Розглянуто питання лінгвістики та розвитку правознавчої науки на сучасному етапі, мовного забезпечення правотворчого процесу, використання лінгвістичних знань у юридичній практичній діяльності. Наведено шляхи вдосконалення лінгвістичної підготовки правознавців у вищій школі. Проаналізовано особливості формування комунікативних навичок у курсантів на заняттях з англійскої мови за допомогою технічних засобів навчання, визначено процесуальний статус перекладача у кримінальному судочинстві України.

Рассмотрены вопросы лингвистики и развития правоведческой науки на современном этапе, языкового обеспечения правотворческого процесса, применения лингвистических знаний в юридической практической деятельности. Приведены пути усовершенствования лингвистической подготовки правоведов в высшей школе. Проанализированы особенности формирования комуникативных навыков у курсантов на занятиях английского языка с помощью технических средств обучения, определен процессуальный статус переводчика в криминальном судопроизводстве Украины.

Проаналізовано сучасний стан розвитку юридичної термінології та правознавчої науки. Висвітлено логіко-лінгвістичні аспекти розуміння права як соціального феномену. Розглянуто особливості формування термінології у сфері адміністративно-правових відносин та етнонаціональні аспекти проблеми удосконалення термінологічного апарату у міжнародному праві. Висвітлено питання мовного забезпечення правотворчого процесу та використання надбань лінгвістичної науки у юридичній діяльності. Розглянуто стратегію і тактику мовленнєвої поведінки за умов переконливого дискурсу в судових промовах. Обгрунтовано шляхи удосконалення лінгвістичної підготовки правознавців у вищій школі. Розглянуто новітні технології вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах юридичного профілю.

Проанализировано современное состояние развития юридической терминологии и правоведческой науки. Освещены логико-лингвистические аспекты понимания права как социального феномена. Рассмотрены особенности формирования терминологии в сфере административно-правовых отношений и этнонациональные аспекты проблемы усовершенствования терминологического аппарата в международном праве. Освещены вопросы языкового обеспечения правотворческого процесса и использования лингвистических знаний в юридической деятельности. Рассмотрены стратегия, тактика и языковые особенности убедительного дискурса обвинительной речи. Обоснованы пути усовершенствования лингвистической подготовки правоведов в высшей школе. Рассмотрены новейшие технологии изучения иностранных языков в высших учебных заведениях юридического профиля.

Рассмотрены проблемы онтологического, гносеологического и методологического плана, связанные с определением объекта языкознания и смежных дисциплин, характера и способа лингвосемиотического и лингвофилософского познания. Изложены методики функционального и прагматического исследования языковой деятельности. Представлена авторская версия объединения функционализма и прагматизма в единое методологическое направление.

Проаналізовано складний процес функціонування мови загалом та слова як її основи у соціальній генезі суспільства, зокрема на прикладі вивчення українських реалій за умов імперської залежності та тоталітаризму. Обгрунтовано значення слова як соціального агента суспільної свідомості, проаналізовано діалектику стосунків особи та суспільства, розглянуто їх варіанти. Досліджено взаємозв'язок слова та герментевтики тексту. Висвітлено раціональні та ірраціональні аспекти релігії як символічної форми, розкрито світське та сакральне сприйняття слова Біблії. Розглянуто функціональність біблійної символіки у сучасному контексті, розкрито значення слова у християнському культі. З'ясовано соціальний статус поета (письменника), досліджено особливості контакту у системі автор - твір - читач. Визначено роль слова в освіті й обгрунтовано можливості його використання як ефективного засобу виховання нових поколінь, висвітлено освітній потенціал творів красного письменства.

Проанализирован сложный процесс функционирования языка в целом и слова как его основы в социальной генезе общества, в частности на примере изучения украинских реалий в условиях имперской зависимости и тоталитаризма. Обосновано значение слова как социального агента общественного сознания, проанализирована диалектика отношений личности и общества, рассмотрены их варианты. Исследована взаимосвязь слова и герменевтики текста. Освещены рациональные и иррациональные аспекты религии как символической формы, раскрыто светское и сакральное постижение слова Библии. Рассмотрена функциональность библейской символики в современном контексте, раскрыто значения слова в христианском культе. Определен социальный статус поэта (писателя), исследованы особенности контакта в системе автор - произведение - читатель. Показана роль слова в образовании и обоснованы возможности его использования как эффективного средства воспитания новых поколений, освещен образовательный потенциал художественных произведений.

