суб'єктивно-інтуїтивний (низький), стереотипно-продуктивний (середній), функціонально-креативний (високий). Представлено інноваційну систему формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності, теоретичну основу якої становить аксіологічно-рефлексивний підхід, що передбачає стимулювання та підтримку глибоко суб'єктивного осягнення учнями цінностей художньої культури, виявлення особистісного ставлення до них та визначення пріоритетів власного художнього саморозвитку. Цілісність запропонованої системи визначається взаємообумовленістю її складників: цільового (мета, завдання), теоретико-методологічного (концептуальні підходи, принципи), змістового (навчальні програми, курси, тренінги), функціонально-процесуального (функції, педагогічні умови, форми і методи, етапи впровадження), результативно-оцінного (критерії, діагностичні методики, рівні). Висвітлено результати експериментальної перевірки ефективності запропонованої системи формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності, що доводять її дієвість та доцільність використання в педагогічному процесі позашкільних закладів мистецької освіти.

Теоретично й експериментально досліджено проблему формування естетичного сприймання у молодших школярів засобами комплексу мистецтв у позакласній виховній роботі. Здійснено конкретизацію поняття "естетичне сприймання" як одного із базових компонентів естетичного виховання молодших школярів. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості естетичного сприймання у молодших школярів. Обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності формування естетичного сприймання у молодших школярів засобами комплексу мистецтв у позакласній виховній роботі. Презентовано методику реалізації ефективності педагогічних умов, яка дала змогу відстежити процес формування цього утворення в динаміці за такими етапами: підготовчо-мотиваційний, художньо-оцінний, креативно-діяльнісний. Розроблено модель відтворення процесу формування естетичного сприймання у молодших школярів засобами комплексу мистецтв у позакласній виховній роботі. Доведено, що впровадження методики реалізації педагогічних умов формування естетичного сприймання у молодших школярів засобами комплексу мистецтв у позакласній виховній роботі сприяє позитивним змінам у рівнях сформованості естетичного сприймання у молодших школярів.

Вміщено навчальний матеріал практичних занять з методики навчання мистецької освітньої галузі в початковій школі, питання для самоконтролю, завдання для самостійної роботи студентів. Подано тестові завдання для контролю та самоконтролю, критерії оцінювання, список рекомендованої літератури. Наведено тематики практичних занять та відповідні інформаційні ресурси. Викладено зміст і методичні рекомендації до практичних занять.

Подано авторську розробку години спілкування з елементами гри про цілющі властивості рослин України з позицій вчених-біологів і письменників-фольклористів. Через інформацію про лікувальні властивості рослин рідного краю та образно поетичне слово українських письменників в учнів формується екологічна компетентність, а саме: дбайливе ставлення до довкілля; пошана до народних традицій; розуміння й відчуття прекрасного в мистецтві та навколишньому житті; заохочення до активної екологічної діяльності, прагнення бути здоровим, адже люди за здоров'я платять великі гроші. Діти засвоюють важливе правило: природа подбала: бери даром, лікуйся, будь здоровим, але віддай плату - любов; люби природу, шануй, оберігай, ощадливо користуйся нею. Важливим є формування навичок критичного мислення, розв'язання проблем, прийняття рішень, роботи в команді, уміння взаємодії та комунікації.

Проаналізовано результати дослідження педагогічних засобів профілактики та корекції залежності обдарованих підлітків від віртуального середовища. Для порівняння наведено результати світових досліджень з цієї проблематики. Доведено доцільність використання педагогічних засобів профілактики та корекції залежності обдарованих підлітків від віртуального середовища. Наведено приклади використання елементів арт-терапії в роботі педагога для ефективної профілактики та корекції залежності.

