У науковому дослідженні розглянуто проблему формування морально- естетичних цінностей молодших школярів у процесі вивчення духовної музики українських композиторів. Охарактеризовано підходи учених різних епох і напрямів до морально-естетичного виховання особистості. Висвітлено сутність морально-естетичного виховання як системи цінностей, уточнено зміст понять «морально-естетичне виховання молодших школярів», «духовна музика українських композиторів». Розкрито виховний потенціал духовної музики, подано ретроспективний огляд-аналіз розвитку духовної музики українських композиторів. Визначено критерії, показники та схаракте¬ризовано рівні морально-естетичної вихованості молодших школярів у процесі вивчення духовної музики українських композиторів, описано стан проблеми в сучасних закладах загальної середньої освіти. Запропоновано педагогічні умови і методику, що сприяють ефективній організації процесу морально-естетичного виховання молодших школярів засобами духовної музики українських композиторів, підвищенню рівня зорієнтованості дітей молодшого шкільного віку на морально-естетичні цінності.

Розглянуто теоретичні та методичні основи музично-естетичного виховання (МЕВ) підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільних навчальних закладах, представлено концептуальні моделі та тенденції генезису. Розроблено критерії і показники, визначено рівні музично-естетичної вихованості підлітків. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність упровадження педагогічних умов МЕВ підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільних навчальних закладах: реалізація педагогом особистісно-орієнтованого підходу до педагогічної взаємодії з вихованцями у процесі залучення їх до народно-інструментального виконавства; впровадження керівником гуртка методу контекстного музикування у процесі МЕВ підлітків; формування у підлітків потреби в творчому саморозвитку з позиції орієнтації їх на засвоєння досвіду музично-творчої діяльності й інтеграції в соціально-культурне середовище. Уточнено сутність, зміст і структуру ключових понять дослідження: "виховання", "музичне виховання", "естетичне виховання", "музично-естетичне виховання", "народно-інструментальне виконавство", "педагогічні умови". Розвинуто методику МЕВ підлітків засобами народно-інструментального виконавства у закладах позашкільної освіти.

Здійснено комплексний аналіз підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні у другій половині XX - на початку XXI століття. Виокремлено основні базові поняття, які розкривають сутність музично-естетичного виховання учнів в початкових школах України другої половини XX- початку XXI століття, що дало змогу умовно їх згрупувати: уніфіковані; педагогічні; музично-естетичні. Проаналізовано вплив творчої спадщини видатних українських діячів музичного мистецтва на зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи. Охарактеризовано джерельну та історіографічну базу дослідження. Окреслено шляхи творчого використання прогресивних надбань підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладів освіти. Визначено та обґрунтовано три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні у другій половині XX - на початку XXI століття: перший - 1950 - 1976 рр.; другий - 1976 - 1991 рр.; третій - 1991- 2016 рр. Дослідження дало змогу визначити перспективи використання набутого досвіду підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні. Фактологічний матеріал та джерельна база дослідження можуть слугувати основою для оновлення змісту начальних дисциплін, використовуватися в системі вищої та післядипломної педагогічної освіти для підготовки майбутніх учителів за спеціальністю 013 Початкова освіта та 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) та підвищення їх кваліфікації.

Висвітлено проблему формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності. Виявлено сутність художніх орієнтацій особистості як важливу характеристику її спрямованості до пізнання явищ художньої культури та фактору регулювання житгєтворчості. Зосереджено увагу на проблемі формування художніх орієнтацій учнів старшого шкільного віку, що передбачає корекцію аксіологічних установок сприймання мистецтва, визначення орієнтирів самореалізації молоді в художньо-творчій діяльності. Унікальним засобом формування художніх орієнтацій старшокласників визначено музично-театральну діяльність, яка синтезує різні види мистецтва, надає учням можливість пізнання цілісності художніх творів. Представлено феномен "художні орієнтації" у філософсько-естетичному та психолого-педагогічному дискурсі, понятійно-термінологічне поле дослідження проблеми формування художніх орієнтацій учнівської молоді. Описано педагогічний потенціал музичного театру в контексті формування художніх орієнтацій старшокласників, репрезентовано музичний театр як ретранслятор художніх цінностей у часопросторі культури та освіти, як художньо-освітнє середовище в умовах суспільних викликів сьогодення тощо. Окреслено концептуальні основи методики формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності та методологічні підходи до проектування методики формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності.

"Я - обдарована особистість" автор статті знайомить читачів з обдарованою особистістю, Турчанович Давидом, який досяг дивовижних результатів під час навчання грі на саксофоні та фортепіано. Учителі музики дуже натхненно діляться враженнями про старання та завзятість Давида. Хлопець завжди з відповідальністю та ентузіазмом готується до конкурсів, численних концертів і сценічних виступів. За роки навчання в музичній школі Давид опанував багато сучасних прийомів гри, серед яких: слеп тон, фрулато, регістр альтісімо, а також спів в інструмент разом з грою. Такими вміннями може похвалитися не кожний дорослий музикант. Одним словом - юне обдарування.