На підставі теорій масової комунікації, журналістикознавства та філософської герменевтики наведено результати досягнень учених світової, зокрема, німецької й американської, та вітчизняної теорій розуміння у просторах масової комунікації (МК). Охарактеризовано процеси перетворення сутності понять незрозумілого на зрозуміле, викладено питання постмодернізму та діалектики розуміючої думки. Розглянуто складові МК, зокрема, рівні розуміння й ієрархії інтерпретацій, континууми розуміння, матриці та фрейми інтерпретацій, нелінійність, квантовість і діалектику розуміння, дискурс, інтеркурс та інтеркомунікацію.

На основе теорий массовой коммуникации (МК), журналистской и философской герменевтики приведены результаты достижений ученых мировой, в частности, немецкой и американской, и отечественной теорий смысла в пространствах МК. Охарактеризованы процессы преобразования категорий непонятного в понятное, изложены вопросы постмодернизма и диалектики смысловой мысли. Рассмотрены слагаемые МК, в частности, уровни смысла и иерархий интерпретаций, континуумы смысла, матрицы и фреймы интерпретаций, нелинейность, квантовость и диалектика смысла, дискурс, интеркурс и интеркоммуникация.

Узагальнено уявлення щодо відмінностей мовленнєвого досвіду за національними традиціями та його культурну єдність за умов загальнолюдської природи мовлення. Визначено суттєвості мовленнєвих конструкцій у мелодиці європейської та китайської музики в їх принциповій культурній аналогічності та смисловій перехрещеності. Висвітлено твори українських та європейських композиторів, що складають репертуарну константу відомих китайських вокалістів і містять елементи національно-характерного вираження. Проаналізовано виконавські інтонаційні рішення за умов національного мовленнєвого досвіду китайських вокалістів. З'ясовано сутність китайської музики як акумуляції мовленнєвих інтонаційних накопичень.

Досліджено онтологічний й епістемологічний аспекти здійснення лінгвістичних сутностей у вигляді лінгвістичних одиниць як фактів мовлення. Значну увагу приділено епістемологічному статусу останніх, а також притаманній їм нормативності (імпліцитні норми), якою забезпечується їх конституювання. Запропоновано розглядати дефініцію "норма" як фундаментальну гіпотезу про можливості лінгвістичної одиниці. Розглянуто роль понять факту, норми, оцінки у формуванні концепту лінгвістичної одиниці. На прикладах з історії філософії переосмислено співвідношення між нормативністю й оцінюванням, проаналізовано роль соціальних актів у формуванні нормативності мовлення на підставі аналізу комунікативної філософії, обгрунтовано необхідність і надано варіант відповіді на фундаментальне питання про епістемологічний статус лінгвістичних одиниць у його взаємозв'язку з їх імпліцитною епістемічною нормативністю. Надано формальне визначення норми лінгвістичної одиниці у вигляді правила "свідчення". Висвітлено проблеми нормативного регулювання практичного застосування лінгвістичних одиниць.

Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

Розглянуто передумови виникнення та історію розвитку еколінгвістики, надано характеристику основних еколінгвістичних понять, описано дві основні течії еколінгвістики, доведено актуальність та визначено перспективні напрями еколінгвістичних досліджень на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Прокоментовано можливості використання еколінгвістичного підходу в інших лінгвістичних та гуманітарних дисциплінах.

Розглянуто соціокультурні особливості мови науки за умов інформатизації. Проаналізовано роль мови як культурного феномену в процесі наукової комунікації.

Проаналізовано взаємозв'язок методологічних основ педагогіки й мовознавства. Виявлено причини недостатнього проникнення методологічних основ мовознавства в методологію й практику педагогіки - наук, які рівною мірою повинні забезпечувати ефективність практичного навчання сучасної людини. На думку авторів, лінгвістичний підхід до вирішення проблем стандартизації освітніх процесів дозволить забезпечити розробку нових інноваційних освітніх технологій, що виведуть на більш якісний рівень розвитку педагогічну науку.