Розглянуто теоретичні та методичні основи музично-естетичного виховання (МЕВ) підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільних навчальних закладах, представлено концептуальні моделі та тенденції генезису. Розроблено критерії і показники, визначено рівні музично-естетичної вихованості підлітків. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність упровадження педагогічних умов МЕВ підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільних навчальних закладах: реалізація педагогом особистісно-орієнтованого підходу до педагогічної взаємодії з вихованцями у процесі залучення їх до народно-інструментального виконавства; впровадження керівником гуртка методу контекстного музикування у процесі МЕВ підлітків; формування у підлітків потреби в творчому саморозвитку з позиції орієнтації їх на засвоєння досвіду музично-творчої діяльності й інтеграції в соціально-культурне середовище. Уточнено сутність, зміст і структуру ключових понять дослідження: "виховання", "музичне виховання", "естетичне виховання", "музично-естетичне виховання", "народно-інструментальне виконавство", "педагогічні умови". Розвинуто методику МЕВ підлітків засобами народно-інструментального виконавства у закладах позашкільної освіти.

Проаналізовано зміст і структуру навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу, виокремлено її компоненти (мотиваційний, цільовий, діяльнісно-творчий, рефлексивно-суб'єктний), схарактеризовано критерії, показники та рівні ефективності навчальної діяльності цих вихованців. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови організації їх навчальної діяльності. Розроблено модель реалізації дидактичних умов цієї організації, яка поєднує методологічно-цільовий, організаційно-процесуальний та діагностико-результативний блоки.

Висвітлено проблему формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності. Виявлено сутність художніх орієнтацій особистості як важливу характеристику її спрямованості до пізнання явищ художньої культури та фактору регулювання житгєтворчості. Зосереджено увагу на проблемі формування художніх орієнтацій учнів старшого шкільного віку, що передбачає корекцію аксіологічних установок сприймання мистецтва, визначення орієнтирів самореалізації молоді в художньо-творчій діяльності. Унікальним засобом формування художніх орієнтацій старшокласників визначено музично-театральну діяльність, яка синтезує різні види мистецтва, надає учням можливість пізнання цілісності художніх творів. Представлено феномен "художні орієнтації" у філософсько-естетичному та психолого-педагогічному дискурсі, понятійно-термінологічне поле дослідження проблеми формування художніх орієнтацій учнівської молоді. Описано педагогічний потенціал музичного театру в контексті формування художніх орієнтацій старшокласників, репрезентовано музичний театр як ретранслятор художніх цінностей у часопросторі культури та освіти, як художньо-освітнє середовище в умовах суспільних викликів сьогодення тощо. Окреслено концептуальні основи методики формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності та методологічні підходи до проектування методики формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності.

Визначено важливість підготовки педагогів-організаторів до морального виховання учнів, а також процес формування готовності майбутніх педагогів до творчої професійної діяльності. Описано головні наукові підходи до професійної діяльності педагогів-організаторів: інтегрований, комплексний, функціональний. Аргументовано роль фольклору як провiдного виду позаурочної дiяльностi, що створює унікальнi можливості для формування моральної свiдомостi та почуттiв учнів. Розкрито функції вчителя як творчого наставника. Доведено, що українська мудрість має надзвичайно глибокий зміст, заснований на філософії стародавніх слов'ян, їх вірувань. Вона складається з морально-етичних принципів: поваги, толерантності, шанобливого ставлення до старших. Зазначено, що театралізовані календарно-обрядові свята сприяють зміцненню здоров'я школярів, розвитку морально-вольових та інтелектуально-творчих здібностей особистості. Це важливий засіб, що спрямовує школярів на самовдосконалення. Тому суть і мета методичної роботи педагога-організатора має бути спрямована на гармонійний розвиток дитини в психічній і духовно-моральній сферах.

Здійснено комплексний аналіз підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні у другій половині XX - на початку XXI століття. Виокремлено основні базові поняття, які розкривають сутність музично-естетичного виховання учнів в початкових школах України другої половини XX- початку XXI століття, що дало змогу умовно їх згрупувати: уніфіковані; педагогічні; музично-естетичні. Проаналізовано вплив творчої спадщини видатних українських діячів музичного мистецтва на зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи. Охарактеризовано джерельну та історіографічну базу дослідження. Окреслено шляхи творчого використання прогресивних надбань підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладів освіти. Визначено та обґрунтовано три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні у другій половині XX - на початку XXI століття: перший - 1950 - 1976 рр.; другий - 1976 - 1991 рр.; третій - 1991- 2016 рр. Дослідження дало змогу визначити перспективи використання набутого досвіду підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні. Фактологічний матеріал та джерельна база дослідження можуть слугувати основою для оновлення змісту начальних дисциплін, використовуватися в системі вищої та післядипломної педагогічної освіти для підготовки майбутніх учителів за спеціальністю 013 Початкова освіта та 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) та підвищення їх кваліфікації.