Розкрито вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Охарактеризовано учбово-пізнавальну діяльності молодших школярів. Висвітлено зміст, завдання та теоретико-методичні засади організації музичної діяльності учнів початкової школи. Описано методи керівництва співацькою діяльністю учнів. Увагу приділено методиці розучування шкільної пісні, особливостям сприймання музики молодшими школярами, методам керівництва грою на дитячих музичних інструментах, питанням музично-пластичної діяльності. Охарактеризовано етапи загальнодидактичної структури уроку музичного мистецтва.

Обгрунтовано необхідність реалізації для здорового образу життя дітей комплексу педагогічних, біологічних і соціально-психологічних профілактичних заходів. Вплив музики на здоровий спосіб життя дитини узагальнює тенденції збагачення духовного світу молодого покоління, адже всебічна реалізація соціальних функцій музики, що є одним із головних принципів, має неабияку естетичну силу, спрямовану на духовне збагачення особистості через складну систему взаємодії цінностей і здорової активності дитини. Вплив музики на організм дитини має психофізіологічні причини. Використання вчителем музичних творів на заняттях креслення підвищить загальний інтелектуальний рівень дітей та їх успішність буде сприяти створенню комфортного емоційного середовища під час занять.

Здійснено цілісний науковий аналіз та представлено практичні рекомендації з проблеми розвитку особистісно орієнтованої музичної освіти дітей шкільного віку в Україні (остання чверть XX - початок XXI століття). Проведений теоретико-методологічний аналіз поняттєво- термінологічного апарату, актуалізовано й розкрито змістові характеристики базових дефініцій та їх специфічний зміст. Обгрунтовано історико-педагогічну періодизацію розвитку особистісно орієнтованої музичної освіти учнів. Уточнено сутність поняття «особистісно орієнтована музична освіта», визначено її мету та завдання, характерні закономірності, принципи та ціннісні орієнтації. Розкрито особливості впровадження особистісно орієнтованого підходу до загальної музичної освіти учнів сучасності, який підпорядковується певній компонентній структурі, що відображає механізми, процедури, засоби реального використання її теоретичних положень. Хронологічно систематизовано розвиток особистісно орієнтованої музичної освіти дітей шкільного віку визначеного історичного періоду. Охарактеризовано творче використання досвіду особистісно орієнтованого музичного навчання і виховання в практичній діяльності закладів загальної середньої освіти сьогодення на рівні учителів та учнів.

Увагу присвячено актуальній проблемі формування етномистецької компетентності учнівської молоді в музичному навчанні. Уточнено сутність ключових дефініцій дослідження "етномистецька компетентність", "процес формування етномистецької компетентності в музичному навчанні". Виокремлено структуру феномену (емоційно-ціннісний, етнокогнітивний, діяльнісно-практичний, рефлексивний, комунікативний компоненти, кожний з яких пронизаний естетичним змістом). Розкрито етновиховний потенціал музичного навчання учнівської молоді. Визначено критерії (аксіологічний, етнокогнітивно-рефлексивний, діяльнісно-творчий, комунікативно-поліетнічний) та відповідні показники, схарактеризовано рівні сформованості етномистецької компетентності учнівської молоді. Обґрунтовано комплекс педагогічних умов, розроблено методику формування етномистецької компетентності в музичному навчанні.

Досліджено музично-педагогічні системи та концепції XX ст. Узагальнено досвід відомих педагогів, з-поміж яких: Р. Штайнер, Б. Трічков, Е. Жак-Далькроз, З. Кодай, К. Орф, С. Сузуки, Д. Кабалевський, Е. Гордон, а також загальне музичне виховання в Польщі. На основі джерельних матеріалів розкрито історичні умови, основні види діяльності, принципи та методи музичного навчання і виховання, а також їх адаптацію в українській школі.

Уперше визначено й обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки учителів музичного мистецтва до виховання підлітків засобами дзвонарства. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх педагогів-музикантів до означеної діяльності. Розроблено авторську структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання підлітків засобами дзвонарства, що складається з трьох неподільних блоків: методологічно-цільовий (соціальне замовлення, мета, завдання, принципи та методологічні підходи до означеної підготовки); змістово-процесуальний (змістові доповнення до навчальних дисциплін загального і професійного циклів, спецкурс, методичні рекомендації, методи, форми та засоби підготовки); результативно-оцінювальний (критерії, рівні, результат - сформовані дзвонознавчі компетентності). Визначено й експериментально доведено ефективність організаційно-педагогічних умов підготовки майбутнього педагога-музиканта до використання засобів дзвонарства у вихованні підлітків, які поєднують організацію освітнього процесу, теоретико-методичну готовність викладачів і формування позитивної мотивації студентів до здійснення означеної діяльності.