Проанализирована взаимосвязь методологических основ педагогики и языкознания. Выявлены причины слабого проникновения методологических основ языкознания в методологию и практику педагогики - наук, которые в равной степени должны обеспечивать эффективность практического обучения современного человека. По мнению авторов, лингвистический подход к решению проблем стандартизации образовательных процессов позволит обеспечить разработку новых инновационных образовательных технологий, которые выведут на более качественный уровень развития педагогическую науку.

The interrelation of methodological bases of pedagogics and linguistics is analyzed. The reasons of weak penetration of methodological bases of linguistics in methodology and practice of pedagogics Ц the sciences which should equally provide the efficiency of practical training of the modern person are revealed. In opinion of authors, the linguistic approach to the decision of problems of standardization of educational processes will allow to provide the development of new innovative educational technologies which will promote the pedagogical science to a more qualitative level.

Розкрито ідею семіотичної та структурної єдності музичного мистецтва та мистецтва мовлення. Проаналізовано засоби виразності обох систем. Зазначено, що і музика, і словесна мова мають спільний "будівельний матеріал" - звук, спільні умови існування - час, спільний спосіб сприйняття - слух і майже однаковий ступінь конкретності у висловленні думок і створенні образів. Охарактеризовано спільні ознаки аналогії музичної мови до словесної у галузях морфології, синтаксису, лексики, а також за елементами словесної мови (ритмом, темпом, мелодією, тембром, ладовою організацією, звуковисотністю, динамікою та артикуляцією, синтаксичною будовою). Обгрунтовано доцільність вдосконалення техніки мовлення за допомогою музики. Виведено декілька рекомендацій прикладного характеру стосовно роботи з жанрами музики й екстраполяції їх у площину ораторської майстерності, відпрацювання техніки "омузичення" власного мовлення за рахунок удосконалення усіх його складових елементів.

Раскрыта идея семиотического и структурного единства музыкального искусства и искусства речи. Проанализированы средства выразительности обеих систем. Указано, что и музыка, и словесная речь имеют общий "строительный материал" - звук, общие условия существования - время, единый образ восприятия - слух и почти одинаковую степень конкретности в выражении мнений и создании образов. Охарактеризованы общие признаки аналогии музыкального языка словесному в области морфологии, синтаксиса, лексики, а также по элементам словесной речи (ритмом, темпом, мелодией, тембром, ладовой организацией, высотой звука, динамикой и артикуляцией, синтаксическим строением). Обоснована целесообразность совершенствования техники речи с помощью музыки. Разработан ряд рекомендаций прикладного характера относительно работы с жанрами музыки и экстраполяции их в плоскость ораторского мастерства, отработки музыкальности собственной речи путем совершенствования всех ее составляющих элементов.

Is described the idea of semiotic and structural unity of music and art of speech. Examine the means of expression of both systems. Indicated that music and verbal speech have a common "building blocks" - the sound, the general conditions of existence - the time a single image of perception - hearing and nearly the same degree of specificity in the expression and creation of images. We characterize the general features similar musical language literature in the field of morphology, syntax, vocabulary, as well as verbal elements of speech (rhythm, tempo, melody, timbre and modal organization, pitch, dynamics and articulation, syntactic structure). Expediency of improvement in speech with music. A number of recommendations concerning the nature of applied work with the genres of music and extrapolating them into public speaking skills, working out his own musical voice through the improvement of all its constituent elements.

Виявлено специфічні риси емпатії у висвітленні сучасних гуманітарних наук; проаналізовано різні підходи до її тлумачення; встановлено її ризоморфну психо- та соціолінгвістичну структуру. Досліджено емоційний, когнітивний, соціальний, комунікативний і прагматичний параметри емпатичної комунікації.