Висвітлено досвід педагогічної діяльності з обдарованими дітьми під час виїзної літньої школи з метою поглибленого навчання програмування й інформаційних (офісних технологій) у профільній школі. Розкрито особливості змісту навчання, наведено конкретні приклади проєктів вивчення окремих тем. Особливим складником виїзної літньої школи є ознайомлення учнів з національними особливостями регіону, що сприяє їх загальному розвитку та вихованню національної гідності.

Обгрунтовано необхідність реалізації для здорового образу життя дітей комплексу педагогічних, біологічних і соціально-психологічних профілактичних заходів. Вплив музики на здоровий спосіб життя дитини узагальнює тенденції збагачення духовного світу молодого покоління, адже всебічна реалізація соціальних функцій музики, що є одним із головних принципів, має неабияку естетичну силу, спрямовану на духовне збагачення особистості через складну систему взаємодії цінностей і здорової активності дитини. Вплив музики на організм дитини має психофізіологічні причини. Використання вчителем музичних творів на заняттях креслення підвищить загальний інтелектуальний рівень дітей та їх успішність буде сприяти створенню комфортного емоційного середовища під час занять.

Вперше здійсненоцілісний аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів у педагогічній теорії та практиці. Визначено структуру підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів. Виокремлено критерії, показники та виявлено рівні готовності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів, розроблено етапи їх реалізації. Здійснено розробку навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури школярів у процесі практичної підготовки.

На основі теоретичного аналізу філософських та психолого-педагогічних джерел уточнено сутність поняття “естетичне ставлення молодшого школяра до навколишнього світу” як динамічну, багатогранну позицію, яка дає можливість узгодити і наповнити естетичним змістом різні форми взаємодії особистості з навколишнім світом та проявляється в процесі художньо-творчої діяльності і в житті в цілому. Охарактеризовано потенціал засобів образотворчого мистецтва щодо формування у молодших школярів естетичного ставлення до навколишнього світу, що полягає в унікальних можливостях впливу на особистість і має розглядатися як універсальний чинник формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, творчого мислення та духовно-творчих можливостей, а не тільки як джерело розвитку спеціальних художніх умінь для відображення довкілля. Аналіз наукових джерел дозволив визначити структурні компоненти естетичного ставлення до навколишнього світу: когнітивний, емоційно-ціннісний, мотиваційно-спонукальний, діяльнісно-праксичний. Відповідно до визначених компонентів, критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості у молодших школярів естетичного ставлення до навколишнього світу засобами образотворчого мистецтва (високий, середній, низький).Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування у молодших школярів естетичного ставлення до навколишнього світу засобами образотворчого мистецтва, а саме: впровадження системи методів, завдань, вправ, орієнтованих на формування засобами образотворчого мистецтва естетичного ставлення учнів до навколишнього світу; організація процесу емоційно-асоціативного спостереження молодшими школярами за об’єктами та явищами навколишнього світу й активізація естетичного сприймання та розуміння творів живопису, графіки та скульптури як еталонів ставлення до різних явищ життя та розвитку здатності до творчого самовираження мовою образотворення; використання комплексу мистецтв для регуляції та саморегуляції емоційного стану молодших школярів; дистанційний супровід підготовки вчителів до формування в учнів початкової школи естетичного ставлення до навколишнього світу як елемент підвищення їхньої професійної кваліфікації. Методика включає систему методів (наочні, мотиваційно-стимулюючі, словесно-наочні, проблемно-пошукові, художньо-творчі, ігрові), завдань і вправ, а також виховні ситуації на основі змісту художнього матеріалу, які збагачують освітні методи.

