Розглянуто актуальні проблеми формування гармонійних взаємин батьків і підлітків у неповній сім'ї. Уточнено сутність поняття "гармонійні взаємини батьків і підлітків". Визначено специфіку формування таких взаємин батьків і дітей підліткового віку в сучасній неповній сім'ї. Охарактеризовано критерії, показники та виявлено рівні сформованості цих взаємин у батьків і підлітків зазначеній сім'ї. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування цих взаємин у батьків і молодших підлітків (організація спеціальної позаурочної виховної роботи школи з підлітками з неповних сімей, спрямованої на гармонізацію їх взаємин з батьками; надання психолого-педагогічної допомоги батькам з неповних сімей, спрямованої на підвищення їх педагогічної майстерності щодо гармонізації взаємин з підлітками; організація спільної діяльності батьків і підлітків з неповних родин, спрямованої на гармонізацію взаємин в неповних сім'ях).

Досліджено проблему підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищій школі України до психолого-педагогічного супроводу дітей із дистантних сімей. Проаналізовано концептуальні положення та наукові підходи з цієї проблеми, розглянуто зміст та особливості психолого-педагогічного супроводу дітей із різних типів дистантних сімей. Розкрито сутність підготовки соціальних педагогів і визначено критерії, показники та рівні їхньої готовності до означеного виду діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, форми та зміст підготовки майбутніх соціальних педагогів до психолого-педагогічного супроводу дітей із дистантних сімей. Ефективність організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до супроводу дітей із дистантних сімей доведено й перевірено експериментально.

На основі теоретичного аналізу психологічної та соціально-педагогічної літератури визначено педагогічну сутність феноменів: "соціалізація дитини в сім’ях розлучених батьків", "педагогічна підтримка соціалізації дитини в сім’ях розлучених батьків". З’ясовано особливості соціалізації дітей дошкільного віку в сім’ях розлучених батьків. Визначено критерії, показники і охарактеризовано рівні соціалізованості дітей старшого дошкільного віку: соціально-емоційний, соціально-комунікативний, соціально-діяльнісний з відповідними показниками. Розроблено технологію педагогічної підтримки процесу соціалізації дітей старшого дошкільного віку в сім’ях розлучених батьків та апробовано соціально-педагогічні умови її реалізації, спрямовані на виправлення відхилень у процесі соціалізації дошкільників за рахунок цілеспрямованої допомоги дітям та їх одиноким матерям з метою підтримки соціально-особистісного розвитку дитини задля її подальшої успішної соціалізації.

Досліджено теоретико-методологічні засади вивчення проблеми соціально дезадаптованої поведінки (СДП) підлітків із дистантних сімей. Проаналізовано підходи до проблеми СДП підлітків у науковій літературі. Подано соціально-психологічну характеристику дистантної сім'ї. Розглянуто сучасні підходи до форм і методів психокорекції СДП неповнолітніх. Здійснено емпіричне дослідження психологічних особливостей СДП підлітків із дистантних сімей. Обгрунтовано методики та процедури дослідження. Визначено рівні вияву СДП підлітків за умов дистанціювання батьків. Вивчено психологічну корекцію соціально дезадаптованої поведінки підлітків із дистантних сімей.

Висвітлено основні проблеми сучасної дистантної сім'ї. Вивчено функціонально-рольову структуру сім'ї.

Розглянуто питання проблеми матерів-одиночок та їх підтримки службами соціального захисту. Розкрито причини виникнення цих проблем. Охарактеризовано типи одиноких матерів та їх вплив на подальшу долю дитини. Проаналізовано ступінь соціалізованості та самооцінки дитини.

Рассмотрены проблемы матерей-одиночек и их поддержки службами социальной защиты. Раскрыты причины возникновения этих проблем. Охарактеризованы типы одиноких матерей и их влияние на дальнейшую судьбу ребенка. Проанализирована степень социализированности и самооценки ребенка.

The questions of problems of single mothers and their support services, social protection. Presented the causes of these problems. The types of single mothers and their influence on the fate of the child. Analyzed the degree of socialization and self-esteem of the child.

Відображено зміст і методичні аспекти вдосконалення знань та умінь студентів при викладанні спецкурсу "Основи соціально-педагогічної роботи з асоціальними сім'ями" у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів. Потреба розроблення спецкурсу виникла через необхідність поглиблення знань студентів з основ соціально-педагогічної роботи з асоціальними сім'ями, а також професійного застосування у практиці роботи учителя початкових класів; активізації знань студентів з проблематики сучасних сімей, соціалізації молодших школярів з асоціальних сімей за нових соціокультурних умов; оволодіння формами та методами корекції внутрішньосімейних стосунків, підвищення виховних можливостей сімей такого типу, покращання їх функціонування у сучасному суспільстві.