Здійснено філософський аналіз результатів запозичення іноземного досвіду у вітчизняну систему освіти. Філософія освіти, як і інші галузі дослідження освітнього поля людини, в своєму розвитку дійшла до потреби сформувати свою власну мову. Хаотичний потік різнопланових досліджень стану і перспектив освіти людини нової епохи, ще більше вводить учасників освітнього процесу у відчай, а реформи науки і освіти дивують своїм потворним бюрократизмом. Мова завжди була продуктом колективної творчості і тому у процесі вироблення загальної мови самоопису освіти є місце для кожного дослідника, хто здатний свідомо віднестися до того, що, як, кому і чому він говорить. Вдосконалення мови спілкування в освітньому полі людини допоможе відділити сенс від тонування, адже емоція як така часто породжує згубну амплітуду коливання маятника соціально-психологічних станів. Зокрема, саме тому вироблення соціальних консенсусів на західний манер потребує перш за все артикуляції фундаментальних прошарків емоцій, умонастроїв, адекватного вираження індивідуальних і соціальних інтересів, а це - складний і довгий шлях. Для повноцінного входження в освітній європейський простір потрібно, перш за все, ознайомитися з досягненнями і вадами їх освітніх систем, щоб запозичити все найкраще і не повторювати зроблених помилок. З іншого боку, в європейський освітній простір слід принести свої справжні досягнення як традиційного, так і інноваційного гатунку.

Розглянуто види методологічного плюралізму в обгрунтуванні міського права. Осмислено культуру злагоди як основу інституту медіації у сучасному праві. Розкрито особливості формування та розвитку інформаційної функції української держави. Визначено роль та завдання адміністративного ресурсу в політичному процесі. Висвітлено особливості регіоналізації соціальної політики в умовах розвитку українського суспільства. Досліджено актуальні питання ратифікації Римського статусу Міжнародного кримінального суду. Розкрито поняття й елементи принципу міжрегіональної справедливості. Розглянуто особливості застосування іджтіхаду в ісламському праві. Висвітлено проблеми правової реалізації стратегій економічного розвитку у сфері морегосподарського комплексу. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства про пенсійне забезпечення та соціальну допомогу. Визначено особливості правового регулювання оцінки земель населених пунктів. Досліджено розвиток основних фізичних якостей у студентів з вадами зору в процесі занять з використанням тренажерів. Викладено практичні аспекти психофізичної реабілітації.

Розглянуто методологічні засади електронної науки, сформульовано базові концепти феномену електронної науки, описано особливості та переваги інформаційного забезпечення електронної науки за кордоном. Звернено увагу на ті лінгвістичні поняття, які найчастіше зустрічаються у ході дослідження особливостей її розвитку.

Увагу зосереджено на складних маловивчених і дискусійних у філософії права проблемах: ознаках формування комунікативних прав, ознаках їх розвитку та становлення; сучасних поглядах на антропологічні метаморфози через видозміни у правопізнанні; появу актуалізованого дискусійного метаантропологічного пізнання права в межах буття людини, його екзистенційних вимірів за умов комунікації.

Досліджено генезу проблематики спорідненості музичного та вербального мовлення на матеріалі музичної критики діячів музичного мистецтва XIX ст. Акцентовано увагу на історичному контексті музичної критики минулого, що була важливою формою презентації музичної культури, набувши значення своєрідної творчої лабораторії музичного просвітництва. Проаналізовано музично-критичні праці XIX ст., що вміщують глибокі наукові рефлексії, які у подальшому лягли в основу теоретичних праць з вивчення музичного мовлення.

Досліджено структурні та смислові трансформації в контексті взаємодії музичного й вербального мовлення. Проаналізовано складові інтонації та їх функції у процесі взаємодії двох типів мовлення. Наведено різновиди взаємовпливу вербального і музичного мовлення, виявлено рівні аналізу таких структур, що дає підстави стверджувати: вербально-мовне мислення та музичне інтонування є спільними процесами, в контексті яких відбувається кристалізація форм музичної інтонації.

Здійснюється спроба концептуалізації лінгвістичних основ соціокультурних принципів економічних відносин в контексті інтеграції українського суспільства в світове господарство у XXI ст. Активне використання в сучасних наукових дослідженнях культурологічних та герменевтичних методик як соціокогнітивного феномену стимулювало процес пошуку й обгрунтування таких понятійних структур, які б дозволяли зафіксувати реальну багатомірність соціально-економічних наук, їх заглиблення у конкретні способи виробництва та історичні контексти. Розглядаючи мовну реальність соціально-економічного буття у формі тексту, головним об'єктом дослідження залишено людину, в такий спосіб формується оригінальний текст сучасної економічно-господарської культури, який включає світогляд людей та особливості соціокультурних принципів їх взаємодії, своєрідну знакову систему у вигляді фіксованої інформації.