Увагу присвячено актуальній проблемі формування етномистецької компетентності учнівської молоді в музичному навчанні. Уточнено сутність ключових дефініцій дослідження "етномистецька компетентність", "процес формування етномистецької компетентності в музичному навчанні". Виокремлено структуру феномену (емоційно-ціннісний, етнокогнітивний, діяльнісно-практичний, рефлексивний, комунікативний компоненти, кожний з яких пронизаний естетичним змістом). Розкрито етновиховний потенціал музичного навчання учнівської молоді. Визначено критерії (аксіологічний, етнокогнітивно-рефлексивний, діяльнісно-творчий, комунікативно-поліетнічний) та відповідні показники, схарактеризовано рівні сформованості етномистецької компетентності учнівської молоді. Обґрунтовано комплекс педагогічних умов, розроблено методику формування етномистецької компетентності в музичному навчанні.

Увагу присвячено актуальній проблемі естетичного виховання старшокласників засобами бальної хореографії. Шляхом теоретичного аналізу психолого-педагогічних та естетико-мистецтвознавчих джерел уточнено сутність понять "естетичне виховання старшокласників засобами бальної хореографії", "естетична вихованість старшокласників". Розкрито естетико-виховний потенціал бальної хореографії стосовно старшокласників. Здійснено ретроспективний аналіз становлення бальної хореографії як мистецтва та дисципліни, що здатна формувати естетичну сферу особистості. Визначено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), критерії (когнітивно-рефлексивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-виконавський) та показники, схарактеризовано рівні естетичної вихованості старшокласників. Вперше теоретично обґрунтовано та розроблено методику і педагогічні умови естетичного виховання старшокласників засобами бальної хореографії в дитячо-юнацьких колективах.

Здійснено цілісний науковий аналіз та представлено практичні рекомендації з проблеми розвитку особистісно орієнтованої музичної освіти дітей шкільного віку в Україні (остання чверть XX - початок XXI століття). Проведений теоретико-методологічний аналіз поняттєво- термінологічного апарату, актуалізовано й розкрито змістові характеристики базових дефініцій та їх специфічний зміст. Обгрунтовано історико-педагогічну періодизацію розвитку особистісно орієнтованої музичної освіти учнів. Уточнено сутність поняття «особистісно орієнтована музична освіта», визначено її мету та завдання, характерні закономірності, принципи та ціннісні орієнтації. Розкрито особливості впровадження особистісно орієнтованого підходу до загальної музичної освіти учнів сучасності, який підпорядковується певній компонентній структурі, що відображає механізми, процедури, засоби реального використання її теоретичних положень. Хронологічно систематизовано розвиток особистісно орієнтованої музичної освіти дітей шкільного віку визначеного історичного періоду. Охарактеризовано творче використання досвіду особистісно орієнтованого музичного навчання і виховання в практичній діяльності закладів загальної середньої освіти сьогодення на рівні учителів та учнів.

Розкрито вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Охарактеризовано учбово-пізнавальну діяльності молодших школярів. Висвітлено зміст, завдання та теоретико-методичні засади організації музичної діяльності учнів початкової школи. Описано методи керівництва співацькою діяльністю учнів. Увагу приділено методиці розучування шкільної пісні, особливостям сприймання музики молодшими школярами, методам керівництва грою на дитячих музичних інструментах, питанням музично-пластичної діяльності. Охарактеризовано етапи загальнодидактичної структури уроку музичного мистецтва.

"Я - обдарована особистість" автор статті знайомить читачів з обдарованою особистістю, Турчанович Давидом, який досяг дивовижних результатів під час навчання грі на саксофоні та фортепіано. Учителі музики дуже натхненно діляться враженнями про старання та завзятість Давида. Хлопець завжди з відповідальністю та ентузіазмом готується до конкурсів, численних концертів і сценічних виступів. За роки навчання в музичній школі Давид опанував багато сучасних прийомів гри, серед яких: слеп тон, фрулато, регістр альтісімо, а також спів в інструмент разом з грою. Такими вміннями може похвалитися не кожний дорослий музикант. Одним словом - юне обдарування.