Досліджено проблему формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної діяльності в учнівському інструментальному колективі. На основі антропологічного, культурологічного, аксіологічного й індивідуально-творчого підходів сформульовано дефініцію поняття "готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва", уточнено його структуру, яка складається із трьох компонентів: мотиваційно-емоційного, когнітивно-змістового та виконавсько-педагогічного. Розкрито сутність готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до керування учнівським інструментальним колективом, яка відображає якість педагогічної підготовки фахівця у мистецькому закладі та визначає відповідність випускника до вимог майбутньої професійної діяльності. Виявлено й обґрунтовано критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії), формування готовності яких відбувається на чотирьох рівнях (високий, достатній, середній і низький). Під час проведення констатувального експерименту використано методи анкетування, бесіду, педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва, узагальнення педагогічного досвіду, математичну обробку даних. Шляхом теоретичного узагальнення обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі, які охоплюють принципи, педагогічні умови, форми та методи. Під час дослідження встановлено, що основою запропонованої методики є оновлений зміст підготовки студентів музично-педагогічного спрямування, ефективне стимулювання професійної мотивації студентів і врахування у навчальному процесі специфіки майбутньої професійної діяльності.

Досліджено проблему вдосконалення професійної майстерності викладачів музичних шкіл у процесі формування художньої культури учнів. Розкрито зміст, структуру й особливості формування художньої культури учнів музичної школи, критерії (самовизначення, діяльність, відповідальність), показники та рівні (високий, середній, низький) їх сформованості. Визначено художню культуру учнів музичної школи як комплексну характеристику розвиненості особистості, яка віддзеркалює загальний рівень культури та рівень спеціальних умінь і навичок. Обґрунтовано, що професійна майстерність викладача музичної школи - це загальна здатність фахівця мобілізувати набуті музично-теоретичні знання та педагогічний досвід для формулювання педагогічних задач на основі усвідомлення сучасних навчально-виховних проблем, а також вміння творчо реалізовувати їх у конкретній художньо-музичній діяльності. На основі розглянутих науково-педагогічних, філософських, психологічних і методологічних засад розроблено методику діагностики рівня сформованості художньої культури учнів музичної школи, запропоновано шляхи та методи її реалізації. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов: самоствердження особистості учнів музичної школи; особистісна система художньо-естетичних цінностей; розвиток творчої особистості учнів музичної школи. Зокрема доведено, що педагогічні умови сформованості художньої культури особистості учнів як фактор удосконалення професійної майстерності викладачів музичних шкіл ґрунтуються на системі творчих завдань, піднесенні почуття самоцінності, на взаємодії художньо-естетичних, національних і морально-духовних цінностей музичного навчання та виховання. Реалізовано також творчо-інтегративний підхід до формування художньої культури учнів, який передбачає таку організацію музично-художньої діяльності, щоб її виконання відкривало перспективу для вдосконалення педагогічної майстерності викладачів музичних шкіл.

Розглянуто проблеми естетичного виховання молодших школярів у процесі естетичного виховання. На підставі аналізу наукової літератури розкрито ступінь розробленості проблеми дослідження, здійснено термінологічний аналіз ключових понять. Висвітлено наукові погляди щодо сутності естетичного виховання особистості. Розкрито сутність, визначено основні структурні компоненти естетичної культури молодшого школяра; охарактеризовано критерії, показники й рівні її сформованості. Проаналізовано педагогічні уявлення про естетичне виховання дітей засобами хорового співу у вітчизняній і зарубіжній перспективах. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови естетичного виховання молодших школярів у процесі хорової діяльності. Наголошено, що вокально-хоровий розвиток дитини, вибір репертуару виконання є важливими факторами розвитку естетичної культури молодших школярів. Експериментально перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ31 р (4УКР)21 + Ч421.355.23

Рубрики:

Музика

Естетичне виховання засобами музичного мистецтва і ритміки в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: РА429394 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано проблеми застосування різних видів мистецтв на уроках музичного мистецтва з метою формування основ національної культури молодших школярів. На основі аналізу наукової, педагогічної та психологічної літератури вперше розроблено і апробовано поетапну методику формування основ національної культури молодших школярів засобами різних видів мистецтв на уроках музичного мистецтва. Визначено критерії, показники та рівні сформованості основ національної культури молодших школярів засобами різних видів мистецтв, конкретизовано сутність і структуру даного феномена, удосконалено особливості інтегративного підходу щодо музичного навчання молодших школярів. Доведено ефективність розробленої поетапної методики формування основ національної культури молодших школярів засобами порівняльного аналізу результатів, що були отримані в контрольних та експериментальних групах. Якісний та кількісний аналіз результатів формувального експерименту засвідчили зростання динаміки рівнів сформованості основ національної культури молодших школярів у експериментальних групах, а отже - доведено дієвість та ефективність впровадження поетапної методики формування основ національної культури молодших школярів на уроках музичного мистецтва.