Отображено содержание и методические аспекты совершенствования знаний и умений студентов при введении спецкурса "Основы социально-педагогической работы с асоциальными семьями" в процессе подготовки будущих учителей начальных классов. Потребность разработки спецкурса возникла из-за необходимости расширения знаний студентов в сфере социально-педагогической работы с асоциальными семьями, а также их профессионального использования в практике работы учителя начальных классов; активизации знаний студентов в проблематике современных семей, социализации младших школьников из асоциальных семей в новых социокультурных условиях; овладения формами и методами коррекции внутрисемейных отношений, повышения воспитательных возможностей семей такого типа, улучшения их функционирования в современном обществе.

The content and methodical aspects of improving student’s knowledge and skills, while special course «The Base of socially-pedagogical work with asocial families» studying in the process of primary school future teacher’s training are reflected.

На основе личного опыта работы практическим психологом проанализированы основные психодиагностические методики, используемые в сказкотерапии для определения эмоционального состояния ребенка и определения межличностных отношений в системе родители - ребенок. Предложена авторская психодиагностическая программа для определения эмоционального состояния ребенка и разработки плана психокоррекционной работы. Предложены тесты для работы с детьми младшего дошкольного возраста, позволяющие определить уровень отклонений в психике ребенка в постразводный период родителей.

На основі особистого досвіду роботи практичним психологом проаналізовано основні діагностичні методики, використовувані в казкотерапії для визначення емоційного стану дитини та визначення міжособистісних відносин у системі батьки - дитина. Запропоновано авторську психодіагностичну програму для визначення емоційного стану дитини та розробки плану психокорекційної роботи. Запропоновано тести для роботи з дітьми молодшого дошкільного віку, що дозволяють визначити рівень відхилень у психіці дитини в період після розлучення батьків.

Проаналізовано сучасний стан проблеми соціального сирітства; поняття "соціальне сирітство" розглянуто як певний стан дитинства, який характеризується тим, що діти при живих батьках, незалежно від офіційно визнаного статусу сім'ї, живуть без необхідної опіки та виховання, без емоційної підтримки та участі з боку своєї родини; виокремлено причини появи цього явища (експлуатація дітей у сімії, вимушений переїзд батьків до іншого міста чи країни, алкоголізм і наркоманія батьків) та виявлено актуальність соціально-педагогічної підтримки дітей-сиріт.

Досліджено вплив дистанційного батьківського виховання на функціонування емоційної сфери підлітків з дистантних сімей. Надано характеристику дистантної сім'ї як соціального інституту виховання, формування та розвитку особистості. Проаналізовано сучасний стан вирішення проблеми соціально-психологічної роботи з дітьми з дистантних сімей, розкрито особливості становлення особистості підлітків за таких умов. Розроблено критерії, показники функціонування емоційної сфери підлітків та виявлено рівні тривожності, агресивності, реакції на фрустрацію для оцінювання їх соціально-психологічної адаптації в таких сім'ях. Визначено типологію груп підлітків з дистантних сімей за ступенем емоційного реагування: тривожні, агресивно-тривожні, ворожо-тривожні, агресивно-ворожі, відсутність негативних проявів. Розроблено структурно-функціональну модель системи соціально-психологічного супроводу дистантних сімей, яка базується на роботі з підлітками та їх батьками з застосуванням спеціальних технологій для забезпечення дієвості умов формування гармонійних сімейних взаємовідносин як запоруки збереження та зміцнення психічного здоров'я сім'ї взагалі та кожного її члена зокрема. Розроблено й апробовано програму корекції дисгармонійних емоційних станів підлітків з дистантних сімей і кращої їх соціально-психологічної адаптації до умов сучасного життя.

Розкрито проблеми діагностики батьківсько-дитячих стосунків як передумови надання просвітницької консультативної допомоги неповній сім’ї. Охарактеризовано методики для вивчення батьківсько-дитячих відносин, мікроклімату сім’ї, сформованості особистісних якостей дітей із неповних сімей, а також стану надання такої допомоги сучасній неповній сім’ї.

Раскрыты проблемы диагностики родительско-детских отношений как предпосылки предоставления просветительской консультативной помощи неполной семье. Охарактеризованы методики для изучения родительско-детских отношений, микроклимата семьи, сформированности личностных качеств детей из неполных семей, а также состояния предоставления такой помощи современной неполной семье.

The problems of diagnostics of paternal-child’s relations as pre-conditions of rendering of educational consultative help to incomplete family are highlighted in the article. The methods of studying of paternal-child’s relations, microclimate of family, formed personal qualities of children from incomplete families, and also state of rendering of such help to modern incomplete family are characterized in the article.

Висвітлено сутність гендерної соціалізації дівчат-підлітків з неповних родин. Виокремлено підходи до поняття "гендерна соціалізація" та запропоновано визначення поняття "гендерна соціалізація дівчат-підлітків". Обгрунтовано стадії гендерної соціалізації дівчат-підлітків. Окреслено компоненти, критерії, показники та рівні гендерної соціалізованості дівчат-підлітків. Уточнено соціокультурні основи гендерної соціалізації особистості (гендерна культура суспільства, гендерні стереотипи та гендерні ролі). Обгрунтовано модель і соціально-педагогічні умови гендерної соціалізації дівчат-підлітків з неповних родин. Відповідно до соціально-педагогічних умов підібрано форми та методи соціально-педагогічної роботи з дівчатами-підлітками, їх батьками та педагогами.

Проаналізовано особливості прояву дезадаптації та правопорушень у підлітковому віці, соціально-психологічні та педагогічні фактори виникнення цього явища. Розкрито вплив соціально-економічної кризи інституту сім'ї на дезадаптацію та правопорушення підлітків.

Уточнено значення психологічного феномену "розлучення". Констатовано вплив розлучення на виникнення деструктивних почуттів, депресивних та астенічних психічних процесів, агресивних проявів на вербальному та фізичному рівнях. Розглянуто психолого-педагогічний аспект розлучення в контексті підвищення психологічної компетентності вчителів і батьків в питаннях розуміння емоційного стану дітей та формування сприятливих умов, спрямованих на подолання негативних переживань розлучення. Визначено чинники адаптації дитини до нових умов життя, а саме: розуміння вчителів емоційного стану дитини та відповідне ставлення до неї; позитивні, неконфліктні стосунки батьків одне з одним; емоційно-терапевтичне спілкування кожного з батьків з дитиною; відсутність великої кількості змін у житті дитини відразу після розлучення.

Сімейні цінності зазнали великих змін. Роль чоловіка та жінки змінюється. Розглянуто ставлення феміністок до неповних сімей. Вони виступають за рівноправність статей. Спростовано деякі наслідки виховання дітей із неповних сімей.

Розкрито теоретичні основи соціально-педагогічної роботи (СПР) з проблемними сім'ями (ПС) в Україні. Проаналізовано роль соціального педагога (СП) у запобіганні та подоланні проблемності сімей. Висвітлено технології СПР з різними видами ПС, особливості СПР з молодими сім'ями, професійну діяльність СП з неповними сім'ями, СПР з одно- та багатодітними сім'ями, а також з сім'ями, які виховують обдаровану дитину. Охарактеризовано діяльність педагога з сім'ями, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з обмеженими функціональними можливостями, члени з властивою девіантною поведінкою. Увагу приділено питанням запобігання насильства у сім'ї, СПД сім'ям мігрантів та біженців, військовослужбовців Збройних сил України, сільським сім'ям. Розглянуто питання педагогічного забезпечення підготовки майбутніх СП до роботи з різними категоріями ПС.

Досліджено актуальну проблему запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Розкрито сутність поняття "педагогічна занедбаність дітей молодшого шкільного віку". Охарактеризовано дистантні сім'ї, виявлено недостатнє виконання ними основних функцій, зокрема виховної, досліджено проблеми виховання дітей у таких сім'ях. Визначено критерії, показники та рівні вихованості для оцінювання ризиків появи педагогічної занедбаності у дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель процесу запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови запобігання занедбаності молодших школярів у начально-виховному процесі початкової школи.

У контексті теорії самодетермінації проведено теоретичний аналіз й експериментальне дослідження психологічних умов становлення життєвих домагань підлітків з неповної одностатевої сім'ї. Узагальнено та систематизовано психологічні погляди на природу, структуру та функції життєвих домагань і особливостей їх трансформації залежно від умов родинної соціалізації підлітка. Встановлено неоднозначні співвідношення між самооцінкою підлітками обох статей стилю взаємин (позитивний інтерес, директивність, ворожість, автономність, самоздійснення, егоцентризм, прагматизм, капітуляція) та певною констеляцією особистісних змінних (самостановлення, рефлексивність, інтернальність, самоповага, упевненість у собі, тривожність, мотивація успіху). Наведено результати впровадження розробленої програми психологічної допомоги, спрямованої на побудову підлітками цілісної картини життєвих домагань, що відповідає сучасним соціоекономічним і соціокультурнитм проблемам. Відзначено, що застосування результатів проведеного дослідження дозволяє враховувати особливості процесу становлення життєвих домагань підлітків і одностатевої неповної сім'ї. Запропоновано психологічно обгрунтовані засоби корекційної роботи з підлітками та їх батьками з питань виховання та самовиховання.

Вперше розроблено педагогічну модель формування соціальної активності підлітків із неповних сімей за умов основної школи. Виявлено особливості соціального виховання підлітків із неповних сімей; уточнено його зміст в основній школі, що спрямовано на формування соціальної активності підлітків із неповних сімей. Розроблено соціально-педагогічні умови для організації виховної роботи з означеною категорією учнів. Подальшого розвитку набули окремі методики діагностування та формування соціальної активності підлітків із неповних сімей у контексті діяльнісного підходу до організації позаурочної виховної роботи в шкільній практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.426.1 + Р11(4УКР)44 + Ч491.09

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Виховання дітей із розлучених сімей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