Розглянуто шляхи вирішення проблеми розвитку творчих здібностей учнів початкових класів на уроках музичного мистецтва у загальноосвітній школі засобами інноваційної методики. Розкрито зміст навчально-методичного комплексу "Відеосольфеджіо на основі українських народних мелодій", який сприяє активізації творчого потенціалу та інтелектуальних можливостей молодших школярів, формує мотивацію до навчання і зацікавленість музичним мистецтвом, відкриває шлях до успішної самореалізації особистості. Пыдкреслено, що унікальність “Відеосольфеджіо” полягає в тому, що в його змісті поєднано новітні технології в галузі методики навчання з творчим переосмисленням української пісенності. Констатовано, що проект успішно апробовано в навчальних закладах різних областей України.

Рассмотрены пути решения проблемы развития творческих способностей учащихся начальных классов на уроках музыкального искусства в общеобразовательной школе средствами инновационной методики. Раскрывается содержание учебно-методического комплекса “Видеосольфеджио на основе украинских народных мелодий”, который способствует активизации творческого потенциала и интеллектуальных возможностей младших школьников, формирует мотивацию к обучению и заинтересованность музыкальным искусством, открывает путь к успешной самореализации личности.

Визначено стратегічні орієнтири і контексти розвитку української музичної освіти. Зауважено, що розбудова української школи, виховання національно свідомого і духовно багатого підростаючого покоління неможливе без урахування педагогічного досвіду минулого (зокрема регіонального), його грунтовного і об’єктивного вивчення. З огляду на це, важливе значення має вивчення педагогічної спадщини видатних галицьких композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття, яка відіграла значну роль в розвитку музичної освіти і виховання України.

Обозначены контуры и контексты перспективного развития украинского образования: развитие украинской школы, воспитание национально сознательного и духовно богатого подрастающего поколения невозможно без учета педагогического опыта прошлого (в том числе регионального), его основательного и объективного изучения. Учитывая это, важное значение имеет изучение педагогического наследия выдающихся галицких композиторов конца XIX – начала ХХ вв., которое сыграло значительную роль в развитии музыкального образования и воспитания Украины.

Strengthening the Ukrainian school education, the upbringing of nationally conscious and spiritually rich young generation is impossible without taking into account the previous teaching experience (including regional), its thorough and objective research. Thus, studying of the pedagogical heritage of Galician outstanding composers of the late XIX - early XX century has an important value, because it plays a great role in the development of music education and education in Ukraine.

Шляхом теоретико-експериментального дослідження вивчено проблеми музично-естетичного виховання учнів підліткового віку за умов взаємодії школи та сім’ї. З'ясовано сутність, соціальний, культурологічний, особистісний параметри та значення музично-естетичного виховання учнів такого віку. Визначено потенційні можливості та напрями (діагностико-аналітичний, орієнтаційно-прогностичний, інформаційно-спонукальний, комунікаційно-пізнавальний, організаційно-діяльнісний, координаційно-методичний) взаємодії школи та сім’ї в цьому напрямі. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічного забезпечення музично-естетичного виховання підлітків за умов взаємодії школи та сім’ї, яке передбачає актуалізацію завдань музично-естетичного виховання учнів; поширення сімейних традицій такого виховання підлітків, залучення батьків щодо проведення шкільних музично-виховних заходів комунікативної, пізнавальної та культуротворчої спрямованості; використання масових, групових та індивідуальних форм названого виховання учнів. Визначено критерії та показники рівнів музично-естетичної вихованості підлітків.

Висвітлено проблеми методичного забезпечення шкільної музичної освіти у Східній Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Акцентовано увагу на ролі у їх частковому вирішенні збірників церковних пісень. Визначальне значення в успішному застосуванні цих збірок пов’язано з їх опорою на новий пісенний метеріал, створений на основі розмовної мови народу. Стверджується пріоритет релігійно-національного виховання у шкільній музичній освіті досліджуваного періоду, а також значення церковних співанок, які стали важливим засобом впливу на підростаюче покоління.

Освещены проблемы методического обеспечения школьного музикального образования в Восточной Галичине конца ХІХ – первой половины ХХ века. Акцентировано внимание на роли сборников церковних песен. Существенное значение в успешном использовании этих сборников связано с их опорой на новый песенный материал, созданный на основе разговорной речи народа.

The article highlights the problems of methodological support of music education in Eastern Galicia late XIX – early XX century. In addition it focuses on role of the church songs collections.The successful implementation of these collections is associated with reliance on new song material that is based on the spoken language of the people.